Постанова Київський апеляційний суд № 752/10887/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 квітня 2024 року м. Київ Справа № 752/10887/23 Провадження№22-ц/824/7333/2024 Резолютивна частина постанови оголошена 10 квітня 2024 року Повний текст постанови складено 11 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Євграфової Є.П., Шкоріної О.І., секретаря: Мандрики О.П. учасники справи позивач ОСОБА_1 відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто просто» розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Бровком Олександром Олеговичем, на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» про визнання договірних зобов`язань за угодою виконаними та її розірвання, - В С Т А Н О В И В: Представник позивача ОСОБА_1 авдокат Бровко О.О. звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Авто просто» про визнання договірних зобов`язань за угодою виконаними та її розірвання. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 16.11.2011 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто просто» було укладено угоду №380042, за умовами якої позивач, отримавши транспортний засіб у власність, передала його відповідачу у заставу та з метою додаткового забезпечення виконання грошового зобов`язання третіми особами було підписано договори поруки з відповідачем, які брали на себе зобов`язання в частині матеріальної відповідальності за невиконання позивачем грошового зобов`язання за умовами вказаної вище угоди. Також у вказаній угоді та додатках до неї сторони визначили, що позивач отримує від відповідача транспортний засіб марки CHEVROLET Captiva, з визначеною в додатках до угоди вартістю 243 900 грн. Позивач в ході отримання транспортного засобу від відповідача підписала додаток № 3 від 27.02.2012, відповідно до якого на момент його підписання нею було вже сплачено 113 287,92 грн. та загальний розмір грошового зобов`язання вже становив 438 533,16 грн., який після сплати вказаної суми грошових коштів зменшувався до загального грошового зобов`язання у розмірі 325245,24 грн. Проте, ні умови угоди №380042 від 16.11.2011, ні додатки до неї, зокрема, і додаток №3 від 27.02.2012, не визначали, за що було сплачено позивачем 113287,92 грн. в момент підписання додатку №3 до угоди, тобто цільове призначення сплачених 113 287,92 грн. не було визначено. В рахунок чого (чисті внески, або внески в рахунок вартості авто, або страхові внески) позивач повинна сплатити ще 325245,24 грн. За таких обставин позивач з моменту отримання транспортного засобу у власність продовжувала сумлінно виконувати свої грошові зобов`язання, сплачуючи єдиним платежем на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти, відповідно до смс - повідомлень від відповідача. Таким чином, за умовами вказаної угоди позивач вимушена сплачувати вартість послуг відповідача, направлені на отримання позивачем транспортного засобу лише у проміжок часу з моменту підписання угоди 16.11.2011 до моменту отримання авто 27.02.2012, а інші витрати позивач за умовами вказаної угоди повинна була здійснювати в рахунок вартості авто. З моменту підписання угоди та за весь поточний 2012 рік позивач вже сплатила 229818,64 грн., але так і не отримала будь-якого розрахунку стосовно цільового зарахування таких коштів. Проте позивач продовжувала сплачувати згідно з смс - квитанцій відповідача на регулярній основі кошти з 2011 та по 2023 рік, що сукупно становить 438149,65 грн. і вдвічі перевищує вартість транспортного засобу, обумовлену умовами вказаної угоди. Незважаючи на те, що позивач здійснила суттєву переплату вартості транспортного засобу, з якої до теперішнього часу є незрозумілим, скільки було враховано відповідачем в рахунок вартості транспортного засобу та в рахунок інших внесків, відповідач продовжує вимагати подальшу сплату коштів в рахунок надання послуг, направлених на отримання транспортного засобу, які по суті були надані позивачу ще у 2012 році в момент отримання транспортного засобу. Відповідно до умов вказаної угоди, станом на її підписання, вартість транспортного засобу становила 243900 грн., а відповідно до наведених розрахунків позивачем вже було сплачено 438149,65 грн. Проте, надмірно отримавши 194249 грн. - відповідач намагається стягнути з позивача ще додаткові кошти, пропонуючи здійснити продаж транспортного засобу за своєї безпосередньої участі, з метою стягнення коштів від продажу в рахунок штучної заборгованості, посилаючись на продовження строку дії вказаної угоди. Вказані дії відповідача є недобросовісними та такими, що засвідчують намір отримати неправомірну необґрунтовану вигоду за рахунок позивача, оскільки оціночна вартість авто CHEVROLET Captiva з урахуванням зносу та року випуску станом на 2023 рік не може складати розраховану самим же відповідачем вартість, яка за незрозумілих обставин лише зростає з часом. Нараховуючи позивачу заборгованість по внескам за надані послуги, направлених на придбання транспортного засобу, відповідач не зазначаєте дату закінчення надання вказаних послуг. Таким чином, надання послуг, направлених на придбання транспортного засобу, закінчується отриманням позивачем вказаного транспортного засобу у власність в 2012 році. В зв`язку з відсутністю визначеного терміну виконання та загального розміру грошового зобов`язання подальше стягнення будь-яких внесків після отримання позивачем транспортного засобу є таким, що суперечить інтересам споживача та вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Відповідно до ст. 13 Угоди повернення надмірно сплачених коштів неможливе. Позивачем за весь період дії угоди було надмірно сплачено 194249 грн. відносно вартості авто, в зв`язку з чим просив: визнати договірні зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Авто просто» за Угодою №380004 від 16.11.2011 виконаними в повному обсязі в частині сплати чистих внесків в оплату вартості авто та в частині сплати внесків в оплату послуг, визнати дату завершення надання послуг ТОВ «Авто просто» ОСОБА_1 , направлених на отримання авто - в момент отримання авто у власність ОСОБА_1 ; розірвати угоду №380004 від 16.11.2011, укладену між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто просто», у зв`язку з її повним виконанням обома сторонами; стягнути з відповідача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2147,20 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 32000 грн. Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Бровко О.О. подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Авто просто» проти доводів апеляційної скарги заперечувало, , посилаючись на те, що апеляційна скарга не містить посилань на жодні письмові докази, а також не містять жодних альтертнативних розрахунків, які б могли спростувати суму боргу позивача. В судовому засіданні представник ТОВ «Авто просто» адвокат Римар А.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Бровко О.О.в судове засідання не з`явилисяЮ, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить звіт про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її представника Бровко О.О . Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Встановлено, що 16.11.2011 між ОСОБА_1 та ТОВ «Авто просто» була укладена угода №380004 про надання учаснику послуг системи Авто Так, спрямованих на придбання автомобіля. Угода укладається шляхом підписання сторонами угоди, додатку №1 та додатку №2, які є невід`ємними частинами угоди. Додатком №1 до угоди №380004 встановлено 120 внесків за автомобіль CHEVROLET Captiva, ціна автомобіля 243900 грн., плата за послуги, пов`язані зі вступом до системи 3% + ПДВ, що становить 3000 грн., щомісячний чистий внесок 0,8333%, щомісячний внесок в оплату послуг 0,5% +ПДВ, щомісячний внесок в оплату страхового платежу 0,0065%, плата за послуги, пов`язані з видачою автомобіля за системою 3% + ПДВ. Додатком №2 до угоди №380004 встановлено, що: система АвтоТак - це система, яка полягає у створенні груп покупців (учасників), метою яких є придбання автомобіля у порядку та на умовах, визначених угодою; повний внесок - це щомісячний платіж, який складається з суми чистого внеску, щомісячного внеску в оплату послуг та щомісячного внеску в оплату страхового платежу, і підлягає сплаті учасником в порядку та строк , визначені угодою. Внесок в оплату послуг - частина щомісячного повного внеску, який є оплатою послуг Авто Просто, розмір кожного з яких складає зазначений в додатку №1 відсоток від поточної ціни автомобіля; Поточна ціна автомобіля - ціна автомобіля , ка встановлюється постачальником в останній робочий день кожного місяця та є оснвою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою. графік внесків - загальна кількість повних внесків, необхідна для повної оплати автомобіля, послуг з обслуговування та адміністрування системи Авто Так, що надаються Авто Просто, та страхових платежів. Пунктом 1.2 додатку №2 до угоди №380004 встановлено, що система Авто Так функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можливо придбати за рахунок чистого фонду групи. Пунктом 2.1 додатку №2 до угоди №380004 встановлено, що поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою, протягом усього строку існування групи, та повідомляється АВТО ПРОСТО постачальником. Пунктом 2.3. додатку №2 до угоди №380004 встановлено, що учасник зобов`язаний повністю сплатити повні внески згідно з графіком внесків. Відповідно до п.2.5.1. після одержання права на отримання автомобіля учасник, який здійснював оплату повних чистих внесків, зобов`язаний зробити вибір: а) сплатити Половинні Чисті внески, що не були сплачені, разом із і в той самий строк, що й внески, які залишаються до завершення Графіка внесків. У такому випадку Учасник щомісяця сплачує відповідний Повний внесок та відсоток Чистих внесків, не сплачений під час оплати Половинних Чистих внесків, розділений на кількість внесків, які залишаються до завершення Графіка внесків. Розмір відсотку щомісячного Внеску в оплату послуг АВТО ПРОСТО та Внеску в оплату Страхового платежу, встановлені в даній Угоді для Повного внеску, не збільшується в жодному разі. б) до отримання автомобіля одноразово сплатити всі несплачені половинні чисті внески. Після здійснення такого платежу учасник надалі сплачує повні внески згідно з звичайною системою розрахунку, встановленою угодою. Згідно з додатком №3 від 27.12.2012 загальна сума грошових зобов`язань ОСОБА_1 станом на день підписання цього додатку становить 438533,16 грн., на день підписання цього додатку учасник сплатив 113287,92 грн., сума заборгованості становить 325245,24 грн. 27.03.2021 ОСОБА_1 зареєструвала право власності на автомобіль CHEVROLET Captiva, легковий універсал - В, номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_2 . 27.02.2021 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою, в якій просила провести розподіл авансових внесків, починаючи з 01.03.2015 на наступні внески. На підтвердження здійснення оплати за укладеною угодою позивач надала копії квитанцій про сплату на загальну суму 438149,65 грн. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в оскаржуваній частині відповідає. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Надаючи оцінку аргументам, наведеним в апеляційній скарзі, Київський апеляційний суд виходить із такого. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (стаття 16 ЦК України). Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За правилами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України). Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в угоді від 16.11.2011 року та у додатках до неї сторони погодили здійснення щомісячних платежів, виходячи з поточної ціни автомобіля (яка встановлюється постачальником в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних та інших внесків, визначених угодою) на час платежу, які мають здійснюватися відповідно до графіку. Як угодою так і додатками до неї, не передбачено право позивача сплачувати, а обов`язок відповідача в подальшому розраховувати щомісячні внески в оплату послуг, після отримання автомобіля, виходячи із поточної ціни автомобіля, що діяла на день придбання такого автомобіля. Відповідно до правовідносин, які виникли між сторонами, позивач отримала у власність обраний нею автомобіль до виплати його повної вартості, отже, за кошти, сплачені іншими учасниками системи, які ще не отримали автомобілі, проте мають потенційне право на це. Оскільки такі автомобілі можна викупити лише за дійсною вартістю на момент викупу, яка в залежності від ринкових тенденцій може відрізнятися від вартості автомобіля, виданого позивачу раніше, визначення щомісячних внесків та інших платежів у відповідності до ціни автомобіля, встановленої постачальником в останній день кожного місяця, не призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача та відповідає умовам ринку, обраному позивачем порядку придбання автомобіля та інтересам інших учасників системи, а тому не є несправедливими умовами у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що спростовує доводи представника позивача щодо надмірного отримання відповідачем коштів за укладеною угодою та недобросовісність дій з боку відповідача. Доказів істотного порушення договору відповідачем суду надано не було, а тому відсутні підстави для розірвання угоди. Також позивачем не надано жодних доказів, що нею у повному обсязі, виконані взяті на себе зобов`язання за угодою, укладеною з відповідачем, відповідно до графіку внесків учасника, що є його процесуальним обов`язком. Графік платежів, погоджений сторонами, в матеріалах справи відсутній. Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану адвокатом Бровком О.О. без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат». Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 подану адвокатом Бровком О.О. без задоволення, а рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 04 жовтня 2023 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Бровком Олександром Олеговичемзалишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач А. М. Стрижеус Судді: Є. П. Євграфова О. І. Шкоріна