Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1550/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/1550/23 пров. № А/857/25771/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Довгої О.І., Матковської З.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Скільським І.І. у м. Івано-Франківськ) у справі № 300/1550/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій, ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідачів в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 50%, починаючи з 01.01.2020; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці на підставі довідок Івано-Франківського апеляційного суду за №04-12/40-23, №04-12/41-23, №04-12/42-23 від 02.03.2023 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розрахунку доплати за вислугу років у розмірі 50%, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із збереженням відсотку нарахування щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 50% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 01.01.2020, з 18.02.2020 та з 01.01.2021 без обмеження граничного розміру із урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 по справі №300/731/19 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено перерахунок її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням встановленої надбавки за вислугу років 50%, та на підставі довідки Івано-Франківського апеляційного суду від 25.02.2019 № 04-12/102-19 станом на 01.01.2019 з 25.02.2019. Проте, починаючи з січня 2020 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується з врахуванням встановленої надбавки за вислугу років 40%, а не 50%. Івано-Франківським апеляційним судом 02.03.2023 позивачу видано довідки №04-12/40-23, №04-12/41-23, №04-12/42-23 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020, 18.02.2020 та 01.01.2021 відповідно, у яких визначено доплату за вислугу років у розмірі 50%. Надалі, позивач звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок її довічного грошового утримання відповідно до вказаних довідок, однак рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10.03.2023 їй відмовлено в здійсненні такого перерахунку. Таке рішення відповідача позивач вважає неправомірним, оскільки з 01.01.2020 змінились складові суддівської винагороди, тому виникли правові підстави для проведення перерахунку її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020, 18.02.2020 та 01.01.2021 на підставі довідок Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2023 за №04-12/40-23, №04-12/41-23, №04-12/42-23 відповідно, із збереженням відсотку нарахування щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 50% без обмеження граничного розміру та з урахуванням раніше виплачених сум. При цьому, позивач зазначила, що у разі проведення подальших перерахунків довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема у зв?язку із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді періодів роботи, які раніше не були зараховані до такого стажу та подання нового розрахунку стажу, органи Пенсійного фонду не вправі на власний розсуд визначати розмір суддівської винагороди, з якої слід здійснювати такий перерахунок, а повинні брати до уваги той розмір суддівської винагороди, яку отримують судді на відповідній посаді судді, станом на день проведення перерахунку. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.03.2023 №926160827540 про відмову у проведенні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020 на підставі довідки Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2023 за №04-12/40-23, з 19.02.2020 на підставі довідки Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2023 за №04-12/41-23 та з 01.01.2021 на підставі довідки Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2023 за №04-12/42-23, з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що Івано-Франківським апеляційним судом після зарахування додаткового стажу роботи було видано позивачу нові довідки, які є підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, у апеляційній скарзі покликається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд не надав належної правової оцінки всім суттєвим обставинам справи, що стало причиною неправильного вирішення справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі №300/731/19, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019, в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій відмовлено. Згідно постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №300/731/19, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.05.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 скасовано, а справу № 300/731/19 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі № 300/731/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови з 25.02.2019 в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням встановленої надбавки за вислугу років 50%. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням встановленої надбавки за вислугу років 50%, та на підставі довідки Івано-Франківського апеляційного суду від 25.02.2019 № 04-12/102-19 станом на 01.01.2019 з 25.02.2019. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2021 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №300/731/19 змінено в частині мотивів. Згідно з перерахунком за пенсійною справою позивача від 10.12.2021 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило з 25.02.2019 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача згідно з довідкою Івано-Франківського апеляційного суду від 25.02.2019 № 04-12/102-19 станом на 01.01.2019 з врахуванням встановленої надбавки за вислугу років 50% (а.с. 126-127). Крім цього, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2020 у справі № 300/2344/20, яке набрало законної сили 28.12.2020, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2020 за №04-12/99-20, з урахуванням виплачених сум, починаючи з 19.02.2020. Згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.03.2020 за №04-12/99-20, яка видана ОСОБА_1 про те, станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 161854,00 грн, у тому числі посадовий оклад 115610,00 грн, доплата за вислугу років (40%) 46244,00 грн (а.с. 106). Відповідно до перерахунку за пенсійною справою позивача від 14.01.2021 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснив з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача згідно з довідкою Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2020 за №04-12/99-20 виходячи з розміру 50% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (а.с. 107-108). 02.03.2023 Івано-Франківським апеляційним судом видано ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №04-12/40-23, №04-12/41-23 та №04-12/42-23 згідно із якими, станом на 01.01.2020, 18.02.2020 та 01.01.2021 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 52024,50 грн, 157650,00 грн та 173415,00 грн відповідно. При цьому доплата за вислугу років у вказаних довідках визначена у розмірі 50% (а.с. 6-8). 02.03.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання за період 2020-2021 років на підставі довідок Івано-Франківського апеляційного суду від 02.03.2023 за №04-12/40-23, №04-12/41-23 та №04-12/42-23 (а.с. 133, 138-139). Органом, який розглядав подану заяву, за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням №926160827540 від 10.03.2023 відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, оскільки на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 по справі №300/731/19 здійснити перерахунок зобов`язано ГУ ПФУ в Івано-Франківській області (а.с. 130). Вважаючи протиправними дії пенсійного органу, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом. Оскільки учасники справи не оскаржують рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, то в силу приписів статті 308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України Про судоустрій і статус суддів №1402-VIII від 02.06.2016 (надалі Закон №1402-VIII). Як передбачено ч. 1 ст. 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року. Відповідно до частини 2 статті 142 Закону №1402-VIII суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною 1 цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною 1 цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Частинами 4 та 5 цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Отже, як вірно зазначено судом, перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; Відповідно до ч. 5 ст. 135 Закону №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Згідно пункту 2 розділу І Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 січня 2008 року № 3-1 (далі Порядок №3-1), заява про призначення / перерахунок щомісячного довічного грошового утримання подається до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр), або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал), або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Пунктом 1 розділу IV Порядку № 3-1 передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини 2 статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Як передбачено пунктом 6 розділу IV Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України. Звернення судді за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання здійснюється шляхом подання до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, в тому числі через вебпортал або засобами Порталу Дія з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), або надсилання поштою. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання приймається органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, за наявності в судді всіх необхідних документів та оформляється відповідно до вимог розділу III цього Порядку. Днем звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання вважається день прийняття органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок (пункт 6 розділу IV Порядку № 3-1). Як встановлено судом, Івано-Франківським апеляційним судом надано позивачу нові довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.03.2023 за №04-12/40-23, №04-12/41-23 та №04-12/42-23. При цьому, доплати за вислугу років у таких довідках розраховані виходячи з розміру 50%. Отже вірним є висновок суду, що у зв`язку з видачею Івано-Франківським апеляційним судом нових довідок, якими змінено розмір складових суддівської винагороди, зокрема доплату за вислугу років визначено у розмірі 50%, а не 40%, у позивача виникли підстави для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 06.03.2019 у справі №638/12586/16-а та від 11.02.2020 у справі №200/3958/19-а висловлював правовий висновок, відповідно до якого правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання/складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Враховуючи наведене, суд дійшов вірного висновку, що пенсійним органом протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача відповідно до довідок Івано-Франківського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.03.2023 за №04-12/40-23, №04-12/41-23 та №04-12/42-23. Відтак, рішення Головного управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.03.2023 за №926160827540 про відмову у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність у позивача підстав для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, у зв`язку з тим, що після прийняття рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 не прийнято нормативно-правового акта щодо зміни розміру складових суддівської винагороди, оскільки підставою звернення до суду стало рішення пенсійного органу про відмову у здійсненні перерахунку на підставі наданих довідок Івано-Франківським апеляційним судом про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які видані у зв`язку зі зміною відсоткового розміру доплати за вислугу років. Судом також враховані міжнародні документи з питань статусу та незалежності суддів, зокрема Монреальська універсальна декларація про незалежність правосуддя (Перша світова конференція з незалежності правосуддя, Монреаль, 1983 рік), Основні принципи незалежності судових органів (схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 від 13.12.1985), Рекомендації щодо ефективного впровадження основних принципів незалежності судових органів (прийняті резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 1989/60 та схвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 44/162 від 15.12.1989), Європейський статут судді (ухвалений Європейською Асоціацією Суддів у 1993 році), Європейська хартія щодо статусу суддів (10.07.1998), Загальна (Універсальна) хартія судді (схвалена Міжнародною Асоціацією Суддів 17.11.1999, Тайпеї (Тайвань), закріплюють єдиний підхід щодо отримання суддею достатньої винагороди для забезпечення своєї економічної незалежності. Винагорода не повинна залежати від результатів роботи судді та скорочуватися під час всього строку повноважень. Рівень суддівської винагороди встановлюється з тим, щоб захистити суддів від тиску, спрямованого на здійснення впливу на їх рішення, а ще загальніше - на їх поведінку в рамках здійснення правосуддя, тим самим підриваючи їх незалежність і безсторонність. Крім того, відповідно до пункту 29 Пояснювального меморандуму до Рекомендації Комітету Міністрів № (94) 12 «Незалежність, дієвість та роль суддів» статус та винагорода є важливими факторами, які визначають належні робочі умови. Статус суддів повинен відповідати високому положенню їх професії, і їх винагорода має становити достатню компенсацію за їх тягар обов`язків. Ці фактори є невід`ємними умовами незалежності суддів, особливо для розуміння важливості їх ролі як суддів, що виражається у вигляді належної поваги та адекватній фінансовій винагороді. Отже, забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом та збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи. Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Важливою є і послідовність дій законодавця, особливо з огляду на сферу суспільних відносин, у якій може проявлятися непослідовність. Як слідує з матеріалів справи, 02.03.2023 Івано-Франківським апеляційним судом видано ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за №04-12/40-23, №04-12/41-23 та №04-12/42-23 про розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці станом на 01.01.2020, 18.02.2020 та 01.01.2021 відповідно, а тому вірним є висновок суду, що у відповідності до пункту 6 розділу IV Порядку № 3-1, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача слід здійснити саме з дати виникнення права на відповідний перерахунок. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі № 300/1550/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді О. І. Довга З. М. Матковська