Постанова 4857 № 380/9424/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9424/23 пров. № А/857/24787/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (головуючої судді Крутько О.В., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 11 год. 45 хв. в м. Львів повний текст рішення складено 16.11.2023) у справі №380/9424/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 02.05.2023 звернувся в суд з врахуванням уточнень від 24.06.2023 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області в якому просить визнати протиправними дії начальника Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області полковника поліції ОСОБА_2 внаслідок яких до Головного управління Національної поліції в Житомирській області було подано рапорт про встановлення преміювання за грудень місяць 2022 року в розмірі 1 % заступнику начальника управління поліції начальнику слідчого відділення Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області полковника поліції ОСОБА_1 , визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення полковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника управління поліції - начальнику слідчого відділення Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області щомісячну премію за грудень 2022 року в розмірі 1 % в сумі 148,31 грн., визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 26.12.2022 № 1149 «Про преміювання поліцейських та цивільного персоналу» в частині затвердження заступнику начальника управління поліції ОСОБА_1 щомісячної премії у грудні 2022 року в розмірі 1%, зобов`язати відповідача внести зміни до додатка наказу від 26.12.2022 № 1149 Списку поліцейських Головного управління Національної поліції в Житомирській області, що подаються на преміювання за результатами роботи з 01.12.2022 по 31.12.2022 в частині затвердження заступнику начальника управління поліції ОСОБА_1 щомісячної премії у грудні 2022 року в розмірі 88,089%, зобов`язати відповідачча нарахувати та виплатити ОСОБА_1 частину невиплаченої щомісячної премії за грудень 2022 року в сумі 12916,39 грн., а також виплатити компенсацію за невчасно виплачену частину щомісячної премії за грудень 2022 року, тобто за період з 24.12.2022 по день фактичного погашення заборгованості, визнати протиправними дії начальника Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області полковника поліції ОСОБА_2 внаслідок яких до Головного управління Національної поліції в Житомирській області було подано рапорт про встановлення преміювання за січень місяць 2023 року в розмірі 1 % заступнику начальника управління поліції начальнику слідчого відділення Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області полковника поліції ОСОБА_1 , визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо відрахування полковнику поліції ОСОБА_1 , заступнику начальника управління поліції начальнику слідчого відділення Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області з одноразової вихідної допомоги грошових коштів в сумі 12916,39 грн., зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити ОСОБА_1 частину відрахованої щомісячної премії за січень 2023 р. в сумі 12916,39 грн. та компенсацію за відрахування частини щомісячної премії за січень 2023 року, тобто за період з лютого 2023 р. по день фактичного погашення заборгованості, визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 19.01.2023 № 90 Про преміювання поліцейських та цивільного персоналу в частині затвердження заступнику начальника управління поліції ОСОБА_1 щомісячної премії у січні 2023 року в розмірі 1 %, зобов`язати відповідача внести зміни до додатка наказу від 19.01.2023 № 90 Списку поліцейських Головного управління Національної поліції в Житомирській області, що подаються на преміювання за результатами роботи з 01.01.2023 по 31.01.2023, в частині затвердження заступнику начальника управління поліції ОСОБА_1 щомісячної премії у січні 2023 року в розмірі 88,089 %. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року задоволено позов частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у Житомирській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної премії за грудень 2022 року у розмірі 88,089% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Житомирській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за грудень 2022 року у розмірі 88,089% грошового забезпечення з врахування виплаченої суми премії - 148,31 грн. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у Житомирській області щодо утримання (відрахування) та невиплати у повному розмірі ОСОБА_1 щомісячної премії за січень 2023 року у розмірі 88,089% грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Житомирській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за січень 2023 року у розмірі 88,089% грошового забезпечення з врахуванням виплаченої суми премії - 148,31 грн. Зобов`язати Головне управління Національної поліції у Житомирській області (10008, м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми невиплаченого грошового забезпечення (невиплаченої частини премії за грудень 2022 року та січень 2023 року) за весь час затримки виплати. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених вимог Головне управління Національної поліції у Житомирській області подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати в частині задоволених вимог та прийняти нове, яким у задоволення позовних вимог відмовити повністю. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим. Згідно із частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 проходив службу у Національній поліції України, з 05.02.2021 перебував на посаді заступника начальника управління поліції начальника слідчого відділення Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Згідно наказу Головного управління Національної поліції у Житомирській області № 43 о/с від 30.01.2023 «По особовому складу» полковника поліції ОСОБА_1 (0062576), заступника начальника управління поліції начальника слідчого відділення Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію». Згідно розрахункових листів полковника поліції, заступника начальника управління поліції ОСОБА_1 , позивачу у жовтні 2022 року нараховано та виплачено премію у розмірі 88,089 % - 13064,70 грн; у листопаді 2022 року нараховано та виплачено премію у розмірі 88,089 % - 13064,70 грн; у грудні 2022 року нараховано та виплачено премію у розмірі 1 % - 148,31 грн; у січні 2023 року нараховано та виплачено премію у розмірі 88,089 % - 13064,70 грн; у лютому 2023 року відраховано нараховану премію за січень 2023 року у розмірі -12916,39 грн. Не погодившись з зменшенням розміру премії за грудень 2022 року та відрахуванням премії за січень 2023 року позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VІІІ). Згідно зі статтею 60 Закону № 580-VІІІ проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до частини 1 статті 59 Закону № 580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка частиною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Частинами 1, 2 статті 94 Закону № 580-VІІІ, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 18 Закону № 580-VІІІ поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Загальні питання визначення порядку матеріального заохочення поліцейських, з урахуванням специфіки умов проходження служби та особливостей виконання покладених на них службових обов`язків, врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». У пункті 1 Постанови № 988 визначено, що грошове забезпечення, зокрема, поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 2 пункту 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, який визначає критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських. Згідно з пунктом 3 Порядку №260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення. У пункті 12 розділу 2 Порядку № 260 визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції. Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення. Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції. У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці. Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання. Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення. Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 28.05.2021 № 643 затверджено Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Житомирській області (чинне у спірний період) (далі - Положення № 643). Згідно пункту 1 розділу VІІ Положення № 643 підставою для виплати премії поліцейським є наказ начальника управління, який видається до 25-го числа щомісячно на підставі списків, затверджених начальником головного управління та погоджених заступниками начальника ГУ по службових напрямках з визначеним розміром премії по кожному працівникові. Наказ про встановлення розміру премії направляється до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. Відповідно до пункту 3 розділу VІІ Положення № 643 поліцейським за час перебування у службових відрядженнях, щорічній чи додатковій відпустці або які були звільнені від виконання службових обов`язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність зберігається грошове забезпечення в розмірі, яке вони одержували на день вибуття у відрядження, відпустку або на день хвороби, з розрахунку посадового окладу, установленого за останньою штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць. У пунктах 1-4 Розділ ІV Положення № 643 передбачено умови зменшення або позбавлення розміру премії поліцейських. У разі несвоєчасного виконання та неналежної організації виконання в установлені строки завдань начальник ГУ НП України у Житомирській області має право зменшувати розмір премії (п.1). Підставою для зменшення розміру премії є рапорт (заява), доповідна записка безпосереднього керівника за погодженням з начальником ГУНП, заступником начальника управління відповідно до розподілу службових повноважень (кураторів служб), рішення оперативних нарад, матеріали службового розслідування (п.2). Зменшений розмір премії поліцейських, які не забезпечили своєчасно виконання покладених на них обов`язків, не виконали хоча б один з показників преміювання або допустили порушення службової дисципліни зазначається в списках на преміювання, які затверджуються наказом начальника ГУНП (абз.1 п.3). Суд на підставі матеріалів справи встановив, що позивачу у жовтні та листопаді 2022 року було встановлено щомісячну премію у розмірі 88,089%, яка з розрахунку його грошового забезпечення становила 13064,70 грн. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області № 1430 від 24.11.2022 «Про відрядження працівника ГУНП в Житомирській області» доручено начальникові Коростенського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області (Д Геращенко) відрядити з 25.11.2022, терміном на 30 діб до Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області заступника начальника управління поліції начальника слідчого відділення Коростенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області полковника поліції ОСОБА_1 . На підставі цього наказу ОСОБА_1 перебував у відрядженні з 25.11.2022. У період з 21 грудня 2022 року по 03 січня 2023 року, з 04 по 17 січня 2023 року позивачу надавалась відпустка (накази Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 20.12.2022 № 634 о/с, від 24.12.2022 № 644 о/с). У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю позивач у період з 01.01.2023 по 31.01.2023 позивач перебував на лікуванні (Витяг з електронного реєстру листків непрацездатності 1466 5549 3774 3411 від 13.06.2023). Відповідно до вищенаведеного пункту 3 розділу VІІ Положення № 643 за позивачем, як працівником який перебуває у відрядженні, у відпустці, на лікуванні (за період тимчасової непрацездатності) зберігалось грошове забезпечення в розмірі, яке він одержував на день вибуття у відрядження, з розрахунку посадового окладу, установленого за останньою штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць. Отже, у грудні 2022 року та у січні 2023 року позивачу належало виплатити премію у розмірі, яка була йому встановлена на день вибуття у відрядження, тобто у листопаді 2022 року 88,089% грошового забезпечення. Згідно Списку поліцейських Головного управління Національної поліції в Житомирській області, що подається на преміювання за результатами роботи з 01.12.2022-31.12.2022, сформованого начальником УФЗБО ГУНП в Житомирські області ОСОБА_3 та затвердженого наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області 26.12.2022 № 1149 заступнику начальника управління поліції ОСОБА_1 у період з 01.12.2022 31.12.2022 запропоновано розмір премії 1% та затверджено розмір премії 1%. Відповідач покликається на те, що підставою зменшення розміру премії ОСОБА_1 був рапорт начальника Коростенського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області ОСОБА_4 , який за неналежне виконання службових обов`язків, що виразилось у невиконанні вказівок керівництва клопотав встановити преміювання за грудень місяць 2022 року у розмірі 1% заступнику начальника управління поліції начальнику слідчого відділення Коростенського районного управління поліції ГУ НП у Житомирській області полковнику поліції ОСОБА_1 . Проте, як встановив суд, позивач у грудні 2022 року перебував у відрядженні Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, а згодом у відпустці, тобто начальник Коростенського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області ОСОБА_5 не був уповноважений здійснювати оцінку діяльності позивача, надавати вказівки і відповідно вносити рапорт на преміювання щодо позивача. Окремо слід зауважити, що Список поліцейських Головного управління Національної поліції в Житомирській області, що подається на преміювання за результатами роботи з 01.12.2022-31.12.2022 затверджений наказом ГУНП у Житомирській області № 1149 - 26.12.2022. Разом з тим, грошове забезпечення, у тому числі щомісячна премія, за грудень 2022 року виплачені позивачу напередодні - 24.12.2022 (лист УФЗБО ГУ НП у Житомирській області від 19.04.2023 а.с.15), тобто до затвердження списків на преміювання, що свідчить про те, що премія позивачу за грудень 2022 року виплачена без сформованих та затверджених у встановленому порядку Списків поліцейських Головного управління Національної поліції в Житомирській області на преміювання. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач не надав жодних доказів неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, що виразилось у невиконанні вказівок керівництва у спірний період, що зазначено як підставу для зменшення позивачу премії за грудень 2022 року. Позивач у спірний період не притягувався до відповідальності, на нього не було накладено дисциплінарних стягнень. Також відповідач не обґрунтував наявності правових підстав для встановлення позивачу в іншому розмірі (у порівнянні з встановленою премією на дату вибуття у відрядження) премії за грудень 2022 року на дату її фактичної виплати. Щодо встановлення (зменшення) позивачу премії за січень 2023 року, суд зазначає наступне. Згідно Списку поліцейських Головного управління Національної поліції в Житомирській області, що подається на преміювання за результатами роботи з 01.01.2023-31.01.2023 сформованого начальником УФЗБО ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 та затвердженого наказом ГУНП у Житомирській області 19.01.2023 № 90 заступнику начальника управління поліції ОСОБА_1 у період з 01.01.2023 31.01.2023 запропоновано розмір премії 88,089 % та затверджено розмір премії 1%. Суд звертає увагу, що згідно списку на преміювання розмір премії, який пропонувався до виплати ОСОБА_1 становив 88,089% його грошового забезпечення. Згідно розрахункових листів заступника начальника управління поліції ОСОБА_1 (а.с. 18) та листа УФЗБО ГУ НП у Житомирській області від 19.04.2023 (а.с.15) позивачу за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 було виплачено щомісячну премію 88,089% - 13064,70 грн. Апеляційний суд критично оцінює доводи відповідача, зокрема наведені у листі УФЗБО ГУ НП у Житомирській області про те, що нарахування та виплата позивачу премії позивачу за січень 2023 року у розмірі 13064,70 грн. відбулась у зв`язку з збоєм у програмному забезпечення з нарахування грошового забезпечення (що в подальшому призвело до повної втрати бази даних і нарахування грошового забезпечення в ручному режимі… - а.с.144) з врахуванням інформації зі списку на преміювання. Разом з тим, відповідачем не обґрунтовано затвердження позивачу премії у січні 2023 року у розмірі 1% грошового забезпечення. Відповідач покликається на те, що підставою зменшення розміру премії ОСОБА_1 був рапорт начальника Коростенського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області ОСОБА_4 , який за неналежне виконання службових обов`язків, що виразилось у невиконанні вказівок керівництва клопотав встановити преміювання за січень 2023 року у розмірі 1% заступнику начальника управління поліції начальнику слідчого відділення Коростенського районного управління поліції ГУНП у Житомирській області полковнику поліції ОСОБА_1 . Відповідач не надав жодних доказів неналежного виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, що виразилось у невиконанні вказівок керівництва у спірний період, що зазначено як підставу для зменшення позивачу премії за січень 2023 року. Позивач у спірний період не притягувався до відповідальності, на нього не було накладено дисциплінарних стягнень. Позивач у січні 2023 року перебував на лікуванні, а отже, у відповідності до пункту 3 розділу VІІ Положення № 643 за ним, зберігалось грошове забезпечення (у т.ч премія) у повному розмірі. Щодо покликання відповідача на дискреційні повноваження керівника щодо встановлення підпорядкованим працівникам поліції премії, суд зазначає, що у досліджуваному випадку відповідач протиправно зменшив позивачу розмір щомісячної премії без наявності законних підстав, що з врахуванням наведених доводів не можна виправдати межами вільного розсуду, оскільки суб`єкти владних повноважень зобов`язані діяти лише на підставі, в межах власних повноважень та у спосіб, визначений відповідними законодавчими актами. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Отже, дії відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної премії за грудень 2022 року та січень 2023 року у розмірі 88,089% грошового забезпечення є протиправними. Щодо визнання протиправними дій відповідача щодо відрахування позивачу з одноразової вихідної допомоги премії в сумі 12916,29 грн. суд зазначає, що згідно розрахункового листа за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 позивачу здійснено відрахування щомісячної премії за січень 2023 року шляхом утримання цієї суми з інших нарахованих у цей період сум - вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку. Оскільки ОСОБА_1 у встановленому порядку набув право на отримання премії за січень 2023 року у розмірі 13064,70 грн., така премія йому була нарахована та виплачена, тому її відрахування за рахунок інших належних позивачу виплат є неправомірним та необґрунтованим. При цьому суд не приймає до уваги покликання позивача на статтю 1215 ЦК України, яка передбачає випадки, за наявності яких не підлягають поверненню безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї. Зазначена стаття не підлягає застосуванню у спірному випадку, оскільки виплачену позивачу у січні 2023 році премію помилково вважати такою, яка набута безпідставно. Щодо зобов`язання відповідача виплатити позивачу компенсацію за несвоєчасно виплачену частину щомісячної премії за грудень 2022 року та за січень 2023 року суд зазначає наступне. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159). Статтею 1 Закону №2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно зі статтею 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: - пенсії; - соціальні виплати; - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Відповідно до норм статей 3, 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Відповідно до статті 6 Закону №2050-III компенсацію виплачують за рахунок власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету. З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Порядок №159. Відповідно до пункту 2 цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Як визначено в пункті 3 Порядку №159 компенсації підлягають грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення). Згідно з пунктом 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на

100. Згідно постанови Верховного Суду від 29.04.2021 у справі 240/6583/20, індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства. Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Оскільки позивачу не виплачено у повному розмірі його грошове забезпечення, зокрема премію за грудень 2022 року, нараховано і утримано з інших сум грошового забезпечення частину премії за січень 2023 року, тому позивач має право на виплату йому компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період затримки виплати. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07). В контексті вимог наведених вище положень суд зазначає, що критеріями обрання способу захисту прав особи є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд (дискреційні повноваження). Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позов підлягає до часткового задоволення, а доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Житомирській області залишити без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі №380/9424/23 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль Повний текст постанови складено 28.03.2024