Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/6620/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/6620/23 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ганечко О.М., суддів Василенка Я.М., Кузьменка В.В., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії, У С Т А Н О В И В : До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій заявник просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати суду звіт про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі № 580/6620/23 щодо здійснення виплати пенсії без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб із урахуванням усіх визначених законодавством України доплат до неї (надбавок, підвищень, індексацій) та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за відповідний період. Заява мотивована тим, що на виконання вказаного рішення Черкаського окружного адміністративного суду, позивачу здійснено перерахунок пенсії, проте після такого перерахунку виплата пенсії здійснюється не в повному обсязі. Так, пенсію нараховано у розмірі становить 25215,40 грн, однак фактично виплачується 20930,00 грн. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 р. відмовлено повністю у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі № 580/6620/23. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву задовольнити. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.04.2024. Розгляд апеляційної скарги 10.04.2024 не здійснювався у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні, розгляд відкладено на 17.04.2024. Відповідно до положень ст. 309 КАС України, суд ухвалив продовжити строк розгляду апеляційної скарги. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю, суд першої інстанції виходив з наступного: - рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, що забезпечується через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження"; - зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком; - на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі № 580/6620/23, відповідач здійснив перерахунок позивачу пенсії, що позивачем не заперечується, натомість, передумовою подання цієї заяви про встановлення судового контролю, є незгода позивача з розміром перерахованої пенсії; - оскільки позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення в порядку ст. 382 КАС України, а спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, вказане свідчить про наявність підстав для звернення позивача до суду із заявою про визнання протиправними дій або рішень суб`єкта владних повноважень; - якщо заявник вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України, із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, що також передбачає судовий контроль за виконанням судового рішення або в порядку примусового виконання рішення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого контроль за виконанням судового рішення здійснюється державним виконавцем шляхом вчинення дій примусового характеру, зокрема, шляхом накладення на боржника штрафу за невиконання судового рішення та направленням подання про порушення кримінальної справи за його невиконання; - зважаючи, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі № 580/6620/23 відповідачем фактично виконане, а доводи заяви позивача стосуються розміру перерахованої пенсії, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для встановлення судового контролю у порядку ст.382 КАС України. Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції необґрунтованими та помилковими, оскільки: - дійсно, рішенням суду у справі № 580/6620/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки від 17.05.2021 № 33/44/1-Ч-106/08-1637 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб із урахуванням усіх визначених законодавством України доплат до неї (надбавок, підвищень, індексацій) та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за відповідний період. Відповідач в повній мірі виконав вищезгадане рішення суду та здійснив нарахування пенсії в сумі 25215,40 грн, проте обмежив виплату пенсії сумою у розмірі 20930,00 грн, що підтверджується копією розпорядження про перерахунок пенсії від 01.03.2023; - вищенаведена позиція суду про те, що заявлені вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивачу, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, слід було звернутися до суду першої інстанції з заявою у порядку, передбаченому ст. 383 КАС України, є помилковою, оскільки позивачем обрано альтернативний спосіб захисту порушеного права, визначений ст. 382 КАС України; - до того ж, право звернення до суду з заявою у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливо лише після відкриття виконавчого провадження, оскільки у заяві поданій в порядку статті 383 КАС України, обов`язково має бути вказано, зокрема інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження; - втім, заяву про встановлення судового контролю подано саме в порядку статті 382 КАС України, оскільки виконавче провадження позивачем на момент її розгляду не ініційовано, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 383 КАС України; - правові норми ст. 382 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування, є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі. Об`єктивними обставинами під час вирішення питання щодо встановлення судового контролю в наряду ст. 382 КАС України, є те, що виплата пенсії не відповідає нарахованій сумі, незважаючи на рішення суду, яке набрало законної сили та яким знято будь-які обмеження пов 'язані з виплатою пенсії; - належними та допустимими доказами під час вирішення питання щодо встановлення судового контролю є розпорядження про перерахунок пенсії станом 01.03.2023. Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке. Слід зазначити, що КАС України визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення. Важливою конституційною гарантією забезпечення обов`язковості судового рішення, є судовий контроль за його виконанням. З цією метою, КАС України, визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення. Узагальнюючи загальні аспекти/критерії захисту права на розгляд справи та виконання судового рішення, слід виходити з того, що: 1) засіб є ефективним, якщо його можна використати для прискорення ухвалення рішення судом, що розглядає справу; 2) найбільш ефективними є засоби, спрямовані на попередження, а не на компенсацію за затримку розгляду справи чи виконання судового рішення; 3) поєднання пришвидшувального та компенсаторного засобів захисту є найкращим варіантом тощо. Аналіз положень КАС України, дає підстави виокремити такі основні процесуальні засоби, за допомогою яких адміністративний суд забезпечує належне виконання судового рішення, яке набрало законної сили: 1) роз`яснення судового рішення (ст. 254); 2) судовий контроль за виконанням судового рішення (ст. ст. 382, 383); 3) заміна сторони виконавчого провадження (ст. 379); 4) поновлення пропущеного з поважних причин строку пред`явлення виконавчого листа до виконання (ст. 376); 5) відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміна чи встановлення способу і порядку виконання (ст. 378); 6) зупинення виконання судових рішень лише у виключних випадках (ст. 375); 7) застосування як преюдиційних обставин, встановлених у судовому рішенні, що набуло законної сили, під час судового розгляду іншої справи (частини четверта - сьома ст. 78) тощо. Стосовно сутності судового контролю, колегія суддів звертає увагу на тому, що ст. ст. 382-383 КАС України, визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду. Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування, є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі. Приписами ч. ч. 1-2 ст. 382 КАС України, визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Колегія суддів зазначає, що, з метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень, є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи. Як зазначив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 340/962/19: «…клопотання про встановлення судового контролю може бути подано й задоволено судом вже після ухвалення рішення у справі. Отже, позивача не позбавлено можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання». Як вбачається зі змісту поданої позивачем заяви, в ній останній повідомляв про те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 у справі № 580/6620/23 було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області" від 17.05.2021 № 33/44/1-Ч-106/08-1637 без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для непрацездатних осіб із урахуванням усіх визначених законодавством України доплат до неї (надбавок, підвищень, індексацій) та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за відповідний період. Відповідач виконав рішення суду та здійснив нарахування пенсії в сумі 25215,40 грн, проте обмежив виплату пенсії сумою у розмірі 20930,00 грн, що підтверджується копією розпорядження про перерахунок пенсії від 01.03.2023, при цьому, цим же рішенням суду вирішено також питання щодо перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, тому, колегія суддів вважає помилковим зазначення судом першої інстанції про те, що рішення суду у справі № 580/6620/23 відповідачем фактично виконане, а доводи заяви позивача стосуються розміру перерахованої пенсії, позаяк, рішенням суду було охоплено не тільки питання перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки, а й питання виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, тому позивач мав підстави для подання заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, адже спірне питання охоплюється резолютивної частиною рішення суду та не стосується нових правовідносин на виконання рішення суду. Колегія суддів зазначає про те, що позивачем обрано альтернативний спосіб захисту порушеного права, визначений ст. 382 КАС України, а не ст. 383 КАС України, що не заборонено процесуальним законодавством та є правом позивача, при цьому, виходячи з фактичних обставин справи, у суду відсутні перепони для розгляду заяви позивача саме у порядку встановлення судового контролю та перевірки доводів заявника щодо неврахування відповідачем резолютивної частини рішення суду щодо перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, саме шляхом подання звіту. Адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Колегія суддів наголошує на тому, що, дійсно, встановлення судового контролю, є правом а не обов`язком суду, однак, задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 382 КАС України. На переконання колегії суддів, без надання оцінки даним обставинам, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування норм ст.. 382 КАС України, є передчасним. З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції, що викладені у оскаржуваній ухвалі, вважає передчасними та не достатньо обґрунтованими, адже, таким чином нівелюється сама суть та завдання судового контролю, при цьому, що, звертаючись до суду першої інстанції із заявою про встановлення судового контролю, заявник наводив доводи та аргументи, що вказують на невиконання відповідачем рішення суду, що набрало законної сили. На переконання колегії суддів, належної оцінки вищевказаним обставинам при винесенні оскаржуваної ухвали про відмову задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення судом першої інстанції надано не було. За змістом частини 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Отже, саме суд, який ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт. За таких обставин, колегія суддів вважає, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю, адже суд не розглядав вказану заяву по суті, обмежившись загальною оцінкою процесуального законодавства та вказавши на право суду у питанні встановлення судового контролю та порядку подання заяви за ст. 383 КАС України. Із набранням чинності нової редакції КАС України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 р. - скасувати. Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Ганечко Судді Я.М. Василенко В.В. Кузьменко