Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1428/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/1428/24 пров. № А/857/3635/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Мікули О.І., Пліша М.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року про повернення позовної заяви в справі №380/1428/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - суддя в 1-й інстанції Хома О.П., час ухвалення рішення 08.02.2024 року, місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення не зазначено, ВСТАНОВИВ: У січні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якого діє адвокат Луньо Богдан Мирославович, звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Представником позивача 06.02.2024 (вх. №9510) подано заяву, у якій останній зазначає, що у нього наявний зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі електронний суд ЄСІТС, який зареєстровано 26.05.2021, тому просить відкрити провадження на підставі поданої позовної заяви в паперовій формі. Однак ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та ухвалити нове про направлення справи для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному КАС України. Відтак зазначає, що адвокат, який здійснює представництво інтересів позивача, не позбавлений права подати позовну заяву в паперовій формі, а не лише в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», як про це хибно зазначив суд першої інстанції, повертаючи адміністративний позов. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.2 ст. 312, п.3 ч.1 ст. 294 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Ухвалюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не виконано вимог ухвали судді від 22.01.2024, що зумовлює висновок про повернення позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Приписами частини першої статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання. Таким чином, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, позовної заяви. Ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху не може бути оскаржена окремо в апеляційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною другою статті 294 КАС України. Разом з тим, суд першої інстанції не повинен тлумачити положення цієї статті у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі, а також, застосовуючи положення статей 169 КАС України, формально підходити до цієї норми, у зв`язку з чим позовні заяви безпідставно залишати без руху та повертати їх. Суд апеляційної інстанції зазначає, що правомірність застосування до позовної заяви судом першої інстанції положення статті 169 КАС України та залишення її без руху перевіряється судом апеляційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення позовної заяви. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на відповідне рішення суду. Ураховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви постановлена судом першої інстанції за наслідками оцінки усунення позивачем недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі судді Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається судом під час апеляційного перегляду справи на ухвалу про повернення позовної заяви. Так, ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року про залишення позовної заяви без руху визначено, що системний аналіз норм КАС України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС зумовлює висновок про те, що на адвокатів покладається обов`язок зареєструвати свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС та вчиняти процесуальні дії виключно в електронній формі через електронний кабінет. Суддя зазначила, що позовну заяву від імені позивача, яка подана у паперовій формі, підписано його представником, адвокатом Луньо Богданом Мирославовичем. Однак дійшла висновку, що позовна заява не підписана у спосіб, визначений чинним законодавством України, оскільки адвокат Луньо Б.М. повинен подати таку через ЄСІТС, з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, як це передбачено абзацом другим частини восьмої статті 18 КАС України та пунктом 16 розділу ІІІ Положення. В даному контексті колегія суддів наголошує, що процесуальним наслідком подання позовної заяви, яку не підписано особою є повернення позовної заяви (п.3 ч.4 ст.169 КАС України), а не залишення позовної заяви без руху з наданням строку на усунення недоліків. Однак суд першої інстанції залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху. Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу, що за приписами абз.2 ч.1 ст. 169 КАС України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. Так, частина шостої статті 18 КАС України встановлює, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. При цьому судом першої інстанції встановлено, з відповіді №437261 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» 22.01.2024, що адвокат Луньо Богдан Мирославович має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС з 26.05.2021. Відтак в суду першої інстанції не було процесуальних підстав для залишення позовної заяви без руху. Суд першої інстанції також зазначив, що на адвокатів покладається обов`язок вчиняти процесуальні дії виключно в електронній формі через електронний кабінет. Однак колегія суддів вважає такий висновок суду хибним, оскільки останній не заснований на нормах процесуального законодавства. Так, 01 грудня 2018 року в газеті «Голос України» та на офіційному вебпорталі «Судова влада України» Державна судова адміністрація України оголосила про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вища рада правосуддя оприлюднила оголошення про початок функціонування трьох таких підсистеми (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет»; «Електронний суд»; підсистема відеоконференцзв`язку. Пункт 110 розділу V «Перехідні положення» Положення про ЄСІТС визначає, що підсистеми (модулі) ЄСІТС, зазначені в розділі III цього Положення, починають функціонувати через 30 днів із дня опублікування Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля). Отже, 05 жовтня 2021 року є датою початку функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний Суд», підсистема відеоконференцзв`язку (30 днів із дня опублікування оголошення Вищою радою правосуддя в газеті «Голос України» оголошення про створення та забезпечення функціонування вказаних підсистем (модулів) ЄСІТС). Вища рада правосуддя в оголошенні повідомила, що «відповідно до пункту 2 § 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон) окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) починають функціонувати після опублікування оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС, яке має містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Отже, з початком функціонування підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку: вводяться в дію підпункт 1 пункту 3, підпункт «а» підпункту 3 пункту 17, пункт 19 § 1 розділу 4 Закону; підпункт 5 пункту 7 § 1 розділу 4 Закону - в частині щодо можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, функціонування офіційних електронних адрес та процедури реєстрації, автентифікації та доступу осіб до функціонуючих підсистем (модулів) ЄСІТС (електронний кабінет); зазнає змін порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 17.1, 17.5, 17.6, 17.14, 17.16 підпункту 17 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України; підпунктами 15.1, 15.5, 15.7, 15.15, 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України; підпунктом 17.7 підпункту 17 пункту 1 розділу XI«Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, підпунктом 15.7 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, підпунктом 15.8 підпункту 15 пункту 1 розділу VII«Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України - в частині фіксування судових засідань, що проводяться в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв`язку. Ці дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС». Відповідно до пункту 3 Положення про ЄСІТС Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) - це сукупність інформаційних та телекомунікаційних підсистем (модулів), які забезпечують автоматизацію визначених законодавством та цим Положенням процесів діяльності судів, органів та установ в системі правосуддя, включаючи документообіг, автоматизований розподіл справ, обмін документами між судом та учасниками судового процесу, фіксування судового процесу та участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також автоматизацію процесів, які забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІТС. Відповідно до пункту 8 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку (пункт 10 Положення про ЄСІТС). Підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи(пункт 24 Положення про ЄСІТС). Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення про ЄСІТС). При цьому, згідно положень ч.8 ст.18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом. Водночас документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом (ч.7 ст.44 КАС України). Згідно з ч.8 ст.44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Отже, слід розмежовувати форму процесуального документа з яким звертається учасник до суду, і такі чинним процесуальним законом передбачені дві: 1) паперова і 2) електронна. Колегія суддів наголошує, що законодавець допустив подання нарівні з паперовою формою, документів в електронній формі. Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 10 Положення про ЄСІТС адвокати реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Отже адвокат Луньо Б.М. як представник ОСОБА_1 міг подати позовну заяву до Львівського окружного адміністративного суду: 1) в паперовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису. Адвокат Луньо Б.М. на виконання вимог пункту 10 Положення про ЄСІТС зареєстрував свій Електронний кабінет в ЄСІТС (а.с.7) та подав позовну заяву саме в паперовій (письмовій) формі, що не заборонено положеннями чинного законодавства (ч.8 ст.18 КАС України), однак суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення ч.11 ст.44 КАС України згідно з якими якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі. Отже обов`язок подання документів в електронній (а не паперовій) формі, перебуває в залежності не від статусу особи (зокрема адвокатів та інших осіб перелічених в ч.6 ст.18 КАС України) чи факту реєстрації Електронного кабінету в ЄСІТС, а від первинної форми документа з яким учасник звернувся до суду. При цьому норми КАС України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС не позбавляють права на подання позову, апеляційної чи касаційної скарги до суду в паперовій формі не залежно від того чи зареєструвала особа електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, чи ні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, передчасно повернув позовну заяву, внаслідок чого було обмежено право позивача на захист своїх інтересів. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308,312,315,320,321,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року про повернення позовної заяви в справі №380/1428/24 скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 25 березня 2024 року.