Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/7601/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/856/24 Справа № 203/7601/23 Суддя у 1-й інстанції - Черваньова Ю. М. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді Мудрецького Р.В., за участю: представника митниці Заярської Л.П., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2024 року, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- за ч.1 ст.483 МК України,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 24 січня 2024 року визнано ОСОБА_1 винуватим в порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил 88 363 грн 80 коп. Та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження за відсутністю складу правопорушення. Також просить поновити строк, оскільки не знав про винесене рішення, а до адвоката звернувся лише 01 березня 2024 року. Про час, дату та місце судового засідання ОСОБА_1 повідомлений належним чином, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, що відповідно до ст. 294 КУпАП не є перешкодою для розгляду справи. Заслухавши представника митного органу Фещенко І.С., яка просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи стосовно обставин, покладених в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження, вважаю, що відсутні підстави для його поновлення, з огляду на таке. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути понолений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Вказана вище норма закону вимагає додержання процесуальних строків, зазначене положення є визначальними і в практиці Європейського Суду з прав людини, якою передбачено вимоги про юридичну визначеність судових рішень, складовою якої є обов`язковість судових рішень, які вступили в законну силу і дотримання учасниками судового провадження процесуальних строків. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був обізнаний з підставами складання щодо нього протоколу про порушення митних правил, та належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи в місцевому суді. Оскаржена постанова була винесена 24 січня 2024 року, тобто граничним строком її оскарження, відповідно до ст. 294 КУпАП, є 05 лютого 2024 року. Однак, до суду апеляційної інстанції з відповідним клопотанням та апеляційною скаргою на постанову судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся тільки 05 березня 2024 року, про що свідчить відповідний штрихкод на конверті, проставлений відділенням «Укрпошти». Вирішуючи дане клопотання, зважаю на те, що лише наявність поважних причин, які повинна довести особа, яка заявила клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, є підставою для його поновлення. ОСОБА_1 про розгляд справи був повідомлений належним чином, оскільки саме на номер телефону, який ОСОБА_1 зазначений як контактний під час складення протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0119/11000/23 від 30.11.2023 року, який скріплений його особистим підписом, було доставлено 05.01.2024 року повідомлення у додаток «Viber», в якому докладно викладена інформація щодо суті провадження, міститься повідомлення про час, дату та місце судового засідання та наслідки неявки. Слід зазначити, що будь-яких заяв чи клопотань про відкладення справи від ОСОБА_1 до суду першої інстанції не надходило, у зв`язку з чим суддя розглянув справу за відсутності останнього, що відповідає і узгоджується з вимогами ч. 2 ст. 268 КУпАП. А тому, в даному випадку вказана підстава про необхідність поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути визнана поважною причиною пропуску, встановленого ст. 294 КУпАП строку, та бути підставою для його поновлення, оскільки особою, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил не зазначені та не надані докази наявності у неї обставин непереборних перешкод, які позбавили його можливості в межах строку апеляційного оскарження подати апеляційну скаргу, при тому, що він був обізнаний про наявність відносно нього справи про адміністративне правопорушення. З наведеного вище слідує, що ОСОБА_1 був повідомлений та обізнаний як про наявність відносно нього справи про адміністративне правопорушення, так і дату, час та місце слухання справи про адміністративне правопорушення відносно нього, проте інтересу до результату розгляду його матеріалів досить тривалий час не проявив, і тільки 05 березня 2024 року звернувся з апеляційною скаргою на оскаржену постанову судді. При вирішення порушеного питання зважаю на усталену практику ЄСПЛ, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини в справі Устименко проти України від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. В свою чергу необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу юридичної визначеності, про що вказує як судова практика Верховного суду України (наприклад, Постанова ВСУ від 13 липня 2016 року по справі № 3-774гс16) так і судова практика Європейського суду з прав людини. Отже, оскільки клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді не містить будь-яких переконливих, об`єктивних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкодили останньому вчасно звернутися з апеляційною скаргою, тому підстав для поновлення строку не вбачаю. З огляду на викладене, у задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про поновлення строку слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Керуючись статтею 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2024 року щодо нього у справі про порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України, та апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький