Постанова Київський апеляційний суд № 362/5620/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/6950/2024 Справа № 362/5620/23 П О С Т А Н О В А Іменем України 26 березня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Кашперської Т.Ц. (суддя - доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А., розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області, постановлену у складі судді Кравченко Л.М. в м. Васильків 23 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю особи, заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, в с т а н о в и в : В березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з цивільним позовом у кримінальному провадженні № 120 181 100 000 008 23 від 01 жовтня 2019 року, справа № 362/1179/20, просила стягнути з обвинуваченого - відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 1 000 000 грн. моральної шкоди, 59100 грн. витрат на поховання та проведення помінальних обрядів, 52784,80 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою боргів померлого, внаслідок кримінального правопорушення, 106104,60 грн. - відшкодування шкоди, завданої смертю померлого на утримання позивача терміном в три роки, а всього 1 217 999,40 грн. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику. Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 , не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року та направити справу до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року в справі № 362/1179/20 вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року щодо ОСОБА_3 змінено в частині призначеного йому покарання та в частині вирішення цивільного позову з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. При цьому Київський апеляційний суд в своїх висновків не вказав, що цивільним позивачем не було подано копії цивільного позову та додатків до нього відповідно до кількості сторін, та не вказав жодного недоліку цивільного позову. В ухвалі від 18 вересня 2023 року було зазначено такі недоліки цивільного позову: позовна заява адресована до Васильківського міськрайонного суду Київської області судді Марчук О.Л. , який розглядав вказаний цивільний позов в кримінальному провадженні та якому він подавався вперше в кримінальній справі; позивачем не виконано вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, згідно яких позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб; додатком до позову є клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні від 01 жовтня 2019 року в судовій справі № 362/1179/20, провадження № 1-кп/362/402/20 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що ґрунтується на ст. 171 КПК України, адресоване судді Марчук О.Л., датоване 21 березня 2020 року, що ставить під сумнів дійсність волевиявлення позивача; відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проте позивачем не виконано вказаних вимог та не додано до позову вироку суду, що набрав законної сили. Стосовно прізвища судді Марчука О.Л. в цивільному позові, пояснювала, що вказаний цивільний позов в кримінальному провадженні подавався 21 березня 2020 року судді Марчуку О.Л. , який розглядав кримінальну справу, і при його поданні судом не було поставлено під сумнів волевиявлення позивача, не вказано жодного недоліку даного позову Київським апеляційним судом при направленні справи на новий розгляд. Законом не передбачена повторна подача цивільного позову у кримінальному провадженні у разі зміни судді. Стосовно твердження, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні не надано копії цивільного позову з додатками для інших учасників справи, пояснювала, що жодним працівником канцелярії суду не було складено жодного акту про невідповідність документів, поданих до справи, їх кількості, або про відсутність якого-небудь документа, а саме про відсутність копій цивільного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи. Позивач зазначає, що подавав документи у відповідній кількості, яка зазначена в позовній заяві, але якщо дані документи викрадено, позивач повторно на виконання ухвали суду подає копію цивільного позову з додатками для відповідача. При цьому, твердження суду, що позивач не виконав дану вимогу стосовно подання копії цивільного позову з додатками при поданні вказаного цивільного позову у кримінальному провадженні не підтверджується матеріалами справи і жодним доказом в справі. Стосовно доданого до позову клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні, адресованого судді Марчук О.Л. та датованого 21 березня 2020 року, що ставить під сумнів дійсність волевиявлення позивача, пояснювала, що дане клопотання подавалося саме 21 березня 2020 року саме судді Марчуку О.Л., яким, не поставивши під сумнів волевиявлення позивача, задоволено вказане клопотання ухвалою суду в справі № 362/1179/20, наклавши арешт на майно, вказане в клопотанні. При цьому на даний час ухвала судді Марчука О.Л. не скасована. Таким чином, арешт на майно цивільного позивача, накладений суддею Марчуком О.Л. за результатами розгляду клопотання від 21 березня 2020 року, є діючим, не скасованим і не підлягає скасуванню, таким чином, відсутня потреба в повторному розгляді даного клопотання. Стосовно подання копії вироку в кримінальному провадженні від 01 жовтня 2019 року, пояснювала, що цивільним позивачем було подано цивільний позов у кримінальному провадженні в строки, передбачені КПК України, до початку розгляду кримінальної справи по суті і до проголошення вироку. Жодною нормою закону не передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні повинен подаватися з вироком суду, оскільки строк подання такого позову закон встановлює саме до початку розгляду по суті кримінальної справи. Отже, позивач при поданні позову виконав всі вимоги закону. Посилалася на п. 7 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, згідно якого, у разі виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження, роз`єднання позовів в самостійні провадження нова судова справа реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови, ухвали) суду. Їй присвоюється новий єдиний унікальний номер. До нової справи (матеріалів кримінального провадження) підшиваються завірені суддею копії процесуальних документів з попередньої справи, що мають значення для даної справи. Вказувала, що їй невідомо, чому при виділенні справи не було підшито до нової справи вирок суду. У цивільного позивача немає належними чином завіреного вироку, оскільки свій примірник належним чином завіреного вироку позивач долучив до матеріалів касаційної скарги. Але, на виконання ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2023 року позивачем було подано позовну заяву, яка подавалася в кримінальному провадженні № 120181100000 008 23 від 01 жовтня 2019 року - 21 березня 2020 року судді Марчуку О.Л. зі всіма додатками для учасників справи без зазначення прізвища судді Марчука О.Л. в трьох примірниках; заяву про залишення без розгляду клопотання про накладення арешту на майно цивільного відповідача у кримінальному провадженні, яке вже розглянув та задовольнив суддя Марчук О.Л.; копію вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 362/1179/20 та ухвали Київського апеляційного суду, якою було змінено цей вирок, роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень, яку з незрозумілих для позивача підстав не було підшито працівниками суду при виділенні матеріалів цивільної справи після направлення справи на новий розгляд, в трьох примірниках. При цьому, всі вказані документи були подані в строк, передбачений ухвалою суду - 23 листопада 2023 року. Але ухвалою суду від 23 листопада 2023 року позивачу було повернуто позовну заяву. При цьому підставою для повернення вказано невиконання вимог ухвали суду від 18 вересня 2023 року про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди як позову у кримінальному провадженні № 12018110000000823 від 01 жовтня 2019 року в судовій справі № 362/1179/20, провадження № 1-кп/362/402/20 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та не додав до позову вироку суду, що набрав законної сили. Вважала дану підставу надуманою судом і є такою, що створює перешкоди в доступі до судочинства, які не передбачені законом, оскільки нею виконано всі вимоги, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Відзивів на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 362/1179/20 від 03 вересня 2020 року визнано ОСОБА_1 потерпілою у даному кримінальному провадженні, прийнято до розгляду цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, справу вирішено розглядати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 362/1179/20 від 21 лютого 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новомиколаївка Новоархангельського району Кіровоградської області, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 3 (трьох) позбавлення волі, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 59 110 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто десять) гривень 00 копійок. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди завданої смертю ОСОБА_6 щомісячно грошові кошти в сумі 2 650 (дві тисячі шістсот п`ятдесят) гривень 64 копійки - довічно. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1 000 000 (один мільйон) гривень 00 копійок. Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 травня 2021 року в справі № 362/1179/20 апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Головка О.С. - задоволено частково, в тому числі вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року щодо ОСОБА_3 у частині вирішення цивільного позову скасовано з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. Згідно п. 7 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20 серпня 2019 року № 814, у разі виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження, роз`єднання позовів у справі в самостійні провадження нова судова справа (матеріали кримінального провадження) реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови, ухвали) суду. Їй присвоюється новий єдиний унікальний номер. До нової справи (матеріалів кримінального провадження) підшиваються (долучаються засобами АСДС) завірені суддею копії процесуальних документів з попередньої справи, що мають значення для цієї справи. 08 вересня 2023 року Васильківським міськрайонним судом Київської області зареєстровано цивільний позов у кримінальному провадженні № 120 181 100 000 008 23 від 01 жовтня 2019 року, справа № 362/1179/20, провадження № 1-кп/362/402/20 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. В даному позові, адресованому судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., ОСОБА_1 просила стягнути з обвинуваченого - відповідача ОСОБА_3 на користь позивача 1 000 000 грн. моральної шкоди, завданої позивачу, 59100 грн. витрат на поховання та проведення поминальних обрядів, 52784,80 грн. витрат, пов`язаних зі сплатою боргів померлого, внаслідок кримінального правопорушення, 106 104,60 грн. - відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, на утримання позивача, в термін три роки, а всього стягнути з відповідача 1 217 999,40 грн. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишена без руху (а. с. 28). Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України. Так, згідно вимог п.1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити найменування суду першої інстанції, до якого подається заява. Натомість, позовна заява адресована до Васильківського міськрайонного суду Київської області судді Марчук О.Л., що підлягає приведенню у відповідність до вимог законодавства. Позивачем не виконано вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, згідно яких позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Також, додатком до позову є клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018110000000823 від 01 жовтня 2019 року у судовій справі № 362/1179/20, провадження № 1-кп/362/402/20 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, що ґрунтується на підставі ст. 171 КПК України, адресоване судді Марчук О.Л., та датоване 21 березня 2020 року, що ставить під сумнів дійсність волевиявлення позивача. Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Проте, позивачем не виконано вказаних вимог та не додано до позову вироку суду, що набрав законної сили. З огляду на наведене, судом першої інстанції зазначено, що дану заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків шляхом подання позову в новій редакції. Надано позивачу строк для усунення зазначених недоліків терміном десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснено, що у разі неусунення недоліків у встановлений в ухвалі строк заява буде вважатись неподаною і повернута позивачеві. Копію ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2023 року була направлена позивачу супровідним листом від 18 вересня 2023 року (а. с. 31). На виконання вказаної ухвали суду позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 23 листопада 2023 року направила заяву про усунення недоліків, в якій вказала, що ухвалою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року в справі № 362/1179/20 вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року щодо ОСОБА_3 змінено в частині призначеного йому покарання та в частині вирішення цивільного позову з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства. При цьому Київський апеляційний суд в своїх висновків не вказав, що цивільним позивачем не було подано копії цивільного позову та додатків до нього відповідно до кількості сторін, та не вказав жодного недоліку цивільного позову. Стосовно прізвища судді Марчука О.Л. в цивільному позові, пояснювала, що вказаний цивільний позов в кримінальному провадженні подавався 21 березня 2020 року судді Марчуку О.Л. , який розглядав кримінальну справу, і при його поданні судом не було поставлено під сумнів волевиявлення позивача, не вказано жодного недоліку даного позову Київським апеляційним судом при направленні справи на новий розгляд. Законом не передбачена повторна подача цивільного позову у кримінальному провадженні у разі зміни судді. Стосовно твердження, що цивільним позивачем у кримінальному провадженні не надано копії цивільного позову з додатками для інших учасників справи, пояснювала, що жодним працівником канцелярії суду не було складено жодного акту про невідповідність документів, поданих до справи, їх кількості, або про відсутність якого-небудь документа, а саме про відсутність копій цивільного позову з додатками відповідно до кількості учасників справи. Позивач зазначає, що подавав документи у відповідній кількості, яка зазначена в позовній заяві, але якщо дані документи викрадено, позивач повторно на виконання ухвали суду подає копію цивільного позову з додатками для відповідача. При цьому, твердження суду, що позивач не виконав дану вимогу стосовно подання копії цивільного позову з додатками при поданні вказаного цивільного позову у кримінальному провадженні не підтверджується матеріалами справи і жодним доказом в справі. Стосовно доданого до позову клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні, адресованого судді Марчук О.Л. та датованого 21 березня 2020 року, що ставить під сумнів дійсність волевиявлення позивача, пояснювала, що дане клопотання подавалося саме 21 березня 2020 року саме судді Марчуку О.Л., яким, не поставивши під сумнів волевиявлення позивача, задоволено вказане клопотання ухвалою суду в справі № 362/1179/20, наклавши арешт на майно, вказане в клопотанні. При цьому на даний час ухвала судді Марчука О.Л. не скасована. Таким чином, арешт на майно цивільного позивача, накладений суддею Марчуком О.Л. за результатами розгляду клопотання від 21 березня 2020 року, є діючим, не скасованим і не підлягає скасуванню, таким чином, відсутня потреба в повторному розгляді даного клопотання. Стосовно подання копії вироку в кримінальному провадженні від 01 жовтня 2019 року, пояснювала, що цивільним позивачем було подано цивільний позов у кримінальному провадженні в строки, передбачені КПК України, до початку розгляду кримінальної справи по суті і до проголошення вироку. Жодною нормою закону не передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні повинен подаватися з вироком суду, оскільки строк подання такого позову закон встановлює саме до початку розгляду по суті кримінальної справи. Отже, позивач при поданні позову виконав всі вимоги закону. Посилалася на п. 7 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, згідно якого, у разі виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження, роз`єднання позовів в самостійні провадження нова судова справа реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови, ухвали) суду. Їй присвоюється новий єдиний унікальний номер. До нової справи (матеріалів кримінального провадження) підшиваються завірені суддею копії процесуальних документів з попередньої справи, що мають значення для даної справи. Вказувала, що їй невідомо, чому при виділенні справи не було підшито до нової справи вирок суду. У цивільного позивача немає належними м чином завіреного вироку, оскільки свій примірник належним чином завіреного вироку позивач долучив до матеріалів касайної скарги. Але, на виконання ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 вересня 2023 року подає позовну заяву, яка подавалася в кримінальному провадженні № 120181100000 008 23 від 01 жовтня 2019 року - 21 березня 2020 року судді Марчуку О.Л. зі всіма додатками для учасників справи без зазначення прізвища судді Марчука О.Л. в трьох примірниках; заяву про залишення без розгляду клопотання про накладення арешту на майно цивільного відповідача у кримінальному провадженні, яке вже розглянув та задовольнив суддя Марчук О.Л.; копію вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області по справі № 362/1179/20 та ухвали Київського апеляційного суду, якою було змінено цей вирок, роздруковану з Єдиного державного реєстру судових рішень, яку з незрозумілих для позивача підстав не було підшито працівниками суду при виділенні матеріалів цивільної справи після направлення справи на новий розгляд, в трьох примірниках, ордер адвоката в оригіналі. Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву позивачу ухвалою від 23 листопада 2023 року, суд першої інстанції керувався ч. 3 ст. 185 ЦПК України та виходив із того, що вимоги ухвали суду від 18 вересня 2023 року про залишення позовної заяви без руху позивачем виконано частково, оскільки позивач звернувся до суду із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди як позову в кримінальному провадженні № 12018110000000823 від 01 жовтня 2019 року у судовій справі № 362/1179/20, провадження № 1-кп/362/402/20 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; не додано до позову вироку суду, що набрав законної сили. Таким чином, станом на 23 листопада 2023 року вирішити питання про відкриття провадження у справі не є можливим. За таких обставин позовну заяву слід повернути позивачу, роз`яснивши, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 175 ЦПК України (в редакції станом на час реєстрації позовної заяви у вересні 2023 року) позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору. Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Судом першої інстанції не надано жодної оцінки доводам позивача в заяві про усунення недоліків, що вперше даний позов нею подано судді Марчуку О.Л. , який розглядав справу № 362/1179/20, провадження № 1-кп/362/402/20 по обвинуваченню ОСОБА_3 , і зареєстровано Васильківським міськрайонним судом Київської області на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року в справі № 362/1179/20, яким вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2022 року щодо ОСОБА_3 змінено в частині призначеного йому покарання та в частині вирішення цивільного позову з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства При цьому ст. 175, 177 ЦПК України не містять вимоги до позовної заяви щодо найменування позовної заяви (в тому числі найменування її як позов у кримінальному провадженні), щодо змісту та обсягу доказової бази, яка визначається самим позивачем на його розсуд, та відповідно неусунення вказаних недоліків не може бути підставою для повернення позовної заяви. Крім того, повертаючи позовну заяву з підстав її подання як позову в кримінальному провадженні, суд першої інстанції не звернув уваги, що вказана підстава не зазначалася ним в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 18 вересня 2023 року, а фактично є новою підставою, вказівки на усунення недоліків в цій частині судом першої інстанції позивачу ОСОБА_1 не надавалось. Отже, позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві з підстав, які були відсутні в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, що є порушенням ст. 185 ЦПК України. Виходячи з вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції передчасно повернув позовну заяву ОСОБА_1 . Крім того, визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її ухвалою від 23 листопада 2023 року в зв`язку з неусуненням недоліків, зазначених в ухвалі від 18 вересня 2023 року, зокрема ненаданням до позову вироку суду, що набрав законної сили, судом першої інстанції залишено поза увагою, що відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Виходячи із системного аналізу ст. 81, 175 ЦПК України, непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими обґрунтовано позов, в тому числі з підстав ненадання позивачем певних доказів, може бути підставою для відмови в позові за результатами розгляду справи, а не для залишення позовної заяви без руху та її повернення. Питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України вирішується судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення по суті справи, а не на стадії відкриття провадження у справі. Судом першої інстанції також не надано належної оцінки доводам ОСОБА_1 в заяві про усунення недоліків позовної заяви, що нею як цивільним позивачем було подано даний цивільний позов у кримінальному провадженні в строки, передбачені КПК України, до початку розгляду кримінальної справи по суті і до проголошення вироку, жодною нормою закону не передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні повинен подаватися з вироком суду, оскільки строк подання такого позову закон встановлює саме до початку розгляду по суті кримінальної справи, отже, позивач при поданні позову виконав всі вимоги закону. Сама по собі процесуальна неможливість оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху не зобов`язує позивача беззаперечно виконувати вимоги суду щодо усунення недоліків, якщо ці вимоги не відповідають вимогам закону. Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначені в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. Висновки про недопущення надмірного формалізму при вирішенні судом питань, пов`язаних з реалізацією особою свого права на доступ до правосуддя, викладені також у постановах Верховного Суду, зокрема від 26 грудня 2019 року у справі № 367/8573/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 761/5894/17, від 09 липня 2019 року у справі № 826/6479/18. Враховуючи вищевикладене, ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року не може вважатися законною і обґрунтованою. Відповідно до приписів п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права. Керуючись ст. 7, 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити. Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23 листопада 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді: Кашперська Т.Ц. Фінагеєв В.О. Яворський М.А.