Постанова 4852 № 160/29710/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/29710/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 р. (суддя Маковська О.В.), по справі за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Міністерства юстиції України ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту наказу, зобов`язання вчинити певні дії в с т а н о в и В: 13.11.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, третя особа Державне підприємство «Національні інформаційні системи Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування пункту наказу, зобов`язання вчинити певні дії, де просив визнати протправним та скасувати пункт 3 Наказу Міністерства юстиції України № 3753/5 від 26.10.2023 р. та стягнути судові витрати. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 р. адміністративний позов задоволений, визнаний протиправним та скасований пункт 3 Наказу Міністерства юстиції України від 26.10.2023 р. № 3753/5 «Про задоволення скарги» про анулювання доступу Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з відновленням йому доступу до зазначеного реєстру після набрання чинності даного рішення та стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, де просили скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 р. та ухвалити нове судове рішенння, яким відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, що полягає у незастосуванні до спірних правовідносин частини 5 ст 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 22.07.2023 р., котра підлягала застосуванню, та що мало своїм наслідком неправильне вирішення спору в даній справі, в зв`язку з чим спірне рішення підлягає скасуванню. На апеляційну скаргу Міністерства юстиції України ОСОБА_1 подав відзив, де просив апеляційну скаргу Міністерства юстиції Україгни залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 р. - залишити без змін. Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги в зв`язку з наступним. З матеріалів справи вбачається, що 13.07.2023 р. на адресу Міністерства юстиції україни за вхідним № СК-2847-23 та 17.07.2023 р. за вхідним № СК-2877-23 надійшли скарги ОСОБА_2 з доповненнями до них від 21.09.2023 р. №СК-3780-23 на рішення від 02.05.2023 р.№674363435, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 щодо квартири, розташованої в АДРЕСА_1 . Статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що «

10. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1128 затверджений порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, в редакції від 22.06.2022 р. має назву «Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, субєктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», де встановлено, що «

10. Для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел). Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше. Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб». Крім того, ч.5 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що «5. Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження. У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, розгляд якої не належить до компетенції Міністерства юстиції України, його територіального органу, не пізніше п`яти днів з дня її надходження направляється за належністю, про що повідомляється скаржник. Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлені ним факти використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами можуть бути об`єднані для розгляду, якщо це сприятиме своєчасному, всебічному та об`єктивному встановленню відповідних обставин. У такому разі строк розгляду обраховується з дня надходження першої із скарг». Таким чином судом встановлено, що чинним законодавством передбачено, що «Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження. А в разі, коли в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав провести неможливо, Міністерство юстиції України встановлює необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється скаржник і загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів. Тобто, законодавцем визначений конкретний строк розгляду скарги і такий строк не повинен перевищувати, саме, 45 днів. Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що частиною 5 статті 37 Закону Уукрни «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 22.07.2023 р., тобто, вже після надходження скарги, передбачено, що «Закінчення строку розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав не є підставою для повернення скарги, відмови в її задоволенні чи залишення її без розгляду». Однак, цією ж частиною статті Закону в даній редакції встановлено, що «загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів». Як слідує з матеріалів справи, скарга надійшла до Міністесртва юстиції України 13.07.2023 р. та 17.07.2023 р., та, лише 18.09.2023 р. Скаржник ОСОБА_2 та приватний нотаріус ОСОБА_1 повідомлені про дату розгляду скарги 04.10.2023 р. і 20.09.2023 р. копії скарги направлені на адресу позивача. 21.09.2023 р. надішло доповнення до скарги та 03.10.2023 р. надійшли пояснення ОСОБА_1 на скаргу ОСОБА_2 та 04.10.2023 р. Центральною колегією Міністерства юстиції Україи з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора сформований висновок за результатами розгляду скарг ОСОБА_2 .. Таким чином судом встановлено, що відповідач, безпідставно, без поважних причин, розглянув скарги ОСОБА_2 , що надлійшли в липні 2023 р. аж в жовтні 2023 р., жодним чином не довівши причини не розгляду скарг у встановлені чинним законодавством строки. Крім того, відповідач не надав доказів для підтвердження причин не розгляду скарг в строк з моменту отримання скарг з липня по 18.09.2023 р. - дня повідомлення скаржника та нотаріуса про дату розгляду скарги. Також судом не встановлено, що в даний період відповідач робив якісь запити для можливого встановлення необхідних фактів для вирішення скарг. За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення строку розгляду скарги Колегією Міністерства юстиції Украни може бути підставою для скасування наказів Міністерства юстиції за розглядом скарг у сфері державної реєстрації. Крім того, статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що «6. За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу: про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав); про залишення скарги без розгляду по суті. Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо: 1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання; 2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні; 3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав; 4) скаргу подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено; 5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень; 6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду.

7. У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про: 1) скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України; 2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов`язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку; 3) зобов`язання державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов`язання; 4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав. У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерством юстиції України або його територіальним органом, яким прийнято відповідне рішення, протягом п`яти робочих днів вирішується питання про передачу на розгляд іншого державного реєстратора документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора. У разі якщо інші державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з відповідним суб`єктом державної реєстрації прав, відсутні або державним реєстратором є нотаріус, такі документи передаються до територіально найближчого суб`єкта державної реєстрації прав, що має не менше трьох державних реєстраторів, які мають доступ до Державного реєстру прав, або іншому нотаріусу (нотаріусам) за попереднім погодженням із ним (ними). У разі прийняття рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав стосовно нотаріуса такому нотаріусу забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону; 5) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; 6) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю». Як слідує зі скарги ОСОБА_2 у сфері державної реєстрації, адресованої Офіу протидії рейдерству, встановлено, що рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.05.2023 р. Приватний нотаріус ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу №16047, виданого 02.05.2023 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 зареєстрував об`єкт нерухомого майна, а саме, квартиру АДРЕСА_2 . Однак, скаржник повідомляє, що зазначену квартиру придбала в 2005 р. та зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, що підтверджується витягом № 45215053 від 07.10.2015 р.. Крім того, скаржник повідомила, що свідоцтво про право власності на квартиру від 2005 р. втрачала, та має його, лише, копію, але на даний час має оригінал свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 07.10.2015 р. Оскільки вважає ОСОБА_2 , що не встановлені особи заволоділи її квартирою шляхом підробки документів, а приватний нотаріус ОСОБА_1 не достатньою мірою перевірив всі документи, чим здійснив неправомірну державну перереєстрацію даної квартири на третіх осіб без відома скаржника, чим порушив вимоги ст.ст. 10,22,23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пунктів 12,45 Порядку №1127 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень, ЦК України, ЦПК України. Тому просила провести перевірку поравомірності прийнятого рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію 67433435 від 02.05.2023 р. прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 Відповідно наданих ОСОБА_1 письмових пояснень на адресу колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, Офісу продидії рейдерству встановлено, що 02.05.2023 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за зверненням ОСОБА_3 , діючого від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області від 20.04.2023 р. за реєстровим № 325 та ОСОБА_4 посвідчено та проведено реєстрацію договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2 . Так, на підставі укладеного договору купівлі - продажу квартири згідно ст. 182 ЦК україни здійснено реєстрацію права власності на квартиру в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що прийняте рішення про державну реєстрацію № 67433435 від 02.05.2023 р. Згідно статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» «нотаріус є державним реєстратором в розумінні Закону та даною статтею передбачено обов`язки та обставини, які повинен встановити державний реєстратор перед вчиненням реєстраційних дій». Відповідно статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що «

2. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом». А п.45 Порядку Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України № 1127 від 25.12.2015 р. виключений на підставі Постанови КМ № 399 від 13.05.2020. Крім того, ОСОБА_1 вказав, що скаржник не зазначила, якими, саме, діями ним порушені норми права. Так, ОСОБА_1 зазначив, що витребувано і отримано оригінал свідоцтва про право власності на нерухоме майно - квартиру за індексним № АДРЕСА_3 ., а витребування техічного паспорту на квартиру під час вчинення реєстраційних дій чинним законодавством не передбачено. Крім того, ОСОБА_1 перевірив відомості довіреності в реєстрі довіреностей, згідно якої діяла особа, що звернулася, а також перевірив дійсність нотаріального бланку, на якому нанесена довіреність, тому ОСОБА_1 вважає, що ним вчинялися дії у повній відповідності до чинного законодавства та діючого Порядку і порушень не допущено та в нього не було підстав для відмови у вчиненні нотаріальних і реєстраційних дій. Як слідує з висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України від 04.10.2023 р. мотивами прийняття висновку були:

1. ОСОБА_2 є власницею квартири, що підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2.На підставі оскаржуваного рішення приватним нотаріусом ОСОБА_1. зареєстроване право власності на квартиру за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі - продажу; 3.Скаржниця вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, що підлягає скасуваню, оскільки нею не проводилися дії щодо відчуження належної їй квартири, крім іншого на підтвердження таких доводів надає докази щодо невідповідності документів поданих для державної реєстрації; 4.З відомостей Державного реєстру прав Колегією встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушено законодавство, оскільки ним не було дотримано вимог постанови «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської фередації» від 03.03.2022 р. № 187 щодо заборони відчуження майна належного громадянам, пов`язаним з державою - агресором; 5.Та, під час проведення реєстраційних дій приватним нотарісом ОСОБА_1 з відомостей Державного реєстру прав було встановлено, однак, проігноровано, що право власності на квартиру було зареєстровано за скаржницею, яка є громадянкою російської федерації; 6.Таким чином, оскаржуване рішення прийнято з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх ообтяжень» та підлягає анулюванню, оскільки воно не відповідає законодавству у сфері державної реєстрації прав;

7. Зважаючи на порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав, Колегією вбачаються достатні підстави для ануювання йому доступу до Державного реєстру прав; 8.Отже, скарги слід задовольнити. Як слідує з висновку Колегії мотивами прийняття такого рішення стало те, що ОСОБА_2 є власницею квартири, яка 27.06.2023 р. дізналася про прийняття оскаржуваного рішення, яке вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки нею не проводилися дії щодо відчуження належної їй квартири. Крім того, колегією встановлено, що договір купівліі - продажу укладений представником від імені ОСОБА_2 , як громадянки України та під час здійснення реєстраційних дій ОСОБА_1 встановлено, що квартира належить ОСОБА_2 , яка є громадянкою РФ, але не зважаючи на наявність заборон, визначених постановою КМ України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна в зв`язку з військовою агресією російської федерації» від 03.03.2022 р. № 187 приватним нотаріусом ОСОБА_1 прийняте оскаржуване рішення, що призвело до відчуження майна, що належить громадянці країни - агресора. Однак, як слідує з матеріалів справи, 02.05.2023 р. позивач за довіреністю ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області від 20.04.2023 р. за реєстровим № 325 посвідчив та провів ресєстраційні дії договору купівлі - продажу квартири, розташованої в м. Києві, що належала ОСОБА_2 . Відповідно пояснень позивача в нотаріально посвідченій довіреності приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області від 20.04.2023 р. за реєстровим № 325 були зазначені паспортні дані та громадянство України власника нерухомого майна. А згідно статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що «

2. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом». Таким чином, судом встановлено, що позивач, вчинивши реєстраційні дії договору купівлі - продажу на підставі наданої йому довіреності, жодним чином не порушив чинне законодавство. Однак, як слідує з висновку Колегії, під час розгляду скарги ОСОБА_2 , не було вято до уваги пояснення ОСОБА_1 , не встановлено, чи зверталася ОСОБА_2 після втрати оригіналу договору купівлі - продажу квартири від 2005 р. з даного приводу до правоохоронних органів, а також не перевірені дії приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу під час оформлення довіреності від імені ОСОБА_2 . Аналізуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Колегія Міністерства юстиції України, не перевіривши надані ОСОБА_2 факти та пояснення позивача, та не встановивши конкретно, яке, саме, порушення діючого законодавства допущене позивачем, прийняла не мотивоване та безпідставне рішення щодо застосування суворого та непропорційного заходу реагування у вигляді анулювання приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру прав. Крім того, судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції України № 3753/5 від 26.10.2023 р. 1. скаргу ОСОБА_2 від 13.07.2023 р. задоволено. 2.Визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 02.05.2023 р. № 67433435 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 3.Анульовано доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4. Виконання п.2 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству.

5. Виконання п.3 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи». Як слідує з позовних вимог, позивач просив визнати протиправним та скасувати п.3 Наказу Міністерства юситмиції України № 3753/5 від 26.10.2023 р. Оскільки наказ Міністерства юстиції України № 3753/5 від 26.10.2023 р. не містить мотивувальної частини, а, лише, резолютивну частину з посиланням на висновок Колегії Міністерства юстиції та судом встановлено, що даний висновок без поважних причин прийнятий поза встановлений чинним законодавством строк, є не мотивованим, а застосування заходу реагування у вигляді анулювання приватному нотаріусу ОСОБА_1 доступу до Державного реєстру прав є безпідставним, суворим та непропорційним, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, визнання протиправним та скасування п. 3 Наказу Міністерства юстиції України від 26.10.2023 р. № 3753/5 та вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін. Керучись ст.ст.315,316,321,322,325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 р. - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Н.А. Олефіренко суддя А.В. Суховаров