Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/5573/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 13 березня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/5573/22 Головуючий у першій інстанції Яременко І. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/89/24 Чернігівський апеляційний суд у складі: головуючого-судді: Скрипки А.А. суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л. секретар: Шапко В.М. сторони: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Акціонерне товариство Облтеплокомуненерго розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова у складі судді Яременко І.В. від 09 червня 2023 року, місце ухвалення рішення м.Чернігів, дата складання повного тексту рішення - 13 червня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго про стягнення заробітної плати, В С Т А Н О В И В: В грудні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго про стягнення заробітної плати, в якому просила: 1) стягнути з відповідача на її користь невиплачену заробітну плату в розмірі 2 754 284,55 грн., яка складається з: суми недонарахованого і невиплаченого посадового окладу - 1 077 997,77 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки - 430 114,97 грн., суми ненарахованої і невиплаченої премії - 627 668,46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки за безперервний стаж - 563 471,46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення - 32 256,00 грн., суми неправомірно зменшеної вихідної допомоги при звільненні - 22 775,90 грн.; 2) стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Позивач також ставила питання про стягнення з відповідача на її користь всіх документально підтверджених понесених судових витрат по справі. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що вона з 01.03.1996 року по 26.09.2022 року працювала в AT ОTКЕ. 08.09.2021 року її було переведено на посаду заступника голови правління AT Облтеплокомуненерго з фінансового аналізу, бюджетування та тарифної політики. 26.09.2022 року наказом AT ОTКЕ №164/к, позивача було звільнено із займаної посади, у зв`язку із скороченням штату працівників, п.1 ст.40 КЗпП України. За час роботи ОСОБА_2 в AT ОTКЕ діяли: Галузева угода на 2017-2021 роки, Колективний договір на 2017-2018 роки, прийнятий на конференції трудового колективу 23.02.2017 року, Колективний договір на 2019-2021 роки, прийнятий на конференції трудового колективу 01.03.2019 року, та Колективний договір на 2021-2024 роки, прийнятий на конференції трудового колективу 09.06.2021 року. За доводами позивача, при її звільненні з роботи, в порушення умов галузевої угоди та колективних договорів, які діяли на час роботи ОСОБА_1 на вказаному підприємстві, їй не в повному обсязі була нарахована та виплачена заробітна плата, а саме: не донараховано посадовий оклад, надбавки, премії, надбавки за безперервний стаж роботи, матеріальна допомога на оздоровлення та неправомірно зменшено вихідну допомогу при звільненні, внаслідок чого i виникла заборгованість. за стягненням якої позивач і звернулася до суду. За підрахунками ОСОБА_1 , на її користь з відповідача підлягає стягненню невиплачена їй заробітна плата в розмірі 2 754 284,55 грн., яка складається з: суми недонарахованого і невиплаченого посадового окладу - 1 077 997,77 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки - 430 114,97 грн., суми ненарахованої і невиплаченої премії - 627 668,46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки за безперервний стаж - 563 471,46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення - 32 256,00 грн., суми неправомірно зменшеної вихідної допомоги при звільненні - 22 775,90 грн. За доводами позивача, з відповідача на її користь також підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та всі документально підтверджені понесені судові витрати по справі. Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.06.2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго про стягнення заробітної плати - відмовлено повністю. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.06.2023 року та ухвалити нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення, яке є необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим стороною позивача письмовим доказам, а саме, рішення ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, і тому воно підлягає скасуванню. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що наказом AT Облтеплокомуненерго №164/к від 26.09.2022 року її було звільнено з посади заступника голови правління AT Облтеплокомуненерго з фінансового аналізу, бюджетування та тарифної політики, на підставі п.1 статті 40 КЗпП України. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на ту обставину, що вказаний наказ та дії відповідача щодо недотримання процедури її звільнення є протиправними, незаконними та необґрунтованими, наказ винесено із порушенням норм матеріального права, у зв`язку із чим він підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на займаній посаді, і на момент подання цього позову, у провадженні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Cуду перебуває справа №751/4362/22 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06.12.2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 13.02.2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 та AT Облтеплокомуненерго про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. ОСОБА_1 зазначає, що AT Облтеплокомуненерго відповідно до Закону, є виконавцем комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, отже є стороною Галузевої угоди між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Об`єднанням організацій роботодавців Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2017-2021 роки з наступними змінами i доповненням, якою закріплено, що: Цю Галузеву угоду (далі - Угода) укладено відповідно до Законів України Про колективні договори i угоди, Про соціальний діалог в Україні між Міністерством розвитку громад та територій України (далi - Мінрегіон), Об`єднанням організацій роботодавців Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі Укpaїни (далі - Галузеве об`єднання організацій роботодавців України) та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України (далі - Галузева Профспілка України), що разом іменуються Сторонами Угоди (далі - Сторони). 1.4. Положення Угоди діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх cyб`єктів, що перебувають у сфері дії Сторін, які підписали угоду (далі - cyб`єкти соціального діалогу). 1.5 Угода регулює відносини, встановлює права та обов`язки cyб`єктів соціального діалогу з питань формування i реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин та є чинним актом соціального діалогу, який встановлює мінімальні й обов`язкові для врахування на подальших рівнях колективних переговорів галузеві норми в оплаті i умовах праці, пільги, трудові та соціальні гарантії. На виконання умов вказаної Галузевої угоди у відповідача AT Облтеплокомуненерго в період роботи ОСОБА_1 діяв відповідний Колективний договір на 2017-2018 роки, прийнятий на конференції трудового колективу 23.02.2017 року; Колективний договір на 2019-2021 роки, прийнятий на конференції трудового колективу 01.03.2019 року та Колективний договір на 2021-2024 роки, прийнятий на конференції трудового колективу 09.06.2021 року. Так, у відповідності до Розділу І Колективного договору на 2021-2024 роки передбачено, що сторони визнають даний колективний договір нормативним актом, на підставі якого буде здійснюватися регулювання всіх соціально-економічних, виробничих i трудових відносин на підприємстві протягом усього періоду його дії. Колективний договір укладено відповідно до чинного законодавства. Положення даного колективного договору є обов`язковими для виконання Адміністрацією i працівниками Товариства (сторонами, що його підписали). Дія колективного договору поширюється на всіх працівників Товариства. Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що в Розділі 3 Оплата та нормування праці Галузевої угоди встановлено мінімальні обов`язкові гарантії в оплаті та нормуванні праці у сфері житлово-комунального господарства. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не нижче розміру мінімальної заробітної плати. Мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а мінімальну тарифну ставку робітника I розряду з 01 червня 2021 року в розмірі не менше 180 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відповідно в умовах Галузевої угоди, що діяли до 2019 року розмір становив не менше 120 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідно до 01 червня 2021 року - 160 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). За умов подальшої зміни законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму Підприємствами переглядаються мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю та мінімальний розмір тарифної ставки робітника 1 розряду з часу його запровадження з дотриманням встановлених Галузевою угодою співвідношень розмірів тарифних ставок та посадових окладів (відповідно до пункту 3.1.2. Галузевої угоди). Умовами Колективного договору, а саме, в пункті 6 визначено, що оплата праці робітників здійснюється на основі чинної в Товаристві тарифної сітки з використанням міжрозрядних тарифних коефіцієнтів відповідно до Галузевої угоди на 2017-2018 роки. Для забезпечення росту реальної заробітної плати працівників Товариства протягом дії Галузевої угоди встановлено коефіцієнт співвідношення до мінімальної тарифної ставки (окладу) робітника I розряду у розмірі не більше 1,3. Проте, замість застосування протягом дії Галузевої угоди коефіцієнта співвідношення до мінімальної тарифної ставки (окладу) робітника I розряду у розмірі 1,3, відповідачем застосовувався коефіцієнт 1, що не забезпечувало виконання його основної функції - росту реальної заробітної плати. Неправомірні дії AT Облтеплокомуненерго щодо застосування коефіцієнту співвідношення на рівні 1 призвело до порушення прав робітників на забезпечення росту реальної заробітної плати, що призвело до матеріальних втрат ОСОБА_1 , як працівника підприємства, за період з 01.10.2019 року по 26.09.2022 року, і тягне за собою необхідність перерахунку посадових окладів, надбавок та премій за весь цей період. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що їй безпідставно не була нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в 2019-2022 роках, внаслідок чого вона недоотримала 32 256,00 грн. Також відповідачем не в повному розмірі була виплачена вихідна допомога при звільненні. Апелянт вказує, що за даними AT Облтеплокомуненерго, відповідно до платіжного доручення №8261 від 26.09.2022 року та відомості розподілу виплат AT Облтеплокомуненерго ОСОБА_1 виплачена вихідна допомога при звільненні в сумі 113 756,75 грн. Проте, за даними AT Облтеплокомуненерго, відповідно до наказу №164/к від 26.09.2022 року вихідна допомога складається з розміру середнього місячного заробітку ОСОБА_1 - 76 445,00 грн. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 95 294,19 грн. Отже, 76 445,00 грн. + 95 294,19 грн. = 171 739,19 грн. Нараховані податки на заробітну плату: 171 739,19 грн. х 20,5% = 35 206,54 грн. За таких обставин, позивач мала отримати вихідну допомогу при звільненні в сумі: 171 739,19 грн. - 35 206,54 грн. = 136 532,65 грн., а отримала лише 113 756,75 грн., тобто їй неправомірно зменшено суму вихідної допомоги при звільненні на 22 775,90 грн. Отже, загальна сума неправомірно невиплаченої відповідачем позивачу заробітної плати на день звільнення становить 2 754 284,55 грн., яка складається з: суми недонарахованого і невиплаченого посадового окладу - 1 077 997,77 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки - 430 114,97 грн., суми ненарахованої і невиплаченої премії - 627 668,46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки за безперервний стаж - 563 471,46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення - 32 256,00 грн., суми неправомірно зменшеної вихідної допомоги при звільненні - 22 775 грн. 90 коп. Апелянт стверджувала, що оскільки при її звільненні відповідач свого обов`язку щодо проведення розрахунку із працівником не здійснив, тому наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої статтею 117 КЗпП України. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції повинен був розглянути дану справу у відповідності до приписів ч.1 статті 13 ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів. Проте, під час ухвалення оскаржуваного судового рішення по справі, суд першої інстанції не врахував наведені вище обставини та, зокрема, обставини того, що дослідженими матеріалами справи в повній мірі підтверджується факт того, що відповідач в порушення чинного законодавства та підзаконних нормативно-правових актів, в тому числі, i Галузевої угоди та Колективного трудового договору, проводив виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі та не в повній мірі, у зв`язкy з чим ухвалив судове рішення при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, які судом першої інстанції враховані не були, та при неправильному застосуванні норм матеріального i процесуального права, у зв`язку з чим рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09.06.2023 року підлягає скасуванню, із ухваленням судом апеляційної інстанції нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу AT Облтеплокомуненерго просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.06.2023 року. Ухвалою апеляційного суду від 07.12.2023 року (а.с.237, том 2), сторонам даного спору апеляційним судом було запропоновано, для перевірки у повному обсязі, всіх доводів та заперечень сторін, заявити відповідне клопотання про призначення у даній справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи, щодо предмета спору у справі. В подальшому, сторонами спору дане клопотання заявлено не було. В судове засідання апеляційного суду 13.03.2024 року учасники справи, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з`явились. 05.03.2024 року на адресу апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравченка В.В. надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача (а.с.259-260, том 2). 13.03.2024 року на адресу апеляційного суду від відповідача AT Облтеплокомуненерго надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.261, том 2). Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку. В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 з 01.03.1996 року перебувала у трудових відносинах з АТ Облтеплокомуненерго, 26.09.2022 року позивач була звільнена з роботи у зв`язку зі скороченням штату працівників, на підставі п.1 статті 40 КЗпП України (а.с.69-71,83, том 1). Наказом Голови правління АТ Облтеплокомуненерго від 24.03.2022 року №74 призупинено дію трудових договорів з працівниками АТ OTKE, окрім працівників, визначених у додатку №1 до цього наказу (а.с.39-41, том 2). З копії наказу Голови правління АТ Облтеплокомуненерго від 12.07.2022 року №172 Про зміни у штатному розписі адміністративно-керівного апарату, департаменту обслуговування споживачів вбачається, що з 27.09.2022 року зі штатного розпису адміністративно-керівного апарату виведено посаду заступника голови правління з фінансового аналізу, бюджетування та тарифної політики (а.с.78-79, том 1). Згідно повідомлення АТ Облтеплокомуненерго №971/14 від 14.07.2022 року, ОСОБА_1 було попереджено про наступне звільнення з посади заступника голови правління з фінансового аналізу, бюджетування та тарифної політики, яке заплановане 26.09.2022 року (а.с.81, том 1). Відповідно до пропозиції АТ Облтеплокомуненерго №1442/14 від 22.09.2022 року, ОСОБА_1 запропоновано інші вакантні посади, згідно вимог статті 49-2 КЗпП України (а.с.82, том 1). Згідно наказу №164/к від 26.09.2022 року, ОСОБА_1 звільнено з роботи 26.09.2022 року на підставі п.1 статті 40 КЗпП України. Наказано: виплатити вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до статті 44 КЗпП України, компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки із розрахунку 31-го календарного дня на рік за періоди роботи: з 16.08.2020 року по 15.08.2021 року - 19 календарних днів (залишок), з 16.08.2021 року по 15.08.2022 року - 19 календарних днів, з 16.08.2022 року по 26.09.2022 року - 00 (нуль) календарних днів (а.с.83, том 1). Згідно довідки розрахунку, ОСОБА_1 26.09.2022 року нараховано 171 739,19 грн., з яких: 95 294,19 грн. - компенсація за невикористану відпустку, 76 445,00 грн. - вихідна допомога; та виплачено 113 756,75 грн. (з урахуванням утриманих сум: внески та податки - 32 123,08 грн., виплачений аванс в рахунок заробітної плати - 23 540,36 грн.) (а.с.53,54, том 2). Відповідно до наказів Про встановлення розміру надбавок та премії керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям; про виплату премії виробничому персоналу від 31.10.2019 року №318, від 29.11.2019 року №349, від 31.12.2019 року №373 з додатками до них, ОСОБА_1 , як заступнику голови правління, встановлено % надбавки за жовтень-грудень 2019 року на рівні 10% , % премії - 30% (а.с.42-47, том 2). Відповідно до наказів Про встановлення розміру надбавок та премії керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям; про виплату премії виробничому персоналу від 31.01.2020 року №30, від 28.02.2020 року №52, від 31.03.2020 року №75, від 30.04.2020 року №108, від 28.05.2020 року №135, від 30.06.2020 року №166, від 30.07.2020 року №194, від 31.08.2020 року №224, від 30.09.2020 року №258, від 30.10.2020 року №343, від 30.11.2020 року №384, від 31.12.2020 року №422, з додатками до них, ОСОБА_1 , як заступнику голови правління з економіки та тарифної політики, встановлено: % надбавки згідно Колективного договору за січень-грудень 2020 року - 50%; % надбавки за січень-грудень 2020 року - 10% ; % премії згідно Колективного договору за січень-грудень 2020 року - до 30%; % премії за січень-квітень 2020 року - 30%, за травень-вересень 2020 року - 20%, за жовтень-грудень 2020 року - 10% (а.с.114-137, том 1). Відповідно до наказів Про встановлення розміру надбавок та премії керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям; про виплату премії виробничому персоналу від 29.01.2021 року №20, від 26.02.2021 року №42, від 31.03.2021 року №65, від 29.04.2021 року №102, від 31.05.2021 року №120, від 30.06.2021 року №144, від 29.07.2021 року №160, від 30.09.2021 року №229, від 28.10.2021 року №334, від 30.11.2021 року №402, від 30.12.2021 року №444, з додатками до них, ОСОБА_1 , як заступнику голови правління з економіки та тарифної політики, встановлено: % надбавки згідно Колективного договору за січень-грудень 2021 року - 50%; % надбавки за січень-травень, вересень-грудень 2021 року - 10%, червень-липень 2021 року - 5%; % премії згідно Колективного договору за січень-грудень 2021 року - до 30%; % премії за січень-грудень 2021 року - 10% (а.с.91-113, том 1). Відповідно до наказів Про встановлення розміру надбавок та премії керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям; про виплату премії виробничому персоналу від 31.01.2022 року №45, від 25.03.2022 року №78, від 18.04.2022 року №89, з додатками до них, ОСОБА_1 , як заступнику голови правління з фінансового аналізу, бюджетування та тарифної політики, встановлено: % надбавки згідно Колективного договору за січень-березень 2022 року - 50%; % надбавки за січень-березень 2022 року - 10%; % премії згідно Колективного договору за січень-березень 2022 року - до 30%; % премії за січень-березень 2022 року - 10% (а.с.85-90, том 1). Згідно проведеного позивачем розрахунку, загальна заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 становить 2 754 284,55 грн., яка складається з: суми недонарахованого і невиплаченого посадового окладу - 1 077 997,77 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки - 430 114,97 грн., суми ненарахованої і невиплаченої премії - 627 668,46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки за безперервний стаж - 563 471, 46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення - 32 256,00 грн., суми неправомірно зменшеної вихідної допомоги при звільненні - 22 775,90 грн. (а.с.1-63, том 1). Згідно проведеного позивачем розрахунку, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 за період з 26.09.2022 року по 09.06.2023 року, становить 220 700 грн. (а.с.205-206, том 2). Згідно копії довідки розрахунку середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 , за 2019 рік її середньоденна зарплата склала 3 154,18 грн., нарахована заробітна плата за звітний рік - 685 245,76 грн.; за 2020 рік - 3 834,16 грн., нарахована заробітна плата за звітний рік - 742 013,17 грн.; за 2021 рік - 3 975,04 грн., нарахована заробітна плата за звітний рік - 823 824,64 грн. (а.с.38, том 2). Протоколом засідання правління АТ Облтеплокомуненерго від 17.05.2021 року вирішено з метою підтримання стабільного функціонування підприємства, тимчасово з 17.05.2021 року по 22.10.2021 року на період подолання фінансових труднощів підприємства, залишити без змін функціонування норм колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених галузевою угодою, з можливістю за умови наявності фінансової спроможності поступового застосування (введення) положень галузевої угоди (а.с.49, том 2). Копіями балансів (звітів про фінансовий стан) за 2019 рік, 2020 рік, 2021 рік підтверджується фінансове становище АТ Облтеплокомуненерго (а.с.55-66, том 2). Розпорядженням Голови правління АТ Облтеплокомуненерго від 01.03.2022 року, у зв`язку з військовою агресією проти України, враховуючи Указ Президента від 24.02.2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, з метою підтримки працівників Товариства, виплату авансу зарплати працівникам за березень 2022 року проведено у розмірі 90% від посадового окладу працівника, а в наступних місяцях здійснити остаточний розрахунок працівників АТ Облтеплокомуненерго за фактично відпрацьований час, у тому числі з подальшим відрахуванням зайво виданих коштів у разі виникнення такої необхідності (а.с.67, том 2). Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 09.06.2023 року, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку, що під час розгляду справи судом не встановлено порушення АТ Облтеплокомуненерго прав ОСОБА_1 при здійсненні розрахунку при звільненні, що є підставою для відмови у задоволенні її позову. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що: жодним нормативним чи локальним актом, до якого відноситься колективний договір, не передбачено встановлення коефіцієнту співвідношення до тарифної ставки (окладу) у твердому, незмінному, сталому значенні 1.3; за спірний період адміністрація Товариства та профспілковий комітет не приймали рішень про застосування коефіцієнту 1.3; жодним нормативним чи локальним актом не передбачено сталий, незмінний розмір надбавки до посадового окладу в розмірі 50% та її автоматичне застосування; розмір премії гранично обмежується 50% (за рішенням власника уповноваженого органу); накази про встановлення позивачці премії в розмірі 50% відсутні; у період з 01.03.2019 року по 09.06.2021 року діяв колективний договір, в якому відсутній пункт про надбавки за безперервний стаж роботи, а у подальшому, дані надбавки повністю виплачені; позивач не подавала до АТ Облтеплокомуненерго заяви на виплату матеріальної допомоги, рішень щодо надання ОСОБА_1 матеріальної допомоги не приймалось; відрахування із заробітної плати позивача 22 775,90 грн. здійснено у повернення виданого в рахунок заробітної плати авансу. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що судом першої інстанції ухвалено необґрунтоване рішення, висновки якого не відповідають фактичним обставинам справи та наданим стороною позивача письмовим доказам, а також нормам матеріального і процесуального права, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 09.06.2023 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. За доводами апелянта, в період роботи ОСОБА_1 діяв відповідний Колективний договір на 2017-2018 роки, прийнятий на конференції трудового колективу 23.02.2017 року; Колективний договір на 2019-2021 роки, прийнятий на конференції трудового колективу 01.03.2019 року та Колективний договір на 2021-2024 роки, прийнятий на конференції трудового колективу 09.06.2021 року. Так, у відповідності до Розділу І Колективного договору на 2021-2024 роки передбачено, що сторони визнають даний колективний договір нормативним актом, на підставі якого буде здійснюватися регулювання всіх соціально-економічних, виробничих i трудових відносин на підприємстві протягом усього періоду його дії. Колективний договір укладено відповідно до чинного законодавства. Положення даного колективного договору є обов`язковими для виконання Адміністрацією i працівниками Товариства (сторонами, що його підписали). Дія колективного договору поширюється на всіх працівників Товариства. Апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що в Розділі 3 Оплата та нормування праці Галузевої угоди встановлено мінімальні обов`язкові гарантії в оплаті та нормуванні праці у сфері житлово-комунального господарства. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не нижче розміру мінімальної заробітної плати. Мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, а мінімальну тарифну ставку робітника I розряду з 01 червня 2021 року в розмірі не менше 180 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відповідно в умовах Галузевої угоди, що діяли до 2019 року розмір становив не менше 120 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідно до 01 червня 2021 року - 160 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). За умов подальшої зміни законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму Підприємствами переглядаються мінімальна тарифна ставка (оклад) за просту некваліфіковану працю та мінімальний розмір тарифної ставки робітника 1 розряду з часу його запровадження з дотриманням встановлених Галузевою угодою співвідношень розмірів тарифних ставок та посадових окладів (відповідно до пункту 3.1.2. Галузевої угоди). Умовами Колективного договору, а саме, в пункті 6 визначено, що оплата праці робітників здійснюється на основі чинної в Товаристві тарифної сітки з використанням міжрозрядних тарифних коефіцієнтів відповідно до Галузевої угоди на 2017-2018 роки. Для забезпечення росту реальної заробітної плати працівників Товариства протягом дії Галузевої угоди встановлено коефіцієнт співвідношення до мінімальної тарифної ставки (окладу) робітника I розряду у розмірі не більше 1,3. Проте, замість застосування протягом дії Галузевої угоди коефіцієнта співвідношення до мінімальної тарифної ставки (окладу) робітника I розряду у розмірі 1,3, відповідачем застосовувався коефіцієнт 1, що не забезпечувало виконання його основної функції - росту реальної заробітної плати. Неправомірні дії AT Облтеплокомуненерго щодо застосування коефіцієнту співвідношення на рівні 1 призвело до порушення прав робітників на забезпечення росту реальної заробітної плати, що призвело до матеріальних втрат ОСОБА_1 , як працівника підприємства, за період з 01.10.2019 року по 26.09.2022 року, і тягне за собою необхідність перерахунку посадових окладів, надбавок та премій за весь цей період. Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 09.06.2023 року, зважаючи на наступне. Відповідно до ч.1 статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч.1 статті 1 Закону України Про оплату праці, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 97 КЗпП України визначено, що оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок, посадових окладів працівникам, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються роботодавцем з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті. Роботодавець (роботодавець - фізична особа) не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами. Положення ч.1 статті 47 КЗпП України передбачають, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Згідно статті 83 КзпП України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Згідно з ч.1 статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Відповідно до статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше ніж за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більше як за період, встановлений частиною першою цієї статті. Закріплені у статтях 116, 117 КЗпП України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними відповідно до законодавства всіх виплат в день звільнення та водночас стимулюють роботодавцем не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником. Згідно із статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Щодо застосування коефіцієнту співвідношення для забезпечення росту реальної заробітної плати до тарифної ставки (окладу) робітника І розряду у розмірі не більше 1.3, необхідно зазначити наступне. Відповідно п. 6 Розділу IV Колективного договору на 2017-2018 роки, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом працівників ПАТ Облтеплокомуненерго (зі змінами та доповненнями на 2019-2021 роки), на який посилається ОСОБА_1 у своєму позові, як на підставу для нарахування їй заробітної плати з урахуванням коефіцієнту 1.3, оплата праці робітників здійснюється на основі чинної у товаристві тарифної сітки, із використанням міжрозрядних тарифних коефіцієнтів, відповідно до Галузевої угоди на 2017-2018 роки. Для забезпечення реального росту коефіцієнту заробітної плати працівників Товариства, протягом дії Галузевої угоди встановлено коефіцієнт співвідношення до тарифної ставки (окладу) робітника 1 розряду у розмірі не більше 1.3. Питання встановлення коефіцієнту співвідношення до тарифної ставки (окладу) робітника 1 розряду розглядається та вирішується адміністрацією спільно з профспілковим комітетом, з урахуванням економічного становища Товариства кожної дільниці, зони обслуговування Товариства окремо. Відповідно п.6 Розділу IV Колективного договору на 2021-2024 роки, укладеного між адміністрацією та профспілковим комітетом працівників АТ Облтеплокомуненерго, для забезпечення росту реальної заробітної плати працівників Товариства протягом дії Галузевої угоди встановлено коефіцієнт співвідношення до тарифної ставки (окладу) робітника 1 розряду у розмірі не більше 1.3 та персональні оклади. Питання встановлення коефіцієнту співвідношення до тарифної ставки (окладу) робітника 1 розряду розглядається та вирішується адміністрацією спільно з профспілковим комітетом, з урахуванням економічного становища Товариства кожної дільниці, зони обслуговування Товариства окремо. Вищезазначеними положеннями Колективних договорів АТ Облтеплокомуненерго визначено, що підставою для застосування коефіцієнту співвідношення до тарифної ставки (окладу) у розмірі не більше 1,3 є спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету. При цьому, у будь-якому разі, приймається до уваги економічне становище товариства. Застосування відповідачем коефіцієнту не більше 1,3, на який посилається позивач, є виключно правом сторін Колективного договору, яке застосовується за визначених умов. Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, жодним нормативним чи локальним актом, до якого відноситься колективний договір, не передбачено встановлення коефіцієнту у твердому, незмінному, сталому значенні 1.3. У колективному договорі лише є обмеження величини такого коефіцієнту, який не може перевищувати 1.3. Визначення конкретної ставки коефіцієнту, як і самої можливості встановлення коефіцієнту, віднесено до компетенції адміністрації та профспілкового комітету. Зважаючи на те, що за періоди, за які ставиться позивачем вимога, адміністрація Товариства та профспілковий комітет не приймали рішень стосовно застосування коефіцієнту 1.3, суд першої інстанції дійшов вірного по суті висновку щодо відсутності підстав для перерахунку заробітної плати ОСОБА_1 . Щодо доплат та надбавок до тарифних ставок, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Пунктом 3.1.8. Галузевої угоди на 2017-2021 роки визначено, що перелік та розмір доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів визначається додатком 6 цієї Угоди. При цьому, у додатку 6 Галузевої угоди 2017-2021 р.р. передбачено надбавки за високі досягнення у праці - до 50 відсотків посадового окладу. Згідно з п.9 Розділу IV Колективного договору на 2017-2018 роки керівним працівникам, професіоналам і фахівцям встановлюється надбавка за високі досягнення у праці до 50% посадового окладу. Такі ж положення містяться у п.9 Розділу IV Колективного договору на 2021-2024 роки. Відповідно до наданих відповідачем наказів Голови правління АТ Облтеплокомуненерго про встановлення розміру надбавок та премій керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям; про виплату премії виробничому персоналу з додатками: від 31.10.2019 року №318, від 29.11.2019 року №349, від 31.12.2019 року №373, з додатками до них, ОСОБА_1 , як заступнику голови правління, встановлено % надбавки за жовтень-грудень 2019 року на рівні 10% , % премії - 30% (а.с.42-47, том 2); від 31.01.2020 року №30, від 28.02.2020 року №52, від 31.03.2020 року №75, від 30.04.2020 року №108, від 28.05.2020 року №135, від 30.06.2020 року №166, від 30.07.2020 року №194, від 31.08.2020 року №224, від 30.09.2020 року №258, від 30.10.2020 року №343, від 30.11.2020 року №384, від 31.12.2020 року №422, з додатками до них, ОСОБА_1 , як заступнику голови правління з економіки та тарифної політики, встановлено: % надбавки згідно Колективного договору за січень-грудень 2020 року - 50%; % надбавки за січень-грудень 2020 року - 10% ; % премії згідно Колективного договору за січень-грудень 2020 року - до 30%; % премії за січень-квітень 2020 року - 30%, за травень-вересень 2020 року - 20%, за жовтень-грудень 2020 року - 10% (а.с.114-137, том 1); від 29.01.2021 року №20, від 26.02.2021 року №42, від 31.03.2021 року №65, від 29.04.2021 року №102, від 31.05.2021 року №120, від 30.06.2021 року №144, від 29.07.2021 року №160, від 30.09.2021 року №229, від 28.10.2021 року №334, від 30.11.2021 року №402, від 30.12.2021 року №444, з додатками до них, ОСОБА_1 , як заступнику голови правління з економіки та тарифної політики, встановлено: % надбавки згідно Колективного договору за січень-грудень 2021 року - 50%; % надбавки за січень-травень, вересень-грудень 2021 року - 10%, червень-липень 2021 року - 5%; % премії згідно Колективного договору за січень-грудень 2021 року - до 30%; % премії за січень-грудень 2021 року - 10% (а.с.91-113, том 1); від 31.01.2022 року №45, від 25.03.2022 року №78, від 18.04.2022 року №89, з додатками до них, ОСОБА_1 , як заступнику голови правління з фінансового аналізу, бюджетування та тарифної політики, встановлено: % надбавки згідно Колективного договору за січень-березень 2022 року - 50%; % надбавки за січень-березень 2022 року - 10%; % премії згідно Колективного договору за січень-березень 2022 року - до 30%; % премії за січень-березень 2022 року - 10% (а.с.85-90, том 1). Таким чином, виплата надбавки за високі досягнення у праці ОСОБА_1 проводилась відповідно до умов Колективного договору у розмірі до 50%. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що роботодавцем не передбачено сталого, незмінного розміру такої надбавки та автоматичного її застосування. Щодо нарахування премії керівникам, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам, необхідно зазначити, що додатками №2 до Колективних договорів є Положення про преміювання керівників, професіоналів, фахівців та технічних спеціалістів АТ Облтеплокомуненерго за рахунок фонду оплати праці на відповідні роки. Пунктом 1.2. вказаного Положення визначено, що умови введення та розміри надбавок, премій та інших компенсаційних виплат всім працівникам власник або уповноважений ним орган вирішує самостійно (стаття 97 КЗпП України). Премії керівників, професіоналів, фахівців та технічних спеціалістів Товариства виплачуються з фонду оплати праці за рахунок собівартості (п.2.1. Положення). Згідно п.2.2. Положення, підставою для виплати премій з фонду оплати праці є рішення власника або уповноваженого ним органу, прийняте виходячи з рівня виконання кожним працівником власних посадових обов`язків, належного виконання покладених на нього завдань тощо за певний календарний період за поданням начальника відповідного структурного підрозділу з урахуванням фінансово-економічної ситуації на Товаристві, що склалася на момент прийняття рішення щодо розміру преміювання. Крім, цього п.2.4. Положення визначає виключно порядок нарахування премій, а саме премії нараховуються за фактично відпрацьований час за місяць на заробіток по посадовим окладам та на всі види доплат та надбавок по основній роботі. Накази про встановлення позивачу премії в розмірі саме 50% відсутні, при цьому, в матеріалах справи містяться накази голови правління АТ Облтеплокомуненерго, де у відповідні місяці ОСОБА_1 встановлювалась премія до 10% (вказані накази перелічені вище). За даних обставин, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення премії у розмірі 50%. Щодо надбавки до посадового окладу працівникам за безперервний стаж роботи апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Надбавка до тарифної ставки чи посадового окладу працівникам основних професій за безперервний стаж роботи на підприємствах та організаціях сфери тепло-, водопостачання і водовідведення усіх організаційно-правових форм та форм власності, передбачена у п.3.1.9 змін і доповнень до Галузевої угоди на 2017-2021 роки. Повідомну реєстрацію цих змін до Галузевої угоди на 2017-2021 роки у відповідності до чинного законодавства, проведено Мінекономіки України 11.05.2021 року за №10, таким чином, зміни набули чинності 11.05.2021 року. Відтак, виплата надбавки за безперервний стаж роботи до 11.05.2021 року у Товаристві не була передбачена. 17.05.2021 року на засіданні Правління АТ Облтеплокомуненерго прийнято рішення (на підставі ч.2 статті 14 Закону України Про оплату праці) з метою підтримання стабільного функціонування підприємства, тимчасово з 17.05.2021 року по 22.10.2021 року - на період подолання фінансових труднощів підприємства, залишити без змін функціонування норм колективного договору, що допускають оплату праці нижче від норм, визначених Галузевою угодою, з можливістю за умови наявності фінансової спроможності поступового застосування (введення) положень Галузевої угоди. Додатком №23 до Колективного договору на 2021-2024 роки, що прийнятий на конференції трудового колективу 09.06.2021 року, є Положення Про встановлення і умови виплати щомісячної надбавки до тарифної ставки чи посадового окладу працівникам основних професій за безперервний стаж роботи на АТ Облтеплокомуненерго. Відповідно до п.3.1. вказаного Положення надбавка робітникам на підприємстві обчислюється, нараховується і виплачується щомісяця за фактично відпрацьований час виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) робітника основної професії без урахування інших надбавок і доплат. Надбавка керівникам, професіоналам, фахівцям та технічним службовцям на підприємстві обчислюється, нараховується і виплачується щомісяця за фактично відпрацьований час виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) техніка І категорії основного виробництва без урахування інших надбавок і доплат. У зв`язку із зазначеним, доплати за безперервний стаж почали виплачуватись у Товаристві з листопада 2021 року, та виплачені позивачу в повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для нарахування позивачу ОСОБА_1 надбавки до посадового окладу за безперервний стаж роботи до листопада 2021 року. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що їй безпідставно не була нарахована та виплачена матеріальна допомога на оздоровлення в 2019-2022 роках, внаслідок чого вона недоотримала 32 256,00 грн. Також відповідачем не в повному розмірі була виплачена вихідна допомога при звільненні. Апелянт вказує, що за даними AT Облтеплокомуненерго, відповідно до платіжного доручення №8261 від 26.09.2022 року та відомості розподілу виплат AT Облтеплокомуненерго ОСОБА_1 виплачена вихідна допомога при звільненні в сумі 113 756,75 грн. Проте, за даними AT Облтеплокомуненерго, відповідно до наказу №164/к від 26.09.2022 року вихідна допомога складається з розміру середнього місячного заробітку ОСОБА_1 - 76 445,00 грн. та компенсації за невикористану відпустку в сумі 95 294,19 грн. Отже, 76 445,00 грн. + 95 294,19 грн. = 171 739,19 грн. Нараховані податки на заробітну плату: 171 739,19 грн. х 20,5% = 35 206,54 грн. За таких обставин, позивач мала отримати вихідну допомогу при звільненні в сумі: 171 739,19 грн. - 35 206,54 грн. = 136 532,65 грн., а отримала лише 113 756,75 грн., тобто їй неправомірно зменшено суму вихідної допомоги при звільненні на 22 775,90 грн. Отже, загальна сума неправомірно невиплаченої відповідачем позивачу заробітної плати на день звільнення становить 2 754 284,55 грн., яка складається з: суми недонарахованого і невиплаченого посадового окладу - 1 077 997,77 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки - 430 114,97 грн., суми ненарахованої і невиплаченої премії - 627 668,46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої надбавки за безперервний стаж - 563 471,46 грн., суми ненарахованої і невиплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення - 32 256,00 грн., суми неправомірно зменшеної вихідної допомоги при звільненні - 22 775 грн. 90 коп. Апелянт стверджувала, що оскільки при її звільненні відповідач свого обов`язку щодо проведення розрахунку із працівником не здійснив, тому наявні підстави для застосування до відповідача відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 09.06.2023 року, виходячи із наступного. Умови виплати працівникам АТ Облтеплокомуненерго матеріальної допомоги передбачені Положеннями Про встановлення та надання матеріальної допомоги працівникам АТ ОТКЕ на відповідні роки, що є Додатком №8 до колективного договору на 2017-2018 роки (зміни та доповнення на 2019-2021 роки) та колективного договору на 2021-2024 роки. У Положеннях зазначено, що матеріальна допомога, що виплачується штатним працівникам АТ ОТКЕ, розподіляється в залежності від підстав та порядку її надання на матеріальну допомогу, що має систематичний характер і надається всім або більшості працівників за рахунок собівартості, та одноразову матеріальну допомогу, яка виплачується за рахунок прибутку Товариства. Питання надання матеріальної допомоги, передбаченої цим Положенням, незалежно від її виду та підстав надання, розглядається та вирішується адміністрацією спільно з профспілковим комітетом з урахуванням економічного становища Товариства, що склалося на момент розгляду заяви (клопотання) про надання допомоги. Вказані розміри матеріальної допомоги, за погодженням адміністрації та профспілки, можуть тимчасово визначатися у якості граничних максимальних розмірів додаткових соціальних пільг, що надаються Товариством. Щорічна допомога на оздоровлення працівників, про невиплату якої заявлено ОСОБА_1 , призначається у розмірі до 4-х діючих мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб по Україні у грудні відповідного року (розділ ІІ Положення). З огляду на вказані Положення, суд першої інстанції вірно зазначив, що матеріальна допомога позивачу правомірно не виплачувалася, оскільки матеріальна допомога на оздоровлення надається на підставі заяви (клопотання) працівника, який потребує матеріальної допомоги. За твердженням відповідача АТ ОТКЕ, такої заяви на виплату матеріальної допомоги позивачем ОСОБА_1 не подавалося, і позивачем вказані доводи відповідача не спростовано. В матеріалах справи відсутня як заява ОСОБА_1 на ім`я АТ ОТКЕ щодо виплати матеріальної допомоги, так і рішення АТ ОТКЕ щодо надання позивачу будь-якої матеріальної допомоги за 2019-2022 роки. Щодо тверджень позивача відносно неправомірного зменшення вихідної допомоги при її звільнені, необхідно зазначити наступне. Як вбачається із матеріалів справи, компенсація за невикористану відпустку ОСОБА_1 становить 95 294,19 грн., вихідна допомога - 76 445,00 грн., виплачено: 113 756,75 грн. (з урахуванням утриманих сум: внески та податки - 32 123,08 грн., виплачений аванс в рахунок заробітної плати - 23 540,36 грн.) (а.с.53,54, том 2). 01.03.2022 року, з метою підтримання працівників Товариства, на підставі розпорядження адміністрації АТ ОТКЕ, було перераховано всім працівникам 90% посадового окладу працівника як аванс, виданий в рахунок заробітної плати (для ОСОБА_1 - 23 540,36 грн.). У зв`язку із тим, що з ОСОБА_1 було призупинено трудовий договір, і виплата заробітної плати не проводилась, то на час виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги, з неї відраховано 23 540,36 грн. за аванс, виданий в рахунок заробітної плати, у відповідності до статті 127 КЗпП України. Згідно із статтею 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, зокрема для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати. Оскільки судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 відповідачем виконано свій обов`язок щодо проведення з нею розрахунку, і позивачем не доведено наявності у відповідача перед ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі, то, відповідно, відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. Приймаючи до уваги вищенаведене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку рішення суду першої інстанції від 09.06.2023 року про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки такий висновок суду узгоджується із фактичними документально підтвердженими обставинами справи та нормами права, які регламентують спірні правовідносини. За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.06.2023 року, підлягає залишенню без змін. Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 09 червня 2023 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Головуючий: Судді: