Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/6917/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 березня 2024 року м. Дніпросправа № 280/6917/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року (суддя Максименко Л.Я.) у справі №280/6917/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ009694 від 14.08.2023, з ФОП ОСОБА_1 , у сумі 17 000,00 грн. В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що вказаною постановою застосовані штрафні санкції за відсутність у водія вантажного автомобіля такого документа як особової картки водія. Позивач вказував на те, що наявність такого документа не передбачена законодавством при внутрішніх перевезеннях вантажу і, відповідно, відсутність такого документа у водія перевізника не є порушенням законодавства, оскільки це стосується лише випадків міжнародних перевезень. Крім цього, зазначав, що у спірному випадку позивача безпідставно визначено автомобільним перевізником до якого застосовуються штрафні санкції, оскільки у спірному випадку перевезення здійснювалося іншою особою. Також, вказував на те, що водієм транспортного засобу посадовим особам органу державного контролю, під час проведення перевірки, були надані усі документи, обов`язковість ведення яких передбачена чинним законодавством. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року позов задоволено. За наслідками розгляду справи суд дійшов таких висновків. Так, суд першої інстанції визнав необгрунтованими такі підстави заявленого позову, як те, що у спірному випадку позивача безпідставно визначено автомобільним перевізником і те, що такий документ, як особова картка водія, передбачений лише для міжнародних вантажних перевезень. В той же час, підставою для задоволення позову стали висновки суду першої інстанції про те, що чинне законодавство передбачає обов`язкову наявність у водія вантажного транспортного засобу або картку водія, або роздруківку даних роботи тахографа. Суд зазначив, що лише відсутність одного із визначених документів не свідчить про недотримання водієм вимог законодавства про вантажні перевезення. Оскільки у спірному випадку в акті, на підставі якого винесено спірну постанову, було вказано про відсутність особистої картки водія, а про відсутність роздруківки даних тахоргафа відомості відсутні, то суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем порушень з боку перевізника. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обгрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності факту порушень перевізником законодавства про автомобільний транспорт. Відповідач зазначає, що відсутність запису в Акті про відсутність роздруківки даних роботи тахографа не спростовує факт відсутності на момент проведення рейдової перевірки у водія зазначених документів, яким було надано до перевірки лише протерміновану картку водія. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 14.07.2023 о 09 год. 40хв. посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка на 916 км + 987 м а/д М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, був зупинений транспортний засіб марки ДАФ, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп самоскид SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_2 . під керуванням водія ОСОБА_2 . За результатами перевірки складено Акт №004043 від 14.07.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого виявлено порушення ст. 34 Закону України Про автомобільний транспорт перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, а саме: відсутня особиста картка водія ОСОБА_2 , чим порушено вимоги п.3.3. Наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010. ТЗ обладнано цифровим тахографом. Відповідно до відмітки на вказаному Акті, водій від підпису та пояснень відмовився. 14.08.2023, в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Мустафаєвим О.О., розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ009694, відповідно до якої на позивача на підставі абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" штраф у розмірі 17000 грн. Правомірність та обгрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Отже, вказаною нормою права, зокрема, встановлено, що водій транспортного засобу повинен мати та зобов`язаний пред`являти перевіряючим особам визначені цією нормою права документи, а також інші документи, передбачені законодавством. Згідно із абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ( в редакції на час застосування штрафних санкцій) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів. Відповідно до п. 1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Відповідно до п. 3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР . Отже, водії повинні мати, а відповідно і надавати до перевірки реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР у разі обладнання аналоговим тахографом, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. При цьому, суд першої інстанції правильно звереув увагу на те, що п. 3.3 Інструкції № 385 альтернативно визначає наявність наступних документів: заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, АБО картку водія ЧИ роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Тобто, лише у разі відсутності заповненої тахокарти при обладнанні транспортного засобу аналоговим тахографом, або карти водія чи роздруківки даних роботи тахографа при обладнанні транспортного засобу цифровим тахографом, вважається, що водій не виконав вимоги п. 3.3 Інструкції №

385. У спірному випадку встановлено та відображено в акті перевірки те, що транспортний засіб DAF, номерний знак НОМЕР_1 , серія свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 був обладнаний цифровим тахографом. Отже, у спірному випадку водій зобов`язаний був мати при собі та надати до перевірки АБО карту водія, АБО роздруківку даних роботи тахографа. У свою чергу, в акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, зазначено про відсутність особистої карти водія, але про відсутність роздруківки даних роботи тахографа відомості відсутні. Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що зазначення в акті перевірки лише про відсутність особистої карти водія ОСОБА_2 , без наявності інформації щодо відсутності також роздруківки даних роботи тахографа, які є альтернативними та можуть замінювати одне одного з огляду на положення п. 3.3 Інструкції № 385, свідчить про не доведення суб`єктом владних повноважень допущених з боку перевізника порушень вимог ст. 48 Закону № 2344-ІІІ. Оскільки вказані висновки суду першої інстанції відповідачем не спростовані, доказів того, що на час перевірки водій не мав і роздруківку даних роботи тахографа не надано, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року у справі №280/6917/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 28.03.2024 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк