Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/21032/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/21032/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г. Суддя-доповідач - Драчук Т. О. 21 березня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Полотнянка Ю.П. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в липні 2023 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.12.2022 №1441 "Про накладання дисциплінарного стягнення". Також, позивач просив зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за грудень 2022 року відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та додаткову винагороду за грудень 2022 року, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2022 №1441 «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. 22.01.2024 на адресу суду надійшов відзив від позивача, в якому останній зазначає про правомірність рішення суду першої інстанції та про відмову у задоволенні апеляційної скарги відповідача. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій підготовці №252 від 11.12.2022 позивача зараховано до списків особового складу вказаної військової частини та поставлено на всі види забезпечення. Окрім того, вказаним наказом позивача призначено стрільцем-снайпером 2 аеромобільного взводу 4 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону, ВОС-100672Д. Згідно акту підтвердження перебування військовослужбовця на території військової частини, військовому об`єкті, або появи на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, та у стані наркотичного сп`яніння від 13.12.2022 та протоколу А4350 №242 від 13.12.2022 встановлено, що позивач 12.12.2022, близько 08.00 один перебував на території військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, мляве та плутане мовлення, порушення координації рухів. Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області по справі №293/2193/22 (провадження №3/293/1774/2022) від 26.12.2022 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 (три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грг. 00 коп. Постановою Житомирського апеляційного суду від 11.05.2023 у справі №293/2193/22, постанову Черняхівського районного суду Житомирської області 26.12.2022 скасовано, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях позивача складу правопорушення. В подальшому, з метою відновлення свого порушеного права, представником позивача ОСОБА_2 17.05.2023 скеровано адвокатський запит, в якому просив, із врахуванням постанови Житомирського апеляційного суду від 11.05.2023 у справі №293/2193/22, визнати ОСОБА_1 таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності за перебуванням на території військової частини з ознаками сп`яніння, а також нарахувати та негайно виплатити йому премії за грудень 2022 року. Однак, військовою частиною НОМЕР_1 листом від 28.05.2023 за №8358 повідомлено позивача та його представника, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1441 від 28.12.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, за порушення вимог статей 11, 13, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що полягає в грубому порушенні військової дисципліни, перебування в стані алкогольного сп`яніння та невиконання законних вимог командира під час проходження військової служби, що могло призвести до підриву бойової готовності в умовах воєнного стану, ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану. Також, вищезазначеним наказом позивача позбавлено премії в повному обсязі за грудень 2022 року, а також додаткової винагороди за грудень 2022 року, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Не погоджуючись з наказом командира вiйськової частини НОМЕР_1 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та притягнення його до дисциплiнарної відповідальності у виглядi суворої догани, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що приписами статті 84 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення «може» передувати службове розслідування. Тобто з наведеної норми вбачається, що проведення службового розслідування не є обов`язковою підставою для накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та є правом, а не обов`язком командира військової частини. Службове розслідування за фактом перебування позивача на території військової частини та виконання обов`язку військової служби в нетверезому стані не призначалось. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1441 від 28.12.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, за порушення вимог статей 11, 13, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що полягає в грубому порушенні військової дисципліни, перебування в стані алкогольного сп`яніння та невиконання законних вимог командира під час проходження військової служби, що могло призвести до підриву бойової готовності в умовах воєнного стану, ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану. Також, вищезазначеним наказом позивача позбавлено премії в повному обсязі за грудень 2022 року, а також додаткової винагороди за грудень 2022 року, відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". З матеріалів справи встановлено, що згідно із протоколом №243від 13.12.2022 про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, складений та підписаний старшим оперативної групи військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 , про те, що солдат ОСОБА_1 12.12.2022 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння на території військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення військовослужбовця до закладу охорони здоров`я на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Разом з тим, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що від проведення медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння солдат ОСОБА_1 відмовився. Матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу такої відмови. Із матеріалів справи встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 подано до Черняхівського районного суду Житомирської області матеріали для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, відповідно постановою Черняхівського районного суду Житомирської області по справі №293/2193/22 (провадження №3/293/1774/2022) від 26.12.2022 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 (три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грг. 00 коп. Однак, Житомирським апеляційним судом у постанові від 19.04.2023 по справі №204/1186/23 встановлено, що відповідно до пункту 7 Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 №329, до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення). Враховуючи викладене, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, матеріалів та документів на підставі яких було винесено спірний наказ. Під час судового розгляду справи №293/2193/22 Житомирський апеляційний суд не знайшов підтвердження належними, допустимими та достовірними доказами те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки при складанні протоколу було порушено порядок огляду військовослужбовця на стан алкогольного сп`яніння. Постановою Житомирського апеляційного суду від 11.05.2023 у справі №293/2193/22 провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статі 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до вимог статті 78 КАС України обставини, встановлені постановою Житомирського апеляційного суду від 11.05.2023 у справі №293/2193/22 не доказуються при розгляді цієї справи. Отже, відповідачем не було встановлено належним чином обставини вчиненого правопорушення, його наслідки, ступень вини військовослужбовця, причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення. Тобто, відповідачем не вжито усіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності факту вчинення 12.12.2022 ОСОБА_1 правопорушення, у відповідача не було підстав для накладення дисциплінарного стягнення на позивача, з огляду на що наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2022 №1441 «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо вимоги позивача про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну премію за грудень 2022 року відповідно до наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 та додаткову винагороду за грудень 2022 року, передбачену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, суд першої інстанції зазначає, що додаткова винагорода та премія є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, право на призначення яких та визначення розміру виплати яких, покладається виключно на командування військової частини, а, отже, суд не може перебирати на себе повноваження командира військової частини в частині призначення додаткових видів грошового забезпечення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. У відповідності до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ). Відповідно до ч.2 ст.1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Згідно з ч.4 ст.2 Закону № 2232-ХІІ порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, яким також регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі. Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV (далі Дисциплінарний статут ЗСУ). Як передбачено ст.1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Згідно з ст.2 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі. Відповідно до ст.4 Дисциплінарного статуту ЗСУ визначає, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: - додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; - бути пильним, зберігати державну таємницю; - додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; - виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; - поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; - не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Як передбачено ч.3 ст.5 Дисциплінарного статуту ЗСУ стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків. Згідно з абз.1 ст.45 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачає, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення Відповідно до ст.48 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів). Згідно з ст.84 Дисциплінарного статуту ЗСУ прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Відповідно до пп.3 та пп.6 п.1 Методичних рекомендацій щодо проведення службових розслідувань №13488/С, затверджених 19 квітня 2016 року начальником Генерального штабу, для притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності проведення службового розслідування не є обов`язковим. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Згідно з ст.87 Дисциплінарного статуту ЗСУ дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого. Відповідно до ст.97, 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено. Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку. Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі Статут внутрішньої служби). Відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: - свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; - бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; - беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; - постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; - знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; - дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; - поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; - бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; - вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; - виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; - додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Згідно з ст.241 Статуту внутрішньої служби кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров`я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю). Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів військовослужбовцем на території військових частин (військових об`єктів) або виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби (поява на території військової частини) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, - є порушеннями військової дисципліни, що обліковуються для оцінки військової дисципліни, що передбачено п.2 Переліку порушень військової дисципліни, які обліковуються для оцінки стану військової дисципліни, що є Додатком 12 до Інструкції з надання доповідей і донесень про події; кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 №604. Як передбачено ст.26 Статуту внутрішньої служби передбачає, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Згідно з матеріалами справи, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №1441 від 28.12.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності, за порушення вимог статей 11, 13, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, що полягає в грубому порушенні військової дисципліни, перебування в стані алкогольного сп`яніння та невиконання законних вимог командира під час проходження військової служби, що могло призвести до підриву бойової готовності в умовах воєнного стану, ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено сувору догану. Відповідно до акту підтвердження перебування військовослужбовця на території військової частини, військовому об`єкті, або появи на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, та у стані наркотичного сп`яніння від 13.12.2022 та протоколу А4350 №242 від 13.12.2022 встановлено, що позивач 12.12.2022, близько 08.00 один перебував на території військової частини НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, мляве та плутане мовлення, порушення координації рухів. Направлення на медичний огляд до медичного пункту не здійснювалось та відповідний висновок не виносився. Згідно з ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. В свою чергу, єдиним доказом який підтверджує факт перебування позивача в стані алкогольного сп`яніння на території військової частини є акт підтвердження перебування військовослужбовця на території військової частини, військовому об`єкті, або появи на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, та у стані наркотичного сп`яніння від 13.12.2022. Разом з цим, згідно з ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Постановою Черняхівського районного суду Житомирської області по справі №293/2193/22 (провадження №3/293/1774/2022) від 26.12.2022 позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі двохсот п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 655 (три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) грг. 00 коп. Постановою Житомирського апеляційного суду від 11.05.2023 у справі №293/2193/22, постанову Черняхівського районного суду Житомирської області 26.12.2022 скасовано, провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях позивача складу правопорушення. Також, в цій постанові зазначено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, знаходячись на території військової частини в умовах воєнного стану, проте, матеріали справи не містять жодного належного і допустимого доказу такої відмови, при тому, що в акті про підтвердження перебування військовослужбовця в стані алкогольного сп`яніння зазначено: доставка ОСОБА_1 для медичного обстеження не є можливою у зв`язку з відсутністю матеріального і технічного забезпечення, що викликає обґрунтовані сумніви в дотриманні уповноваженими особами процедури встановлення стану сп`яніння у військовослужбовця. Інші пояснення, докази щодо підстав застосування дисциплінарного стягнення матеріали справи не містять. З урахуванням вказаного вище, обставин справи та норм законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2022 №1441 «Про накладення дисциплінарного стягнення» в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани, оскільки матеріали справи не містять достатньої кількості доказів, медичний огляд позивача не проводився, докази відмови, окрім зазначення в протоколі, матеріали справи не містять (з урахуванням обставин встановлених (Постановою Житомирського апеляційного суду від 11.05.2023 у справі №293/2193/22) в межах ч.6 ст.78 КАС України. Крім того, колегія суддів зазначає, що проведення службового розслідування в межах норм законодавства, Методичних рекомендацій щодо проведення службових розслідувань №13488/С та факту введення воєнного стану вважає, що для притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності проведення службового розслідування не є обов`язковим. Однак дана обставина, в сукупності, не спростовує висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Смілянець Е. С.