Ухвала КАС ВС № 340/244/20

УХВАЛА 10 квітня 2024 року м. Київ справа №340/244/20 провадження №К/9901/6952/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №340/244/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньго заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Касаційна скарга ГТУЮ у Кіровоградській області до Верховного Суду надійшла 01.03.2021. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2020 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М. Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2021 відкрито провадження за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.10.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.01.2021 у справі №340/244/20. Відповідно до частини 1 статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду: 1) з`ясовує склад учасників справи; 2) вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; 3) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 4) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 5) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами (частина 3 статті 340 КАС України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. В зазначеній касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи в суді касаційної інстанції за участю уповноваженої особи скаржника. У поясненнях на касаційну скаргу Південно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Дніпро) заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні за участі їх уповноваженого представника. Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд. Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Ekbatani проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто. Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи встановлено, що суди попередніх інстанцій розглядали цю справу у відкритому судовому засіданні, тобто відбувся її публічний розгляд. Окрім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Верховним Судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. Враховуючи наявність клопотань про розгляд вказаної справи за участю сторін та їх представників, враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи. А тому, слід відмовити у задоволенні клопотань відповідачів про розгляд цієї справи у судовому засіданні за участю їх уповноважених представників. Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 КАС України проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду. Враховуючи викладене, справа може бути розглянута у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Керуючись статтями 340, 345 КАС України, Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про розгляд справи за участю уповноваженого представника.

2. Відмовити в задоволенні клопотання Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про розгляд справи у судовому засіданні за участі уповноваженого представника.

3. Підготовчі дії у справі закінчити.

4. Справу призначити до розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. ........................... А.В. Жук, Суддя Верховного Суду