Постанова Сумський апеляційний суд № 587/2275/23

Справа №587/2275/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Черних О. М. Номер провадження 33/816/228/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 , не працюючий, притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2023 року водій ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки за те, що він 17.08.2023 року близько 22-52 години на автошляху О-191511 на території Сумського району Сумської області, керував транспортним засобом ВАЗ 2103 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу газоаналізатор Алкотест 6810 Драгер, проба позитивна, результат склав 2,08 проміле, чим ОСОБА_1 порушив п 2.9А Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП, оскільки він був притягнутий до адміністративної відповідальністю за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідно до постанови Сумського районного суду № 587/1218/22 від 02.12.2022 року. Не погодившись з вказаним судовим рішенням особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2023 року, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. В обґрунтування поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт вказував, що він проходить службу у м. Слов`янськ та виконує бойові завдання в інших населених пунктах, він не мав фізичної і технічної можливості своєчасно підготувати апеляційну скаргу та подати її до суду, тому пропустив 10-ти денний строк на оскарження постанови суду і вважав, що пропустив їх з поважних причин. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував, що після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, поліцейські не запропонували йому пройти огляд найближчому медичному закладі з можливістю здати біологічні зразки. Зазначав, що поліцейські не роз`яснили йому право на оспорювання результату огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, яке він вважав безспірним та безальтернативним. Звертав увагу на те, що працівники поліції не роз`яснили йому право на залучення захисника. Вказував, що працівники поліції після складання протоколу про адміністративне правопорушення не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та фактично дозволили йому продовжувати керувати автомобілем. Матеріали справи не містять відомостей про те, що автомобіль передано під розписку тверезому водію. В судове засідання апелянт та його захисник адвокат Луніка Т.Я. не з`явились, хоча повідомлялись про розгляд справи, відповідно до вимог ст. 277-2 КУпАП, клопотань про відкладення не подавали. Так, Європейський суд з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19 червня 2001 року, у п.53 рішення зазначив, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами. Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження. З метою розгляду апеляційної скарги у розумні строки, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність апелянта та його захисника, і у даному випадку їх права на доступ до правосуддя, не є порушеними, оскільки положення ст. 268 КУпАП не передбачають обов`язкову присутність особи, стосовно якої розглядається справа за ст. 130 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні в провадженні відеофайли, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до положень ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2023 року в судовому засіданні ОСОБА_1 дійсно не був присутній, копія постанови суду була йому направлена 03 жовтня 2023 року, разом з тим матеріали справи не містять підтвердження отримання апелянтом копії оскаржуваної ухвали, а 20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 оскаржив рішення суду в апеляційному порядку (а.с. 17). Враховуючи вказані обставини, з метою забезпечення особі її права доступу до правосуддя для захисту своїх прав, апеляційний суд вважає за необхідне поновити особі, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2023 року, як такий, що пропущений ним з поважних причин. Щодо постанови судді Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2023 року, яку особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив скасувати, а провадження у справі відносно нього закрити, то апеляційний суд зазначає наступне. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись. Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 006476 від 17 серпня 2023 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.1); - рапортом (а.с. 2), - корінцем огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат тесту 2,08 проміле (а.с. 3), - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, , згідно якого ОСОБА_1 з результатами огляду згоден (а.с. 4), - відеоматеріалами на диску, з якого вбачається, що поліцейські зупиняють автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , після зупинки у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці, на що він погодився і пройшов вказаний огляд, результат 2.08 проміле, ОСОБА_1 з вказаним результатом погодився, після чого забажав пройти огляд в медичному закладі, після приїзду до медичного закладу ОСОБА_1 відмовився виходити з автомобіля та проходити огляд на стан сп`яніння, поліцейські попередили його про те, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення та склали вказаний протокол. (а.с. 6). Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів. Щодо тверджень апелянта про те, що після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, поліцейські не запропонували йому пройти огляд найближчому медичному закладі з можливістю здати біологічні зразки, то їх апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з дослідженого відеозапису, працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. Крім цього після проходження огляду та отримання згоди з результатами, на пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі, поліцейські доставили його в медичний заклад для проходження огляду на стан сп`яніння. Твердження апелянта про те, що працівники поліції не роз`яснили йому право на залучення захисника, апеляційний суд вважає надуманими, оскільки вони спростовуються відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 консультується з адвокатом по телефону. Доводи апелянта про те, що працівники поліції після складання протоколу про адміністративне правопорушення не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та фактично дозволили йому продовжувати керувати автомобілем, матеріали справи не містять відомостей про те, що автомобіль передано під розписку тверезому водію не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння . Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним судом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП України, П О С Т А Н О В И В: Поновити строк особі, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2023 року. Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 03 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, залишити без зміни, а апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на цю постанову без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.