Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/9244/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/9244/23 Головуючий у 1 інстанції: Паламар П.Г. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Аліменка В.О. Ключковича В.Ю. За участю секретаря Заміхановської Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, - В С Т А Н О В И Л А: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 14.08.2023 №246-НВ/50 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 15.08.2023 №375-НК/50 про звільнення зі служби ОСОБА_1 ; - поновити капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді заступника начальника 89 державної пожежно-рятувальної частини 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області; - стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області середній заробіток за період вимушеного прогулу з 15.08.2023 по день ухвалення судового рішення; - допустити до негайного виконання рішення суду у частині поновлення на посаді та у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що він завжди сумлінно виконував свої обов`язки, як на службі ДСНС України, так і у зоні проведення антитерористичної операції, при цьому, жодного дисциплінарного стягнення не мав. Апелянт вважає, що відповідачем під час застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби та судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення не було враховано: причини залишення місця тимчасової дислокації (хвора дитина); дії, які було вжито позивачем для пошуку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (постійно телефонував, невідкладно повернувся до місця дислокації); сумлінне виконання своїх службових обов`язків, як на службі ДСНС України, так у і зоні проведення антитерористичної операції; відсутність дисциплінарних стягнень; наявність грамот, відзнак та медалей. На переконання апелянта, підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби цивільного захисту відсутні, а відтак, наказ № 246-НВ/50 є протиправним, та підлягає скасуванню з огляду на те, що не встановлено ступінь і характер його відповідальності, мети та мотивів порушення, обставин, які впливають на ступінь відповідальності, як ті, що її пом`якшують чи обтяжують, причин та умов, що сприяли скоєнню порушення, а також співмірність обраного виду дисциплінарного стягнення складу, характеру та наслідками вчиненого дисциплінарного проступку. 25 лютого 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. 26 лютого 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2024 року клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , у відповідності до даних трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12.02.2010 та біографічної довідки, проходив службу цивільного захисту та обіймав посаду заступника начальника 89 державної пожежно-рятувальної частини 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області. Згідно наказу №НС-117/50 від 20.01.2023 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області «Про відновлення діяльності пожежно-рятувальних підрозділів», до розрахунку сил та засобів 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області заступником начальника частини призначено капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 . Відповідно до наказу №410 від 28.06.2023 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області «Про залучення до виконання службових обов`язків», з 01.07.2023 залучено до виконання службових обов`язків визначених заступником начальника 89 державної пожежно-рятувальної частини 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області за місцем тимчасової дислокації склад підпорядкованих підрозділів ДПРЗ - 8 ГУ ДСНС України у Донецькій області та ДПРЗ - 6 ГУ ДСНС України у Донецькій області. Згідно наряду на службу 1 чергового караулу, затвердженого ОСОБА_1 , з 08:00 год. 31.07.2023 по 08:00 год. 01.08.2023, ОСОБА_1 визначений начальником караулу. 31 липня 2023 року під час перебування на річці Сіверський Донець в районі с. Стародубівка Миколаївської області МТГ Краматорського району, пішли купатись і не повернулись на берег 2 співробітники 8 державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області: старший пожежний-рятувальник 89 державної пожежно-рятувальної частини 8 ДПРЗ Головного управління сержант служби цивільного захисту ОСОБА_2 (перебував у вільний від несення служби час), а також пожежний-рятувальник 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_3 (на момент події перебував на добовому чергуванні). За фактом події наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області призначено службове розслідування, висновком якого від 11.08.2023, зокрема, за грубе порушення службової дисципліни, а саме: невиконання вимог наказів, своїх службових обов`язків, вчинення дій які полягають в порушенні службової дисципліни та, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту, капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності. Висновком службового розслідування встановлено, зокрема, таке. З 02.06.2023 капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 був старшою посадовою особою і, відповідно до пункту 2 наказу 8 ДПРЗ Головного управління від 28.06.2023 №410 "Про залучення до виконання службових обов`язків" особовий склад 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління (згідно з додатком 2 даного наказу), залучався до виконання завдань, визначених капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_1 . З письмового пояснення ОСОБА_1 стало відомо, що він відповідно до Наказу № 117 прибув до 8 ДПРЧ 6 ДПРЗ Головного управління (м. Миколаївка, вул. Чкалова, 2), де було визначено тимчасове місце дислокації 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління. Після призначення начальника 88 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління майора служби цивільного захисту ОСОБА_4 тимчасово виконуючим обов`язки заступника начальника 8 ДПРЗ Головного управління капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 залишився старшою посадовою особою на місці тимчасової дислокації 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління, а саме, у 8 ДПРЧ 6 ДПРЗ Головного управління. 31 липня 2023 року капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 заступив на добове чергування на чолі чергового караулу у складі: командира відділення 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_5 , водія 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_6 , пожежного-ряіувальника 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління ОСОБА_7 , пожежного-рятувальника 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 . Протягом чергової доби з 08 години 00 хвилин 31.07.2023 займались підготовкою до здачі зміни новій ротації, яка повинна була відбутися 01.08.2023. О 15 год. 00 хв. 31.07.2023 йому зателефонувала дружина і розповіла, що захворіла дитина. Без погодження та дозволу відповідного керівника виїхав з тимчасового місця дислокації 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління до міста Сміла Черкаської області. Разом з собою, без погодження з керівництвом 8 ДПРЗ Головного управління здійснив заміну водія 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_6 , який знаходився на добовому чергуванні на машиніста насосних установок автомобільного відділення 47 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління ОСОБА_8 та вирушили на особистих транспортних засобах до міста Сміла Черкаської області. На момент виїзду капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_3 та сержант служби цивільного захисту ОСОБА_2 знаходились у розташуванні 8 ДПРЧ 6 ДПРЗ Головного управління. Також, на час відсутності капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 замість себе залишив за старшого заступника начальника 47 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління капітана служби цивільного захисту ОСОБА_9 , який під час ротації з 01.07.2023 по 01.08.2023 виконував обов`язки начальника караулу 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління. Також, після виїзду (о 17 год. 10 хв. 31.07.2023) він зателефонував начальнику 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління майору служби цивільного захисту ОСОБА_10 (який повинен був змінити капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 01.08.2023 в межах ротації особового складу та старших відповідальних осіб) і домовився з ним зустрітись по дорозі для передачі службової інформації щодо діяльності та виконання завдань за призначенням під час виконання майором служби цивільного захисту ОСОБА_11 обов`язків старшої посадової особи в 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління. Орієнтовано о 18 год. 00 хв. вони зустрілися та капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 передав майору служби цивільного захисту ОСОБА_10 службову інформацію. Орієнтовано о 19 год. 00 хв. капітану служби цивільного захисту ОСОБА_1 зателефонував капітан служби цивільного захисту ОСОБА_9 та повідомив, що сержант служби цивільного захисту ОСОБА_2 та молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_3 відсутні на території підрозділу та не відповідають на телефонні дзвінки. Після цього, капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 особисто зателефонував сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_2 та молодшому сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_3 , але, на телефонні дзвінки ніхто не відповів. В період з 19 год. 10 хв. 31.07.2023 по 00 год. 00 хв. 01.08.2023 капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 періодично здійснював телефонні дзвінки сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_2 та молодшому сержанту служби цивільного захисту ОСОБА_3 , на телефонні дзвінки ніхто не відповідав. В свою чергу капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 не доповів про цей випадок керівництву 8 ДПРЗ Головного управління через те, що сподівався, що сержант служби цивільного захисту ОСОБА_2 та молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_3 повернуться до підрозділу. До міста Сміла Черкаської області капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 прибув приблизно об 01 год. 30 хв. 01.08.2023. Капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 з 04 години 00 хвилин 01.08.2023 прийняв рішення продовжувати пошуки сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 та молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 в м. Миколаївка, про що домовився з капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_9 . Об 05 годині 12 хв. 01.08.2023 капітану служби цивільного захисту ОСОБА_1 зателефонувала дружина сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_2 та повідомила, що під час дзвінку своєму чоловіку на мобільний телефон слухавку підняв невідомий чоловік, який сказав, що він рибалка а також, що власник телефону потонув у річці. Про отриману інформацію капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 доповів майору служби цивільного захисту ОСОБА_10 , на що майор служби цивільного захисту ОСОБА_12 відповів, що вже володіє даною інформацією та особисто доповість керівництву 8 ДПРЗ Головного управління. Об 05 годині 30 хвилин 01.08.2023 капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 разом з сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_6 на особистому автотранспорті вирушили з м. Сміла Черкаської області до м. Миколаївка Донецької області. Орієнтовано об 12 годині 00 хвилин вони прибули до міста Миколаївка. Комісією зазначено наступне: - капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 під час перебування на чергуванні, без відома керівництва, а також, будучи старшою посадовою особою, самовільно, в порушення наказу 8 ДПРЗ Головного управління від 28.06.2023 № 410 "Про залучення до виконання службових обов`язків" покинув розташування частини та виїхав за межі Донецької області; -після надходження інформації про подію за участі підлеглого персоналу, ігноруючи вимоги нормативних документів, листа Головного управління від 10.07.2023 № 50 01-4405/50 12 "Про направлення листа ДСНС України та недопущення правопорушень" та проведеного з ним інструктажу, не доповів своєчасно про це керівництву загону. - капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 самовільно прийняв рішення та віддав відповідний наказ підлеглому про проведення заміни особи на добовому чергуванні - сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_6 , але, в порушення вимог нормативних документів, не здійснив інформування про це оперативно-координаційний центр Головного управління та керівництво загону з внесенням відповідних записів до книги служби; - капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 , в порушення вимог наказу №410, не забезпечив належним чином організацію несення служби в місці тимчасової дислокації підрозділу, що призвело до відсутності контролю за особовим складом та несенням служби в підрозділі, що створило передумови для самовільного залишення місця несення служби молодшим сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_3 ; Таким чином, даний співробітник порушив вимоги наказу №117, пункт 31 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №593 "Про затвердження положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу", пунктів 3, 5, 24, 25 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, введеного в дію Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI, підпункту 1 пункту 3 розділу IV, підпункту 3 пункту 2 розділу IV та підпункту 7 пункту 1 розділу V наказу МВС України від 10.02.2022 №116 "Про затвердження Порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах та підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій", пункту 2.2. Наказу № 410 (порушив режим несення служби), пунктів 7.1.5 та 7.1.6 "Положення про 89 державну пожежно-рятувальну частину 8 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області", затвердженого наказом 8 ДПРЗ Головного управління від 30.01.2019 №60 та пункту 1 Контракту про проходження служби цивільного захисту від 20.06.2019 № 265/19. Наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 14.08.2023 року №246-НВ/50 «Про порушення службової дисципліни та покарання винних», за грубе порушення службової дисципліни, а саме: невиконання вимог наказів, своїх службових обов`язків, вчинення дій які полягають в порушенні службової дисципліни та, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту, на капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, у зв`язку із скоєнням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту та позбавлено його премії за липень 2023 року у повному обсязі. Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 15.08.2023 №375-НК/50 «Про звільнення зі служби ОСОБА_1 » було реалізовано дисциплінарний наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 14.08.2023 №246-НВ/50 та звільнено капітана цивільного захисту ОСОБА_1 заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, згідно листа Слов`янської окружної прокуратури від 22.11.2023 №57-3088 вих.-23, відповідно до висновків судово-медичних експертиз, у трупах загиблих - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 виявлено алкогольну інтоксикацію організмів. Не погоджуючись із наказами про притягнення до дисциплінарної відповідальності та про звільнення, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 101 (далі - КЦЗ України), служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Положеннями ч.ч. 2-3 ст. 101 КЦЗ України, порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом. Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначає Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №593 (далі - Положення №593). Згідно п. 3 вищевказаного Положення, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання. Пунктом 31 Положення №593 передбачено, що особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки; проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби; додержуватися норм професійної та службової етики; зупинити членство в політичних партіях, організаціях чи рухах на період проходження служби цивільного захисту; додержуватися вимог антикорупційного законодавства; додержуватися законодавства з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання і протидії дискримінації, насильству за ознаками статі та сексуальним домаганням; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; щороку проходити комплексний медичний огляд, за необхідності психофізіологічне обстеження і тестування, а в разі погіршення стану здоров`я, прийняття рішення про переміщення по службі в іншу місцевість або інших випадках, що потребують додаткового вивчення стану здоров`я, - проходити позачерговий медичний огляд; сприяти підтриманню порядку і дисципліни; звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника); доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, підвищувати повсякденно фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок; своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо); повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо); з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час. Відповідно до п. 29 Положення №593, особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту. Сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут, Дисциплінарний статут) затверджений Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI . В силу вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт). Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону. У відповідності до статті 3 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку. Статтею 58 Дисциплінарного статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами; вчинення інших дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні службових обов`язків, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту. Згідно ст. 68 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність. Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту, прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди. Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 14.08.2023 року №246-НВ/50, за грубе порушення службової дисципліни, а саме: невиконання вимог наказів, своїх службових обов`язків, вчинення дій які полягають в порушенні службової дисципліни та, які підривають авторитет органів та підрозділів цивільного захисту, а також не сумісні з подальшим проходженням служби цивільного захисту, на капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 , заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , накласти дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, у зв`язку із скоєнням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту та позбавлено його премії за липень 2023 року у повному обсязі (Т. 1 а.с. 258-272). Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 15.08.2023 №375-НК/50 «Про звільнення зі служби ОСОБА_1 » було реалізовано вищевказаний наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 14.08.2023 №246-НВ/50 та звільнено позивача зі служби (у зв`язку із вчиненням проступку, не сумісного з подальшим проходженням служби цивільного захисту (Т. 1 а.с. 34). Згідно Висновку службового розслідування від 11.08.2023, комісією встановлено: - позивач 31.07.2023 заступив на добове чергування на чолі чергового караулу 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ, яке мало закінчитись об 08 год. 00 хв. 01.08.2023, однак 31.07.2023 на особистому автомобілі поїхав до сім`ї у м. Сміла (самовільно покинув місце служби в умовах воєнного стану залишаючись 31.07.2023 старшою посадовою особою на місці дислокації 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ); - позивач не узгодив, попередив чи повідомив керівництво 8 ДПРЗ про необхідність залишення місця дислокації підрозділу; - позивач не вчинив дії (внесення записів до книги служби) щодо зміни старшої посадової особи, що свідчить про неналежне виконання ним своїх посадових обов`язків, оскільки Миколаївська міська територіальна громада Донецької області постійно перебуває під ракетно-артилерійським обстрілом з боку російських окупаційних військ, що ставить під загрозу життя цивільного населення та об`єктів критичної і цивільної інфраструктури (потребує постійного оперативного реагування); - позивач не доповів керівництву про зникнення з місця несення служби молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_3 та не забезпечив належним чином організацію несення служби в місці тимчасової дислокації 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ, що призвело до відсутності контролю за особовим складом та несенням служби в підрозділі та в подальшому створило передумови для самовільного залишення місця несення служби молодшим сержантом служби цивільного захисту ОСОБА_3 ; - позивач 31.07.2023 без погодження з керівництвом 8 ДПРЗ здійснив заміну водія 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_6 , який знаходився на добовому чергуванні, на машиніста насосних установок автомобільного відділення 47 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління ОСОБА_8 і разом з ОСОБА_6 вирушив до м. Сміла Черкаської області (безпідставно провів зміну підлеглого співробітника). Як вірно зазначено судом першої інстанції, на аркуші бесіди від 15.08.2023 позивач визнав свою вину у грубому порушенні ним 31.07.2023 службової дисципліни та не надав заперечень чи пояснень щодо цього, а також повідомив, що не має претензій чи скарг до керівництва 8 ДПРЗ або до Головного управління (Т. 1 а.с. 254-256). Так, апелянт зазначає, що покидаючи місце дислокації, він залишив за старшого заступника начальника 47 ДПРЧ 8 ДПРЗ Головного управління капітана служби цивільного захисту ОСОБА_9 . Колегія суддів вважає вищевказані доводи апелянта необгрунтованими, оскільки, в рамках службового розслідування було встановлено, що жодних записів до книги служби щодо зміни старшої посадової особи внесено не було, а тому, відсутні підстави вважати, що на чергування заступила інша посадова особа, дії якої у відношенні до підлеглих мали б правові наслідки. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача про те, що в умовах воєнного стану позивач, займаючи відповідальну посаду в органах ДСНС та залишаючись 31.07.2023 старшою посадовою особою на місці дислокації 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ у м. Миколаївка - населеному пункті, який розташований поблизу лінії зіткнення, повинен був усвідомлювати підвищену відповідальність за свої дії та самовільно не залишати місце несення служби. Позивач мав узгодити, попередити та повідомити керівництво 8 ДПРЗ про необхідність залишення місця дислокації підрозділу, в якому він безпосередньо виконував свої посадові обов`язки. Жодних вищезазначених заходів, які свідчили б про добросовісну поведінку, позивач не вчинив. Колегія суддів враховує посилання апелянта на те, що підставою для залишення місця дислокації стало захворювання дитини на гостре респіраторне захворювання, однак, вважає, що дана обставина не може слугувати підставою для самовільного залишення місця служби. Щодо посилання апелянта на те, що ним було вжито дії для пошуку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (постійно телефонував, невідкладно повернувся до місця дислокації), слід зазначити, що лише телефонні дзвінки не можуть вказувати на те, що позивачем було вжито всі можливі дії спрямовані на пошук зниклих співробітників. З приводу посилання апелянта на сумлінне виконання ним своїх службових обов`язків, відсутність дисциплінарних стягнень, а також, наявність грамот, відзнак та медалей, слід зазначити наступне. Так, на структурні підрозділи ДСНС та її особовий склад покладається завдання завчасного виконання завдань у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятування людей, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки тощо. Самовільне залишення місця несення служби цивільного захисту у період воєнного стану є не тільки порушенням порядку проходження служби в підрозділах ДСНС, але й ставить під загрозу ефективність виконання завдань за призначенням службою цивільного захисту, особливо щодо рятування життя людей. Позивач, будучи капітаном служби цивільного захисту та займаючи посаду заступника начальника 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ, а також, перебуваючи 31.07.2023 старшою посадовою особою на місці тимчасової дислокації 89 ДПРЧ 8 ДПРЗ на чолі чергового караулу, як нагороджений грамотами і відзнаками Президента України і Головнокомандувача об`єднаних сил, мав бути прикладом та взірцем для особового складу у період дії воєнного стану, а не порушувати службову дисципліну та не сприяти порушенню дисципліни підлеглим особовим складом. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування до позивача найсуворішого стягнення є виправданою мірою, оскільки, вчинені ним дисциплінарні проступки є грубим порушенням службової дисципліни і є достатньою підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби та виключає можливість застосування до нього менш сурового покарання. Таким чином, при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин справи, пропорційно, неупереджено, добросовісно, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішень, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів. Беручи до уваги викладене, накази від 14.08.2023 № 2246-НВ/50 "Про порушення службової дисципліни та покарання винних" та від 15.08.2023 № 375-НК/50 "Про звільнення зі служби цивільного захисту ОСОБА_1 " є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству України. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 195, 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Аліменко В.О. Ключкович В.Ю. Повний текст постанови виготовлено 15.04.2024 р.