Ухвала ККС ВС № 401/2271/17

УХВАЛА 28 березня 2024 року м. Київ справа № 401/2271/17 провадження № 51-1660ск24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 червня 2023 року та вирок Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року, встановив: Захисник ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та частин 5, 6 цієї статті. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК). Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції. Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник у касаційній скарзі в обґрунтування незаконності оскаржених судових рішень, серед іншого, надаючи свою оцінку доказам, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції. Однак прохальна частина касаційної скарги, в якій захисник формулює вимоги про зміну оскаржених судових рішень в частині кваліфікації дій його підзахисного, а також призначеного йому покарання, не узгоджується із мотивувальною частиною скарги, в якій він вказує на допущені, на його думку, істотні порушення процесуального закону, у тому числі порушення права на захист ОСОБА_5 . Крім того, як убачається з оскарженого вироку апеляційного суду, ОСОБА_5 визнано також винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК, з чим не погоджується захисник у мотивувальній частині скарги, вказуючи на безпідставність такої кваліфікації дій його підзахисного, однак жодних вимог щодо оскаржених судових рішень в частині зазначеної кваліфікації прохальна частина касаційної скарги не містить, що вказує на суперечності та неузгодженість між частинами поданої скарги. Отже, захисник має чітко зазначити у прохальній частині касаційної скарги, яке саме рішення повинен прийняти Суд з урахуванням положень вказаної статті. Крім цього, згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Однак захисником вказана вимога не виконана взагалі. При цьому захиснику слід звернути увагу на те, що копії судових рішень, як доданих до касаційної скарги додатків, на виконання вимог ч. 6 ст. 427 КПК він має додати у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження. Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 червня 2023 року та вирок Кропивницького апеляційного суду від 19 грудня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п`ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали. У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3