Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/12074/23
від 28.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/12074/23 пров. № А/857/1050/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року, прийняте суддею Дуляницькою С.М. в м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 460/12074/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася в суд з позовом у якому просить суд: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду у Рівненській області у перерахунку пенсії, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції чинній до 01.10.2017 року, починаючи з 25.11.2022 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в редакції чинній до 01.10.2017 року, починаючи з 25.11.2022 року. 27 листопада 2023 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким у задоволенні позову відмовив. У цьому рішенні суд зробив висновок про те, що спірні правовідносини виникли під час дії частини 2 статті 56 України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у такій редакції, що передбачала збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Оскільки пенсія позивачці не призначена на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", то позивачка не має права на збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений стаж. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржила позивачка, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні позову. Таку позицію пояснює тим, що позивачка на час призначення пенсії мала право на підвищення пенсії на 1% за понаднормативний стаж, а тому для перерахунку її пенсії не може бути застосована нова редакція частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивачка є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1990 роках (категорія 3) і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує пенсію за віком, відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка обчислена за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 20 березня 2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії позивачки із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років. Листом від 25.04.2023 року відповідач повідомив позивачку, що відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачки із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, апеляційний суд виходить із такого. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка діяла на час призначення позивачці пенсії, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком N 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. Законом України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII) внесено зміни у частину 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яку доповнено реченням «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Закон набрав чинності 11.10.2017 року. Положеннями частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому, частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону. Таким чином, у зв`язку із набранням чинності Законом № 2148-VIII (11.10.2017), по-іншому врегульовано правовідносини, пов`язані з пенсійним забезпеченням осіб, які мають право на пільгову пенсію за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до правової норми частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у редакції, що діяла на час її реалізації, умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другою статті 27 Закону № 1058-IV. Оскільки, позивачка не виявила бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV, а наполягає на збереженні визначених ч.1 ст. 27 Закону № 1058-IV умов пенсійного забезпечення, то відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії позивачці зі збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років. Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 6 вересня 2023 року у справі № 300/2091/21, 29 серпня 2023 року у справі № 300/1390/19, 12 грудня 2022 року у справі № 280/656/20 у подібних правовідносинах. Отже, апеляційний суд встановив, що відповідач діяв правомірно, відмовивши позивачці у перерахунку пенсії, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі збільшенням розміру пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років. Тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі № 460/12074/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель