Ухвала ККС ВС № 331/1959/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2024 року м. Київ справа № 331/1959/23 провадження № 51-2041 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу, подану від імені засудженого ОСОБА_4 , на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2023 року щодо нього. Суть питання та встановлені судом обставини Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_4 за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 05 березня 2020 року, та остаточно визначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 листопада 2023 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. До Верховного Суду електронною поштою надійшла касаційна скарга, подана від імені засудженого ОСОБА_4 , в якій порушується питання про перегляд вказаного вироку у касаційному порядку. Мотиви Суду Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 4 зазначеної статті. Відповідно до ст. 427 цього Кодексу в касаційній скарзі, серед іншого, зазначаються обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Крім того, касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Статтею 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Згідно з положеннями пунктів 15, 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис - це електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Ці вимоги спрямовані в першу чергу на встановлення того факту, що з касаційною скаргою звернулася конкретна особа - відповідний учасник провадження у межах закріпленого ст. 425 КПК України права на касаційне оскарження. Однак, поданий в електронній формі документ не відповідає наведеним вище положенням закону та не містить цифрового підпису особи, яка його подала, що позбавляє Суд можливості ідентифікації такої особи. Крім того, касаційна скарга складена без урахування вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України. Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для зміни або скасування судових рішень судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу. Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати конкретні порушення закону, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи. Кожна із зазначених підстав скасування чи зміни судових рішень є самостійною та потребує зазначення доводів із їх належним обґрунтуванням. Так, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має обґрунтувати не лише наявність такого порушення, але й надати доводи тому, що воно істотно позначилося на можливостях сторони відстоювати свою позицію у справі і не було виправлено в ході кримінального провадження. Для цього сторона має продемонструвати, що вона під час кримінального провадження вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення. Крім того, коли сторона вимагає скасування судових рішень і призначення судового розгляду в суді відповідної інстанції, вона має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на яке вона посилається. Проте у скарзі не наведено конкретних порушень закону, допущених судом при ухваленні оскарженого вироку суду першої інстанції, які відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України з урахуванням положень статей 412-414 цього Кодексу є підставами для його зміни чи скасування. До того ж, як убачається з доданих копій судових рішень, за результатами перегляду вироку щодо ОСОБА_4 Запорізьким апеляційним судом 23 листопада 2023 року було постановлено ухвалу, якою вказане судове рішення було залишено без зміни, однак у скарзі не зазначено, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість цієї ухвали з урахуванням підстав, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК України, для її скасування чи зміни. Відсутність у скарзі належного обґрунтування з огляду на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Слід також вказати, що сформульовані в касаційній скарзі вимоги не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги. Цією статтею передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Суд звертає увагу, що ч. 2 ст. 426 КПК України закріплено, що касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. Згідно з положеннями п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення. Касаційна скарга подана від імені засудженого ОСОБА_4 , який на даний час відбуває покарання у ДУ «Дніпровська виправна колонія (№ 89)», однак у ній не зазначено конкретної дати отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції засудженим, що позбавляє Суд можливості самостійно встановити початок обрахування строку касаційного оскарження. Отже, у разі виявлення бажання у засудженого звернутися повторно до касаційного суду, йому слід зважати на те, що з метою виконання вимог ч. 2 ст. 426 КПК України, він має чітко вказати, коли саме він отримав копію оскарженої ухвали апеляційного суду, та долучити відповідні дані на підтвердження цього факту. Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. Водночас Суд роз'яснює, що для складання та подання касаційної скарги засуджений може скористатись правничою допомогою. У разі недостатності коштів засуджений може скористатися безоплатною правничою допомогою, звернувшись через адміністрацію установи виконання покарань до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 02 червня 2011 року № 3460-VI. Ураховуючи викладене, керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків. З цих підстав Суд постановив: Касаційну скаргу, подану від імені засудженого ОСОБА_4 , на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2023 року щодо нього залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п`ятнадцятьднів із дня отримання копії цієї ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3