Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/29409/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/29409/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Семенюк М.М. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 13 березня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Лунь Т. С., представника позивача - Тарана М.М. представника відповідача - Зеленової Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 06.06.2023 №1655 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика" критеріям ризиковості платника податку; - зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Паперова фабрика" з переліку ризикових платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому заперечив проти доводів відповідача та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги. В судовому засідання представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нову постанову про відмову в задоволенні позову. Представник позивача проти доводів податкового органу заперечив та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю «Паперова фабрика» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ - 43038116. Основним видом діяльності позивача було виробництво паперу та картону (код КВЕД 17.12). На підставі Договору оренди нерухомого та рухомого майна від 01.02.2021 року №1, укладеного з ТОВ «АСС-Коростишівська паперова фабрика», у своїй господарській діяльності позивач використовував орендовані приміщення та обладнання, які розташовані за юридичною адресою платника податків: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Паперова

31. Відповідно до Додаткової угоди від 30.09.2022 до договору оренди нерухомого та рухомого майна від 01.02.2021 №1 (розірвання договору) позивач припинив використання вказаних приміщень та обладнання, що підтверджується також актом приймання-передачі нерухомого та рухомого майна до договору оренди нерухомого та рухомого майна від 01.02.2021 №1 (повернення майна). Позивач у зв`язку з прийняттям вказаної вище додаткової угоди орендує у ТОВ «АСС-Коростишівська паперова фабрика» офіс і склад, в якому зберігає остатки вироблених товарів, виготовлених у вересні 2022 року, які реалізовує контрагентам. Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 06.06.2023 №1655, яким встановлено відповідність ТОВ «Паперова фабрика» критеріям ризиковості платника Зі змісту рішення від 06.06.2023 №1655 вбачається, що у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості ні підставі пункту

8. Серед кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення, зазначено наступне: 07- недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення в про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13- придбання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийняте про відповідність критеріям ризиковості платника податку. 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) поданої до контролюючих органів звітності. У графі "інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку" зазначено господарські операції: з постачання товару за кодами УКТЗЕД 4808, 4802 з 01.06.2022 по 06.06.2023 (контрагенти ТОВ «Еко - Папір Україна», ТОВ «Виробнича група «Альбатрос» (на цей час змінено назву на ТОВ «Олдес-Групп»), з придбання товару за кодами 2711, 4814, 4823 з 01.06.2022 по 06.06.2023 (контрагенти ТОВ «Поліхімікс» (на цей час змінено назву на ТОВ «Політрейд-22»), ТОВ «Енергокомплектпостач», ТОВ «Укрінвест-2004», ТОВ «Молокія Трейд», ТОВ «Екопропак»). Позивач, вважаючи рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку, протиправним та таким, що перешкоджає господарській діяльності позивача, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, та доказів того, що позивач задіяний у проведенні ризикових операцій, не надав. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Згідно із ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПК України). Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку. Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно із п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів. Відповідно до п.71.1 ст.71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Згідно із п.74.1, 74.3 ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема,

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Як встановлено з матеріалів справи та не спростовано представником відповідача в ході розгляду справи, підставою включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у відповідності до рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 06.06.2023 №1655 є відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема: "здійснення господарських операцій з постачання товару за кодами УКТЗЕД 4808, 4802 з 01.06.2022 по 06.06.2023 (контрагенти ТОВ «Еко - Папір Україна», ТОВ «Виробнича група «Альбатрос» (на цей час змінено назву на ТОВ «Олдес-Групп»), з придбання товару за кодами 2711, 4814, 4823 з 01.06.2022 по 06.06.2023 (контрагенти ТОВ «Поліхімікс» (на цей час змінено назву на ТОВ «Політрейд-22»), ТОВ «Енергокомплектпостач», ТОВ «Укрінвест-2004», ТОВ «Молокія Трейд», ТОВ «Екопропак»). В свою чергу, оскаржуваним рішенням від 06.06.2023 №1655 визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, зокрема: "07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податкові накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих, складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. Верховний суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказав, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -. У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Верховний Суд зауважив, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення. У постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 Верховний Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Судова колегія зауважує, що в оскаржуваному рішенні відповідач в рядку "Податкова інформація" не зазначив суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифікував конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість, контролюючий орган лише процитував зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Отже, оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Окрім того, судова колегія зауважує, що, по-перше, у вказаному рішенні взагалі відсутнє викладення суті податкової інформації, отриманої контролюючим органом у процесі поточної діяльності, та відомостей про конкретні господарські операції з конкретними контрагентами, в яких було зазначено ризикову операцію. По-друге, слід врахувати, що п. 8 Критеріїв ризиковості платника передбачає можливість визнання підприємства «ризиковим» виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування. По-третє, судова колегія звертає увагу, що платник податку має бути обізнаний із податковою інформацією, що забезпечить йому право на подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 6 Порядку № 1165. При цьому, суд зауважує, що протокол засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є внутрішнім документом контролюючих органів та відсутній у вільному доступі для платників податку. Отже, не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків. Тобто, законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Проте, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією отриманою з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю щодо взаємовідносин позивача з контрагентами, які мають ознаки ризиковості, що суперечить Порядку №1165. З матеріалів справи вбачається, що станом на 06.06.2023 позивачем жодної податкової накладної/розрахунків коригування на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних, які б стосувалися будь-якої господарської операції не подавалось. Вказаної правової позиції притримується Верховний Суд у постанові від 07.04.2023 у справі №280/3639/20. Так, посилання відповідача на недостатню кількість трудових ресурсів не може слугувати доказом неможливості здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах, оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов`язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тієї чи іншої діяльності. До того ж, відповідачем не зазначено, яка кількість трудових та матеріально - технічних ресурсів, на його думку, є достатньою для здійснення господарської діяльності позивачем. Як було встановлено в ході розгляду справи, з 30.09.2022 року позивачем прийнято рішення про припинення господарської діяльності з виробництва паперу, повернуто орендодавцю ТОВ «АСС- Коростишівська паперова фабрика» приміщення та обладнання, які використовувались при виробництві паперу, що підтверджується додатковою угодою які від 30.09.2022 до договору оренди нерухомого та рухомого майна від 01.02.2021 №1 (розірвання договору), актом приймання-передачі нерухомого та рухомого майна до договору оренди нерухомого та рухомого майна від 01.02.2021 №1 (повернення майна). Наразі, позивачем здійснюється оренда у ТОВ «АСС-Коростишівська паперова фабрика» офісу і складу, в якому зберігаються залишки вироблених товарів, виготовлених у вересні 2022 року, які реалізовувались контрагентам до квітня 2023 року. Вказані обставини представником відповідача не спростовані. Таким чином, в розрізі встановлених обставин, колегія суддів відхиляє доводи відповідача, апелянта у справі, з приводу неспроможності позивача виконати власні господарські зобов`язання через відсутність трудових ресурсів для здійснення діяльності в задекларованих обсягах, оскільки виконання зобов`язань з продажу вже створеного товару об`єктивно не вимагає ані існування основних фондів, ані існування виробничих потужностей, ані наявності трудових ресурсів чи будь-яких інших активів. Як слідує з матеріалів справи, фактична чисельність працівників ТОВ «Паперова фабрика» складала в ІІ кварталі 2022 року 120 осіб (червень 2022 року), в ІІІ кварталі 2022 року 112 осіб (середня кількість за квартал), в IV кварталі 2022 року 6 осіб (вересень 2022 року), в І кварталі 2023 року 1 особа (середня кількість за квартал), в ІІ кварталі 2023 року 1 особа (середня кількість за квартал), що підтверджується податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску. Щодо покликань відповідача на те, що контрагенти позивача є ризиковими, то судова колегія відзначає, що поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків. Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами. Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом. Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації, обгрунтованості, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В даному випадку, податкова інформація, наявна у контролюючого органу, щодо неможливості діяльності позивача, є лише припущенням, яке саме по собі не може свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків. Наразі, відповідачем доказів проведення перевірки контрагентів позивача ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надано, а тому, суд першої інстанції вірно відзначив, що такі висновки не можуть бути покладені в основу судового рішення та нести негативні наслідки для позивача у вигляді включення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. В розрізі встановлених обставин, судова колегія відзначає, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, є необґрунтованим, оскільки поширення на позивача "ризиковості" через стосунки з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність будь-яких належних та достатніх доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків та доказів того, що позивач задіяний у проведенні ризикових операцій. З урахуванням зазначених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного та обгрунтованого висновку, що оскаржуване рішення від 06.06.2023 №1655 не містить обґрунтування підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та не містить доказів наявності податкової інформації, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, з урахуванням чого рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Також, судова колегія погоджується зі способом відновлення порушеного права позивача, який є ефективним та таким, що виключить подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадках невиконання, або неналежного виконання рішення не викличе необхідність повторного звернення до суду, оскільки матиме місце примусове виконання рішення. В контексті викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Постанова суду складена в повному обсязі 25 березня 2024 року. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.