LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС947/24794/19

від 26.03.2024 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року залишити без руху.

УХВАЛА 26 березня 2024 року м. Київ справа № 947/24794/19 провадження № 61-3788ск24 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Яковлева Ольга Миколаївна про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права власності на майно, набуте за період спільного проживання та в порядку спадкування за законом, ВСТАНОВИВ: 14 березня 2024 року ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Копцюхом Б. І., через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року та залишити без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 травня 2021 року. У прохальній частині касаційної скарги заявлено клопотання про поновлення ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року складений 13 лютого 2024 року, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 14 березня 2024 року. ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на оскаржуване судове рішення через засоби поштового зв`язку 14 бнрнзня 2024 року, що підтверджується відміткою на конверті, у якому надійшла касаційна скарга. Таким чином, строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року не пропущений, а тому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення підлягає залишенню без розгляду. Проте касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

1. За приписами частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення) ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Відповідно до підпункту 12.2 пункту 12 Положення ордер має містити: прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога. На підтвердження своїх повноважень адвокат Копцюх Б. І. надав ордер серії ВН № 1099970, який не відповідає вимогам підпункту 12.2 пункту 12 Положення, оскільки в ньому невірно вказано прізвище та ім`я особи, якій надається правова допомога (Дрьоміна Ганна), тому такий ордер не може бути прийнятий судом в якості належного документу на підтвердження повноважень адвоката Копцюха Б. І.підписувати касаційну скаргу від імені ОСОБА_1 та представляти її інтереси у Верховному Суді. Отже, на підтвердження повноважень адвоката Копцюха Б. І. підписувати касаційну скаргу та представляти у Верховному Суді інтереси ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції необхідно надати оформлений належним чином відповідний документ.

2. Крім того, касаційна скарга подана з порушенням пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме: до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у повному обсязі. У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 102,00 грн. Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) зроблено висновок про те, що: «у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові». У частині четвертій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів (частина сьома статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно (майном також є грошові кошти) або його витребування - вартістю майна. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Отже, судовий збір за звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. ОСОБА_1 оскаржує постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог немайнового та майнового характеру (встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності на майно). Враховуючи викладене, заявниця за подання касаційної скарги в частині немайнової вимоги має сплатити судовий збір у розмірі 1 536,80 грн (1 921,00 грн х 0,4 х 200 %). Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову в частині задоволених позовних вимог майнового характеру, оскільки неможливо встановити вартість 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_2 грошових коштів, які знаходились на рахунках ОСОБА_5 в банках «Південний», «Ощадбанк», про визнання права власності яких просила ОСОБА_2 . Як наслідок, заявниці необхідно самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги в частині позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, позовна заява з визначеною ціною позову, з урахуванням уточненої позовної заяви від 22 січня 2020 року, експертний висновок, тощо) та сплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Оскільки, до касаційної скарги заявницею додано квитанцію № 5187-2286-8775-1589 від 14 березня 2024 року про сплату судового збору у розмірі 8 837,00 грн, то їй необхідно доплатити суму судового збору із вирахуванням уже сплаченої суми. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 01 лютого 2024 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Коротенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»