Ухвала КЦС ВС № 347/828/23

УХВАЛА 28 березня 2024 року місто Київ справа № 347/828/23 провадження № 61-4079ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Денеги Давида Михайловича на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту та ВСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту. Вказувала, що є власником житлового будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 . Під`їзна дорога до її будинку проходить через спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2623610100:01:001:0213, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 . Іншого під`їзду, як через спірну земельну ділянку, до її житлового будинку не існує. Однак високі ворота та паркан закриті на колодку, що створює їй перешкоди в можливості добратися до свого будинку. ОСОБА_3 була її боржницею і тому вказана земельна ділянка перебувала з травня 2020 року під арештом та неодноразово готувалася державною виконавчою службою як предмет торгів. У грудні 2022 року ОСОБА_3 сплатила свій борг та після цього продала спірну земельну ділянку ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу. Відповідач під час придбання вказаної земельної ділянки був добре обізнаний, що до її житлового будинку проходить під`їзна дорога через спірну земельну ділянку. 24 березня 2023 року вона направляла відповідачу письмове повідомлення з пропозицією щодо встановлення сервітуту. Однак відповідач відмовився встановити постійний та безоплатний земельний сервітут, постійно створює їй перешкоди у доступі до житлового будинку. З приводу протиправних дій відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відкрито кримінальне провадження. Під час розгляду спору в суді відповідач після чергового судового засідання звів паркан із шлакоблоків на місці металевих воріт. Вказані дії відповідач вчиняє лише з тією метою, щоб будь-яким чином перешкодити у встановленні земельного сервітуту. З урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просила встановити постійний та безоплатний земельний сервітут, який полягає у вільному та безперешкодному користуванні під`їзною дорогою для проходу та проїзду з пров. Дружби до її житлового будинку та земельної ділянки, кадастровий номер 2623610100:01:001:0212, що знаходяться на АДРЕСА_1 , яка проходить через земельну ділянку з кадастровим номером 2623610100:01:001:0213, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та демонтувати частину паркану, що загороджує фактичний проїзд до будинку. 03 жовтня 2023 року рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області позов задоволено. Встановлено постійний та безоплатний земельний сервітут щодо належної ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером 2623610100:01:001:0213 з визначеними судом характеристиками. Мета сервітуту: право проходу та проїзду з пров. Дружби до житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 2623610100:01:001:0212, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано відповідача ОСОБА_2 демонтувати частину паркану, що встановлений на місці металевих воріт, та загороджує фактичний заїзд до житлового будинку та земельної ділянки кадастровий номер 2623610100:01:001:0212, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. 06 лютого 2024 року постановою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Івасишин З. З. задоволено, рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2023 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 21 березня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Денега Д. М. надіслав через систему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року в якій просить її скасувати, рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2023 року залишити в силі. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію оскаржуваної постанови заявник отримав 20 лютого 2024 року. На підтвердження зазначених обставин надано відповідні докази. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. З інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що інформації про складення повного тексту постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року вона не містить. Вбачається, що оскаржувану постанову надіслано до оприлюднення 20 лютого 2024 року, зареєстровано 20 лютого 2024 року, забезпечено надання загального доступу 21 лютого 2024 року. З наданого до клопотання скрін-шоту інтерфейсу електронного кабінету ОСОБА_1 встановлено, що копію оскаржуваної постанови отримано позивачем 20 лютого 2024 року о 16 год. 36 хв. З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати його отримання, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України. Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 551/176/16-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 539/1427/16-ц, від 17 вересня 2018 року у справі № 127/1417/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18, від 25 травня 2021 року у справі № 461/9578/15-ц, від 10 червня 2021 року у справі № 820/479/18, від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18, від 08 вересня 2021 року у справі № 369/7772/15-ц, від 20 жовтня 2021 року у справі № 910/4089/20, від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 907/12/19, від 12 січня 2022 року у справі № 663/917/17, від 25 січня 2023 року у справі № 306/1046/20, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Денеги Д. М. та витребування матеріалів справи. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити представнику ОСОБА_1 - адвокату Денезі Давиду Михайловичу строк на касаційне оскарження постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року. Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Денеги Давида Михайловича на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року. Витребувати із Косівського районного суду Івано-Франківської області цивільну справу № 347/828/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік Є. В. Петров В. В. Пророк