Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/7641/21

Дата документу 03.04.2024 Справа № 333/7641/21 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний №333/7641/21 Головуючий у 1-й інстанції: Кулик В.Б. Провадження №22-з/807/46/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) 03 квітня 2024 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: за участю секретаря Подліянової Г.С., Гончар М.С., Маловічко С.В., Камалової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Геннадія Олександровича про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про захист прав споживачів, зобов`язання провести обов`язкову реструктуризації за кредитним договором в іноземній валюті, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у січні 2022 року уточнив до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» про захист прав споживачів, зобов`язання провести обов`язкову реструктуризації за кредитним договором в іноземній валюті. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконною відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 456-12/К-07 від 02 серпня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 456-12/К-07 від 02 серпня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», встановивши за результатами проведення реструктуризації на позичальника ОСОБА_1 вичерпний перелік зобов`язань перед кредитором щодо сплати кредиту в розмірі суми боргу, що встановлена в порядку абз. 10 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про споживче кредитування». Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням ТОВ «Діджи Фінанс» подало апеляційну скаргу. Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року апеляційна скарга ТОВ «Діджи Фінанс» залишена без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2023 року у цій справі залишено без змін. 29 лютого 2024 року до Запорізького апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката Працевитого Г.О. про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, подана останнім засобами поштового зв`язку 26 лютого 2024 року, в якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі №333/7641/21, яким стягнути з ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу (правову) допомогу в суді першої у розмірі 9500 грн у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 грн, що разом становить у сумі 14 500 грн. До заяви про ухвалення додаткового рішення додано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1063219, договір про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 17 вересня 2021 року, укладений між Адвокатсбким бюро «Юрконсалт «Геннадія Працевитого» та ОСОБА_1 ; додатковий договір від 17 вересня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2021 року, укладений між Адвокатським бюро «Юрконсалт «Геннадія Працевитого» та ОСОБА_1 ; рахунок від 25.09.2021 року на суму 4 000 грн за написання позовної заяви та акт від 25.09.2021 року на суму 4000 грн; рахунок від 23.12.2021 року на суму 2 000 грн за написання відповіді на відзив та акт від 23.12.2021 року на суму 2 000 грн; рахунок від 31.08.2022 року на суму 1 000 грн за участь в судовому засіданні та акт від 31.08.2022 року на суму 1000 грн; рахунок від 07.11.2022 року на суму 1 000 грн за участь в судовому засіданні та акт від 07.11.2022 року на суму 1000 грн; рахунок від 25.08.2023 року на суму 500 грн за отримання рішення в суді та акт від 25.08.2023 року на суму 500 грн; рахунок від 29.01.2024 року на суму 4 000 грн за написання відзиву на апеляційну скаргу та акт від 29.01.2024 року на суму 4000 грн; рахунок від 21.02.2024 року на суму 1 000 грн за участь в судовому засіданні та акт від 21.02.2024 року на суму 1000 грн; рахунок від 21.02.2024 року на суму 1 000 грн за написання заяви про винесення додаткового рішення та акт від 21.02.2024 року на суму 1000 грн; докази направлення заяви про ухвалення додаткового рішенн (т.2 а.с.92-108). На думку заявника, розмір витрат на правничу допомогу, понесених позивачем як в суді перої так і в суді апеляційної інстанції, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 14 500 грн, є співмірним із обсягом наданої йому професійної допомоги та складності справи. 07 березня 2024 року до Запорізького апеляційного суду надійшли заперечення ТОВ «Діджи Фінанс» про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій останній заперечує проти її задоволення у повному обсязі, оскільки сторона ОСОБА_1 не надає жодного обґрунтування вартості зазначених у заяві юридичних послуг, а також належних документів на підтвердження цих понесених судових витрат, тощо. Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог процесуального законодавства до апеляційного суду не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до положень частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на зазначене, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності учасників справи в даному судовому засіданні. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяви про ухвалення додаткового рішення підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України встановлено, що питання як розподілити між сторонами судові витрати суд вирішує під час ухвалення рішення суду. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно вимог частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються; у разі задоволення позовних вимог - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційну розміру задоволених позовних вимог. На підставі ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема: договір про надання правничої (правової) допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, тощо); документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо), а також документи на підтвердження надання адвокатом та отримання клієнтом професійної правничої допомоги (акт приймання-передачі), із детальним описом вчинених ним відповідних дій (не тільки щодо участі в судових засіданнях, а інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі, зокрема, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів тощо) Зазначені витрати позивача мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. За наявності заперечень учасника справи, яким є відзив на заяву відповідача суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява N 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даній справі є відновлення порушених прав як споживача ОСОБА_1 про зобов`язання ТОВ «Діджи Фінанс» провести обов`язкову реструктуризацію за кредитним договором №456-12/К-07 від 02 серпня 2007 року в іноземній валюті (т.1 а.с. 1-4). Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконною відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» в проведенні реструктуризації заборгованості за кредитним договором № 456-12/К-07 від 02 серпня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування». Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» провести реструктуризацію заборгованості за кредитним договором № 456-12/К-07 від 02 серпня 2007 року, укладеним з ОСОБА_1 , в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», встановивши за результатами проведення реструктуризації на позичальника ОСОБА_1 вичерпний перелік зобов`язань перед кредитором щодо сплати кредиту в розмірі суми боргу, що встановлена в порядку абз. 10 пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення «Закону України «Про споживче кредитування» (т.1 а.с.188-191). Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням ТОВ «Діджи Фінанс» подало апеляційну скаргу (т.1 а.с.199-203). Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року апеляційна скарга ТОВ «Діджи Фінанс» залишена без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2023 року у цій справі залишено без змін (т.2 а.с. 75-90). За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Як вбачається з матеріалів справи щодо стягнення витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 зазначалося у позовній заяві (т.2 а.с.1-11). 29 лютого 2024 року до Запорізького апеляційного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Працевитого Г.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №314/580/22 про розподіл судових витрат з наданими до неї доказами, подана останнім засобами поштового звязку 26 лютого 2024 року в якій просив стягнути з ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу понесених під час розгляду справи №314/58/22 як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції щодо перегляду рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 березня 2023 року в розмірі 14 500 грн (т.2 а.с.92-96). Отже, заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано в строки, що встановлені ч. 8 ст. 141 ЦПК України. До заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення були долучені, зокрема: ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АР №1063219, договір про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 17 вересня 2021 року, укладений між Адвокатським бюро «Юрконсалт «Геннадія Працевитого» та ОСОБА_1 ; додатковий договір від 17 вересня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2021 року, укладений між Адвокатським бюро «Юрконсалт «Геннадія Працевитого» та ОСОБА_1 ; рахунок від 25.09.2021 року на суму 4 000 грн за написання позовної заяви та акт від 25.09.2021 року на суму 4000 грн; рахунок від 23.12.2021 року на суму 2 000 грн за написання відповіді на відзив та акт від 23.12.2021 року на суму 2 000 грн; рахунок від 31.08.2022 року на суму 1 000 грн за участь в судовому засіданні та акт від 31.08.2022 року на суму 1000 грн; рахунок від 07.11.2022 року на суму 1 000 грн за участь в судовому засіданні та акт від 07.11.2022 року на суму 1000 грн; рахунок від 25.08.2023 року на суму 500 грн за отримання рішення в суді та акт від 25.08.2023 року на суму 500 грн; рахунок від 29.01.2024 року на суму 4 000 грн за написання відзиву на апеляційну скаргу та акт від 29.01.2024 року на суму 4000 грн; рахунок від 21.02.2024 року на суму 1 000 грн за участь в судовому засіданні та акт від 21.02.2024 року на суму 1000 грн; рахунок від 21.02.2024 року на суму 1 000 грн за написання заяви про винесення додаткового рішення та акт від 21.02.2024 року на суму 1000 грн; докази направлення заяви про ухвалення додаткового рішенн (т.2 а.с.92-108). Як убачається з матеріалів справи, представником ОСОБА_1 у справі № 333/7641/21 був адвокат Працевитий Г.О., який діяв на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 001412, видане 02 жовтня 2014 року адвокату Працевитому Г.О., ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1063219 виданий 26 лютого 2024 року на підставі договору про надання правової допомоги 17 вересня 2021 року № б/н (т.2 а.с.97). В матеріалах справи наявна копія договору про надання правничої допомоги від 17 вересня 2021 року укладеного між Адвокатсбким бюро «Юрконсалт «Геннадія Працевитого» та ОСОБА_1 (т.2 а.с.98). Сторони Договору погодили, що вартість надання передбачених Договором про надання правничої допомоги послуг (комплексу послуг та робіт) (п.3.1) визначається в додатку №1 до цього договору (п.3.3). Перелік робіт та їх вартість визначені у підписаному сторонами Додатковому договорі від 17 вересня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2021 року (т.2 а.с.99). Відповідно до До даткового договору про надання правової допомоги від 17 вересня 2021 року, було доручено вчинити в інтересах клієнта (позивача) дії щодо представництва та захисту інтересів клієнта (позивача) щодо врегулювання заборгованості за кредитним договором шляхом його реструктирації за положеннями Закону України «Про споживче кредитування» із застосуванням процедури реструктирації валютного кредиту під іпотеку житла; закриття судових та викнавчих проваджень по справам, пов`язаним з виконанням чи оскарженням Кредитного договору; скасування арештів, обтяжень, виконавчого збору, пов`язаних з Кредитним договором. Пунктом 4.1 додаткового договору визначено, що послга адвоката може бути сплачена готівкою або шляхом здійснення безготівкового платежу на рахунок адвокатського бюро. Оплата може бути здійснена як до вчинення відповідної дії (послуги), так і після її вчинення, але не пізніше 10 днів з дня набрання законної сили рішення суду по справі. Всього ОСОБА_1 Адвокатським бюро «Юрконсалт «Геннадія Працевитого» в особі адвоката Прайевитого Г.О. в справі № 333/7641/21 було надано наступну правову допомогу в наступному розмірі: написання позовної заяви, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 4000 грн; написання відповіді на відзив, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 2000 грн; участь в 3 судових засіданнях, тривалістю 3 год, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 3000 грн; отримання копії рішення суду в суді, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 500 грн; написання відзиву на апеляційну скаргу, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 4000 грн; написання заяви про винесення додаткового рішення суду, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 1000 грн, всього до сплати 14 500 грн. Зокрема, ОСОБА_1 адвокатським бюро під час перегляду справи № 333/7641/21 в апеляційному порядку було надано наступну правову допомогу в наступному розмірі: - написання відзиву на апеляційну скаргу, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 4000 грн; - за участь в 1 судовому засіданні, тривалістю 1 год, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 1000 грн; - написання заяви про винесення додаткового рішення суду, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 1000 грн. Загалом на вказану роботу в суді апеляційної інстанції адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 6000 гривень (4000+1000+1000). За надані послуги адвокатом виставлені ОСОБА_1 відповідні рахунки від 29.01.2024, 21.02.2024, 21.02.2024 (т.2 а.с.105-107). Також в матеріалах справи міститься копія акти про наданні послуги від від 29.01.2024, 21.02.2024, 21.02.2024(т.2 а.с.105-107). Відповідно до вказаних Актів виконаних робіт сторони одна до одної претензій не мають. Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді апеляційної інстанції. Отже, витрати на правову допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи. Установлено, що ТОВ «Діджи Фінанс» подавав до Запорізького апеляційного суду заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу вважаючи їх недоведеними останнім відповіднми належними доказами (т.2 а.с. 117-123). Проте, доводи ТОВ «Діджи Фінанс» про не співмірність не містять належного обґрунтування. З огляду на складність справи, позовні вимоги, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), колегія суддів не вбачає підстав для висновку про не співмірність витрат таких як за написання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 4000 грн, за участь в 1 судовому засіданні в апеляційному суді у розмірі 1000 грн, всього у розмірі 5000 грн. В той же час, з акту про наданні послуги від 21 лютого 2024 року чітко вбачається, що адвокатом Працевитим Г.О. було надано ОСОБА_1 послуги, зокрема: за написання заяви про винесення додаткового рішення, вказану роботу адвокатом було оцінено за домовленістю із клієнтом у 1000 гривень (т.2 а.с.107). Проте, колегія суддів вважає, що дана послуга не підлягає компенсації з наступних підстав. За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства, колегія суддів зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. Водночас, заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви у розмірі 1000, 00 грн не підлягають відшкодуванню. Аналогічні висновки викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду ВС у постанові від 02 лютого 2024 року по cправі №910/9714/22. Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, зокрема, керуючись критеріями обгрунтованості, пропорційності та розумності, з урахуванням заперечень представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що розмір таких витрат в суді апеляційної інстанції має становити 5000, 00 грн Разом з тим колегія суддів не бере до уваги доводи ТОВ «Діджи Фінанс» про те, що стороною позивача доказів сплати клієнтом адвокату гонорару не надано є безпідставними, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Аналогічні висновки викладенні в постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19. Що стосується стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 8500 грн, то суд апеляційної інстанції вважає доцільним відмовити ОСОБА_1 , його представнику, адвокату Працевитому Г.О. у цій частині вимог з огляду на наступне. Як вбачається з наданих документів до заяви про ухвалення додаткового рішення, адвокатом ОСОБА_1 в суді першої інстанції були надані такі юридичні послуги, а саме: написання позовної заяви - 4000 грн, написання відповіді на відзив - 2 000 грн, участь в судовому засіданні - 1000 грн, участь в судовому засіданні - 1000 грн, отримання рішення в суді - 500 грн. Пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України встановлено, що питання як розподілити між сторонами судові витрати суд вирішує під час ухвалення рішення суду. З огляду на вищенаведені вимоги закону, суд вирішує питання розподілу судових витрат лише після закінчення розгляду справи по суті. Відповідно до підпунктів б, в пукту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. За змістом частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, такий обов`язок у випадку залишення рішення суду першої інстанції без змін на апеляційний суд не покладено. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що якщо судом апеляційної інстанції залишено без змін рішення суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу, здійснює той суд, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи. Рішення у цій справі було ухвалено Комунарським районним судом м. Запоріжжя 27 березня 2023 року, яке постановою Запорізького апеляційного суду від 21 лютого 2024 року залишено без змін, тобто рішення суду першої інстанції скасовано або змінено не було, нове рішення по суті розгляду справи не приймалось, що у даному випадку позбавляє суд апеляційної інстанції вирішувати питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення суду щодо вирішення питання судових витрат пов`язаних з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу, оскільки відноситься до компетенції суду першої інстанції, як суду, який ухвалив рішення за результатами розгляду справи. Отже, додаткове рішення щодо розподілу судових витрат у вигляді відшкодування витрат на професійну правничу допомогу понесених ОСОБА_1 в суді першої інстанції, відповідно до приписів ст. 270 ЦПК України повинен прийняти саме суд першої інстанції, тобто Комунарський районний суду м. Запоріжжя. Таким чином вимога заяви представника ОСОБА_1 , адвоката Працевитого Г.О. про ухвалення додаткового рішення в частині відшкодування витрат пов`язаних з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, не підлягає задоволенню. Отже, апеляційний суд з урахуванням наведених норм права та обставин справи, дійшов висновку про часткове задоволення вимог заяви ОСОБА_1 , представника, адвоката Працевитого Г.О. про ухвалення додаткового судового рішення лише в частині понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 141, 270, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Працевитого Геннадія Олексанлровича про ухвалення додаткового рішення у цій справі задовольнити частково. Ухвалити додаткову постанову. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 5000,00 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції у справі №333/7641/21 (апеляційне провадження №22-ц/807/538/24). В іншій частині заяви відмовити. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Додаткова повна постанова складена 04 квітня 2024 року. Головуючий, суддя СуддяСуддя Подліянова Г.С.Гончар М.С. Маловічко С.В.