Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/29602/23
від 21.03.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 березня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/29602/23 пров. № А/857/3856/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Качмара В.Я., Кузьмича С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року, головуючий суддя Валюх В.М., ухвалене у м. Луцьк, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : В вересні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ГУПФУ у Волинській області, в якому просила визнати протиправною відмову ГУ ПФУ у Волинській області нарахувати та виплатити індексацію (підвищення) до пенсії по втраті годувальника без застосування обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого Постановою № 168, розміром 1500 грн., зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії по втраті годувальника починаючи з 20.03.2023 року (в межах 6-ти місячного строку звернення до суду) відповідно до пункту 2 Постанови №168, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,197, в сумі 2987,73 грн. (19,7%х15166,15 грн.), без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку, передбаченого пунктами 1-7 Постанови №168, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., з урахуванням підвищення (індексації) проведеного згідно Постанови № 118 в сумі 1862,51 грн. (13303,64 грн. х 14%), щомісячної доплати 2000 грн., встановленої Постановою №713 від 14.07.2021 року та згідно судового рішення від 21.04.2023 року у справі № 140/6193/22. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що застосування для перерахунку пенсії положення пункту 10 Постанови №168 щодо обмеження прямо суперечить Конституції України, Закону №2262-ХІІ, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі Закон №1282-ХІІ), Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2020 року №2017-ІІІ (далі Закон № 2017-ІІІ). Крім того, Кабінет Міністрів України визначає виключно порядок індексації пенсії, а визначення розміру індексації пенсії та інших доходів громадян проводиться виключно законами України. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились нею у поданому адміністративному позові, однак безпідставно не взяті до уваги судом попередньої інстанції. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується посвідченням, матеріалами пенсійної справи №N/А2313-МВС. З 01.03.2023 року відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та її розмір після перерахунку становить 16 273,73 грн, в т. ч. підвищення до пенсії відповідно до Постанови № 168 в розмірі 1 500,00 грн., з урахуванням пункту 10 Постанови №168, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Волинській області від 08.09.2023 року №28849-27156/Ш-02/8-0300/23 року. 07.08.2023 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.03.2023 року, зокрема, із застосуванням фактичного коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,197 в сумі 2987,73 грн. (19,7 % х 15166,15 грн), без обмеження розміром 1500 грн. Листом від 08.09.2023 року №28849-27156/Ш-02/8-0300/23 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для виплати індексації пенсії в розмірі вищому за суму 1500 грн. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ст. 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії №2017-III від 05.10.2000 року (далі - Закон №2017), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Згідно із ч.2 ст.19 Закону №2017, державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Відповідно до ст.2 Закону України Про індексацію грошових доходів населення №1282-XII від 03.07.1991 (далі - Закон №1282), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування. Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України. Пунктами 2, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078) визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Статтею 19 Закону №2017 в частині порядку визначення та застосування державних соціальних гарантій в реалізації державної соціально-економічної політики, зокрема, зазначає, що виключно законами України визначається величина порогу індексації грошових доходів громадян. Відповідно до ст.2 Закону №1282, індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному КМУ, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Кабінет Міністрів України визначає виключно порядок індексації пенсії, а визначення розміру індексації пенсії та інших доходів громадян України проводиться виключно законами України. Статтею 43 Закону №2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Процитована норма статті 43 Закону №2262 міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII Порядок перерахунку пенсій Закону №2262. Частиною четвертою статті 63 Закону №2262 передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Отже, безпосередній словесний, логіко-граматичний та юридичний аналіз конструкцій та змісту вказаних правових норм дає підстави вважати, що перерахунок раніше призначених пенсій визначений статтею 63 Закону №2262. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених вказаною статтею. При цьому, обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону №2262, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсії, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами, виходячи зі змісту процитованого Закону. Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під умовами слід розуміти встановлення Урядом необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під порядком розуміється, що КМУ має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методу здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Урядом в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому, орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені ст.43 Закону №2262. Адже, до повноважень Уряду не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись КМУ. Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12.11.2019 року по справі №826/3858/18. Щодо положення абз.2 п.10 Постанови №168 про те, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень, колегія суддів зазначає, що наведене таке прямо суперечить нормам Законів №2017, №1282 та Конституції України, в тому числі й тому, що порушує право позивача на належний, гарантований державою, рівень пенсійного забезпечення, та як наслідок, призводить до додаткового обмеження максимального розміру його пенсії. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо заборони обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким вона призначена відповідно до Закону №2262, зокрема у постановах від 09.02.2021 року по справі №640/2500/18, від 10.09.2021 року по справі №300/633/19, від 24.09.2021 року по справі №370/2610/17. Також, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 року по справі №400/2085/19 вказав про протиправність обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262 та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262 з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, а не норми Закону №3668-VI. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а (п.56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосовувати підхід, який би був найбільш сприятливим для особи. Таким чином, колегія суддів вважає, що положення абз.2 п.10 Постанови №168 прямо суперечить нормам Конституції України та Законів №2262, №2017, №1282, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, які є спеціальними нормами та підлягають застосуванню органами ПФУ у межах спірних правовідносин. Відтак, дії пенсійного органу в частині обмеження відповідних виплат є протиправними, а обмеження індексації та максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону №2262 порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених ч.5 ст.17 Конституції України. Проте, суд першої інстанції не врахував вищенаведене та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України зменшивши основний розмір пенсії за вислугу років позивачу під час здійснення перерахунку відсоткового показника сум грошового забезпечення, а позовні вимоги підлягають задоволенню. Відтак, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового, яким адміністративний позов слід задовольнити. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №140/29602/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплатити індексацію (підвищення) до пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 без застосування обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», розміром 1500 грн. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити нарахування та виплачувати індексацію (підвищення) до пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 починаючи з 20.03.2023 року (в межах 6-ти місячного строку звернення до суду) відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії 1,197, в сумі 2987,73 грн. (19,7%х15166,15 грн.), без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку, передбаченого пунктами 1-7 Постанови №168, максимальним (граничним) розміром 1500 грн., з урахуванням підвищення (індексації) проведеного згідно Постанови №118 в сумі 1862,51 грн. (13303,64 грн. х 14%), щомісячної доплати 2000 грн., встановленої Постановою №713 від 14.07.2021 року та згідно судового рішення від 21.04.2023 року у справі № 140/6193/22. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич