Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/7141/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/925/24 Справа № 175/7141/23 Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю: секретаря судового засідання Примак Н.М., захисника Наконечної А.В., апеляційну скаргу захисника Наконечної А.В., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень, - ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року встановлено, що 11 вересня 2023 року о 14-08 год. в м. Краматорськ, по вул. Шкільна, 69, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 21011» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, не природня блідість), і на вимогу працівника поліції в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння, а отже скоєне правопорушення підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доводи апеляційної скарги: Не погодившись з постановою суду 1-ї інстанції, захисник Наконечна А.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 , скасувати постанову та закрити провадження в справі. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду 1-ї інстанції стосовно ОСОБА_1 зазначила, що станом на 06.03.2024 року постанова суду 1-ї інстанції від 14.12.2023 року ані ОСОБА_1 , ані його представником не отримано. Проголошення постанови суду, що оскаржується здійснено без присутності сторін. Зазначає, що суд 1-ї інстанції постановив оскаржену постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування зазначає, що суд не взяв до уваги, що в порушення вимог п. 11 ч. 2 ст. 255 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП було складено не посадовою особою військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Вважає, що суд 1-ї інстанції не дослідив протокол про адміністративне правопорушення та наявні матеріали справи, а також не врахував, що протокол про адміністративне правопорушення складено без зазначення чи направлявся ОСОБА_1 до спеціально встановленого медичного закладу. Наполягає, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , в порушення вимог Закону України «Про національну поліцію», оскільки навіть в рапорті поліцейського не зазначено підстави зупинки, а лише мається посилання на ст. 8 Закону України «Про військовий стан». Зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення було складено інспектором взводу 2 роти 2 БПП ОСОБА_2 , а рапорт подано ОСОБА_3 , без зазначення прізвища, тобто незрозуміло ким саме. Звертає увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Під час виконання військових задач отримав поранення. В день зупинки транспортного засобу 11.09.2023 року їхав на призначену ВЛК, де здавав аналізи, в тому числі кров і сечу. За результатами аналізів в крові та сечі наркотичних речовин виявлено не було. Зазначає, що блідість обличчя ОСОБА_1 мав, оскільки через поранення його рука майже не функціонує, а почервоніння очей у нього через фізичну втому. Зазначає, що загальні аналізи, що здав ОСОБА_1 11.09.2023 року, були внесені до медичних документів 13.09.2023 року під час госпіталізації за рекомендації ВЛК. Вважає, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан сп`яніння, оскільки не були залучені свідки, які б зафіксували відмову ОСОБА_1 від проходження обстеження в медичному закладі. В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено за допомогою якого технічного засобу було здійснено відеофіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, відсутні докази, в який саме медичний заклад працівники поліції пропонували проїхати. В матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан сп`яніння та направлення на такий огляд до медичного закладу. Позиції сторін в суді : В судовому засіданні захисник Наконечна А.В. підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити з підстав, наведених в ній. Не заперечувала проти апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про день, місце та час розгляду справи, клопотань від нього на адресу суду про відкладення розгляду справи не надходило. Висновки суду: Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду 1-ї інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного. Апеляційним судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 14 грудня 2023 року за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Наконечної А.В. З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга була вперше подана через підсистему «Електронний суд» 19 січня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, враховуючи, що ОСОБА_1 , та його захисником Наконечною А.В. копія оскаржуваної постанови не отримана, матеріали справи не містять належного підтвердження про вручення оскарженого судового рішення, а також ураховуючи вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника Наконечної А.В. та поновлення строку на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений не з вини апелянта, і розцінює обставини, на які він посилається, як поважні. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону тавірно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у медичному закладі. Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п.п. 7, 8, 12, 13 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим. Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Хоча сторона захисту наполягає на відсутності вини ОСОБА_1 , проте його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, зокрема: - даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 203757 від 11.09.2023 року, де зазначено, що 11 вересня 2023 року о 14-08 год. в м. Краматорськ, по вул. Шкільна, 69, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 21011» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, не природня блідість), і на вимогу працівника поліції в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження в установленому порядку медичного огляду для визначення стану наркотичного сп`яніння, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП; - даними відеозапису, на якому зафіксовано, що водій ОСОБА_1 підтверджує факт керування саме ним транспортним засобом марки «ВАЗ 21011» державний номерний знак НОМЕР_1 та його зупинки. На запитання працівника поліції щодо останнього разу вживання наркотичних засобів, у зв`язку з блідістю обличчя, ОСОБА_1 добровільно, без тиску та без будь-яких зволікань повідомив працівникам поліції, що вживав останній раз наркотичні засоби два тижні тому. Після чого працівником поліції ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння через брак часу. Під час спілкування з працівниками поліції намагався вирішити питання шляхом «розрулювання ситуації добровільно»; В рапорті поліцейський взводу 2 роти 2 ВПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП сержанта поліції Данило Іванович від 11.09.2023 року зазначив обставини зупинки та події, що мали місце 11.09.2023 року відносно ОСОБА_1 . Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Посилання сторони захисту на відсутність свідків під час відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, як на доказ відсутності об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставним, оскільки під час пропозиції поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі велася відеофіксація, у відповідності до положень ч. 2 ст. 266 КУпАП. Суд вважає недоведеними доводи захисника про визнання відеозапису з нагрудної бодікамери неналежним доказом, оскільки на доданих відеозаписах міститься дата та час проведення відеозапису, та проведення відеофіксації проводилась відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, та є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Окрім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про фіксування та додання до нього відеозапису з камери «Motorola Solutions» №472712, що також спростовує доводи захисника. Крім того, суд також вважає недоведеними доводи захисника про безпідставність зупинки транспортного засобу, оскільки на момент вчинення ОСОБА_1 інкримінованого його правопорушення 11.09.2023 року на території України встановлено режим воєнного стану. Як визначено ч. 2 ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до п. 10 Порядку перевірки документів у осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби. Твердження захисника про порушення працівниками поліції порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, за відсутності уповноваженої особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, суд визнає неприйнятними. Згідно положень ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Посилання захисника на приписи п.11ч.2 ст.255 КУпАП не вважаю слушними з огляду на таке. Згідно вказаної норми посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення вчинені військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів, - частина п`ята статті 122, стаття 122-2, частина третя статті 123, стаття 124, а також про всі порушення правил дорожнього руху, вчинені особами (крім військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів), які керують транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань). Тобто посадові особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України мають право на складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП, вчинене військовослужбовцями лише під час керування ними транспортними засобами Збройних Сил України та інших військових формувань. ОСОБА_1 керував автомобілем, який належить громадянину, а не Збройним Силам України або іншим військовим формуванням. Отже, при апеляційному розгляді не встановлено з боку працівників патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735. Також, доводи сторони захисту щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення неуповноваженою особою є необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 203757 стосовно ОСОБА_1 склав 11.09.2023 року інспектор взводу 2 роти 2 БПП в м. Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП лейтенант поліції Філонов С.В., тобто уповноважена особа. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на ньому, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Крім того, доводи сторони захисту, що долучені до справи копії медичних документів за наслідками проходження ОСОБА_1 в день зупинки транспортного засобу під його керуванням, 11.09.2023 року, ВЛК з послідуючою його госпіталізацією, підтверджують відсутність в його аналізах наявності наркотичних речовин, суд вважає недоведеними. Так, відповідно до довідки № 213 від 03.08.2023 року, виданої ВЛК КНП СОР «СОСДРЗН» вбачається, що ОСОБА_1 було рекомендована відпустка за станом здоров`я терміном 30 календарних днів (а.с. 20). Із виписки медичного закладу щодо лікування ОСОБА_1 за підписом лікуючого лікаря ОСОБА_4 від 30.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 проходив обстеження 13.09.2024 року, а не 11.09.2024 року, як про це зазначено апелянтом (а.с. 21). Разом з тим, із даного медичного висновку вбачається, що ОСОБА_1 , окрім інших препаратів, приймав лікарський засіб «Параплексин». Із інструкції застосування даного медичного препарату, що є в загальному користуванні, вбачається, що у період лікування необхідно утриматися від керування автомобілем, а також від потенційно небезпечних видів діяльності, які потребують підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій (https://tabletki.ua). Аналізуючи надані стороною захисту медичні документи, вважаю, що вони лише підтверджують пояснення ОСОБА_1 , які він 11.09.2023 року надав працівникам поліції при зупинці транспортного засобу під його керування щодо вживання ним наркотичних засобів. Крім того, згідно ч.3ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан наркотичного сп`яніння проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Суду не надано будь-яких даних про те, що медичний заклад, в якому ОСОБА_1 здавав аналізи, віднесено до таких, яким надано право проводити огляд на встановлення стану сп`яніння. Як вбачається із матеріалів справи, у ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а відповідно до вимог п.7 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 № 1452/735 проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. В свою чергу, п.15 зазначеного розділу даної Інструкції передбачено, що за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. При цьому, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду (п.16 розділу ІІІ Інструкції). Оскільки огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичному закладі, а огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння не проводився, то і акт відповідного огляду не складався. Оскільки ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, то, відповідно, недоречно було і оформлення направлення його на такий оглядю Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника. Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника Наконечної А.В. та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику Наконечній А.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року стосовно ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу захисника Наконечній А.В., яка діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин