Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/2266/24

Справа № 991/2266/24 Провадження 1-кс/991/2289/24 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 28 березня 2024 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представника володільця - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000169 від 07.07.2022, ВСТАНОВИВ: 20 березня 2024 року вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 . 1.Короткий виклад змісту поданого клопотання У поданому клопотанні прокурор просить накласти арешт на грошові кошти, вилучені вилучене в результаті проведення 13.03.2024 обшуку в приміщеннях АТ «ОТП Банк» за адресою: місто Київ, вулиця Жилянська,

43. В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. За версією слідства, не пізніше липня 2021 року ОСОБА_6 створив організовану групу стійке об`єднання декількох осіб, для вчинення кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на його досягнення, метою якої було заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» шляхом постачання кабельно-провідникової продукції за завищеними цінами. Паралельно до діяльності вказаної організованої групи ОСОБА_7 створив іншу організовану групу, метою якої було заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця», шляхом отримання частки грошових коштів, які оплачувались Філією «ЦЗВ» усім (або більшості) постачальникам за результатами виконання договорів поставки товарів. Однак, як вказує прокурор, дві групи досягли домовленостей щодо спільного вчинення кримінальних правопорушень, та Група ОСОБА_7 забезпечувала Групі ОСОБА_6 безперешкодне (антиконкурентне) проходження всіх етапів закупівель, виконання договорів та оплат поставленої продукції за завищеними цінами. Натомість Група ОСОБА_6 зобов`язувалась передавати частину предмету заволодіння в розмірі від 5 до 7 % від оплат за поставлену продукцію. Так, до складу «групи Котляра», за даними слідства, входили:

1. ОСОБА_6 організатор, який є засновником та власником ТОВ «Еней», а також ТОВ «Еней-Пласт» та шляхом призначення підконтрольних йому осіб, встановив контроль над рядом юридичних осіб, зокрема, ТОВ «Торговий дім «Український кабель» (код ЄДРПОУ 34875361), ТОВ «Торговий дім «Кабель Центр». До його ОСОБА_6 повноважень входило організація вчинення злочинів, керував їх підготовкою і вчиненням, фінансування та організація приховування злочинної діяльності організованої групи, координація дій інших співучасників і спрямував їх на вчинення особливо тяжких злочинів.

2. ОСОБА_8 пособник, який є директором ТОВ «Еней».

3. ОСОБА_9 пособник, є одним із співвласників ТОВ «Торговий дім «Укркабель-Київ», ТОВ «Виробниче підприємство «Укркабель», ТОВ «Укркабель Електромонтаж» та ряду інших юридичних осіб, які здійснюють виготовлення, реалізацію та постачання кабельно-провідникової продукції (далі Група афілійованих підприємств «Укркабель»).

4. ОСОБА_10 виконавець, є службовою особою Філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» (далі Філія «ЦЗВ») відповідальною за організацію проведення закупівель кабельно-провідникової продукції, безпосередньо вчиняв кримінальні правопорушення заплановані групою. Не пізніше липня 2021 року Групою Котляра встановлено частковий контроль над закупівлями кабельно-провідникової продукції Філією «ЦЗВ», що надавало можливість забезпечити антиконкурентні умови проведення закупівель за номенклатурою товарів, в яких вони були зацікавлені. У межах цього кримінального провадження розслідуються два епізоди злочинної діяльності, а саме - заволодіння майном під час виконання договору від 01.09.2021 № ЦЗВ-02-03921-01, договору № ЦЗВ-02-00522-01 від 18.05.2022 та замаху на заволодіння майном під час виконання договору від 19.05.2023 № ЦЗВ-02-01723-01. Так, прокурор стверджує, що у рамках часткового контролю над закупівлями кабельно-провідникової продукції Філією «ЦЗВ», під час проведення закупівлі кабельно-провідникової продукції UA-2021-04-29-007697-c ОСОБА_6 та ОСОБА_8 було забезпечено антиконкурентну участь ТОВ «Торговий дім «Кабель центр», а ОСОБА_9 в свою чергу участь ТОВ «Торговий дім «Укркабель-Київ», з метою перемоги в торгах останнього та укладання договору № ЦЗВ-02-03921-01 за завищеною ціною. З урахуванням всіх додаткових угод, предметом договору було постачання кабельно-провідникової продукції на загальну суму 288 975 590,94 грн (з ПДВ), при чому що за сприяння ОСОБА_11 , а також пособництва ОСОБА_12 було забезпечено безперешкодне виконання договорів та оплат поставленої продукції та збільшено обсяг закупівлі, що було реалізовано шляхом укладання додаткової угоди. У свою чергу, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 забезпечили виконання договору у частині (виготовлення та постачання проводу контактного НлФ-100), а саме ТОВ «Еней» здійснено закупівлю сировини, необхідної для виготовлення проводу контактного НлФ 100 катанки мідної низьколегованої марки МКЛПС-Ол 0.10 діаметром 22 мм, у ТОВ «Завод Агрокабель» (російська федерація). При цьому, для приховування реального доходу та створення видимості незначної рентабельності, ОСОБА_8 забезпечив виготовлення документів про фіктивні господарські операції за ланцюгом постачання товариств, з ознаками фіктивності та за вищими цінами на кожному ланцюгу. За даними слідства, різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Торговий дім «Укркабель-Київ» від АТ «Укрзалізниця» на підставі договору поставки від 01.09.2021 № ЦЗВ 02-03921-01 та сумою витрат на придбання сировини від початкового постачальника (ТОВ «ЕНЕЙ») та послуг по виготовленню проводу НлФ 100 від ТОВ «ТЕХПРОВІД» складає 59 295 056,64 грн (49 412 547,20 грн без ПДВ). Також прокурор вказує, що з метою штучного завищення вартості тросу несучого було здійснено перепродаж товару через ряд підконтрольних компаній, а саме ТОВ «Виробниче підприємство «Укркабель» (підконтрольне ОСОБА_9 ) здійснило документальний продаж ТОВ «Торговий дім «Український кабель» (підконтрольне ОСОБА_6 ), а надалі ТОВ «Торговий дім «Укркабель-Київ» (підконтрольне ОСОБА_9 ), а потім відвантажений філії «ЦЗВ» за умовами договору на загальну вартість 114 631 586,5 грн. (без ПДВ). Отже, різниця у сумі купівлі товарів тросу несучого між виробником та філією «Центр забезпечення виробництва» АТ «Українська залізниця» склала 9 683 976 грн (8 069 980,00 грн (без ПДВ). Кошти, отримані від «Українська залізниця» за вказаним договором були розподілені між учасниками двох організованих груп, зокрема ОСОБА_6 передав ОСОБА_7 та ОСОБА_12 - 13 318 534,9 грн, які повинні були використати для розподілу між учасниками групи та передачі частини предмету заволодіння ключовим посадовим особам АТ «Укрзалізниця» у вигляді щомісячних «зарплат» з метою забезпечення продовження функціонування Групи ОСОБА_7 . Натомість, Група Котляра розподілила отриманий незаконний дохід таким чином: 2/3 загального прибутку від організованої злочинної схеми дістається ОСОБА_6 , а 1/3 - ОСОБА_9 та іншими невстановленим особам групи афілійованих підприємств «Укркабель». За твердженнями прокурора, схожим способом було здійснено заволодіння коштів під час виконання договору поставки № ЦЗВ-02-00522-01 від 18.05.2022, укладеного між Філією «ЦЗВ» та ТОВ «Торговий дім «Кабель Центр», предметом якого є постачання кабельно-провідникової продукції на загальну суму 121 419 613,68 грн. Під час проведеної закупівлі було встановлено, що ТОВ «Еней» закупило сировину та через посередників продало її ТОВ «Торговий дім «Кабель центр» зі значним збільшенням вартості на кожній ланці, а також було було завищено вартість заготовки катанки та послуг із виготовлення проводу. Слідством встановлено, що різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Торговий дім «Кабель Центр» від АТ «Укрзалізниця» на підставі договору поставки № ЦЗВ-02-00522-01 від 18.05.2022 та сумою витрат на придбання сировини від початкового постачальника та послуг із виготовлення проводу НлФ 100 від ТОВ «ТЕХПРОВІД» складає 30 181 918,44 грн (25 151 598,70 грн без ПДВ). В той же час, ОСОБА_9 та інші невстановлені особи групи афілійованих підприємств «Укркабель», забезпечили виконання договору у частині виготовлення та постачання на користь Філії «ЦЗВ» тросів несучих за штучно завищеною вартістю, шляхом їх виготовлення на виробничих потужностях ТОВ «Виробниче підприємство «Укркабель». Шляхом перепродажу між підконтрольними організаторам компаній на користь філії «ЦЗВ» АТ «Українська залізниця» було відвантажено продукцію: трос несучий Бр1у-12,6 (95,0), трос несучий М-14,0 (120,0) за штучно завищеною вартістю на загальну суму 42 021 647,36 грн. (без ПДВ). Загалом, у період з 30.06.2022 по 29.08.2022 АТ «Укрзалізниця» за договором № ЦЗВ-02-00522-01 від 18.05.2022, сплатила ТОВ «Торговий дім «Кабель центр», грошові кошти на загальну суму 120 923 292,39 грн. У період з 24.05.2022 по 04.11.2022, група Котляра в рамках попередніх домовленостей, передала Групі ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 8 464 630,47 грн, що становить 7% від загальної суми грошових коштів, отриманої за виконання договору. В свою чергу, Група Котляра розподілила отриманий незаконний дохід таким чином: 2/3 загального прибутку від організованої злочинної схеми дістається ОСОБА_6 , а 1/3 - ОСОБА_9 та іншими невстановленим особам групи афілійованих підприємств «Укркабель». За викладених обставин, на переконання прокурора, ОСОБА_6 , спільно з учасниками очолюваної ним організованої групи осіб у складі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та інших невстановлених осіб, використовуючи можливості організованої групи під керівництвом ОСОБА_7 , у період з травня 2022 року по 29.08.2022, організував заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» на загальну суму 36 064 797,07 грн (30 053 997,56 грн без врахування ПДВ), шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 27 ч.5 ст. 191 КК України. Окрім цього, слідством встановлено, цією ж групою осіб вчинено замах на заволодіння коштів під час виконання договору від 19.05.2023 № ЦЗВ-02-01723-01 про постачання кабельно-провідникової продукції. Так, після публікації 12.04.2023 філією «ЦЗВ» даної закупівлі, за погодженням із ОСОБА_10 , ОСОБА_8 забезпечено участь в торгах ТОВ «Еней-Пласт» із внесенням завідомо неправдивої інформації у документації технічних умов та завідомо завищено очікувану вартість закупівлі. В результаті таких дій Групи Котляра, між Філією «ЦЗВ» та ТОВ «Еней-Пласт» укладено договір поставки № ЦЗВ-02-01723-01 від 19.05.2023, предметом якого є постачання кабельно-провідникової продукції на загальну суму 35 510 115,42 грн. Однак, за кілька днів після підписання даного договору, 22.05.2023 детективами Національного антикорупційного бюро України затримано ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 368 КК України, чим фактично зупинено діяльність організованої групи під керівництвом ОСОБА_7 , що значно ускладнило ведення злочинної діяльності організованої групи під керівництвом ОСОБА_6 . Зокрема, філією «ЦЗВ» прийнято рішення про повторне дослідження ринкової ціни на дану продукцію та ОСОБА_8 надав ОСОБА_10 список виробників, до яких необхідно звернутись із запитами про ринкову вартість, та спільно з ОСОБА_6 здійснили тиск на таких виробників, щоб змусити їх надати завищену інформацію про ринкову вартість. Забезпечивши спотворення інформації про ринкову вартість ОСОБА_6 зміг досягти згоди із посадовими особами Філії «ЦЗВ» про зниження вартості усіх позицій у договорі № ЦЗВ-02-01723-01 від 19.05.2023 лише на 3%, тобто ціна договору 34 464 482,7 грн. У ході досудового розслідування встановлено, що різниця між вартістю кабельно-провідникової продукції, визначеної договором № ЦЗВ-02-01723-01 від 19.05.2023, укладеного між ТОВ «Еней-Пласт» і Філією «ЦЗВ» та ринковою вартістю такої продукції становить 12 558 863,24 грн. (з ПДВ), а на даний час зазначений договір виконаний частково. Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, однак не доведеному до кінця з причин, які не залежали від волі учасників організованої групи, тобто у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України. Прокурор зазначає, що 13.03.2024 о 18 год 40 хв ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. На підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.03.2024 у цьому кримінальному провадженні 13 березня 2024 року проведено обшук у приміщеннях АТ «ОТП Банк» за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого було вилучено гроші сумою 100 000 доларів США. Як зазначається у клопотанні, гроші виявлено в індивідуальному банківському сейфі №234, володільцем якого є ОСОБА_6 . Відтак детективи мають достатні підстави вважати, що гроші належать самому ОСОБА_6 та можуть бути предметом конфіскації, як виду покарання. Крім того, ці гроші можуть бути предметом спеціальної конфіскації, як такі, що одержані внаслідок вчинення злочину (заволодіння майном АТ «Укрзалізниця») або є доходами від них. У такому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. (ч.4 ст.170 КПК України). Санкція ч. 5. ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України передбачає призначення такого виду покарання як позбавлення волі, тому в даному випадку є можливість застосування судом спеціальної конфіскації. Відповідно до положень ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна. Відтак, ці гроші можна ідентифікувати набутими безоплатно, як такі, що отримано не в результаті законної діяльності, а у результаті злочинних дій. Сукупність матеріалів розслідування свідчать, що ОСОБА_6 знав або повинен був знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. Таким чином, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а також забезпечення спеціальної конфіскації, прокурор просить накласти арешт на майно вилучене під час обшуку банківського сейфу ОСОБА_6 . 2.Позиція сторін у судовому засіданні У судовому засіданні детектив ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити. Наголошував на наявності підстав вважати, що вказане майно, а саме грошові кошти можуть бути отримані саме у результаті злочинних дій, які інкримінуються ОСОБА_6 . Вважає, що необхідно враховувати зберігання коштів у індивідуальному чарунку, а тому накладення на них арешту з метою конфіскації є цілком виправданим та пропорційним заходом. Високий майновий стан жодним чином не заперечує слідчу версію щодо злочинного походження таких коштів. Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що оскільки ухвалою слідчої судді жодним чином не обгрунтовано значення відшуканого майна та необхідності такого вилучення коштів. Вважає необгрунтованим вилучення коштів під час обшуку з метою конфіскації, враховуючи, що станом на той час ОСОБА_13 не був підозрюваним у кримінальному провадженні. Окрім цього, адвокат просив взяти до уваги той факт, що ОСОБА_13 є заможною особою та його офіційний дохід у декілька разів перевищує суму імовірних збитків, а тому вилучена сума коштів цілком відповідає його фінансовому стану. Відсутні будь-які підстави вважати, що це саме ті кошти, які ніби-то отримані від завищення ціни на поставку кабелю АТ «Укрзалізниця». 3.Мотиви та оцінка слідчого судді Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Загальні вимоги щодо порядку застосування будь-яких заходів забезпечення визначені статтями 131 та 132 КПК України. Стаття 170 КПК України встановлює, що арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення, а також для забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. При цьому, ч.4 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Відповідно до 5 ст. 170 КПК України у випадку накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна. Водночас, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч.1 ст. 170 КПК України. До таких ризиків відноситься можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна. Також положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна. До того ж, за змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб. Отже, з аналізу зазначених норм КПК України, при вирішення питання про арешт майна саме з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий суддя має встановити: 1) чи набула особа статусу підозрюваного та чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення підозрюваним та чи достатні підстави вважати, що суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна; 2) чи відноситься майно, щодо якого вирішується питання про його арешт до виду майна, на яке можна накладати арешт та чи перебуває воно у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою; 3) чи може бути застосовано спеціальну конфіскацію до зазначеного майна; 4) чи можливо за допомогою арешту досягнути завдань, для виконання яких детектив звертається із відповідним клопотанням; 5) чи будуть розумними та співрозмірними із завданнями цього кримінального провадження наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються внаслідок його застосування. У випадку надання негативної відповіді хоча б на одне з вказаних питань, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 1 ст. 173 КПК України має відмовити у задоволенні відповідного клопотання. З урахуванням вказаного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення детектива, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків. Слідчим суддею встановлено, що у поданому клопотанні наведені відомості про обставини вчинення злочину, які в сукупності з наданими детективом поясненнями та доданими до клопотання матеріалами дають слідчому судді підстави для висновку, що було вчинено кримінальні правопорушення, у зв`язку з розслідуванням якого подається відповідне клопотання. Також слідчий суддя не заперечує факт набуття статусу та обгрунтованої підозри, пред`явленої ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому, враховуючи, що гроші вилучено із індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , володільцем якого є ОСОБА_6 , що підтверджується протоколом обшуку від 13.02.2024 та не заперечувалося захисником останнього. Таким чином, слідчий суддя встановив, що вилучені грошові кошти, які просять арештувати, перебувають у власності осіб, щодо майна яких дозволено накладення арешту з відповідною метою, а саме забезпечення конфіскації як виду покарання та спеціальної конфіскації. Водночас, слідчий суддя вважає необгрунтованим прохання детектива про накладення арешту на кошти у сумі 100 000 доларів США з метою конфіскації як виду покарання, виходячи з таких міркувань. Так, відповідно до протоколу обшуку від 13.03.2024 зазначені кошти були вилучені на підставі ухвали слідчої судді ВАКС від 11.03.2024, якою надано дозвіл на обшук банківських чарунків, зокрема ОСОБА_6 . Так, відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Згідно із ч. 2 ст. 168, ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Із системного аналізу статей 167, 234, ч. 7 ст. 236 КПК України вбачається, що мета вилучення майна під час обшуку має відповідати самій меті його здійснення, із подальшим правомірним набуттям таким майном режиму тимчасово вилученого. Тобто, цей комплекс заходів спрямований на здобуття доказів у кримінальному провадженні, а тому подальше накладення арешту на майно може розглядатися як правомірне, коли вилучення цього майна відповідає меті проведення обшуку. Відсутність мети, визначеної у статтях 167, 234 КПК України під час вилучення майна, нівелює законність такого вилучення. Обшук банківських чарунків здійснювався з метою відшукання та вилучення речей і документів, тобто здобуття доказів, а виходячи із заявленою метою для накладення арешту грошові кошти у сумі 100 000 доларів США були вилучені у т.ч. з метою їх конфіскації як виду покарання особи. Очевидно, що у цьому випадку існує невідповідність мети проведення обшуку та мети вилучення коштів. Тому, оскільки вилучення грошових коштів не має під собою належного законного підґрунтя, слідчий суддя не вбачає правових підстав для їх арешту. Враховуючи викладене вище, слідчий суддя дійшов висновку, що в цій частини клопотання прокурора не підлягає задоволенню. Так само слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на зазначені грошові кошти з метою спеціальної конфіскації, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само за вчинення інших злочинів, перелік яких наведено у ч. 1 ст. 96-1 КК України. У кримінальному провадженні №52022000000000169 від 07.07.2022 здійснюється досудове розслідування за фактом заволодіння групами осіб коштів АТ «Укрзалізниця» під час проведення закупівель кабельно-провідникової продукції у 2021-2023 роках заздалегідь визначеним товариствам за завищеними цінами та замаху на заволодіння за однією із закупівель. За версією слідства, ОСОБА_6 , який є засновником та власником ТОВ «Еней», а також фактичним контролером товариств, які постачали товари за договорами з АТ «Укрзалізниця» виступав організатором зазначеної схеми, а тому його дії кваліфіковані за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України передбачає застосування такого заходу кримінально-правового характеру як спеціальна конфіскація. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна. Відповідно до ч. 4 ст. 96 КК України гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини 1 статті 96-2 КК України. Однак, у судовому засіданні захисником ОСОБА_4 надано матеріали щодо майнового стану ОСОБА_6 , які вказують на високі майнові статки останнього, зокрема доходи за 2023 рік склали 204 551 597 грн, 2022 - 82 547 983 грн, 2021 115 314 200 грн. Зазначене, на переконання слідчого судді, цілком виправдано свідчить про можливість накопичення коштів у сумі 100 000 доларів США та їх відповідності фінансових спроможностей підозрюваного. У судовому засіданні детектив покликався на розмір імовірно завданої шкоди, а саме, що сума завищеної вартості кабельно-провідникової продукції складає близько 100 млн. грн, що дає підстави вважати, що відшукані кошти можуть бути одержаними внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна. Однак, слідчий суддя критично ставиться до вказаних доводів, виходячи виключно з пояснень про порівняння суми імовірної шкоди та віднайдених коштів, оскільки це жодним чином не спростовує позицію представника їх власника про законне походження таких коштів. Більше того, слідчий суддя бере до уваги і обсяг зібраних та зафіксованих у ході досудового розслідування доказів, а саме проведення негласних слідчих дій відносно підозрюваного та його імовірно співучасників. Так, ані прокурор у клопотанні, ані детектив у судовому засіданні не пояснили яким чином відбувалася конвертація отриманих коштів від АТ «Укрзалізниця» від завищення вартості за договорами поставки кабельно-провідникової продукції, тобто чи такі кошти залишилися на рахунках товариств-контрагентів або були виведені у готівкову форму підозрюваними. При цьому, із зібраних доказів простежується зокрема протоколу про результати оперативно-розшукового заходу аудіо-відеоконтроль від 08.07.2022, що у готівковій формі надавалися кошти (чи виділялися) виключно в якості неправомірних вигод для службових осіб АТ «Укрзалізниця» та інших співучасників, які виконували ролі пособників. Натомість, відсутні будь-які відомості про обготівкування коштів, якими за версією слідства, заволодів ОСОБА_6 під час виконання договорів № ЦЗВ 02-03921-01, № ЦЗВ-02-00522-01, що значно послаблює версію та твердження детектива про злочинний характер віднайдених коштів. Так само відсутні будь-які відомості про зберігання коштів, які були отримані від господарської діяльності підприємств, підконтрольних ОСОБА_6 та АТ «Укрзалізниці», у зазначеному індивідуальному банківському чарунку. За таких обставин, слідчий суддя вважає недоведеним твердження прокурора та детектива, що такі кошти у сумі 100 000 доларів США, які зберігалися у індивідуальному банківському сейфі №234, можуть бути одержаними внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна, а тому не вбачає підстав для накладення їх арешту з метою спеціальної конфіскації. Окрім цього, слідчий суддя також відзначає, що завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Поведінка ОСОБА_6 , який згідно зі змісту протоколу обшуку від 13.02.2024 самостійно надав ключ від індивідуального банківського сейфу не вказувала на можливість знищення такого майна. Більше того, озвучені захисником відомості про готовність відшкодування завданої шкоди свідчить про готовність підозрюваного сприяти слідству та не вчиняти жодних дій з перешкоджання кримінальному провадженню для запобігання яких застосовуються заходи забезпечення, до яких відноситься і арешт майна. За таких обставин, слідчий суддя вважає необгрунтованим подане клопотання та відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти. На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 98, 131, 167-168, 170-173, 234-236, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ: 1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000169 від 07.07.2022, залишити без задоволення.

2. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

3. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Слідчий суддя ОСОБА_1