Постанова Львівський апеляційний суд № 441/289/24

Справа № 441/289/24 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І. Провадження № 33/811/379/24 Доповідач: Галапац І. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі: судді Галапаца І.І., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 21 лютого 2024 року, з участю правопорушника ОСОБА_1 в с т а н о в и в: цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору. Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , 05.02.2024 о 00 год. 05 хв., на 21 км а/д Н-13 Львів-Самбір-Ужгород біля с. Поріччя, в порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України, керував автомобілем «ВАЗ 2109» н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. В апеляційній скарзі правопорушник ОСОБА_1 покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною. Зазначає, що він перед поїздкою використовував медичні препарати для підтримання серцевої діяльності, алкогольні напої не вживав, тому не був згідний із показанням приладу Драгер, та мав право пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі. У зв`язку з чим вважає, що працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП. Просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що така підлягає до задоволення, з наступних підстав. Згідно зі ст. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАПпередбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП Україниорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами. Приймаючи рішення про визнання винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладення стягнення на ОСОБА_1 суддя першої інстанції допустила неповноту і однобічність у дослідженні доказів по справі, не дала їм належної правової оцінки. Так, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №665554 та оскаржуваній постанові, ОСОБА_1 , 05.02.2024 о 00 год. 05 хв., у порушення вимог п. 2.9 «а» ПДР України, керував автомобілем «ВАЗ 2109» н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суддя виходила з того, що із зібраних матеріалів в діях ОСОБА_1 вбачає ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Разом з тим, суддею всупереч вимог ст. 252 КУпАП не досліджено всіх обставин справи в їх сукупності. Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735. Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наявністю ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. З переглянутого відеозапису, окрім іншого, вбачається, що на запитання працівника поліції чи вживав водій ОСОБА_1 алкогольні напої, останній в категоричній формі повідомив, що спиртні напої не вживав, вживав тільки медичні препарати для підтримання серцевої діяльності. При цьому, зі згоди водія було проведено огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Алкотест 6820», з результатом якого ОСОБА_1 не погоджувався, про що тричі повідомив поліцейського. Однак працівники поліції, в порушення вимог закону, не забезпечили проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я та в подальшому, працівниками поліції було повідомлено, що на нього буде складено протокол про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Отже, надані докази свідчать про те, що водій ОСОБА_1 фактично не погоджувався з тим, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння та з результатами огляду на стан сп`яніння на місті зупинки. При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, про те, що ОСОБА_1 при пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння, не було належно роз`яснено і забезпечено право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його права на правовий захист і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника. Таке порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу. Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп`яніння водія ОСОБА_1 проводився з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції № 1395, Інструкції №1452/735, відтак, на підставі ч.5 ст. 266 КУпАП, такий огляд вважається недійсним. Окрім того, відповідно до вимог ст. 265-2 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху. При тимчасовому затриманні транспортного засобу складається акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. Однак, в супереч чинному законодавству про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, про що свідчить відсутність в матеріалах справи відповідного документу встановленої форми, а саме, акту тимчасового затримання транспортного засобу. Отже, враховуючи вищенаведене, на думку апеляційного суду, при винесенні постанови, суддя місцевого суду не надала оцінки та аналізу наявним у справі доказам, не з`ясувала усі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних та допустимих доказів, дійшла помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції Українипрезумпції невинності. Статтею 62 Конституції Українипередбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАПпровадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом. З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодного належного й допустимого доказу на підтвердження, поза розумним сумнівом, факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, всі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З врахуванням наведених обставин, апеляційний суд суд приходить до висновку, що постанову судді Городоцького районного суду Львівської області слід скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 задоволити, а постанову судді Городоцького районного суду Львівської області від 21 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.І.Галапац