Постанова Харківський апеляційний суд № 619/5254/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 квітня 2024 року м. Харків справа № 619/5254/23 провадження № 22-ц/818/518/24 Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участю секретаря судового засідання Тітченко О.В. сторони справи: заявник - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» стягувач - ТОВ «Вердикт капітал» боржник - ОСОБА_1 заінтересовані особи - Приватний виконавець Малкова Марія Вікторівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «КампсісФінанс» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу Бухан Наталії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 16 листопада 2023 року постановлену у складі судді Жорняк О.М.- ВСТАНОВИВ: В жовтні 2023 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» - Кузьменко О.В., звернувся до суду із заявою про зміну сторони виконавчого провадження, у якій просив замінити стягувача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 93136 вчиненого 20.11.2020 приватним нотаріусом Горай Олегом Станіславовичем про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». В обгрунтування заяви зазначав, що 15.02.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Первісним стягувачем) та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № МФ-0921800000820. 30.05.2023 між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 30-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № МФ-0921800000820. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 16.11.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» задоволено повністю. Замінено стягувача ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису № 93136 вчиненого 20.11.2020 приватним нотаріусом Горай Олегом Станіславовичем про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ». Ухвала мотивована тим, що заміна сторони правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ОСОБА_1 , яка визначена у даній справі боржником, жодного разу та жодним чином не була повідомлена судом про наявність даної справи та її розгляд. ОСОБА_1 , є внутрішньо - переміщеною особою та за місцем своєї ресстрації не проживає. Судові повістки - повідомлення ОСОБА_1 , у порушення вимог ст. 128 ЦПК України не вручались та не направлялись, смс-повідомлення не надсилались. Електронного кабінету в системі «Електронний суд» ОСОБА_1 немає. Апелянт зазначила, що жодних правовідносин у ОСОБА_1 не існує, ані з ТОВ «ДЕБТ ФОРС», ані з ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ні з ТОВ «Кампсіс Фінанс» та з жодною іншою юридичною особою, що вказані у договорах відступлення (купівлі -продажу) прав вимоги. Крім того не існує жодних правовідносин з будь -якою іншою юридичною чи фізичною особою, по яких би ОСОБА_1 мала кредиторські зобов?язання та була б боржником. Апелянт зауважив, що матеріали справи, що розміщені в системі «Електронний суд» жодних доказів на спростування вказаного факту відсутності правовідносин та заборгованості перед заявником або заінтересованими особами 1 та 4 не містять, що свідчить про порушення судом вимог ст.ст. 77-81, 83,89 ЦПК України. Скаржник наголосила, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, ОСОБА_1 була повідомлен про відступлення права вимоги за основними договорами. В матеріалах справи відсутні копії «основних договорів», з яких можливо було б суду встановити обставини, які мають значення для справи, зокрема щодо існування певних зобов?язань ОСОБА_1 перед кредиторами. В матеріалах справи наявна копія деякого списку відправлень з проставленим штемпелем «Укрпошта» про відправлення різним адресатам, здійсненні ТОВ «ДЕБТ ФОРС», під номером 23 у вказаному Списку вказано адресу: АДРЕСА_1 та вказано адресата: ОСОБА_1 , проте, зміст відправлень ТОВ «ДЕБТ ФОРС», ані з цього Списку, а ні з жодного іншого документу, що є в матеріалах справи невідомий та не зазначений. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення Б ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи на виконанні у приватного виконавця Малкової Марії Вікторівни перебуває виконавче провадження № 63935021, відкрите на підставі виконавчого напису № 93136 вчиненого 20.11.2020 приватним нотаріусом Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 , на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ". Станом на дату подачі заяви, 24.10.2023 виконавче провадження № 63935021 відкрите, що підтверджується інформаційними довідками з сайту «Автоматизованої системи виконавчих проваджень». 15.02.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Первісним стягувачем) та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № МФ-0921800000820. У відповідності до п. 2.1 Договору № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором». Відповідно до п. 5.2 Договору № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 15.02.2023: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді». 30.05.2023 між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» було укладено Договір № 30-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № МФ-0921800000820. У відповідності до п. 2.1 Договору № 30-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 30.05.2023: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також - Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників або які зобов`язані виконати обов`язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором». Відповідно до п. 5.2 Договору № 30-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 30.05.2023: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді». Згідно з ч. 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження`у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником. Заява, про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа),державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі, до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.3442 ЦПК України). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження. Так, виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже положення статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито. Поряд з цим, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена п.19ст. 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 №3425-XII(далі - Закон №3425-XII). Згідно зі ст. 87 Закону №3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів. Відповідно до вимог ст. 88 Закону № 3425-XII нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Отже, з аналізу вищевикладеного вбачається, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права кредитора на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус проводить свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає та не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Статтею 90 Закону №3425-XII встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Частиною 1статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено примусове виконання рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Суд звертає увагу, що тільки після відкриття виконавчого провадження кредитор набуває статусу стягувача у виконавчому провадженні. Враховуючи, що підчас розгляду заяви про заміну сторони стягувача знайшли своє підтвердження факти, викладені заявником в заяві, а саме наявні докази існування виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса про стягнення з , про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 , на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" суд погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог заяви в повному обсязі. Доводи апелянта з приводу ненаправлена стягувачам на його адресу повідомлення про відступлення права вимоги колегія суддів не приймає, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме реєстром відправки УкрПошти. (а.с.12-15). Також частиною другою статті 516 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. За змістом наведеного положення закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання вважається належним. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Отже, не повідомлення боржника про відступлення права вимоги за основним договором не впливає на перехід права вимоги від попереднього кредитора до нового. Дана позиція узгоджується з висновками викладеними в ухвалі Верховного Суду №№ 6-2969/11 від 01.03.2023. Колегія суддів не приймає доводи апелянта стосовно неповідомлення її про дату, час та місце судового засідання, адже матеріали справи містять дані про направлення останній судових повісток на адресу місця реєстрації її постійного місця проживання, як встановлено вимогами ЦПК України. Діючий цивільно процесуальний закон не зобов`язує суд перевіряти реєстр внутрішньо переміщених осіб для встановлення місця поживання сторін у справі. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, фактично зводиться до переоцінки доказів, яким судом надана належна оцінка. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з ухвалою суду та переоцінки доказів у справі. За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заям та доводи апеляційної скарги не є підставою для скасування даного судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК Українита Закону України «Про судовий збір»не вирішувалося. Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Бухан Наталії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 16 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 05 квітня 2024 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді О.В.Маміна Н.П.Пилипчук