Постанова Черкаський апеляційний суд № 700/884/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/696/24Головуючий по 1 інстанції Справа №700/884/23 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 квітня 2024 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новікова О.М. секретаря Новицької Н.О. учасники справи: позивач: ОСОБА_2 , відповідач: ОСОБА_3 , особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 розглянув у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Гармаш Нелі Миколаївни на ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року (у складі судді Пічкур С.Д.) про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання батьківства, в с т а н о в и в : 12 вересня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Лисянського районного суду Черкаської області з вказаним позовом. В межах розгляду справи, 07.02.2024 ОСОБА_2 подано до суду клопотання про призначення судово-генетичної експертизи. Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року у справі призначено судову генетичну експертизу встановлення суперечного батьківства, на вирішення якої поставлено наступне питання: чи являється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проведення експертизи доручено експертній установі Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи (м. Київ, вул. Докучаєвська, 4). Обов`язок по оплаті витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, покладено на позивачку. Зобов`язано сторони з`явитися за викликом експерта для надання біологічних зразків та всіх інших необхідних даних. Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення експертизи. Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України. Своє рішення суд мотивував тим, що, у даному випадку, для встановлення факту батьківства потрібні спеціальні знання в галузі науки медицини, а тому клопотання позивачки про призначення експертизи підлягає до задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_3 адвокат Гармаш Н.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової генетичної експертизи. В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що позивач не скористалась наданою судом можливістю подати до суду клопотання про призначення експертизи, сформульоване у відповідності до вимог ЦПК України, в зв`язку з чим Лисянський районний суд Черкаської області 08.01.2024 обгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової генетичної експертизи через необгрунтованість клопотання, закрив підготовче засідання у справі та призначив справу до судового розгляду. Скаржник акцентує увагу на тому, що 07.02.2024 позивач з порушенням процесуального законодавства, поза межами підготовчого судового засідання, подала клопотання про призначення судової генетичної експертизи, не ставлячи питання про повернення до стадії підготовчого судового засідання. Вважає, що суд сприяв позивачу, надавши можливість усунути недоліки клопотання про призначення експертизи, натомість, позивач не скористалась наданим правом, подала інше клопотання поза межами підготовчого судового засідання, не обґрунтувала неможливість усунути недоліки поданого клопотання в найкоротші терміни, що, на переконання скаржника, є зловживанням процесуальними правами позивачем, у зв`язку з чим наявні всі підстави для залишення, поданого 07.02.2024 клопотання, без розгляду. Наголошує на тому, що позивач не подала до суду жодних доказів, які могли підтверджувати батьківство відповідача, не повідомила суд першої інстанції про вчинені нею дії спрямовані на самостійне отримання доказів по справі. Звертає увагу, що позивачем не дотримано вимог п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 183 ЦПК України, а тому подане клопотання варто було залишити без розгляду. Крім того, суд, постановляючи ухвалу, не звернув уваги, що позивачем не надано доказу у вигляді висновку експерта, а клопотання про призначення судової генетичної експертизи не містить обгрунтування щодо неможливості отримання висновку експерта без її призначення за ухвалою суду. Позивач не скористалась своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, дослідивши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. Згідно із ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що ухвала районного суду відповідає даним вимогам. Так, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи. За правилами ч.1 статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства. ЄСПЛ у рішенні від 07 травня 2009 року в справі «Калачова проти російської федерації» (заява № 3451/05), зауважував, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства. У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) ЄСПЛ повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства. Таким чином, висновок судової молекулярно-генетичної (судово-біологічної, судово-генетичної) експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьої статті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Між сторонами виник спір з приводу батьківства відповідача щодо малолітнього ОСОБА_4 , 04.12.2021, для вирішення якого слід встановити обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення відповідача. Ці обставини переконливо можуть бути встановлені лише із застосуванням спеціальних знань у сфері медицини, за допомогою проведення судової генетичної експертизи. Колегія суддів вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дотримався наведених вимог процесуального закону та врахував юридичну неграмотність позивачки, а доводи скаржника про звернення позивача з клопотанням після закінчення підготовчого судового засідання, неусунення недоліків першого клопотання про призначення експертизи та відсутність обгрунтування клопотання від 07.02.2024 не спростовують правильності висновків суду, оскільки проведення спірної експертизи в справах про встановлення батьківства є необхідним для об`єктивного вирішення справи. Натомість, відмова у проведенні судової генетичної експертизи, за наведеними у апеляційній скарзі доводами, призведе до надмірного формалізму, порушення прав позивача та затягування у встановленні істини у справі. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката Гармаш Нелі Миколаївни - залишити без задоволення, а ухвалу Лисянського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року про призначення судової генетичної експертизи без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 17 квітня 2024 року. Судді: Ю.В. Сіренко Н.І. Гончар О.М. Новіков