Ухвала КЦС ВС № 359/403/20

УХВАЛА 28березня 2024 року місто Київ справа № 359/403/20 провадження № 61-3999ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року у справі за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_13 , про визнання недійсним розпорядження, державного акта й витребування земельних ділянок з незаконного володіння та ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року керівник Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі - Київська ОДА) звернувся до суду з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі - Бориспільська РДА), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_13 , про визнання недійсним розпорядження, державного акта та витребування земельних ділянок з незаконного володіння, посилаючись на те, що розпорядженням Бориспільської РДА від 19 січня 2010 року № 72 ОСОБА_12 відведено у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області. На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_12 отримав державний акт серії ЯИ № 761432 на право власності на земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3220887000:03:002:0290. В подальшому ОСОБА_12 розділив цю земельну ділянку на 25 окремих земельних ділянок, 12 з яких відчужив іншим особам. За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24 грудня 2019 року за ОСОБА_12 зареєстровано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220887000:03:002:1006, 3220887000:03:002:1009, 3220887000:03:002:1015, 3220887000:03:002:1017, 3220887000:03:002:1019, які були сформовані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0290. При цьому згідно з відомостями Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація щодо реєстрації (перереєстрації) права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 3220887000:03:02:0996, 3220887000:03:002:1001, 3220887000:03:002:1002, 3220887000:03:002:1004, 3220887000:03:002:1007, 3220887000:03:002:1013, 3220887000:03:002:1018, 3220887000:03:002:1020 відсутня, отже, ці земельні ділянки, які також були сформовані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3220887000:03:002:0290, не відчужувалися ОСОБА_12 на користь третіх осіб та перебувають у його приватній власності. Зазначені земельні ділянки накладаються на землі водного фонду, а саме на 100-метрову прибережну захисну смугу Канівського водосховища на річці Дніпро, що підтверджено листом Київського державного підприємства «Київгеоінформатика» від 15 вересня 2017 року № 01/01/583 та схемами накладення спірних земельних ділянок на землі водного фонду станом на 1993 та 2010 роки, виготовленими цим державним підприємством. Розпорядження Бориспільської РДА від 19 січня 2010 року № 73 та виданий в подальшому на його підставі державний акт на право власності на земельну ділянку суперечать вимогам статей 58, 60, 61 Земельного кодексу України, статей 86, 88, 89 Водного кодексу України та підлягають визнанню недійсними, так як Бориспільська РДА розпорядилася землями водного фонду та фактично змінила цільове призначення спірних земельних ділянок із земель водного фонду на землі для ведення особистого селянського господарства. Крім того, єдиним органом, який наділений повноваженнями розпоряджатися землями водного фонду на території Бориспільського району, є Київська ОДА. Набуття фізичними особами - відповідачами права власності на спірні земельні ділянки грубо порушує права та інтереси держави як власника земель, так як з державної власності протиправно вибули землі водного фонду, розпорядником яких є Київська ОДА, у зв`язку з чим державу в особі компетентного органу позбавлено права власності на землю. Київська ОДА як орган, уповноважений розпоряджатися спірними земельними ділянками, з 2010 року не вжив жодних заходів щодо захисту інтересів держави у сфері земельних відносин та повернення незаконно переданих земельних ділянок. При цьому прокурор пропустив позовну давність з поважних причин, так як про незаконність розпоряджень Бориспільської РДА та про інші порушення вимог закону прокуратурі стало відомо за результатами опрацювання листа КДП «Київгеоінформатика» від 15 вересня 2017 року № 01/01/583. Враховуючи викладене, керівник Бориспільської місцевої прокуратури просив: - визнати недійсним розпорядження Бориспільської РДА від 19 січня 2010 року № 72, на підставі якого ОСОБА_12 відведено у приватну власність земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; - визнати недійсним державний акт серії ЯИ № 761432, виданий 11 лютого 2010 року Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області ОСОБА_12 на земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 32208870000:03:002:0290, для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області; - витребувати на користь держави в особі Київської ОДА з чужого незаконного володіння: ОСОБА_14 - земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0997; ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0998; ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:0999; ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:1000; ОСОБА_6 - земельну ділянку площею 0,2 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:1005; ОСОБА_7 - земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:1008; ОСОБА_8 - земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:1010, ОСОБА_9 - земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:1011, ОСОБА_10 - земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:1012; ОСОБА_11 - земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 3220887000:03:002:1003; ОСОБА_12 - земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887000:03:002:1006, 3220887000:03:002:1009, 3220887000:03:002:1017, 3220887000:03:002:1019, 3220887000:03:002:0996, 3220887000:03:002:1001, 3220887000:03:002:1002, 3220887000:03:002:1004, 3220887000:03:002:1007, 3220887000:03:002:1013, 3220887000:03:002:1018, 3220887000:03:002:1020. 18 жовтня 2021 року рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області в задоволенні позову відмовлено. 23 лютого 2023 року постановою Київського апеляційного суду апеляційні скарги заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 жовтня 2021 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсним розпорядження Бориспільської РДА «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства на території Сошниківської сільської ради Бориспільського району Київської області» від 19 січня 2010 року № 72 в частині передачі земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 32208870000:03:002:0290, у приватну власність ОСОБА_12 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. 15 березня 2024 року особа, яка не брала участь у справі, - ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року, в якій просить її скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини четвертої статті 389 Цивільного-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що копію оскаржуваної постанови заявниця отримала 16 лютого 2024 року. На підтвердження зазначених обставин надано відповідні докази. Згідно з положеннями частин першої та другої статті 390 ЦПК Україникасаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження заявниця зазначає, що участі у справі № 359/403/20 не брала, про існування оскаржуваної постанови їй стало відомо 16 лютого 2024 року, коли вона отримала ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2024 року у справі № 359/12535/23. З наданого до клопотання скрін-шоту трекінгу поштового відправлення № 0690033238424 встановлено, що копію ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2024 року у справі № 359/12535/23 ОСОБА_1 отримала 16 лютого 2024 року. З урахуванням дати прийняття оскаржуваного судового рішення, дати його отримання, дати подання касаційної скарги, строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин і підлягає поновленню відповідно до статті 390 ЦПК України. Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження постанови заявниця вказує на те, що її не було залучено до участі у справі, в той час, як суд прийняв рішення про її права, свободи, інтереси та обов`язки, що є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення на підставі пункту 8 частини першої статті 411 ЦПК України. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17, від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц, від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20, у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц, від 15 травня 2019 року у вправі № 523/17358/16-ц, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження за пунктом 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, заявниця вказує, що суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Вбачаються підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року. Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 23 лютого 2023 року. Витребувати із Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 359/403/20 за позовом керівника Бориспільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_13 , про визнання недійсним розпорядження, державного акта та витребування земельних ділянок з незаконного володіння. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік Є. В. Петров В. В. Пророк