Постанова Черкаський апеляційний суд № 712/1953/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/221/24 Справа № 712/1953/24 Категорія: ст.124, ч.1 ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Гоменюк О. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 квітня 2024 року м.Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм в ТОВ «Системи безпеки» , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП ,- в с т а н о в и в: Об`єднано в одне провадження адміністративні справи відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП (справа №712/1953/24, провадження №3/712/911/24), ч.1 ст.130 КУпАП (справа №712/1954/24, провадження №3/712/912/24). Присвоєно об`єднаному провадженню №3/712/911/24, справа №712/1953/24. Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 березня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн. Як встановлено судом першої інстанції, 04.02.2024 о 21 год. 50 хв. у м.Черкаси, вул.В.Чорновола, 167, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ), не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Kia Ceed, д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_3 ), який рухався попереду. Вказаними діями водій порушив п.п.2.3 б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Крім того, 04.02.2024 о 21 год. 55 хв. у м.Черкаси, вул.В.Чорновола, 167, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, результат 1.46 ‰, тест №873. Вказаними діями водій порушив п.2.9 а) Правил дорожнього руху. Не погодившись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 березня 2024 року, пом`якшивши стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, застосувавши до нього стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. без позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що він свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнає, щиро розкаюється, усвідомив значення своїх дій та зробив відповідні висновки. При цьому, він просив суд не застосовувати до нього покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, оскільки його робота безпосередньо залежить від автомобіля і це його єдине джерело доходу, так як він працює у ТОВ «Системи безпеки» та займає посаду водія автотранспортних засобів з 05.09.2023 по теперішній час. Крім того, на його утриманні знаходиться дружина, яка має ІІ групу інвалідності та двох неповнолітніх дітей 02.04.2013 і 07.12.2022 року народжень, та фактично він є єдиним годувальником в родині, а позбавлення права керування транспортним засобом позбавить його та сім`ю можливості нормального існування та забезпечити повсякденні потреби. Зазначає, що його протиправні дії не завдали будь-якої шкоди іншим особам, а також не спричинили істотної шкоди громадським чи державним інтересам. Перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши думку ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної постанови з зазначених в ній підстав, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно п.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Оскільки висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні доказів, яким суд дав правильну правову оцінку та учасником провадження не оспорюється, тому в апеляційному порядку постанова суду в цій частині не переглядається. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладаючи на нього адміністративне стягнення, з врахуванням ч.2 ст.36 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням спеціального права, а саме, позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, судом першої інстанції враховано обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 щире каяття, при цьому місцевий суд не вбачав обставин, що її обтяжують. Також місцевим судом враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, у зв`язку із чим вважав, що необхідно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, стосовно прохання ОСОБА_1 не позбавляти його права керування транспортними засобами, судом зазначено, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП є безальтернативною, та передбачає штраф на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив змінити оскаржувану постанову, пом`якшивши стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортним засобом, посилаючись на те, що він свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП визнає, щиро розкаюється, усвідомив значення своїх дій та зробив відповідні висновки, при цьому його робота безпосередньо залежить від автомобіля і це його єдине джерело доходу, так як він працює у ТОВ «Системи безпеки» та займає посаду водія автотранспортних засобів, а його протиправні дії не завдали будь-якої шкоди іншим особам, а також не спричинили істотної шкоди громадським чи державним інтересам. Зазначені доводи є неспроможними, оскільки санкція ч.1 ст.130 КУпАП за якою ОСОБА_1 визнано винним та накладено на нього адміністративне стягнення, безпосередньо передбачає позбавлення права керування транспортним засобом на певний строк. Тобто, стягнення за дане адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 накладено в межах, установлених КУпАП, застосування якого буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України. Доводи ОСОБА_1 про те, що на його утриманні знаходиться дружина, яка має ІІ групу інвалідності та двоє неповнолітніх дітей 02.04.2013 і 07.12.2022 року народжень, в розумінні вимог ч.1 ст.34 КУпАП, не можуть бути підставою для зміни судового рішення та пом`якшення адміністративного стягнення, яке покладено на ОСОБА_1 . З врахуванням зазначеного апеляційний суд приходить до висновку, що накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП, вимогам ст.ст.33-36 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП є співрозмірним скоєним адміністративним правопорушенням, особі правопорушника та не містить альтернативних видів. З огляду на викладене, вважаю, що постанова Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а підстави для її змінити, як того просить апелянт - відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя , - п о с т а н о в и в: Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.В. Биба