Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/5928/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/5928/23 пров. № А/857/16021/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року (прийняте у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Львові суддею Гуликом А.Г.) в адміністративній справі № 380/5928/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В : У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив: - визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі також - відповідач) у зарахуванні пільгової вислуги позивача до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції; - зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та зарахувати позивачу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу років за час служби у пільговому обчисленні, сформовану за періоди: - з 01.06.1993 по 03.10.1994 - з розрахунку 40 днів за 1 місяць служби; - 03.10.1994 08.10.2003, 01.11.2007 14.07.2014, 12.08.2014 13.08.2014, 11.09.2014 12.09.2014, 11.10.2014 08.11.2014, 09.12.2014 05.01.2015, 03.02.2015 02.04.2015, 01.05.2015 05.04.2018 - з розрахунку півтора роки за 1 рік служби; - 14.07.2014 12.08.2014, 13.08.2014 11.09.2014, 12.09.2014 11.10.2014, 08.11.2014 09.12.2014, 05.01.2015 03.02.2015, 02.04.2015 01.05.2015 - з розрахунку три місяці за 1 місяць служби. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 01.06.1993 по 08.10.2003, з 01.11.2007 по 05.04.2018, а також брав безпосередню участь в антитерористичній операції у 2014 - 2015 роках. Вказані факти, на думку позивача, дають йому право на пільговий обрахунок календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії. Так, 01.06.1993 по 03.10.1994 позивач працював на посаді контролера слідчого ізолятора УВС Львівської області. Відповідно до абзацу 1 підпункту г пункту 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (далі Постанова № 393), до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 згаданої постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони. Тобто, позивач має право на зарахуванні вказаного періоду до календарної вислуги на пільгових умовах з розрахунку 40 днів за 1 місяць служби. Позивач зазначає, що у періоди з 03.10.1994 08.10.2003, 01.11.2007 14.07.2014, 12.08.2014 13.08.2014, 11.09.2014 12.09.2014, 11.10.2014 08.11.2014, 09.12.2014 05.01.2015, 03.02.2015 02.04.2015, 01.05.2015 05.04.2018 працював на посадах, які передбачені Переліком посад працівників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ, стаж роботи яких обчислюється з розрахунку 1,5 року за кожен рік служби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.11.2007 № 431 (далі Перелік № 431). А відтак, має право на пільговий обрахунок календарної вислуги років за вказані періоди. У періоди з 14.07.2014 12.08.2014, 13.08.2014 11.09.2014, 12.09.2014 11.10.2014, 08.11.2014 09.12.2014, 05.01.2015 03.02.2015, 02.04.2015 01.05.2015 позивач брав безпосередню участь в антитерористичній операції, а тому відповідно до положень Порядку № 393 такі повинні бути зараховані до календарної вислуги позивача з розрахунку три місяці за 1 місяць служби. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії щодо відмови Головного управління Національної поліції у Львівській області, викладеної у листі 30.11.2022 № М-298/05/13-202, у зарахуванні до календарної вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії на пільгових умовах, часу служби у слідчому ізоляторі з розрахунку 40 днів за 1 місяць служби, а також часу участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць служби за три місяці. Зобов`язано Головне управління Національної поліції у Львівській області здійснити перерахунок календарної вислуги років ОСОБА_1 , яка дає право на призначення пенсії, зарахувавши до такої на пільгових умовах час служби у слідчому ізоляторі з 01.06.1993 по 03.10.1994, обчислений з розрахунку 40 днів за 1 місяць служби, а також час участі в антитерористичній операції за періоди: 14.07.2014 12.08.2014, 13.08.2014 11.09.2014, 12.09.2014 11.10.2014, 08.11.2014 09.12.2014, 05.01.2015 03.02.2015, 02.04.2015 01.05.2015, обчислений з розрахунку один місяць за три місяці. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило Головне управління Національної поліції у Львівській області, яке вважає, що оскаржуване рішення прийняте з істотним порушенням норм права, тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Головне управління Національної поліції у Львівській області правомірно врахувало календарну вислугу як передумову для призначення пенсії за вислугу років, оскільки це передбачено статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а пільгове обчислення такої не передбачено. Також апелянт подав додаткові пояснення в яких зазначив, що законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії передбачалось наявність необхідної календарної вислуги років. Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, від 11 вересня 2023 року у справі № 480/4827/22, від 07 вересня 2023 року у справі № 560/9478/22, від 15 вересня 2023 року у справі № 380/10714/22 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 360/17/23. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Суд апеляційної інстанції відповідно до статті 308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 07.06.2018 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до положень Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 02.04.2018 № 223о/с ОСОБА_1 звільнений зі служби відповідно до Закону України Про Національну поліцію зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу). Згідно з розрахунком вислуги років на пенсію на день звільнення така становить (05.04.2018) в календарному обчисленні становить 22 роки 08 місяців 14 днів, загальний трудовий стаж 03 роки 8 місяців 25 днів. Факт ознайомлення позивача з вказаним розрахунком підтверджується його підписом. Відповідно до послужного списку позивача у період з 03.10.1994 по 05.04.2018 він проходив службу на таких посадах: з 03.10.1994 по 01.10.1997 - помічник оперуповноваженого першого відділення відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ УМВС України у Львівській області; з 01.10.1997 по 01.05.1998 - помічник оперуповноваженого спецпідрозділу фізичного захисту управління податкової поліції ДПА у Львівській області; 01.05.1998 по 01.07.1999 - помічник оперуповноваженого спецпідрозділу фізичного захисту управління податкової міліції ДПА у Львівській області; з 01.07.1999 по 01.11.1999 помічник оперуповноваженого спецпідрозділу фізичного захисту Головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Львові ДПА у Львівській області; з 01.11.1999 по 08.10.2003 - помічник оперуповноваженого спецпідрозділу фізичного захисту Головного відділу податкової міліції ДПІ у м. Львові ДПА у Львівській області; з 01.11.2007 по 27.03.2008 - помічник оперуповноваженого відділення супроводження спеціальних операцій відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ ГУМВС України у Львівській області; 27.03.2008 по 01.09.2008 - оперуповноважений відділення організації службової діяльності відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ ГУМВС України у Львівській області; з 01.09.2008 по 01.08.2010 - оперуповноважений відділення організації службової діяльності відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ ГУМВС України у Львівській області; з 01.08.2010 по 18.01.2011 - оперуповноважений відділення організації службової діяльності відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ ГУМВС України у Львівській області; з 18.01.2011 по 16.08.2011 - виконуючий обов`язки начальника відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ ГУМВС України у Львівській області; з 16.08.2011 по 17.10.2011 - виконуючий обов`язки начальника відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ ГУМВС України у Львівській області; з 17.10.2011 по 06.11.2015 - начальник відділу швидкого реагування "Сокіл" УБОЗ ГУМВС України у Львівській області. У зв`язку з тим, що відповідач не врахував вислугу років позивача у пільговому обчислені під час його служби в органах внутрішніх справ та участі в АТО, представник позивача звернулася до Головного управління Національної поліції у Львівській області із заявою здійснити перерахунок та зарахувати майору поліції ОСОБА_1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за відповідні періоди його служби. Листом від 30.11.2022 № М-298/05/13-2022 відповідач відмовив у такому перерахунку, зазначивши про відсутність підстав. Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахунку вислуги позивача у пільговому обчисленні, позивач звернувся з відповідним позовом до суду. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, у якій колегія суддів дійшла висновку, що Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Тобто, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Таким чином, Закон № 2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність в особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи. Визначення у Законі № 2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині четвертій статті 17 згаданого Закону щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги. Отже, передбачена Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). А передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Враховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема пункт «а» статті 12 визначає мінімальний розмір вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугою років за згаданим Законом та для позивача він складає 23 календарних роки, 6 місяців і більше. Водночас, статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ та Постановою № 393 передбачено визначення вислуги років у пільговому обчисленні, а посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років є необґрунтованими та суперечать зазначеним положенням Закону № 2262-ХІІ та Постанови №

393. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту. Стаття 2 Закону № 2262-XII визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. За приписами пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону. Згідно з частиною другою статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 1 Постанови № 393 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (чинній на момент звернення позивача із заявою про перерахунок вислуги років), установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» із статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються служба в органах внутрішніх справ на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду. Згідно з пунктом 2-1 Постанови № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови. При цьому, пункт 3 вищезгаданої Постанови визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах. Спірним між сторонами цієї справи, є питання щодо застосування календарної вислуги років з урахуванням пільгової вислуги. У своєму рішенні суд першої інстанції врахував, зокрема, постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, у якій колегія суддів дійшла висновку, що Законом № 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Тобто, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. У зазначеній постанові колегія суддів суду касаційної інстанції також дійшла висновку про необґрунтованість висновків про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Приймаючи висновок, викладений у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а, Верховний Суд виходив з того, що редакція пункту 3 Постанови № 383, чинна на момент розгляду справи № 805/3923/18-а, на відміну від статті 12 Закону № 2262-XII, передбачала можливість зарахування пільгової вислуги років до стажу для призначення пенсії за вислугу років, оскільки абзац 1 пункту 3 Постанови № 393 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» встановлював, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах […] час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів […], тож суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не було враховано приписи підзаконного нормативно-правового акта. Водночас, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393», і стаття 12 Закону № 2262-XII, і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування. Відтак, виходячи з положень статті 12 Закону № 2262-XII та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди, зокрема час проходження служби у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств, підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови. Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» усунуто розбіжності між Законом № 2262-XII та постановою № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. Тобто, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а, ґрунтуються на іншому правовому регулюванні. Отже, згідно з законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років. Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, від 11 вересня 2023 року у справі №480/4827/22, від 07 вересня 2023 року у справі № 560/9478/22, від 15 вересня 2023 року у справі № 380/10714/22, від 18 жовтня 2023 року у справі № 360/17/23, від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а. Судами встановлено, що вислуга років позивача складає: календарна 22 роки 08 місяців 14 днів, загальний трудовий стаж 03 роки 08 місяців 259 днів. Оскільки пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо перерахунку вислуги років із зарахуванням пільгової в календарну. За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи, що суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, інші, зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, не вимагають детальної відповіді або спростування. Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, з вищевикладених мотивів. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області задовольнити. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року в адміністративній справі № 380/5928/23 скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинення певних дій відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин