Постанова 4809 № 404/10445/23

ПОСТАНОВА Іменем України 17 квітня 2024 року м. Кропивницький справа № 404/10445/23 провадження № 22-ц/4809/354/24 Кропивницький апеляційний суд у складі: головуючого судді - Письменного О.А., суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л., при секретарі Федоренко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 грудня 2023 року (суддя Іванова Н.Ю.) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні, - встановив: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту перебування на його утриманні неповнолітньої ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви зазначив, що він перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також його дружина має неповнолітню рідну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказує, що вони всі проживають однією сім`єю по АДРЕСА_1 . Крім того, він разом з його дружиною мають посвідчення багатодітної сім`ї, відповідно до якого, в якості його дітей записані: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 . Відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2018 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було розірвано. Судовим наказом з ОСОБА_8 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Відповідно до розрахунку Фортечного ВДВС, ОСОБА_8 за період з січня 2018 року по серпень 2023 року аліменти не сплачувались. ОСОБА_2 на даний час не працює та має статус безробітної. Неповнолітня ОСОБА_3 наразі перебуває на його утриманні. Вказує, що встановлення даного факту йому необхідно для звільнення з військової служби, яку він на даний час проходить по мобілізації. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 грудня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі. У поданій апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання відкриття провадження у справі. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративного суду, з чим апеляційний суд не погоджується, мотивуючи таким. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року). Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124 Конституції України). Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України). Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України). Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина сьома статті 19 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема перебування фізичної особи на утриманні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) зазначено, що: «справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства. З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставин справи, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у відкриття провадження у справі помилковим, та є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 грудня 2023 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підялгає. Судді: О.А.Письменний А.М. Головань О.Л. Дуковський