Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/5191/23-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5191/23-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк Олександр Петрович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 17 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо призначення йому пенсії за вислугу років згідно з п. «б» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах з 26 листопада 2022 року згідно з п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.11.2023 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує щодо задоволення апеляційної скарги, та просить оскаржуване рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.11.2023 по даній справі залишити без змін. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до витягу з наказу Державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №256/ОС-22 від 25 листопада 2022 року «Про звільнення» майора внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за станом здоров`я 25 листопада 2022 року. Вислуга років на день звільнення: у календарному обчисленні становить 23 роки 04 місяці 11 днів; у пільговому обчисленні 31 рік 01 місяць 17 днів. 31 грудня 2022 року Центрально-західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подання про призначення пенсії ОСОБА_1 за №77 та документи для призначення пенсії за вислугу років. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на підставі поданих документів з 26 листопада 2022 року призначило пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до пункту «б» статті 12 Закону України ««Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 51 % грошового забезпечення. 05 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області з заявою, в якій просив надати письмове роз`яснення щодо нарахування йому пенсії по пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не врахувавши до уваги пункт «а» цієї ж статті. Листом №3186-3063/В-17/8-2400/23 від 11 травня 2023 року ОСОБА_1 повідомлено про умови призначення йому пенсії за вислугу років та зауважено, що оскільки на дату звільнення зі служби його календарна вислуга років менша за необхідну для набуття ним права на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 26 листопада 2022 року йому призначено пенсію за вислугу років згідно з пунктом «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач, вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Мотивувальна частина. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які проходили службу, зокрема в органах внутрішніх справ, Національній поліції є зокрема Закон № 2262-ХІІ. Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону №2262-XII, право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту. Стаття 2 Закону №2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону №2262-XII, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Отже, положеннями статті 12 Закону №2262-XII визначено, що право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявність необхідної вислуги років. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд попередньої інстанції виходив з того, що на день звільнення зі служби календарна вислуга років позивача за час роботи його в органах кримінально-виконавчої інспекції становила 23 років 4 місяці 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років, з огляду на те, що пенсія за вислугу років призначається за наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Відповідно до ст.17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» визначає перелік випадків, коли вислуга років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на положення підпункту «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, які діяли протягом 2001-2011 років і передбачали, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, зокрема час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах карного розшуку за переліком посад і умовами, що визначаються Міністром внутрішніх справ. Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, відповідно до яких абзац перший пункт 3 цієї постанови був викладений в такій редакції: «До вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах». Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, яка діяла до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16.02.2022 і передбачала можливість зарахування пільгової вислуги саме для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови. Однак після таких змін пільгова вислуга може зараховуватися лише для визначення розміру пенсії. Підпунктом «а» пункту 3 Порядку №393 (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року) було передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах. Водночас відповідно до підпункту «а» пункту 3 Порядку №393 (у редакції, чинній на дату звільнення та дату звернення позивача із заявою до відповідача щодо оформлення та подання необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області для призначення пенсії) до вислуги років лише для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах. Тому для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ календарна вислуга років могла бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393 в редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №119 від 16 лютого 2022 року. Враховуючи те, що станом на дату звернення позивача із заявою до пенсійного фонду щодо оформлення та подання необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років за Законом №2262-ХІІ діяла нова редакція підпункту «а» пункту 3 Порядку №393, тому суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для зарахування на пільгових умовах позивачу час проходження служби до вислуги років для призначення пенсій, оскільки такий період враховується тільки для визначення розміру пенсії. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на теперішній час законодавство не передбачає врахування вислуги років, обрахованої у пільговому обчисленні для призначення пенсії, а вислуги років позивача у календарному обчисленні недостатньо для призначення йому пенсії, в зв`язку із чим відповідач правомірно відмовив у задоволенні заяви представника про зарахування пільгової вислуги років у календарну вислугу років. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.