Постанова 4857 № 140/12559/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/12559/23 пров. № А/857/1901/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді Кузьмича С. М., суддів Глушка І.В., Матковської З.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Димарчук Т.М. у м. Луцьк) у справі № 140/12559/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМФОРТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000199/2 від 10.04.2023, № UA205140/2023/000219/2 від 14.04.2023, № UA205140/2023/000235/2 від 21.04.2023, № UA205140/2023/000262/2 від 28.04.2023. В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що при визначенні митної вартості ввезеного товару ТОВ «ТЕМФОРТ» було дотримано усі встановлені митним законодавством вимоги, тому будь-які сумніви щодо неправильно визначеної та непідтвердженої митної вартості імпортованих товарів є безпідставними. Відтак, вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, а надані до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості усього товару. Оскаржувані рішення прийняті з порушеннями вимог Митного кодексу України (далі МК України), оскільки не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Окрім того, в оскаржуваних рішеннях відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митницею, та фактів, які вплинули на таке коригування. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000199/2 від 10.04.2023, № UA205140/2023/000219/2 від 14.04.2023, № UA205140/2023/000235/2 від 21.04.2023, № UA205140/2023/000262/2 від 28.04.2023. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та в прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, а ті що подані містять розбіжності, відтак складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав. З матеріалів справи слідує, що між компанією BIURO HANDLOWE «HAND-FOOD» (Польща, продавець) та ТОВ «ТЕМФОРТ» (покупець) 14.01.2022 укладено договір купівлі-продажу № 14/01/2022, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує м`ясні продукти та продукти птиці в асортименті, що обумовлено кількістю, цінами та умовами поставки вказаними в інвойсах та в можливих додатках до договору як є невід`ємною частиною контракту. Відповідно до п. 2.1. договору продавець відвантажує товар в строк двох календарних днів від дати отримання продавцем коштів на поточний рахунок. Поставка товару здійснюється згідно з правилами Інкотермс 2020 на умовах вказаних в інвойсах на кожне окреме завантаження до цього договору, а саме: CFR, CIF, FCA, DDP, CPT. Відповідно до п.п. 4.1., 4.3.-4.4. договору валютою платежів цього договору є дол. США якщо інше не погоджено сторонами у відповідній специфікації або інвойсі. Всі інвойси мають бути виставлені у ЄВРО. Оплата товару, що поставляється у відповідності з умовами цього договору здійснюється на умовах 100% передоплати, якщо інше не погоджено сторонами у відповідному додатку до цього договору або інвойсах. Відповідно до п. 5.1. договору ціна за одиницю товару зазначається у відповідному інвойсі. ТОВ «ТЕМФОРТ» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» на митний пост Волинської митниці подало МД № 23UA205140028067U0 від 07.04.2023, № 23UA205140029788U2 від 14.04.2023, № 23UA205140030959U1 від 20.04.2023, № 23UA205140033614U7 від 28.04.2023 згідно з якими було заявлено до митного оформлення наступні товари. За № 23UA205140028067U0 від 07.04.2023 - товар «Язики свинні заморожені, без будь-якої теплової кулінарної обробки без вмісту харчових добавок, спецій, солі приправ та інших домішок, не консервовані, вагою 19748 кг», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 17180,76 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1252,67 Євро) в сумі 735763,16 грн (еквівалентно 18433,43 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту з урахуванням умов поставки FCA Mlawa (а.с.29). На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості № б/н від 05.04.2023; рахунок-фактуру від 05.04.2023 №226/EX/2023; автотранспортну накладну від 05.04.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 1413/00041/23/01/UA від 05.04.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AT0083513 від 05.04.2023; прайс-лист виробника товару від 27.03.2023; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 14/01/2022 від 14.01.2022; договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 1 від 04.04.2023; довідку про транспортні витрати № 2 від 06.04.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 9770122; копію митної декларації країни відправлення № 23PL301010E0456754 від 06.04.2023 (а.с.29-34,64 зворот-68). За № 23UA205140029788U2 від 14.04.2023 - товар «Жилка яловича, морожена, без будь-якої кулінарної теплової обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, не консервована, вагою 20000 кг», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 8000,00 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 869,27 Євро) в сумі 357111,20 грн (еквівалентно 8869,27 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту з урахуванням умов поставки FCA Brzeziny (а.с.38 зворот). На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості № б/н від 12.04.2023; рахунок-фактуру від 12.04.2023 №239/EX/2023; автотранспортну накладну від 12.04.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 1021/08700/23/16/UA від 12.04.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AT0081451 від 12.04.2023; прайс-лист виробника товару від 10.04.2023; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 14/01/2022 від 14.01.2022; договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом №1 від 12.04.2023; довідку про транспортні витрати № 12/04-23 від 12.04.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 9793678 від 14.04.2023; копію митної декларації країни відправлення 23PL301010E0481836 від 12.04.2023 (а.с.38-43,64 зворот-68). За № 23UA205140030959U1 від 20.04.2023 - товар на 2 товарні позиції: «Жилка яловича, морожена, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, не консервована, вагою 9640кг.»; «Печінка яловича заморожена, без будь-якої теплової кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, солі, спецій та приправ, інших домішок, вагою 6965,01 кг», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 9428,01 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 875,71 Євро) в сумі 411815,87 грн (еквівалентно 10303,72 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту з урахуванням умов поставки FCA Brzeziny (а.с.47 зворот-48). На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості № б/н від 18.04.2023; рахунок-фактуру від 19.04.2023 № 250/EX/2023; автотранспортну накладну від 18.04.2023; міжнародний ветеринарний сертифікат № 1021/08706/23/16/UA від 18.04.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AT0081486 від 19.04.2023; прайс-лист виробника товару від 10.04.2023; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 14/01/2022 від 14.01.2022; договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом № 2 від 18.04.2023; довідку про транспортні витрати № 18/04-23 від 18.04.2023; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 9815554 від 20.04.2023; копію митної декларації країни відправлення 23PL301010E0509415 від 19.04.2023 (а.с.47-53,64 зворот-68). За № 23UA205140033614U7 від 28.04.2023 - товар «Жилка яловича, морожена, без будь-якої кулінарної обробки, без вмісту харчових добавок, спецій, солі та приправ, інших домішок, вагою 20859 кг.», де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 7926,42 Євро. В графі 45 зазначено митну вартість товару (з урахуванням витрат на транспортування товару у розмірі 1816,78 Євро) в сумі 393100,13 грн (еквівалентно 9743,20 Євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту з урахуванням умов поставки FCA La LION DANGERS (а.с.57). На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: сертифікат якості № б/н від 25.04.2023; рахунок-фактуру від 27.04.2023 №265/EX/2023; автотранспортну накладну від 24.04.2023 № 10917; міжнародний ветеринарний сертифікат № FR4923000344AN від 24.04.2023; сертифікат з перевезення № РL/MF/AT0083791 від 27.04.2023; прайс-лист виробника товару від 24.04.2023; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № 14/01/2022 від 14.01.2022; договір-заявку на перевезення вантажу автомобільним транспортом №1 від 24.04.2023; довідку про транспортні витрати № б/н від 24.04.2023; рахунок на оплату транспортних витрат від 27.04.2023 № 3329; інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів та зборів № 9849794 від 28.04.2023; акт про проведення огляду товарів від 28.04.2023 № 23UA205140033452U2; копію митної декларації країни відправлення 23PL301010E00556659 від 27.04.2023 (а.с.57-63,64 зворот-68). Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митним органом в електронних повідомленнях декларанту запропоновано подати такі документи: договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; прейскурант (прайс-лист) виробника товару для загального кола покупців відповідно до VII статті ГАТТ; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); банківські платіжні документи, якщо рахунки сплачено; та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта. На електронні повідомлення митниці декларант позивача надав повідомлення про надання додаткових пояснень та документів від 07.04.2023 № 07/04-01, від 14.04.2023 № 14/04-01, від 20.04.2023 № 20/04-01, від 28.04.2023 № 28/04-01 (а.с.35-36,44-45,53-54,63-64) та відомості із сайту Мінфін щодо конвертації, а також повідомив про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезених товарів. Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000199/2 від 10.04.2023, № UA205140/2023/000219/2 від 14.04.2023, № UA205140/2023/000235/2 від 21.04.2023, № UA205140/2023/000262/2 від 28.04.2023 (а.с.27,36 зворот-37, 45 зворот-46,55). Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності. Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000199/2 від 10.04.2023 (щодо МД № 23UA205140028067U0 від 07.04.2023) зазначено наступне: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №23PL301010E0456754 від 06.04.2023 - 80745 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 05.04.2023 №226/EX/2023 - 17180,76 Євро; згідно п.4.4 зовнішньоекономічного договору №14/01/2022 від 14.01.2022 передбачена 100% передоплата; в інвойсі від 05.04.2023 № 226/EX/2023 зазначений термін оплати 14 днів, тобто не зазначений чіткий термін оплати, в свою чергу платіжні документи не подані до митного оформлення; прайс-лист б/н від 27.03.2023 містить інформацію від відправника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні - 1,97 дол. США/кг за МД № UA205140/2023/8830 від 03.02.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000219/2 від 14.04.2023 (щодо МД №23UA205140029788U2 від 14.04.2023) зазначено наступне: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення 23PL301010E0481836 від 12.04.2023 - 37698 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 12.04.2023 № 239/EX/2023 - 8000 Євро; прайс-лист б/н від 10.04.2023 містить інформацію від відправника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні - 1,25 дол. США за МД №UA205140/2023/16667 від 02.03.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000235/2 від 21.04.2023 (щодо МД № 23UA205140030959U1 від 20.04.2023) зазначено наступне: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № 23PL301010E0509415 від 19.04.2023 - 44394 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 19.04.2023 № 250/EX/2023 - 9428,01 Євро; прайс-лист б/н від 10.04.2023 містить інформацію від відправника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу: товару №1 на рівні - 1,25 дол. США/кг за митною декларацією від 20.03.2023 № UA205140/2023/021821; товару №2 - 0,95 дол. США/кг за митною декларацією від 22.03.2023 № UA205140/2023/022555 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України. У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA205140/2023/000262/2 від 28.04.2023 (щодо МД № 23UA205140033614U7 від 28.04.2023) зазначено наступне: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № 23PL301010E00556659 від 27.04.2023 - 37634 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 27.04.2023 № 265/EX/2023 - 7926,42 Євро; прайс-лист б/н від 24.04.2023 містить інформацію від відправника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення. Зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, митну вартість товарів визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно зі статтею 59 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні - 1,25 дол. США за МД № UA205140/2023/19781 від 13.03.2023 з врахуванням положень статті 64 Митного кодексу України. Випуск у вільний обіг товару здійснено за МД №23UA205140028587U5 від 10.04.2023, № 23UA205140029983U1 від 14.04.2023, № 23UA205140031447U6 від 21.04.2023, № 23UA205140033856U8 від 28.04.2023 з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України (а.с.29 зворот, 39 зворот, 48 зворот, 57 зворот). Позивач вважаючи спірні рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, звернувся до суду з відповідними позовними вимогами. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України). Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18. Відповідно до частин 1-3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з частинами 6, 7 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Відповідно до частин 1-4 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. За приписами ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Отже, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у правильності визначення декларантом митної вартості. Згідно з ч. 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 4 ст. 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності. Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару. Як згадувалось вище, ТОВ «ТЕМФОРТ» через уповноваженого декларанта ПП «РЕСПЕКТ БРОК» на митний пост Волинської митниці подало МД № 23UA205140028067U0 від 07.04.2023, № 23UA205140029788U2 від 14.04.2023, № 23UA205140030959U1 від 20.04.2023, № 23UA205140033614U7 від 28.04.2023. На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД було подано пакет необхідних документів. Однак, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме: в МД № 23UA205140028067U0: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № 23PL301010E0456754 від 06.04.202380745 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 05.04.2023 № 226/EX/2023 17180.76 євро; згідно п.4.4 зовнішньоекономічного контракту № 14/01/2022 від 14.01.2022 передбачена 100% передоплата; в інвойсі від 05.04.2023 № 226/EX/2023 зазначений термін оплати 14 днів, тобто не зазначений чіткий термін оплати, в свою чергу платіжні документи не подані до митного оформлення; прайс-лист б/н від 27.03.2023 містить інформацію від відправника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; в МД № 23UA205140029788U2: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № зазначеній в інвойсі від 12.04.2023 № 239/EX/2023 8000 євро; прайс-лист б/н від 10.04.2023 містить інформацію від відправника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; в МД № 23UA205140030959U1: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № 23PL301010E0509415від 19.04.202344394 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 19.04.2023 № 250/EX/2023 9428,01євро; прайс-лист б/н від 10.04.2023 містить інформацію від відправника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; в МД № 23UA205140033614U7: числове значення, зазначене в декларації країни відправлення № 23PL301010E0556659від 27.04.202337634 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 27.04.2023 № 265/EX/2023 7926,42 євро; прайс-лист б/н від 24.04.2023 містить інформацію від відправника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу; декларація країни відправлення Франція не подана до митного оформлення. Враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє висновок митного органу, що з врахуванням вказаних вище розбіжностей були підстави для сумніву митниці щодо достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару. Крім того, встановлено, що за МД № 23UA205140028067U0 від 07.04.2023, № 23UA205140029788U2 від 14.04.2023, № 23UA205140030959U1 від 20.04.2023, № 23UA205140033614U7 від 28.04.2023 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСУР, які передбачали необхідність проведення більш детальної перевірки поданих декларантом документів на предмет можливого заниження митної вартості товару. Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011. Таким чином, за зазначеними МД відбулось спрацювання профілю ризику: 105-2; 106- 2: 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості», що визначило необхідність перевірки достовірності складових митної вартості товарів, а саме додаткові нарахування до ціни угоди. 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Вказане призвело до обґрунтованих сумнівів митниці в частині підтвердження складових митної вартості товару. Адже у відповідності до п. 5 ст. 54 МК України митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа та розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. З огляду на вказане вище, у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСУР, у відповідності до вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», ст.ст. 53, 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи. Разом з цим, як встановлено судом, що декларант не надав додаткових документів, які б підтвердили митну вартість, про що повідомив листами № 07/04 від 07.04.2023, № 14/04-01 від 14.04.2023, № 20/04-01 від 20.04.2023, № 28/04-01 від 28.04.2023. Неподання позивачем витребуваних документів, зумовило неможливість застосування митним органом основного методу визначення митної вартості та виникнення у відповідача права на коригування митної вартості шляхом застосування другорядних методів визначення митної вартості. Щодо тверджень суду першої інстанції, що: «На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню. Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №23UA205140028067U0 від 07.04.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі від 05.04.2023 №226/EX/2023 та становить 17180,76 Євро; вказана в МД №23UA205140029788U2 від 14.04.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі від 12.04.2023 №239/EX/2023 та становить 8000,00 Євро; вказана в МД №23UA205140030959U1 від 20.04.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі від 19.04.2023 №250/EX/2023 та становить 9428,01 Євро; аналогічно вказана в МД №23UA205140033614U7 від 28.04.2023 ціна товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі від 27.04.2023 №265/EX/2023 та становить 7926,42 Євро. Отже, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару, щодо якого здійснено коригування митної вартості відповідає тій, що зазначена в рахунках-фактурах (інвойсах). Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни товару подані позивачем документи не містили». Однак, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що судом першої інстанції залишено поза увагою розбіжності вказані митним органом у повідомленнях декларанту та у рішеннях про коригування митної вартості від 10.04.2023 № UA205140/2023/000199/2, від 14.04.2023 № UA205140/2023/000219/2, від 21.04.2023 № UA205140/2023/000235/2, від 28.04.2023 № UA205140/2023/000262/2: Відносно прайс-листів б/н від 27.03.2023, від 10.04.2023, від 10.04.2023, від 24.04.2023, що містять інформацію від відправника товару лише на заявлений товар, що відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий виробником товару для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу. Наголошуємо, що прас-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Відповідно до ч. 5 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), базис і методи визначення вартості товарів, які підпадають під обкладання митом чи іншими зборами або імпортні чи експортні обмеження, основані на вартості товару чи регульовані будь-яким способом на основі вартості, повинні бути стабільними і оприлюдненими достатньою мірою для того, щоб надати можливість комерсантам з достатньою впевненістю оцінити вартість товарів для митних цілей. Окрім того, відповідно до Класифікатору документів, сертифікатів, дозволів та додаткової інформації, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, код документу 3014 (прайс-лист) передбачає, що даний документ повинен бути виданий виробником товару, однак надані декларантом прайс- листи видані експортером. Колегія суддів звертає увага, що прайс-лист є документом, що був самостійно поданий декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до положень ч.6 ст.53 МК України зазначеної статті. Прайс-лист необхідній не для безпосереднього підтвердження здійснення господарської операції, а задля можливості, у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, здійснення перевірки числового розрахунку митної вартості товару. Відтак, у зв`язку з тим, що поданий декларантом для здійснення митного контролю та митного оформлення прайс-лист не відповідає вищезазначеним вимогам, у митного органу виник сумнів щодо заявленої декларантом вартості товару. Щодо розбіжностей відносно числових значень, зазначених в деклараціях країн відправлення не відповідає цінам товару, зазначених в інвойсах. З цього приводу слід зазначити, що митниця перевіряла числові значення заявленої митної вартості на підставі документів, які надавалися особисто позивачем до митного контролю та оформлення. І саме у вказаних документах виявлено розбіжності, вказані у рішеннях про коригування митної вартості товарів. При цьому, надані додатково конвертації валюти не спростували розбіжності та не підтверджували заявлену митну вартість. Разом з тим, суд зазначає, що позивачем було надано, зокрема, відомості з сайту Мінфін щодо конвертації валют, але не конвертацію валют в країні відправлення, як наслідок, підтвердження митної вартості товару за обраним ним методом. Однак позивачем таких дій не вчинено. Таким чином, всі вказані вище розбіжності в документах, які подано для підтвердження митної вартості товарів, слугували беззаперечною підставою для сумніву митниці в достовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, та, як наслідок витребування додаткових документів, які б ці сумніви усунули. А тому, оскільки подані декларантом документи містили розбіжності та позивачем не спростовано сумнівів митного органу у правильному визначенні митної вартості товару декларантом, позивачу правомірно було відмовлено у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства. При цьому, прийняттю рішень про коригування передувала процедура консультацій щодо обрання методу визначення митної вартості товару та обмін наявною інформацією, в ході якої митний орган прийшов до обґрунтованого висновку, що митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. З урахуванням наведеного, у зв`язку з наявними розбіжностями та відсутністю обґрунтувань цих розбіжностей, митним органом цілком обґрунтовано прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо задоволення позовних вимог позивача. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання. Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неправильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити і рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється. Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року у справі № 140/21563/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. В. Глушко З. М. Матковська