Постанова Вінницький апеляційний суд № 151/781/23

Справа № 151/781/23 Провадження № 33/801/289/2024 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Токарчук Л. Г. Доповідач: Сопрун В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 березня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та його адвоката Пригузи С.Д., потерпілого ОСОБА_3 , розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 04 березня 2024 року, в с т а н о в и в: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №181942, 06 грудня 2023 року о 15:20 год водій ОСОБА_1 по вул. Жовтнева в смт. Чечельник Гайсинського району Вінницької області керуючи автомобілем VOLKSWAGEN TOURAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при повороті ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобілі VOLKSWAGEN TOURAN, ВАЗ 21101 та PEUGEOT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був припаркований на узбіччі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.16.13 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 04 березня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчинення адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн на користь держави. Не погодившись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною, порушено норми матеріального та процесуального права. Просив скасувати постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 04 березня 2024 року та закрити провадження в справі в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Заслухавши ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та його адвоката Пригузи С.Д., потерпілого ОСОБА_3 . дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без змін. Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно роз`яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП. Статтями 245, 278, 280 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вищезазначені вимоги чинного законодавства при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України, судом першої інстанції були дотримані в повному обсязі. З доводами наведеними в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції погодитися не може, зважаючи на таке. Згідно ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. У п. 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 16.13 ПДР встановлено, що перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Так, у ході перегляду справи апеляційним судом підтверджено, що 06 грудня 2023 року о 15:20 год водій ОСОБА_1 по вул. Жовтнева в смт. Чечельник Гайсинського району Вінницької області керуючи автомобілем VOLKSWAGEN TOURAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , при повороті ліворуч, не надав переваги в русі автомобілю ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі прямо та скоїв з ним зіткнення, в результаті чого автомобілі VOLKSWAGEN TOURAN, ВАЗ 21101 та PEUGEOT, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який був припаркований на узбіччі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п.16.13 ПДР України. Переглядаючи справу в межах доводів поданої ОСОБА_1 апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у порушенні ним п.16.13 Правил дорожнього руху та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 181942 від 06 грудня 2023 року, який підписаний особою, відносно якої його складено; - схемою місця ДТП від 06 грудня 2023 року, яка підписана учасниками дорожньо-транспортної пригоди; - письмовими поясненнями учасників ДТП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 06 грудня 2023 року. До протоколу про адміністративне правопорушення додано належно оформлені матеріали, зокрема схема місця ДТП, що передбачено розділом IX «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення. Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить усі необхідні дані, які характеризують об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (настання реальних наслідків у вигляді пошкодження певних об`єктів внаслідок дорожньо-транспортної пригоди), що прямо закладено в диспозиції статті, усі вони перевірені та встановлені під час розгляду справи суддею суду першої інстанції та перегляді справи апеляційним судом. Протокол підписаний особою, яка його склала із зазначенням усіх необхідних даних, та особою відносно якої було складено протокол, дій працівників поліції у визначеному законом порядку не оскаржував. Згідно з вимогами Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Вказаних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав. Вирішуючи питання про визначення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення, слід зазначити, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини. Інші доводи апелянта є безпідставними та суперечать наявним матеріалам. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 04 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Сопрун