Постанова Київський апеляційний суд № 752/23789/23

Справа № 752/23789/23 Головуючий в суді І інстанції Єсауленко М.В. Провадження № 33/824/1908/2024 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О., розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 по вул. Наддніпрянське шосе у м. Києві поряд із станцією метро «Видубичі» здійснював перевезення пасажирів на замовлення на транспортному засобі «Mercedes-Benz», н.з. НОМЕР_2 без отримання відповідних дозвільних документів на здійснення такого виду господарської діяльності, чим порушив вимоги ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт». Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. Не погоджуючись з вказаною постановою, 5 березня 2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Стельникович С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. У апеляційній скарзі апелянт порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року. В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначив, що справу розглянуто судом першої інстанції без участі ОСОБА_1 . Копію постанови суд першої інстанції направив ОСОБА_1 лише 16 лютого 2024 року, а отримав він її 22 лютого 2024 року. Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову було прийнято судом 23 січня 2024 року за відсутністю ОСОБА_1 , однак в судовому засіданні брав участь його захисник - адвокат Стельникович С.А. Строк на апеляційне оскарження обраховується з дня винесення постанови, а тому останнім днем на апеляційне оскарження постанови є 2 лютого 2024 року. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення апеляційного строку представник скаржника зазначає, що про повний текст постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 отримав 22 лютого 2024 року. Отже останнім днем на апеляційне оскарження постанови з урахуванням клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є 4 березня 2024 року. Апеляційна скарга подана 5 березня 2024 року та одержана Голосіївським районним судом міста Києва 11 березня 2024 року (а.с. 49-59). При цьому, розглядаючи заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу, що жодних належних і допустимих доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 або його захисника Стельниковича С.А. , чи які перешкоджали їм або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, тобто в період з 22 лютого 2024 року по 4 березня 2024 року включно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано. Посилання представника апелянта на те, що текст постанови було отримано ОСОБА_1 22 лютого 2024 року, не заслуговує на увагу, оскільки спростовано матеріалами справи. Як убачається з матеріалів справи постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року було направлено захиснику ОСОБА_1 - Стельниковичу С.А. на його електронну адресу, яка міститься у матеріалах справи та зазначена ним в апеляційній скарзі. Згідно довідки про доставку електронного листа документ доставлено до електронної скриньки 13 лютого 2024 року о 17 год.45 хв. (а.с. 46). З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні по справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03), «…сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява №8371/02, п. 27, рішення від 26.31.2007 року, та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003 року). Інших об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для оскарження постанови судді у визначений законом строк апелянтом не наведено. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вказані причини пропуску строку на оскарження у клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року не є поважними, а тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження наведеної постанови, відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ: Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року - повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.О. Писана