Постанова 4855 № 752/18656/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 752/18656/23 Суддя (судді) першої інстанції: Кордюкова Ж.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - скасувати постанову Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автомобільної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою наземного транспорту, Савченко В.О. по справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місце проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00013559 від 22.08.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за частиною 2 статті 132-1 КУпАП; - провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 132-1 КУпАП закрити. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року позов задоволено: Скасовано постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00013559 від 22.08.2023, закрито справу про адміністративне правопорушення. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права. В обгрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбачного ч. 2 ст. 132-1 КУпАП України, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Щодо посилання суду першої інстанції на ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», апелянт вказав, що останні не можуть враховуватись під час вирішення цієї справи, оскільки стосуються адміністративно-господарських штрафів, в той час як предметом цієї справи є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Також апелянт обґрунтовує правильність розрахунків відсоткового перевищення загальної маси, однак, апеляційний суд зазначає, що такі заперечення не відповідають обставинам справи, оскільки їх зміст стосується постанови АА № 00008568, в той час як предметом спору є зовсім інша постанова серії АА №00013559 від 22.08.2023. Відповідач вважає помилковим застосування судом першої інстанції Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1197, оскільки останній втратив чинність на підставі набрання чинності іншою постановою (Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1145). Апелянт наголошує, що позивач згідно з відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів на час прийняття постанови обліковується як належний користувач транспортного засобу. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення. 04 березня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому позивач просить апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті по справі № 752/18656/23 залишити без задоволення, а ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23.11.2023 р. по справі № 752/18656/23 без змін. Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. ОСОБА_1 є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агро-Флагман». Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агро-Флагман» є власником транспортного засобу RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 , та спеціалізованого напівпричепу КОЕGEL SN 24 контейнеровозу переробленого для перевезення контейнерів типу А1, н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_4, НОМЕР_5. 18.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агро-Флагман» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Південна аграрно-експортна компанія» було укладено договір оренди транспортних засобів №18/07-01, за умовами якого останнє прийняло в тимчасове платне користування автомобіль RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіп КОЕGEL SN 24, н.з. НОМЕР_2 , строком на 5 років до 18.07.2028. 18.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Південна аграрно-експортна компанія» прийняло за актом автомобіль RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіп КОЕGEL SN 24 н.з. НОМЕР_2 . Згідно з ТТН від 25.07.2023 №251 автомобіль Рено, н.з. НОМЕР_1 , напівпричіп н.з. НОМЕР_2 , автомобільний перевізник ТОВ «СП «ПАЕК», перевозив рапс, брутто 38,250 тн, тара 14,250 тн, нетто 24,000 тн. 22.08.2023 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації Державної служби України з питань безпеки на транспорті Савченком В.О. була винесена постанова серії АА №00013559 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 25.07.2023 о 12-48 год. за адресою Н-11, км 76 + 702, Дніпропетровська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху - перевищення загальної маси транспортного засобу на 24,988% (9,995 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 16,725% (4,014 тон) при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 24 тони та відстані між осями понад 1.3 м та 1.4 м. Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що станом на дату автоматичної фіксації порушення 25.07.2023 автомобіль RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіп КОЕGEL SN 24 н.з. НОМЕР_2 , щодо яких встановлено порушення вантажних норм, перебували у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Південна аграрно-експортна компанія», яке є транспортним перевізником та провадив діяльність з перевезення. Оскільки штрафні санкції, передбачені ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовуються виключно до автоперевізника, встановлення особи, яка здійснює відповідні послуги є обов`язковим для правомірного винесення постанови. Обов`язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на представника юридичної особи користувача, а саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Південна аграрно-експортна компанія», а невиконання ним цього обов`язку не є підставою для притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності. Таким чином, суд вважав наявними підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, проте з інших доводів. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Щодо висновків суду першої інстанції в частині визначення належного користувача транспортного засобу, слід зазначити наступне. В силу вимог частини 1 статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Водночас, згідно частини 3 статті 14-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 279-7 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) для автоматизованого обліку станом на дату винесення спірної постанови про адміністративне правопорушення було визначено Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1145 (далі - Порядок № 1145). Принагідно апеляційний суд наголошує, що, як вірно зазначив апелянт, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права з огляду на застосування ним Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року №1197, який втратив чинність на підставі набрання чинності іншою постановою (Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1145). Згідно з пп. 4 п. 2 Порядку № 1145, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Відповідно до п. 3 Порядку № 1145, підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування. Отже, Порядком № 1145 передбачено, що обов`язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на заявників - власника та користувача транспортного засобу. Разом з тим, невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача транспортного засобу, призводить до визначення відповідальною особою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. Таким чином, особою, за якою зареєстровано транспортний засіб, вважається власник даного транспортного засобу та саме на таку особу, відповідно до статті 143 КУпАП, покладається адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 132-1 цього Кодексу, за умови відсутності в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про належного користувача даного транспортного засобу. Докази внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача (Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Південна аграрно-експортна компанія») в матеріалах справи відсутні, а позивачем, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано. Надання позивачем Договору оренди транспортних засобів від 18.07.2023 № 18/07-01, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Південна аграрно-експортна компанія» прийняло в тимчасове платне користування автомобіль RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 , та напівпричіп КОЕGEL SN 24, н.з. НОМЕР_2 , строком на 5 років до 18.07.2028, не спростовує вищевказані висновки суду щодо відсутності в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу станом на дату прийняття оскаржуваного в межах цієї справи рішення. Враховуючи вищезазначене, надання позивачем у користування ТОВ «Спільне підприємство «Південна аграрно-експортна компанія» транспортного засобу RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 , та напівпричепу КОЕGEL SN 24, н.з. НОМЕР_2 без внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача не звільняє власника транспортного засобу (позивача) від відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КпАП України. Вищевикладеним спростовуються висновки суду першої інстанції про те, обов`язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається на представника юридичної особи користувача, а саме на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Південна аграрно-експортна компанія», а невиконання ним цього обов`язку не є підставою для притягнення власника транспортного засобу до адміністративної відповідальності. Разом з тим, переглядаючи правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності по суті виявленого порушення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11,5 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - фактичною масою понад 44 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Аналіз наведених положень свідчить про те, що п. 22.5 Правил дорожнього руху встановлено різні нормативи для руху контейнеровозів та для руху інших транспортних засобів та їх составів. Як вбачається з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті АА № 00013559 від 22.08.2023, встановлено порушення позивачем вимог п. 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: перевищення нормативних параметрів загальної маси, навантаження на строєні осі транспортного засобу. В якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові серії АА № 00013559 від 22.08.2023 зазначено: RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 . Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу транспортний засіб RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 , є спеціалізований вантажний сідловий тягач (а.с. 9). Згідно із фотозображенням транспортного засобу, здійсненим в автоматичному режимі в момент вчинення правопорушення, що відображаються за QR-кодом оскаржуваної постанови, 25.07.2023 о 12-48 год. за адресою Н-11, км 76 + 702, Дніпропетровська обл автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано проїзд транспортного засобу RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом та контейнером. Також відповідно до товарно-транспортної накладної від 25.07.2023 №251 автомобіль Рено, н.з. НОМЕР_1 , напівпричіп н.з. НОМЕР_2 , автомобільний перевізник ТОВ «СП «ПАЕК», перевозив рапс, брутто 38,250 тн, тара 14,250 тн, нетто 24,000 тн (а.с. 13). Зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що транспортний засіб КОЕGEL SN 24, н.з. НОМЕР_2 , за своїми технічними характеристиками є спеціалізованим напівпричіпом н/пр контейнеровоз переобладнаний для перевезення контейнерів типу 1А (а.с. 27). Однак, як підтверджується матеріалами справи, оскаржувана постанова серії АА №00013559 від 22.08.2023 не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепу-контейнеровоза, приєднаного до сідельного тягача RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 . В той же час, відповідно до Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 (далі - Інструкція №512), встановлено вимоги щодо зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу). Згідно з абз. 5 п. 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 "Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт" (далі - Порядок №1174) метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака. Апеляційний суд зазначає, що з огляду на встановлення п. 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо складу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напіпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. З огляду на вказане, суд вказує на безпідставне неврахування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови факту проїзду транспортного засобу RENAULT PREMIUM 410, н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом, оскільки з даних фотофіксації правопорушення чітко вбачається проїзд транспортного засобу з напівпричепом, завантаженим контейнером. Останнє також підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу. Таким чином оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті серії АА №00013559 від 22.08.2023. Колегія суддів апеляційного суду враховує, що адміністративне правопорушення, за вчинення якого позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксовано в автоматичному режимі у Порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт». У той же час, зазначене не обмежує посадову особу у реалізації повноважень, передбачених п. 4 Інструкції №513, у тому числі щодо встановлення під час опрацювання матеріалів отриманого інформаційного файлу повноти інформації про зафіксований транспортний засіб. Відповідно до абз. 6 п. 2 Інструкції №513 під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині щодо неправомірності постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АА №00013559 від 22.08.2023, однак з деяких інших мотивів, а саме у зв`язку з неврахуванням відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови факту проїзду транспортного засобу з напівпричепом-контейнеровозом. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення, проте з інших підстав. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково: необхідно змінити рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року, зазначивши у мотивувальній частині, що підставами для задоволення позовних вимог є доводи, викладені у цій постанові суду. У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року - задовольнити частково. Змінити мотивувальну частину рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року, зазначивши, що підставами для задоволення позовних вимог є доводи, викладені у цій постанові Шостого апеляційного адміністративного суду. У решті рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, А.Ю. Кучма