Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/28602/23

Головуючий І інстанції: Заічко О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 квітня 2024 р. Справа № 520/28602/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023, по справі № 520/28602/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, щодо не зарахування до стажу служби в Національній поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально-виконавчої служби України, яка станом на 24.11.2017 становить 5 років 7 місяців 20 днів в календарному обчисленні та 4 роки 11 місяців 24 дні у пільговому обчисленні; - зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати до стажу служби в Національній поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України, яка станом на 24.11.2017 становить 5 років 7 місяців 20 днів в календарному обчисленні та 4 роки 11 місяців 24 дні у пільговому обчисленні. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, щодо не зарахування до стажу служби ОСОБА_1 в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України, яка станом на 24.11.2017 становить 5 років 7 місяців 20 днів в календарному обчисленні та 4 роки 11 місяців 24 дні у пільговому обчисленні. Зобов`язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально-виконавчої служби України, яка станом на 24.11.2017 становить 5 років 7 місяців 20 днів в календарному обчисленні та 4 роки 11 місяців 24 дні у пільговому обчисленні. Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної відповідач звертав увагу, що безпосередня служба позивача в органах Державної кримінально-виконавчої служби України відбувалась у період з 28.02.2014 по 24.11.2017. Інша частина спірного періоду, який позивач просить зарахувати до стажу служби в поліції, складає навчання у Харківському Національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди з 01.09.2009 по 22.06.2013. Із посиланням на практику Верховного Суду відповідач зазначав про відсутність підстав для зарахування періоду навчання до стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 з 28.02.2014 по 24.11.2017 проходив службу на посадах у Державній кримінально-виконавчої служби України та мав спеціальне звання старшого лейтенанта внутрішньої служби. Наказом про звільнення № 196/ОС-17 від 24.11.2017 ОСОБА_1 звільнений з «Диканівської виправної колонії №12» з 24.11.2017. У наказі про звільнення № 196/ОС-17 від 24.11.2017 зазначена вислуга років у календарному обчисленні 5 років 7 місяців 20 днів та у пільговому обчисленні 4 роки 11 місяців 24 дні. Наказом Департаменту патрульної поліції № 525 о/с від 01.12.2017 ОСОБА_1 з 04.12.2017 зараховано на службу до Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції на посаду поліцейського, а в подальшому інспектора, на якій перебуває до теперішнього часу. Не погодившись із розрахунком стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та право на надання додаткової оплачуваної відпустки, до якого не зараховано стаж служби на посадах в Державній кримінально-виконавчій службі, звернувся до Департаменту патрульної поліції із рапортом, у якому просив зарахувати вказану службу до стажу служби в поліції. Відповідач листом від 01.05.2023 № 7477/41/4/03-2023 повідомив, що положення ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» не дають підстав для зарахування до стажу служби в поліції стажу служби у кримінально-виконавчої службі. Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України повинна зараховуватись до стажу служби в поліції, оскільки здійснювалась в порядку та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію». Колегія суддів за результатами перегляду рішення суду першої інстанції зазначає наступне. Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Згідно зі ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. Частиною 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Так, спірним питання даної справи є зарахування до стажу служби в поліції період роботи в Державній пенітенціарній службі України, що дає право на встановлення позивачу надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки. Пунктом 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу. Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. Відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України. Отже, фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби. Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 № 3460-IV. Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог. При цьому, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» встановлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України. Отже, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань. Водночас п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Положеннями п.п. 3-6 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» зобов`язано Кабінет Міністрів України в місячний строк, крім іншого, прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, ужити заходів щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення поліції України. Законом України від 23.12.2015 № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який набрав чинності 29.12.2015, п. 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» доповнено абзацами другим та третім, згідно з якими за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». Таким чином, служба в Державній пенітенціарній службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» повинна зараховуватись до стажу служби в поліції. Аналізуючи вказані вище норми законодавства, а саме ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію», п. 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України, ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» Верховний Суд зазначив, що на позивача, як і на інших працівників кримінально-виконавчої служби, під час проходження ними служби в період, що досліджується, розповсюджується дія нормативно-правових актів органів внутрішніх справ України, а в подальшому - поліції, в тому числі й дія статей 22, 23 Закону України «Про міліцію» та відповідні норми Закону України «Про Національну поліцію», Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України. Тобто, всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань. Аналогічні правові висновки були сформовані Верховним Судом у постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20, у постанові від 01.08.2023 у справі № 240/30024/21. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зарахування до стажу служби ОСОБА_1 в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України. Так, із матеріалів справи встановлено, що позивач проходив службу у «Диканівській виправній колонії № 12» та був звільнений з 24.11.2017 наказом про звільнення № 196/ОС-17 від 24.11.2017. При цьому, згідно з наказом № 196/ОС-17 від 24.11.2017 вислуга років склала: у календарному обчисленні 5 років 7 місяців 20 днів, у пільговому обчисленні 4 роки 11 місяців 24 дні. Втім, із наявного у матеріалах справи послужного списку позивача встановлено наступний період проходження служби безпосередньо у органах Державної кримінально-виконавчої служби України позивачем: з 28.02.2014 (наказ № 21 о/с від 28.02.2014) по 24.11.2017 (наказ № 196/ОС-17 від 24.11.2017). Натомість до 28.02.2014 позивач проходив навчання у Харківському Національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди у період з 01.09.2009 по 22.06.2013. Інші записи щодо проходження служби чи навчання за спірний період відсутні. Отже, враховуючи вищенаведене правове регулювання до стажу служби позивача в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки, має бути зарахований період служби у Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.02.2014 по 24.11.2017. Стосовно іншого періоду колегія суддів зазначає наступне. Так, до вислуги років для виплати поліцейським надбавки за вислугу років та надання додаткової відпустки зараховуються періоди, які визначені ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію». Разом з тим, відповідно до абз. 3 п. 1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393, до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, особам із спеціальним званням Бюро економічної безпеки, особам, зазначеним у пункті «ж» ст. 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб2, під час призначення пенсії згідно з пунктом «а» частини першої статті 12 зазначеного Закону додатково зараховується час навчання в межах до п`яти років (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби, Бюро економічної безпеки або до призначення на відповідну посаду із розрахунку - один рік навчання за шість місяців служби. У свою чергу, згідно преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Згідно зі ст. 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Саме на виконання вищезазначених вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України постановою від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положення п.п. 1, 3 Постанови № 393 не регулюють питання, передбачені ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, оскільки вказаний акт прийнятий на виконання Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та визначає виключно умови призначення пенсій за вислугу років та порядок обчислення вислуги років для її призначення. При цьому, делегування ч. 4 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію» Кабінету Міністрів України встановлення порядку обчислення вислуги років у поліції не надає Уряду права визначати додаткові складові стажу служби в поліції, які не передбачені ч. 2 ст. 78 Закону України «Про Національну поліцію». Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 по справі № 320/12166/20. З огляду на викладене колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про необхідність зарахування до стажу служби в поліції для встановлення надбавки за вислугою років і надання додаткової оплачуваної відпустки періоду до 28.02.2014, у якому позивач проходив навчання у Харківському Національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди у період з 01.09.2009 по 22.06.2013, та доходить висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині. Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не зарахування до стажу служби позивача в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, вислуги років у Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.02.2014 по 24.11.2017, зобов`язання відповідача зарахувати до стажу служби ОСОБА_1 вказаний період. Відповідно ст. 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 по справі № 520/28602/23 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, термін перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.02.2014 по 24.11.2017. Зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України зарахувати ОСОБА_1 до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової відпустки, термін перебування на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України з 28.02.2014 по 24.11.2017. В іншій частині позов ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий