Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/870/24

Кропивницький апеляційний суд Справа № 33/4809/182/24 Головуючий у суді І інстанції: Антипова І.Л. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.03.2024 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А., з участю: особи, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 представника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Мазуренка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький, в режимі відеоконфренції, апеляційну скаргу адвоката Мазуренка О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Провіденіє, Магаданської області, з повною загальною середньою освітою, не працює, одружений на утриманні одна неповнолітня дитина, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, В С Т А Н О В И В: Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору на користь держави. Згідно постанови суду 21.01.2024 року о 15 год. 25 хв. ОСОБА_1 по вул. Шульгіних, 32, у м. Кропивницькому керував транспортним засобом «MERSEDES-BENZ 280», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» №01086 від 21.01.2024 року, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього рухута вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі та в доповненнях до неї адвокат Мазуренка О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду та постановити нову, якою закрити провадження у справі, за відсутності складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що з відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, відсутність руху транспортного засобу ОСОБА_1 . На думку сторони захисту поліції з боку працівників поліції відбулась провокація. У зв`язку з тим, що зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження не були відібрані у 2 ємності, на думку захисника порушений порядок огляду. Оскільки ОСОБА_1 заперечує вживання наркотиків, на думку захисту необхідно було провести дослідження сечі за допомогою більш досконалого методу хроматографії. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції без змін, з таких підстав. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування особою транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього рухуУкраїни водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України. В суд апеляційної інстанції адвокат Мазуренко О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, зазначив, що працівники поліції висловлювались нецензурною лексикою на адресу підзахисного та його дружини. Цинізм в діях працівників поліції зафіксований на відеозаписі наявний в матеріалах справи. На підставі цього просить зробити висновок про наявність провокації з метою притягнення до відповідальності його підзахисного, та як наслідок закрити провадження у справі. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735). Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. При цьому, винність ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №698001 від 26.01.2024, яким підтверджується, що саме 21.01.2024 року о 15 год. 25 хв. по АДРЕСА_3 , мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 ; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зимниці, що не реагують на світло, у зв`язку з чим ОСОБА_1 направлено на огляд до закладу охорони здоров`я; - висновком КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» №010686 від 21.01.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння; - довідкою про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом; - повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції - відеозаписами події на яких зафіксовано пояснення ОСОБА_1 та свідка, який перебув порід з ОСОБА_1 , відповідно до яких останні підвердили фаткт керування транспортним засобом, однак заперечували зупинку, оскільки на їх думку ОСОБА_1 не порушував вимоги ПДР України. Також на відеозаписі міститься проходження огляду ОСОБА_1 в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР». Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог п. п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього рухуУкраїни складений відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідно до п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння. В матеріалах справи наявний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» №010686 від 21.01.2024 за даними якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Враховуючи те, що ОСОБА_1 добровільно погодився пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння, результат тесту показав позитивний результат, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляції про те, що ОСОБА_1 не вживав наркотичних речовин, як підстава для проведення повторного дослідження, а також як підстава для закриття провадження у справі судом не можуть бути враховані, оскільки в матеріалах справи наявний висновок реакції КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» №010686 від 21.01.2024 за даними якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, який є чинним. При цьому, лікар який складав вказаний висновок, у разі його помилкового складання розумів, що за вказані дії встановлена відповідальність передбачена Законом. В той же час висновок КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» №010686 від 21.01.2024 за даними якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, не оскаржувався у встановленому Законом порядку та сумнівів у апеляційного суду не викликає. Також не можуть бути враховані доводи про те, що зразки біологічного середовища не були відібрані у дві ємкості, як підстава для скасування рішення суду та закриття провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки в матеріалах справи наявні докази на підставі яких можливо дійти висновку про те, що ОСОБА_1 проходив огляд в КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» з метою визначення стану сп`яніння та наявний висновок КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» №010686 від 21.01.2024 за даними якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння. Тобто, лише у разі скасування висновку КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР» №010686 від 21.01.2024 в порядку установленому Законом, можливо провести повторне дослідження біологічного середовища, а у разі неможливості її проведення може бути підставою для закриття провадження у справі. Твердження про визнання відеозапису не належним доказом, суд до уваги не приймає, враховуючи наступне. Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні. Необхідно зазначити про те, що правопорушник та його захисник не оспорює дійсність даних зафіксовані на відеозаписі. А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Доводи про невідповідність дій працівника поліції вимогам КУпАП не можуть бути враховано, оскільки перевіркою матеріалів справи встановлено, що матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складені у відповідності до вимог КУпАП. При цьому, суд апеляційної інстанції не може розглянути доводи апеляції ОСОБА_1 щодо некоректних дій працівника поліції в частині відповідності нормам етики та моралі, оскільки вказані доводи перебувають поза межами предмету розгляду Кропивницького апеляційного суду та не можуть бути підставою для скасування постанови. В той же час необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його захисник не звертались з відповідною скаргою до уповноваженого органу або суду. Разом з тим, необхідно зазначити про те, що висновок щодо наявності стану сп`яніння надається відповідним лікарем закладу охорони здоров`я. В матеріалах справи відсутні докази, що працівники поліції якимось чином здійснювали умовляння або тиск на лікаря з метою складання позитивного висновку. Доводи про наявність провокації з боку працівників поліції, є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписом наявним в матеріалах справи, з якого не вбачається, що працівники поліції будь-яким чином спонукали ОСОБА_1 до вчинення адміністративного правопорушення (відсутні відомості про те, що поліція встановивши наявність ознаки сп`яніння, вказали здійснити рух транспортним засобом з метою його зупинення). В той же час, провокація адміністративного правопорушення означає вчинення суб`єктом активних цілеспрямованих дій, метою яких є спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення із подальшим її викриттям. Доводи сторони захисту про те, що працівники поліції ображали ОСОБА_1 та його дружину, викликали ТЦК, зафіксовані на відеозаписі, не може свідчити про наявність провокації в їх діях, оскільки жодним чином не свідчить про спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення із подальшим її викриттям. Твердження апеляції про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються відеозаписом наявним в матеріалах справи, відповідно до яких на 30-31 мінуті відеозапису зафіксовано пояснення ОСОБА_1 та свідка, яка перебула порід з ОСОБА_1 , відповідно до яких останні підтвердили факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 а також його зупинення працівниками поліції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Твердження апеляції про розгляд справи судом першої інстанції без ОСОБА_1 та його захисника та невірно зазначеної адреси не враховує. В даному випадку особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про час та місце розгляду справи в суді, не вжила заходів для явки до суду. Тому суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП. В той же час практика Європейського Суду з прав людини ( зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. За таких підстав суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення. З огляду на викладене, враховуючи, що працівником поліції та районним судом вживалися заходи стосовно належного його повідомлення правопорушника, апеляційний суд залишає без задоволення вимоги захисника стосовно порушення районний судом вимог КУпАП в частині розгляду справи про адміністративне правопорушення без участі правопорушника. Більш того, апеляційний суд поновив строк на апеляційне оскарження постанови районного суду, тим самим поновив у правах передбачених ст. 268 КУпАП, однак апелянтом не було надано будь-яких додаткових доказів та аргументів стосовно його не винуватості. Враховуючи, що в Кропивницькому апеляційному суді поновлено строк для розгляду апеляційної скарги, тим самим було забезпечено право останнього бути присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення в апеляційному суді, надати особисті пояснення, бути заслуханим судом, надати докази що доводять його невинуватість тощо. Проте, ОСОБА_1 та його захисник будь яких доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення не надали. При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим. Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено. За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Мазуренка О.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 лютого 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Р.А. Бондарчук