Постанова 4809 № 392/1202/23

ПОСТАНОВА Іменем України 27 березня 2024 року м. Кропивницький справа № 392/1202/23 провадження № 22-ц/4809/544/24 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Письменного О.А., за участю секретаря судового засідання Гончар О.В., учасники справи: заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Маловисківська міська рада, як орган опіки та піклування, розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року у складі судді Березія Ю.А. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У липні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про заміну опікуна, в якій просили звільнити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від повноважень опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування заяви зазначали, що 29 вересня 2017 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним. 21 грудня 2018 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_2 призначено опікуном недієздатного ОСОБА_3 . Вказували, що ОСОБА_1 звернувся до органу опіки та піклування із заявою про призначення його опікуном над недієздатним дядьком ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що він є єдиним рідним останнього та має можливість і бажання доглядати рідного дядька. Також у заяві зазначено, що на теперішній час стан психічного здоров`я ОСОБА_3 погіршився і єдина людина, яку він впізнає, є його племінник ОСОБА_1 . Заявники зазначали, що стан здоров`я ОСОБА_2 , який є опікуном ОСОБА_3 погіршився, його дружина - ОСОБА_4 потребує сторонньої допомоги за станом здоров`я, що не дозволяє заявникові належним чином здійснювати опіку над ОСОБА_3 . ОСОБА_1 проживає та зареєстрований разом з дядьком за адресою по АДРЕСА_1 , доглядає за дядьком та надає необхідну допомогу. Короткий зміст рішення суду Рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року у задоволені позову відмовлено. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі представник заявників ОСОБА_5 посилається на порушення судом першої інстанції норм процессуального права та недотримання норм матеріального права. ?Вважає, що фактично суд першої інстанції взяв на себе повноваження щодо визначення строку дії рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/595/17 від 29 вересня 2017 року, яким громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним та визнав його таким, що припинило свою дію з 29 вересня 2020 року. Вказує, що при постановленні оспорюваного рішення, суд посилається на ст. 300 ЦПК України, в редакції від 15 грудня 2017 року. Однак, рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2017 року набрало законної сили 29.10.2017. Посилаючись на те, що у ст. 58 Конституції України наголошується на тому, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи, просила скасувати рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну опіку недієздатної особи. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи. Від Маловисківської міської ради, як органу опіки та піклування надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, в якому зазначено, що орган опіки та піклування заяву підтримує в повному обсязі та наполягає на її задоволенні. Суд першої інстанції встановив такі обставини Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 18 грудня 2018 року зареєстрований по АДРЕСА_2 (а.с. 5-6). У витязі з реєстру територіальної громади зазначено, що заявник ОСОБА_1 з 1 лютого 2023 року зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с. 8). 24 березня 2020 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 9). У свідоцтві про народження, виданого на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками записані ОСОБА_6 і ОСОБА_7 (а.с. 10). В актовому запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 11-12). Громадянин ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 21 рік (а.с. 13). Громадянин ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 у віці 77 років (а.с. 14). Громадянка ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 78 років (а.с. 15). 29 вересня 2017 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/595/17, за заявою ОСОБА_2 , громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним. 21 грудня 2018 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/1735/18, за заявою ОСОБА_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , призначено ОСОБА_2 (а.с. 19). Довідкою № 132 від 28.06.2023 року, виданою лікарсько-консультаційною комісією, підтверджується, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , 1994 року народження, не має протипоказань для надання соціальних послуг на непрофесійній основі по догляду за хворим ОСОБА_3 (а.с. 20). Відповідно до висновку лікарської комісії № 2/63, який дійсний до 28.12.2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , особа з інвалідністю ІІ групи, що проживає разом з ОСОБА_1 , за рівнем обмеження життєдіяльності, має обмеження здатності контролювати свою поведінку та потребує постійного стороннього догляду (а.с. 21). У службовій характеристиці військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 зазначено, що він призваний на військову службу 25 лютого 2022 року; за час проходження служби характеризується позитивно (а.с. 22). Згідно з довідкою від 29.06.2023 року № 114 Маловисківської міської ради, громадянин ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 , до його складу сім`ї входить: дружина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; донька ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 і дядько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 23). 13 вересня 2023 року опікунська рада вважає за доцільне звільнити опікунською радою Маловисківської міської ради ухвалено висновок № 2, відповідно якому опікунська рада вважає за доцільне звільнити громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від виконання покладених на нього обов`язків опікуна та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 73-74). 3 серпня 2023 року уповноважена комісія Маловисківської міської ради обстежила соціально-побутові умови проживання сім`ї ОСОБА_1 . Комісія дійшла висновку про те, що за адресою по АДРЕСА_1 створені всі умови для комфортного проживання сім`ї (а.с. 75). Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення Представник Маловисківської міської ради, як орган опіки та піклування, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з?явився. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявників та їх представника, які підтримали доводи скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України). Згідно зі ст. 55 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і обов`язки. Відповідно до п. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. А згідно з ч. 4 ст. 63 цього Кодексу опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особливих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. За приписом ч. 1 ст. 75 ЦК України суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Згідно ч. 2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 29 вересня 2017 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/595/17, за заявою ОСОБА_2 , громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним. Рішення суду набрало законної сили 24.10.2017. 21 грудня 2018 року рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області у справі № 392/1735/18, опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , призначено ОСОБА_2 (а.с. 19). Дані обставини не підлягають доказуванню, оскільки відповідно до ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. У поданій заяві скаржники вказують, що ОСОБА_2 має бажання звільнитися від обов`язків опікуна, оскільки за станом свого здоров`я та його дружини він не може повноцінно виконувати своїх обов`язків, у зв`язку із чим, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дійшли згоди про те, що останній візьме на себе обов`язки опікуна над недієздатним дядьком ОСОБА_3 . Згідно висновку № 2, опікунська рада Маловисківської міської ради від 13 вересня 2023 року вважає за доцільне звільнити громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від виконання покладених на нього обов`язків опікуна та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 73-74). На підставі поданих документів опікунською радою встановлено, що заявник ОСОБА_1 та потенційний підопічний перебувають у сімейних, родинних відносинах та є єдиною близькою людиною ОСОБА_3 . В результаті обстеження соціально-побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що житловий будинок належить гр. ОСОБА_1 згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 36095365 від 24.03.2020, оснащений всім необхідним для проживання сім?ї. Заявником ОСОБА_1 долучено службову характеристику, довідку характеристику за місцем проживання та довідку лікарсько-консультативної комісії позитивного змісту. Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну опікуна, суд посилався на те, що 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція статті 300 ЦПК України. Цим законом передбачено періодичний судовий контроль за наявність/продовженням існування підстав для обмеження чи позбавлення особи дієздатності. Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років (частина шоста статті 300 ЦПК України). Суд констатував, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що опікун ОСОБА_2 або орган опіки та піклування зверталися до суду з клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання громадянина ОСОБА_3 недієздатним, у порядку, визначеному частинами сім дев`ять статті 300 ЦПК України. Не погоджуючись з таким висновком суду, колегія суддів зазначає наступне. Так, у відповідності до положень частин 1, 2 ст. 241 ЦПК України у редакції Закону № 3551-ІV від 16.03.2006, чинній на день ухвалення рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатним, передбачено, що суд ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. Суд за заявою особи, над якою встановлено піклування, може звільнити піклувальника від його повноважень і призначити за поданням органу опіки та піклування іншого піклувальника, про що постановляє ухвалу. Суд розглядає питання про звільнення опікуна або піклувальника в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника. Таким чином, цивільне процесуальне законодавство станом на день ухвалення рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатним не містило норми щодо строковості дії рішення суду, яким особа визнається недієздатною. З ухваленням 15.12.2017 нової редакції ЦПК України було доповнено нормою, у відповідності до якої строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років (ч. 6 ст. 300 ЦПК України). У ст. 58 Конституції України наголошується на тому, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідно до ч. 4 ст. 3 ЦПК України закон, який встановлює нові обов?язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. При дослідженні Верховним Судом питання про дію закону в часі як одне із найскладніших питань правозастосування, було зроблено висновок, який полягає в тому, що особливістю дії у часі норм процесуального права є те, що така дія має негайний характер, що означає застосування норми, яка була чинною на момент здійснення відповідної процесуальної дії, відповідно, більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена пізнішою, яка регулює ті самі відносини. При цьому, суд повинен враховувати вимоги процесуального закону, згідно з якими при зміні такого закону забороняється встановлювати нові обов`язки, скасовувати чи звужувати права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання. Це положення процесуального закону узгоджується з підходами Європейського суду з прав людини, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111). Виходячи з викладеного, судове рішення про визнання ОСОБА_3 недієздатним ухвалено відповідно до вимог чинного на той момент законодавства, тому недотримання опікуном або орган опіки та піклування вимог ст. 300 ЦПК України не може бути підставою для відмови в задоволенні заяви про заміну опікуна, оскільки в такому випадку дана норма встановлює для зазначених осіб нові обов?язки та звужує права недієздатного ОСОБА_3 . Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Згідно з частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене із порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підлягає скасуванню з підстав передбачених у статті 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Оскільки на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір» заявники звільненні від сплати судового збору, судові витрати, в порядку передбаченому ч. 6 ст. 141 ЦПК України, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11 грудня 2023 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну опікуна над недієздатною особою задовольнити. Звільнити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від повноважень опікуна щодо недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_3 ) новим опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_12 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2024 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді Л.М. Дьомич О.Л. Письменний