Ухвала КЦС ВС № 2/2218/8039/11

УХВАЛА Іменем України 09 квітня 2024 року м. Київ справа № 2/2218/8039/11 провадження № 61-4040ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листах в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчих листахв справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява обґрунтована тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2012 року у справі № 2/2218/8039/11 стягнено солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором кредитної лінії від 12 квітня 2006 року № 60/МК/2006-840 у розмірі 53 867,95 дол. США. 13 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_Ur_4 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О. С. (зареєстрований у реєстрі за № 1170), за умовами якого заявник набув право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором. Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» просило суд замінити стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» у виданих Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області виконавчих листах № 2/2218/8039/11 щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року, заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» задоволено. Замінено стягувача за виконавчим листом виданим на примусове виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2012 року у справі № 2/2218/8039/11 з ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». 15 березня 2024 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК Україниу разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав. Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Крім того, у вказаній постанові зазначено, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. У справі, яка є предметом касаційного перегляду, суди попередніх інстанцій установили, що 13 серпня 2020 року укладений договір № GL48N718070_Ur_4про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги відносно боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , за договором кредитної лінії від 12 квітня 2006 року № 60/МК/2006-840. Суди також установили, що виконавче провадження за виданим судом першої інстанції виконавчим листом у цій справі на момент звернення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до суду з заявою про заміну стягувача не відкрито. Оскільки ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які виникли за договором кредитної лінії від 12 квітня 2006 року № 60/МК/2006-840, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, зробив правильний висновок про наявність матеріального правонаступництва у спірних правовідносинах та набуття заявником права порушувати питання про заміну сторони стягувача у виконавчому документі (процесуальне правонаступництво). Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою і п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 липня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 15 лютого 2024 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчих листаху справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Коротун Є. В. Коротенко М. Є. Червинська