Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/18532/23
від 29.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 29 березня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/18532/23 Головуючий у першій інстанції - Маринченко О. А. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/553/24 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді - Шарапової О.Л., суддів - Євстафіїва О.К., Скрипки А.А., з участю секретаря: Шапко В.М. Сторони: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Особа, яка подала апеляційну скаргу: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 січня 2024 року. В С Т А Н О В И В: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн та судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівські області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року в справі № 620/9205/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019, від 11.05.2021 № ФЧ45260. Зобов`язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року, від 11 травня 2021 року № ФЧ45260. Вказане рішення суду набрало законної сили і на його виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області проведено позивачу перерахунок пенсії. Сума доплати за період з 01.04.2019 до 31.12.2023 склала 277 632 грн 62 коп., однак зазначена сума коштів позивачу виплачена не була. У зв`язку із тим, що відповідач не виконав судове рішення, він звернувся із заявою про примусове його виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми). 18 жовтня 2022 року за його заявою було відкрито виконавче провадження № 70067117. Протиправні дії відповідача, які полягають у невиплаті пенсії, а також бездіяльність відповідача щодо тривалого невиконання рішення суду, завдали йому моральних страждань. Моральна шкода, завдана йому, полягає в душевних стражданнях через порушення прав, неможливості реалізувати, враховуючи вік та стан здоров`я, своє конституційне право на належний розмір пенсії. Також, моральна шкода полягає у порушенні звичного способу життя позивача, адже йому доводилося неодноразово письмово звертатися до відповідача з метою реалізації свого права на підвищення розміру пенсії і щодо виконання рішення суду. Факт неправомірної бездіяльності відповідача встановлено судовим рішенням, а тривале його невиконання саме по собі завдає йому моральних страждань. Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 січня 2024 року позов задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 6 000 грн на відшкодування моральної шкоди. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що матеріали справи не містять належних та достатніх доказів на підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди, причинний зв`язок між неналежним контролем за виконанням судового рішення та настанням тих негативних наслідків, про які він вказує. Особа, яка подала апеляційну скаргу завертає увагу, що нараховані на виконання рішень суду кошти підлягають виплаті в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів. Проведення такої виплати не може бути здійснено за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що нею включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та постановлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, а тому невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. ОСОБА_1 у своєму відзиві на апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області просить її залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 січня 2024 року залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2021 року в справі № 620/9205/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року, від 11 травня 2021 року № ФЧ45260. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05 березня 2019 року, від 11 травня 2021 року № ФЧ45260. Вказане рішення суду набрало законної сили 09 листопада 2021 року і на його виконання Чернігівським окружним адміністративним судом 12 січня 2022 року видано ОСОБА_1 виконавчий лист № 620/9205/21, на підставі якого 18 жовтня 2022 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Семиразумом Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70067117 (а.с. 10). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області листом від 23.12.2021 № 18281-18899/І-02/8-2500/21 повідомило ОСОБА_1 про проведення позивачу перерахунку пенсії на виконання рішення суду; сума перерахунку склала 277632.62 грн. (а.с. 9). Виплата коштів не здійснена, що не заперечується сторонами по справі. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У статті 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду. За приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження. Згідно з приписами ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачається, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Згідно із ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Відповідно до ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з характеру страждань, які зазнав позивач, їх тривалості, а також врахував вимушені зміни в життєвих стосунках. З такими висновками суду першої інстанції в цілому погоджується апеляційний суд. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки судовим рішенням, які набрало законної сили, встановлено порушення пенсійних прав позивача; моральна шкода підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, а не коштів на утримання органів Пенсійного фонду України. Керуючись ст. 141,367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 26 січня 2024 року - залишити без змін. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ( 14005 м. Чернігів, вул. П`ятницька 83А; код ЄДРПОУ 21390940) на користь державного бюджету судовий збір в сумі 1610 грн. 40 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України. Головуюча: Судді: