Ухвала КЦС ВС № 355/1117/23

УХВАЛА 21 березня 2024 року м. Київ справа № 355/1117/23 провадження № 61-4032ск24 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 16 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів, ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров П. В., приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчик В. В., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15 травня 2020 року № 12319, який вчинений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» боргу у розмірі 21 759,15 грн, стягнути з ТОВ «ФК «Кредит Капітал» безпідставно одержані грошові кошти за виконавчим написом від 15 травня 2020 року № 12319, який вчинений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. у розмірі 21 759,15 грн. Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 16 листопада 2023 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року, позов ОСОБА_1 залишено без розгляду. 18 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 16 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у вказаній вище справі. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів. Ціна позову у цій справі станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн) та становить 21 759,15 грн, справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження. Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено. Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)). Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 19 лютого 2024 року у справі № 636/2731/20 (провадження № 61-1854ск24). Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 16 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Київської області Колейчик Володимир Вікторович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров