Постанова 4821 № 705/6946/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2024 року м. Черкаси Справа № 705/6946/23 Провадження № 22-ц/821/636/24 Категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І. за участю секретаря: Винник І.М. учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» відповідач: ОСОБА_1 розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2024 року (ухваленого під головуванням судді Гудзенко В.Л. в приміщенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 21 грудня 2023 року через систему Електронний суд позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості . Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на офіційному веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.com.ua) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того, на веб-сайті ТОВ «Укр Кредит Фінанс»розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. 18.09.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1087-8439. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А299, для підписання Кредитного договору 1087-8439 від 18.09.2022, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 11200 грн.; строк кредитування - 300 днів; заявлений строк - 14 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору. Станом на 23.11.2023 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить: 111 216 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом 11200,00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами 100 016,00 грн. Враховуючи наведене, позивач просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 111 216,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1087-8439 від 18 вересня 2022 року у розмірі 111 216,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147,20 грн. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що оскільки між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 18.09.2022 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1087-8439, яким погоджено всі істотні умови, зокрема щодо суми кредиту, процентної ставки та строків його повернення, тому вимоги позивача є обгрунтованими з огляду на те, що відповідачем своєчасно кредитні кошти не повернуті. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 27 лютого 2024 року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим із порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без урахування особливостей укладеного за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договору, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що відповідач не укладав договору про відкриття кредитної лінії № 1087-8439 від 18.09.2022. Крім того, стверджує, що відсутні належні докази перерахування кредитних коштів. Лист-довідка АТ КБ «ПриватБанк» та Довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс», які надані позивачем не є первинними бухгалтерськими документами та не містять жодних ідентифікуючих даних про клієнта ОСОБА_1 . Також вважає, що розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочення є несправедливими у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів» та суперечить Закону України «Про споживче кредитування», порушує принцип розумності та добросовісності, оскільки сума нарахованих відсотків є непропорційно завеликою відносно суми боргу. Відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 18 березня 2024 року, представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Хорошенко Т.Б., вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а її мотиви такими, що не містять будь-якого правового підґрунтя, просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Фактичні обставини справи З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2022 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс`і Корінним О.О. за допомогою Веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1087-8439 на суму 11200 грн. Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 11200 грн.; строк кредитування 300 днів; заявлений строк 14 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна % ставка 3,00 % в день. Відповідно до п. 3.1 Договору про відкриття кредитної лінії № 1087-8439, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 7.6 цього договору шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. З довідки про перерахування суми кредиту вбачається, що видача коштів за вказаним кредитним договором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювалась за допомогою системи LiqPay, платіж №2085731646 від 18.09.2022 на суму 11200 грн. Станом на 23.11.2023 залишок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 1087-8439 від 18.09.2022, становить 111 216 грн., з яких 11200 грн. основний борг, 100 016 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц). Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. При розгляді справи встановлено, що 18.09.2022 між позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1087-8439, за яким позивач надав відповідачу кредит у сумі 11200 грн. строком на 14 днів (до 01.10.2022) зі сплатою відсотків: знижена - 2,50 % , стандартна - 3,00% від суми кредиту за кожен день. Даний кредитний договір укладено в електронному вигляді за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», та підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Згідно п. 6.1 Правил користування Кредитом, Позичальнику нараховуються та Позичальник повинен сплатити Кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в Кредитному Договорі. Обчислення строку користування Кредитом та нарахування процентів за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом відповідно до умов Договору. Таким чином, проценти за користування Кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму Кредиту з першого дня перерахування суми Кредиту Позичальнику (перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок Позичальника) до дня (включно), коли Позичальник повністю погасив заборгованість. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Позичальнику кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Факт видачі кредиту, підтверджують документи про перерахування кредитних коштів, зокрема Лист-довідка АТ КБ «ПриватБанк» та Довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс», з яких вбачається, що 18.09.2022 року на картковий рахунок НОМЕР_1 через систему LiqPay (платіж №2085731646) перераховано 11200 грн. Позичальник, всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав інші грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором. Станом на день подання позовної заяви, загальний розмір грошових вимог Кредитодавця до Позичальника складає 111216 грн., з яких 11200 грн. основний борг, 100016 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом. Вимоги про стягнення вказаних сум є предметом розгляду в цій справі. Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами. Згідно положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Також згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до положень ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст.629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами. Також апеляційний суд приймає до уваги, що у статті 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 ЗУ «Про електронну комерцію»). Частиною п`ятою статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першої статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення. Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі наявні у постанові ВС від 12.01.2021 у справі №524/5556/19. З аналізу наявних у справі доказів вбачається, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою «самостійного введення одноразового ідентифікатора» в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора, що відповідає вищенаведеним приписам ст. ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відтак, посилання скаржника на те, що наданий позивачем кредитний договір ніким не підписано, свого підтвердження при розгляді справи не знайшли. На примірнику договору, наявному на а.с. 13, зазначено, що від імені позичальника ОСОБА_1 договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), а від імені кредитора - виконавчим директором ОСОБА_2 . На час розгляду справи зазначений договір, за яким відповідач отримав кредит, є чинним та недійсним у судовому порядку не визнавався. Таким чином, оскільки кредитні кошти позичальнику надавалися з умовою повернення до 15.07.2023, зобов`язання щодо чого позичальником належним чином виконані не були, позивач обґрунтовано звернувся до суду з вимогами про стягнення тіла кредиту та нарахованих на нього відсотків за користування кредитними коштами. Відтак, суд першої інстанції позовні вимоги у справі вирішив вірно. Заперечень щодо правильності математичних розрахунків позивача відповідач не наводить. Твердження скаржника про те, що сума нарахованих відсотків є непропорційно завеликою відносно суми боргу, суперечить Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», порушує принцип розумності та добросовісності, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивачем здійснено розрахунок заборгованості згідно умов Договору, при цьому, нараховані відсотки за користування кредитними коштами, у розумінні вимог Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування» не є неустойкою (штрафом, пенею). Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Інші доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Разом з тим, колегія суддів вважає, що рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2024 року в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн підлягає скасуванню, з огляду на те, що відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9. ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особа з інвалідністю ІІ групи (а.с. 107-109), а відтак, зважаючи на приписи ч.6 ст. 141 ЦПК України, судовий збір за подачу позову у розмірі 2147,20 грн. необхідно компенсувати за рахунок держави. Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі ст.141 ЦПК України, оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як особа з інвалідністю ІІ групи, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи, слід віднести на рахунок державного бюджету. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 січня 2024 року скасувати в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судового збору у розмірі 2147,20 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2147,20 грн. судового збору. В іншій частині рішення суду - залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи - віднести на рахунок державного бюджету. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді В.Г. Бородійчук Л.І. Василенко