Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 132/2157/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 132/2157/23 Головуючий у 1-й інстанції: Сєлін Є.В. Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 04 квітня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Граб Л.С. Полотнянка Ю.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов у справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі. Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00010245 винесену 27 червня 2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн. 00 коп., та закрити справу про адміністративне правопорушення. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Зокрема, позивач просить скасувати рішення суду в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В свою чергу відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити позивачу в задоволенні позову повністю. Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін в частині відмовлених позовних вимог, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи в цій частині та надано їх належну правову оцінку. Представники сторін в судове засідання не з"явились, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи, відповідно до вимог ст. 313 КАС України. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити, а скаргу позивача залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 23.06.2023 року заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Сидоренко Антоном Вадимовичем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00010175 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 51000 грн.00 коп. Із змісту даної постанови серії АА № 00010175 від 23.06.2023 року вбачається, що 17.05.2023 року о 06год.10хв. за адресою: М-30, км 208+505 (М-12, км 208+505), Хмельницька обл., автоматичний пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки (моделі) «MAN TGX 33.540», державний номерний знак « НОМЕР_1 » ( ОСОБА_1 ), відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 106.444 % (42.578 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 16.519 % (2.643 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 16 тон та відстані між осями від 1м до 1,3м, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 104,166 % (25 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3м до 1,4м. 27.06.2023 року заступником директора Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті - начальником відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00010242 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вилгяді штрафу у розмірі 51000 грн.00 коп. Із змісту даної постанови серії АА № 00010242 від 27.06.2023 року вбачається, що 09.05.2023 року о 18год.16хв. за адресою: Н-03, км 246+654, Хмельницька обл., автоматичний пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки (моделі) «VOLVO FH 480 42T», державний номерний знак « НОМЕР_2 » ( ОСОБА_1 ), відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 47.866 % (19.146 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 10.084% (1.916 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3м до 1,8м при спарених колесах. 27.06.2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА № 00010245 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн.00 коп. Із змісту даної постанови серії АА № 00010245 від 27.06.2023 року вбачається, що 17.05.2023 року о 16 год.06 хв. за адресою: М-30, км 440+527, Вінницька обл., автоматичний пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб марки (моделі) «MAN TGX 33.540», державний номерний знак « НОМЕР_3 » ( ОСОБА_1 ), відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 115.726 % (46.29 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 61.771% (11.736 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3м до 1,8м при спарених колесах, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 73,922 % (17,741 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1,3м до 1,4м. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначив, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, та при винесенні оскаржуваних постанов не було враховано вимог закону, не в повному обсязі з`ясовано обставин справи, і як наслідок його двічі притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а тому зазначені постанови є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, із закриттям провадження у справах. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку щодо правомірності винесених постанов у справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00010175 від 23.06.2023 року, серії АА №00010242 від 27.06.2023 року. Разом з тим, на переконання суду, правопорушення, вчинене 17.05.2023 року о 16 год. 06 хв. (постанова серії АА № 00010245 від 27.06.2023 року) є триваючим, а тому позивача, всупереч положенням частини 1 статті 61 Конституції України, двічі притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Колегія суддів, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, а також оскаржуваному рішенню суду першої інстанції, приходить до висновку про частково неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у відповідності до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, є підставою для його скасування в частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА №00010245 від 27.06.2023 року. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Частиною 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Статтею 132-1 КУпАП визначено відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. Частиною 2 статті 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Примітка. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Отже, як вірно вказав суд, позивач, за яким зареєстровано транспортні засоби, є належною особою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за правопорушення згідно ч.2 ст.132-1 КУпАП. Згідно з статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з положеннями статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність. Згідно з пунктами 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом. Пунктом 7 Порядку № 1174, встановлено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку. Пунктом 8 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року №

163. Відповідно до пункту 9 зазначеного Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію в разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту. Відповідно до пункту 12 Порядку № 1174, автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з оскаржуваною постановою серії АА № 00010175 від 23.06.2023 року, вчинене 17.05.2023 року о 06 год.10 хв. правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIM 23, Q-Free HI-TRAC TMU4 WIM, зав. № 10028, на який видано сертифікат відповідності та перевірки типу UA.TR.001 35 359-21, 360-21 від 01.09.2021 року, строком дії якого згідно сертифікату перевірки типу UA.TR.001 62-21 Rev. 0, до 16.06.2031 року. Згідно з оскаржуваною постановою серії АА № 00010242 від 27.06.2023 року, вчинене 09.05.2023 року о 18 год.16 хв. правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIM 14, на який видано сертифікат відповідності та перевірки типу UA.TR.001 35 207-21, 208-21 від 17.06.2021 року, строком дії якого згідно сертифікату перевірки типу UA.TR.001 76-20 Rev. 1, до 16.06.2030 року. Згідно з оскаржуваною постановою серії АА № 00010245 від 27.06.2023 року, вчинене 17.05.2023 року о 16 год.06 хв. правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі технічним засобом WIM 55, 055*003, на який видано сертифікат відповідності та перевірки типу UA.TR.001 35 545-21, 546-21, 544-21 від 29.12.2021 року, строком дії якого згідно сертифікату перевірки типу UA.TR.001 76-20 Rev. 1, до 16.06.2030 року. Позивачем в обґрунтування доводів позовних вимог не наведено об`єктивних обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічних засобів, за допомогою яких проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на дійсність свідоцтва про повірку технічного засобу. Факт проїзду транспортних засобів на вказаних в оскаржуваних постановах ділянках дороги, позивачем визнається. Суд першої інстанції вірно взяв до уваги, що постанови у справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті у межах спірних правовідносин винесені на підставі метаданих, сформованих в автоматичному режимі технічними засобами, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. При цьому, числові та відсоткові дані, що містяться у постановах сформовані, у тому числі, з урахуванням похибки вимірювання. Щодо незазначення в оскаржуваних постановах відомостей, що передбачені Додатком 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, а саме: марки, моделі, державного номерного знаку причепу (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, повної маси транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, розподілу навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь), фактичної міжосьової відстані, фактичної шинності тощо, то позивачем не обґрунтовано, яким чином відсутність тих чи інших відомостей в оскаржуваних постановах спростовує факт перевищення при перевезення вантажу нормативних параметрів навантаження на осі, що встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху. З оскаржуваних постанов вбачається, що вони містять відомості про найменування органу та посадової особи, який виніс відповідну постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядається справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справі рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання, навантаження на осі). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності винесених постанов у справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00010175 від 23.06.2023 року, серії АА № 00010242 від 27.06.2023 року. Разом з тим, колегія суддів вважає помилковою позицію суду що правопорушення, вчинене 17.05.2023 року о 16 год.06 хв. (постанова серії АА № 00010245 від 27.06.2023 року) є триваючим, а тому позивача, всупереч положенням частини 1 статті 61 Конституції України, двічі притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Так, механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначається Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174. Пунктом 12 вищезазначеного Порядку зазначено, що автоматичний пункт може забезпечувати: - вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; - вимірювання загальної маси транспортного засобу; - визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; - вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; - визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; - вимірювання габаритів транспортного засобу; - фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знака транспортного засобу); - фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; - фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); - первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; - автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку № 1174). Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. Відповідно до п. 17 Порядку № 1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Таким чином, механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи. Переглядаючи спірну постанову серії АА № 00010245 від 27.06.2023 року, суд першої інстанції виходив з того, що вчинене позивачем правопорушення слід вважати триваючим, тому позивача, всупереч положенням частини першої статті 61 Конституції України, двічі притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення. Колегія суддів звертає увагу на те, що загальне поняття адміністративного правопорушення встановлене статтею 9 КУпАП, згідно якої, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність права і свободи громадян на встановлений порядок управління, і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність. Структуру складу адміністративного правопорушення складають об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. Вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Як свідчать матеріали справи, постановою серії АА №00010175 від 23.06.2023, було здійснено проїзд із перевищенням вагових параметрів 17.05.2023 за адресою М-03, км 208+505 (М-12, км 208+505), Хмельницька область, натомість. В свою чергу, постановою серії АА №00010245 від 27.06.2023 зафіксовано перевищення вагових параметрів за зовсім іншою адресою, а саме М-0, км 440+527, Вінницька область. У даному випадку, Державна служба України з безпеки на транспорті приймаючи постанови серії АА №00010175 від 23.06.2023 та серії АА №00010245 від 27.06.2023, зафіксувала окремі адміністративні правопорушення з самостійними складами, з огляду на різницю кожного в об`єктивній стороні - час, місце (відрізок дороги), обставини (фактичні перевищення ваги транспортного засобу у тонах). З постанов серії АА №00010175 від 23.06.2023 та серії АА №00010245 від 27.06.2023 вбачається, що час та місце зважування (проїзду) транспортного засобу позивача не співпадають та є різними, порушення порядку у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою ст. 132-1 КУпАП відбулися у різних проміжках часу, на різних технічних засобах фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та не є триваючим правопорушенням, а отже, встановлено окремі порушення законодавства та зафіксовано дві події і різні склади адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП. Посилання позивача необхідність застосування ст. 36 КУпАП при розгляді одночасно кількох порушень стосовно однієї особи, колегія суддів зазначає, що КУпАП не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Відтак, характер триваючого правопорушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку індивідуально. У даному випадку, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом усього часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми. З аналізу норм КУпАП вбачається, що адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 132-1 КУпАП за порушення п. 22.5 Правил дорожнього руху України не мають ознак триваючого правопорушення. Штрафи за адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 132-1 КУпАП мають компенсаційний характер, що підтверджується частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», тобто порушником нанесено шкоду державним автошляхам, яка має бути компенсована до територіальних громад, де було зафіксоване адміністративне правопорушення. Слід звернути увагу на те, що система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства, що унеможливлює втручання уповноважених посадових особі Державної служби України з безпеки на транспорті. Положення частини другої статті 36 КУпАП, до вказаних правовідносин не застосовуються, так як справа про кожне зафіксоване адміністративне правопорушення розглядається окремо у різний час. Зафіксовані різними комплексами зважування в різний час на різних ділянках дороги показники порушення вимог законодавства повинні розглядатись окремо в межах сформованих в автоматичному режимі даних, що відповідає частині першої статті 36 КУпАП. Автоматична фіксація адміністративних правопорушень не передбачає здійснення розрахунків, складання інших документів, які, будуть доказами скоєння адміністративного проступку. Усі вимірювання здійснює технічний пристрій, інформація про який наявна у постанові. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що вказане правопорушення є триваючим, оскільки вказані правопорушення місять різний склад, вчинені у різний час та у різних місцях, зафіксовані різними приладами зважування, що підтверджується змістом постанов серії АА №00010175 від 23.06.2023 та серії АА №00010245 від 27.06.2023, що свідчить про правомірність оскаржуваної постанови серії АА №00010245 від 27.06.2023 року. Наведене свідчить, що доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції. Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, за результатом апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що дії відповідача, як суб"єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, що виникли між сторонами відповідали критеріям, які наведені у ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак, приходить до висновку про необгрунтованність позовних вимог позивача. При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.3 ст.242 КАСУ). Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення частково неправильно застосував норми матеріального права, порушив норми процесуального права, у зв"язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00010245 від 27.06.2023 року. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Державної служби України залишити без задоволення. Рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року скасувати в частині задоволених позовним вимог, а саме, щодо скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00010245 винесену 27 червня 2023 року старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дорошенко Ольгою Володимирівною, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 грн.00 коп., та закриття справи про адміністративне правопорушення. Ухвалити в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 28 грудня 2023 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Граб Л.С. Полотнянко Ю.П.