Постанова 4856 № 240/28055/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/28055/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос Оксана Валентинівна Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 18 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: 1.1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30 000 гривень щомісячно, за липень, серпень, листопад 2022 року та за період лютого по серпень 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум. 1.2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30 000 гривень щомісячно, за липень, серпень, листопад 2022 року та за період лютого по серпень 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

3. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

4. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях.

5. Окрім того, апелянт вказує, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку та винесення рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути підставою для позбавлення позивача права на виплату йому додаткової винагороди, передбаченої саме Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022. Зазначає, що перелік видів дисциплінарних та адміністративних стягнень є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає, а тому застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення не передбачена нормами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, отже знаходиться поза межами правового поля. Посилається на протиправність застосування Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29. ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) Міністерства оборони України від 25.02.2022 № 58 позивача зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення з вечері 25.02.2022 і призначено водієм 3 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону, ВОС - 124037Д, шпк "солдат".

7. Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 позивачу нараховану додаткову винагороду за липень 2022 - 0,00 грн. (військове адміністративне правопорушення), за серпень 2022 у розмірі 0,00 грн. (вживання алкогольних напоїв), за листопад 2022 - 0,00 грн. ((військове адміністративне правопорушення), за січень 2023 - 36774,19 грн., з лютого 2023 по серпень 2023 - 0,00 грн.

8. На заяву представника позивача щодо виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою №168 відповідач надіслав лист, від 26.08.2023 №813/873, в якому повідомив, що військовою частиною в повній мірі здійснено нарахування та виплата додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМУ №168. В липні 2022, серпні 2022 та листопаді 2022 позивач був позбавлений такої виплати за вживання алкогольних напоїв.

9. Позивач вважає що його протиправно позбавлено виплати додаткової грошової винагороди за липень, серпень, листопад 2022 року та за період лютого по серпень 2023 року у розмірі 30000 грн., тому звернувся до суду. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

12. Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

13. Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

14. Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

15. Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

16. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

17. Згідно з Інструкцією «Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558 грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

18. Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

19. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).

20. Так, пунктом п. 1 Постанови № 168 передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

21. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

22. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

23. Спірним у даному позові є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 30 000 грн, відповідно до Постанови № 168.

24. Наказом Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

25. Відповідно до пункту 17 Порядку № 260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

26. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 в Україні введено воєнний стан, який триває по сьогодні.

27. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята Постанова Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану № 168 (далі - Постанова № 168).

28. Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

29. Таким чином, постановою № 168 КМУ установив, зокрема на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн.

30. Постановою КМУ № 793 від 07.07.2022 внесені, зокрема, такі зміни до постанови КМУ № 168: в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".

31. Проте, в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№168 і №793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

32. Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині третій статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.

33. Таким чином, надання нормативно-правовому акту ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи.

34. Одночасно, суд звертає увагу, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30 000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

35. Відповідно до довідки в/ч НОМЕР_1 позивачу нараховану додаткову винагороду за липень 2022 - 0,00 грн. (військове адміністративне правопорушення), за серпень 2022 у розмірі 0,00 грн. (вживання алкогольних напоїв), за листопад 2022 - 0,00 грн. (військове адміністративне правопорушення), за січень 2023 - 36774,19 грн., з лютого 2023 по серпень 2023 - 0,00 грн.

36. Обґрунтовуючи протиправність бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у спірний період, позивач посилається виключно на те, що на момент позбавлення позивача виплати винагороди не існувало нормативно-правових актів, які б позбавляли військовослужбовців права на її отримання.

37. Відповідач посилається на те, що позивач позбавлений права на виплату додаткової винагороди за липень, серпень, листопад 2022 року наказами командира в/ч через перебування його у стані алкогольного сп"яніння, що передбачено телеграмою Міністра оборони України від 25.03.2022 №НР248/1298, та п.9 окремого доручення МОУ від 23.06.2022. №912/з/23.

38. Відповідно до ч.2 ст.9 КАСУ суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

39. Згідно абз.4 п.1 постанови КМУ №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

40. Згідно із пунктом 5 рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298, виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень здійснювати на підставі наказів: - командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (далі - військові частини) - особовому складу військової частини; - керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

41. Відповідно до п.2.1 постанови КМУ №168 установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди.

42. Відповідно до пункту 17 Порядку №260, на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

43. В період виникнення спірних правовідносин було чинним рішення (телеграма) Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298.

44. У подальшому, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою №168, Міністром оборони України видано Окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яке застосовується з 01.06.2022 та визначає умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.

45. В той же час відповідно до пункту 10 телеграми Міністра оборони України від 25.03.2022 №НР 248/1298, пункту 9 окремого дорученням МОУ від 23.06.2022 №912/з/23 до наказів на виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, які вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп`яніння ,- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).

46. Так, як вбачається з матеріалів справи підставою для невиплати позивачу додаткової грошової винагороди за липень 2022, серпень 2022, листопад 2022,, передбаченої постановою КМУ №168, з розрахунку 30000 грн. на місяць стало перебування позивачу у стані алкогольного сп`яніння на військовій службі.

47. Зокрема, наказом командира В/ч НОМЕР_1 від 02.08.2022 №689, наказано не виплачувати ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 01.07.2022 по 31.07.2022. Причина (військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. (Протокол ДНК-2/506 ч.3 ст.172-20 КУпАП від 27.07.2022, протокол №ДНК-2/326 ч.3 ст.172-20 КУпАП від 04.07.2022)

48. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 03.09.2022 №909 наказано не виплачувати ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 01.07.2022 по 31.07.2022. Причина (вживання спиртних напоїв) (Протокол ДНК-2/878 від 29.08.2022).

49. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 04.12.2022 №2091 наказано не виплачувати ОСОБА_1 додаткову винагороду за період з 01.11.2022 по 30.11.2022. Причина - вживання алкогольних напоїв. Військове адмінстративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. (Протокол ДНК-2/1766 від 23.11.2022.)

50. Вказані накази, якими позивача позбавлено виплати додаткової грошової винагороди не є предметом спору, позивачем не оскаржуються, є чинними та ніким не скасовані. Доказів протилежного не надано.

51. Крім того, доводи апелянта стосовно неможливості застосування до спірних правовідносин положень рішення Міністра оборони України колегія суддів не бере до уваги, адже таке рішення є чинним та регулює питання, які необхідно враховувати з метою належного виконання пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, а сам по собі спосіб доведення цього рішення до особового складу Збройних Сил України телеграмою не спростовує його суті.

52. Міністр оборони відповідальний за очолюване ним міністерство, а тому прийняте ним в умовах воєнного стану рішення від 25.03.2022 №248/1298, яким урегульовано питання щодо виплати, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, винагороди, має правову основу.

53. Тому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо протиправності застосування до спірних правовідносин рішень Міністра оборони.

54. Більш того, як вже зазначалося, підставою для невиплати позивачу додаткової винагороди за липень 2022, серпень 2022, листопад 2022, є накази командира в/ч , які не є предметом оскарження. Відтак, суд не надає їм правову оцінку.

55. Враховуючи встановлені обставини та те, що накази, на підставі яких позивача позбавлено виплати додаткової винагороди є чинними та не є предметом оскарження, суд вважає, що підстави для визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30 000 гривень щомісячно, за липень, серпень, листопад 2022 року відсутні.

56. Щодо позовних вимог в частині наявності підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період лютого по серпень 2023 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

57. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №43 від 20.01.2023 були внесені зміни до ПКМ №168 від 28.02.2022 .

58. Так, відповідно до пункту 1,2-1 постанови №168 (у редакції від 21.01.2023) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

59. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткові винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

60. На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів №43 від 20.01.2023 "Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" №260 доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства оборони №44 від 25.01.2023 "Особливості виплати додаткової винагороди на період воєнного стану" - застосовується з 01 лютого 2023 року.

61. Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові завдання (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань).

62. Разом з тим, докази того, що позивач у період лютого-серпня 2023 року до залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) матеріали справи не містять.

63. Відповідно до свідоцтва про хворобу №297 в період з 06.01.2023 по 03.02.2023 позивач проходив лікування у ІНФОРМАЦІЯ_1 , з діагнозом: туберкульоз з множинною лікарською стійкістю верхньої частки правої легені. З 07.02.2023 по 28.02.2023 року позивач проходив обстеження та ВЛК з метою встановлення придатності до військової службу у військовій частині НОМЕР_4 .

64. Лікування позивача було пов`язане із виявленням у нього в січні 2023 року туберкульозу з множинною лікарською стійкістю верхньої частки правої легені та не пов`язане із попередньо отриманими ними пораненнями (травмами) 22.05.2022.

65. Відтак, позивач не проходив лікування після отримання поранення, каліцтва, травми, як це передбачено ПКМ №168, а лікування було у зв`язку із загальним захворюванням.

66. Крім того, надані апелянтом документи жодним чином не засвідчують перебування позивача на стаціонарному лікуванні після поранення, каліцтва, травми та не підтверджують факт лікування саме після поранення.

67. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач позбавлений права на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн. за період з лютого 2023 по серпень 2023, відтак протиправна бездіяльність відповідача з приводу невиплати такої винагороди відсутня.

68. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

69. Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

70. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

71. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

72. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

73. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

74. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.