LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4856600/5097/23-а

від 26.03.2024 ·

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5097/23-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 26 березня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2023 року №00000/5290/Ж1024-13-09-02. В обґрунтування позовних вимог, зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки під час налаштування РРО з фіскальним номером 3001048601 MINI-T400 МЕ відбулася помилка щодо дати та часу формування РРО інформації та внесення її до фіскальної пам`яті. Касовий апарат було придбано та опломбовано 28 березня 2023 року, що підтверджується довідкою про опломбування РРО №18062, і лише з вказаного моменту РРО приєднується до серверів ДПС України та починає передати інформацію до бази даних ДПС України. Перевірка та тестування, а також внесення виправлень відбулось 14.06.2023 року, тобто до моменту призначення та проведення перевірки працівниками ДПС України. Відповідно до довідки ТОВ "Трініті" фактична реалізація товару відбувалась в інші дати, ніж указані в акті перевірки періоди. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2023 року №00000/5290/Ж10/24-13-09-02, прийняте Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області по відношенню до ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач не скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, яка здійснює свою підприємницьку діяльність у магазині за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №24090308202300509, така має термін дії з 04.04.2023 по 04.04.2024 року. На підставі наказу Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 14 червня 2023 року №716-п "Про проведення фактичної перевірки", направлень на перевірку від 14 червня 2023 року №1197, №1196 податковим органом проведено фактичну перевірку суб`єкта господарювання ОСОБА_1 в магазині за адресою АДРЕСА_1 . За результатом проведеної перевірки складено Акт (довідка) фактичної перевірки від 15 червня 2023 року №4076/Ж5-24-13-07-04-3195625103, у якому, зокрема, вказано, що згідно наявної інформації з баз даних ІКС "Подактовий блок" та контрольних стрічок реєстратора розрахункових операцій в магазині встановлено реалізацію алкогольних напоїв за період з 27.03.2023 року по 04.04.2023 року без наявності відповідної ліцензії. Дані алкогольні напої отримані від ТОВ "Рома" вартість партії товару складає 428,00 грн. Не погоджуючись з висновками Акту (довідки) фактичної перевірки від 15 червня 2023 року №4076/Ж5-24-13-07-04-3195625103 позивач подала до Головного управління ДПС в Чернівецькій області заперечення до акту, які згідно листа №10753/6/24-13-07-04 від 06.07.2023 року не були взяті контролюючим органом до уваги. На підставі Акта (довідки) фактичної перевірки від 15 червня 2023 року №4076/Ж5-24-13-07-04-3195625103, Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 11 липня 2023 року №00000/5290/Ж10/24-13-09-02, яким за порушення статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", на підставі пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафні санкції на суму 17000,00 грн. Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач звернулася до адміністративного суду із цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі Закон №481/95-ВР в редакції на час виникнення спірних відносин). Згідно положень статті 1 Закону №481/95-ВР: алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД; тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання (у тому числі іноземних суб`єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування; ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку. Приписами статті 15 Закону №481/95-ВР встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на один рік. Згідно з абзацом 7 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень. Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що суб`єкти господарювання маю право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами тільки у разі наявності у них відповідних ліценцій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами. У разі ж допущення вказаного порушення такі суб`єкти господарювання підлягають притягненню до фінансової відповідальності. Водночас, статтею 109 Податкового кодексу України передбачено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень. Відповідно до статті 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. Наведені норми дають підстави для висновку, що за недотримання вказаних вище вимог податкового законодавства платники податків-суб`єкти господарювання притягуються контролюючим органом до фінансової відповідальності шляхом накладення штрафів. Уповноважений суб`єкт владних повноважень (у даному випадку Головне управління ДПС у Чернівецькій області), будучи органом, який притягує платника податків-суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності, зобов`язаний довести склад відповідного правопорушення в діях такого суб`єкта (у даному випадку ФОП ОСОБА_1 ). Необхідною умовою для притягнення до юридичної відповідальності є встановлення складу правопорушення як сукупності об`єктивних та суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як правопорушення. Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 11.07.2023 року №00000/5290/Ж1024-13-09-02, колегія суддів зважає на наступне. Відповідно до згідно змісту Акту (довідки) фактичної перевірки від 15 червня 2023 року №4076/Ж5-24-13-07-04-3195625103 відповідачем зафіксовано проведення операції з продажу алкогольних напоїв без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями на загальну суму 1667,00 грн. за період з 27.03.2023 по 04.04.2023. Між тим, в матеріалах справи відсутні належні та достовірні у розумінні статей 73 та 75 КАС України докази виявлення саме під час проведення 15 червня 2023 року фактичної перевірки у позивача указаного вище порушення. При цьому, слід врахувати, що відповідно до пункту 80.4 статті 80 Податкового кодексу України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція. Так, згідно Акту (довідки) фактичної перевірки від 15 червня 2023 року №4076/Ж5-24-13-07-04-3195625103 посадові особи контролюючого органу при проведенні фактичної перевірки здійснили контрольну закупку товару "пляшка пива Холстен за ціною 30,00 грн", операція з продажу якого проведена із застосуванням РРО та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту. Порушень відносно указаної операції згідно змісту акту перевірки не виявлено. Натомість, фактично підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугувало зазначення в Акті (довідці) фактичної перевірки від 15 червня 2023 року №4076/Ж5-24-13-07-04-3195625103 про виявлення порушення відповідно до бази даних ІКС "Податковий блок". З даного приводу колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що у вказаному Акті не зазначено конкретних дат вчинення позивачем порушення, встановленого податковим органом, ні документів, на підставі яких податковим органом виявлено порушення, ні назви алкогольних напоїв, які, за твердженням відповідача, були продані позивачем без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. Слід також врахувати, що у графі Акту (довідки) фактичної перевірки "4.5. Додати до акта перевірки" не вказано про документи, на підставі яких, за твердженням податкового органу, позивачем допущено порушення у вигляді продажу алкогольних напоїв без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольним напоями. Більше того, тих додатків, зазначених у графі Акту (довідки) фактичної перевірки " 4.5" відповідачем до матеріалів справи не долучено. Натомість, зі змісту апеляційної скарги слідує, що притягуючи позивача оскаржуваним рішенням до фінансової відповідальності, податковий орган керувався виключно відомостями баз даних ІКС "Податковий блок" та СОД РРО. Так, апелянт зазначає про те, що на підставі вказаних баз даних виявлено, що позивач в період з 28.03.2023 по 03.04.2023 року реалізовувала алкогольні напої на суму 1677,00 грн без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. На підтвердження своєї позиції апелянтом додані таблиці-виписки роботи РРО ФН 3001048601, ФОП ОСОБА_1 , магазин за адресою: АДРЕСА_1 , у яких вказано назви алкогольних напоїв, проданих, згідно позиції відповідача, позивачем без відповідних ліцензій. Проте, суд апеляційної інстанції зауважує, що складання посадовими особами контролюючого органу акту фактичної перевірки із відображенням у ньому лише твердження про інформацію у базах даних ІКС "Податковий блок" та СОД РРО є недостатнім і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження обставин, що дають підстави для висновку про порушення платником податку вимог Закону №481/95-ВР. До цього варто зазначити, що за змістом підпункту 75.1.3 пункту 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Отже, виходячи з буквального аналізу змісту норми підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України проведення фактичної перевірки вимагає чіткого з`ясування місця безпосереднього провадження платником податків конкретного виду діяльності та фактичного проведення цієї перевірки у такому місці або ж за місцем розташування тих чи інших об`єктів, які використовуються господарюючим суб`єктом у його діяльності, яка охоплюється предметом фактичної перевірки. Натоміть, згідно з приписами підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Тобто, на відміну від фактичної перевірки документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також отриманих податковим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, що охоплюється предметом саме документальної перевірки: своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків та зборів. Натомість проведення фактичної перевірки не передбачає контролю за нарахуванням і сплатою податків. Так, особливість фактичних перевірок та їх відмінність від усіх інших перевірок, які проводяться податковими органами, полягає у тому, що при їх проведенні перевіряються не бухгалтерські документи, а правильність фактичних дій (фактичного стану речей) суб`єкта підприємницької діяльності. Тому, така перевірка проводиться не за місцем розташування платника податку (місцем розташування органу управління), а саме за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №380/13375/21. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості та безпідставності висновків контролюючого органу про допущення позивачем податкового порушення, за яке останнього притягнуто до фінансової відповідальності оскаржуваним рішенням. Крім цього, вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано врахував доводи позивача про те, що згідно довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій №18602 від 28.03.2023 року РРО "MINI-T 400ME", фіскальний номер 300104801 було опломбовано 28 березня 2023 року. Також у роботі касового апарата "MINI-T 400ME", фіскальний номер 300104801, зареєстрованого на ФОП ОСОБА_1 стався збій у роботі внутрішнього годинника, внаслідок чого Z-звіти записані у фіскальну пам`ять з іншою датою та часом. Вказана позиція ФОП ОСОБА_1 підтверджуються технічним висновком Товариства з обмеженою відповідальністю "Трініті", яке відповідно до згаданої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій №18602 від 28.03.2023 року є центром сервісного обслуговування реєстратора розрахункових операцій "MINI-T 400ME", фіскальний номер 300104801. Більше того, враховуючи опломбування касового апарата "MINI-T 400ME", фіскальний номер 300104801, лише 28.03.2023 року, податковий орган не прийняв до уваги ту обставину, що такий реєстратор розрахункових операцій не міг здійснити жодної операції та передати її до баз даних ДПС України до 28.03.2023 року, а тому твердження у Акті фактичної перевірки (п.2.2.20) про допущення позивачем порушення з 27.03.2023 року є помилковими. За таких обставин та враховуючи те, що для притягнення до відповідальності, передбаченої абзацом 6 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР, необхідним є встановлення факту роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, який посадові особи контролюючого органу при проведенні 15 червня 2023 року у ФОП ОСОБА_1 фактичної перевірки не встановили, то колегія суддів також вважає безпідставними та необґрунтованими твердження відповідача про допущення позивачем порушення вимог статті 15 Закону №481/95-ВР, з посиланням лише на відомості з баз даних ІКС "Податковий блок" та СОД РРО. За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 11 липня 2023 року №00000/5290/Ж10/24-13-09-02 є протиправним, а тому його обґрунтовано скасовано судом першої інстанції. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»