Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/2732/23-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2732/23-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 20 березня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Депутата Берегометської селищної ради Жебчука Юрія Дмитровича на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі за адміністративним позовом Депутата Берегометської селищної ради ОСОБА_1 до Берегометської селищної ради про визнання неповноважною сесії, визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Описова частина. Короткий зміст позовних вимог. У травні 2023 року Депутат Берегометської селищної ради ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Берегометської селищної ради, в якому просив визнати неповноважною двадцять першу сесію Берегометської селищної ради восьмого скликання Вижницького району Чернівецької області від 12.04.2023; визнати протиправним та скасувати рішення Берегометської селищної ради від 12.04.2023 "Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів". Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Відзив/заперечення на апеляційну скаргу. Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі та призначено її до судового розгляду в порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з посвідченням від 25.11.2020 №15 ОСОБА_1 є депутатом Берегометської селищної ради об`єднаної територіальної громади. Розпорядженням Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області №67-р від 11.04.2023 "Про скликання 21-ої позачергової сесії селищної ради VIII скликання" скликано 21-у позачергову сесію селищної ради VIII скликання 12.04.2023 о 10.00 год в приміщенні актової зали Берегометського ліцею №1 в смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області. На розгляд питань 21-ї сесії селищної ради VIII скликання винесено такі питання: 1.Про обрання лічильної комісії 21-ї селищної ради VIII скликання. Інф. ОСОБА_2 селищний голова; 2.Про обрання секретаріату 21-ї селищної ради VIII скликання. Інф. ОСОБА_2 селищний голова; 3.Про затвердження порядку денного та регламенту 21-ї селищної ради VIII скликання. Інф. ОСОБА_2 селищний голова; 4.По внесення змін до бюджету Берегометської селищної територіальної громади на 2023 рік. Інф. ОСОБА_3 начальник фінансового відділу; 5.Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її в оренду чи постійне користування. Інф. ОСОБА_4 начальник відділу земельних ресурсів; 6.Про внесення змін в попередньо прийняте рішення. Інф. ОСОБА_4 начальник відділу земельних ресурсів; 7.Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення. Інф. ОСОБА_4 начальник відділу земельних ресурсів; 8.Про надання дозволу на продовження виготовлення технічної документації щодо інвентаризації земель. Інф. ОСОБА_4 начальник відділу земельних ресурсів; 9.Про надання дозволу на виготовлення технічної документації щодо інвентаризації земель. Інф. ОСОБА_4 начальник відділу земельних ресурсів; 10.Про розгляд заяв та клопотань. Інф. ОСОБА_4 начальник відділу земельних ресурсів;

11. Про заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Інф. ОСОБА_5 селищний голова. Про скликання 21-ої сесії від 12.04.2023 депутатів Берегометської селищної ради повідомлено через месенджер "Вайбер" на їх контактні телефони або ж особисто. Вказане повідомлення отримав і позивач 11.04.2023, про що свідчить скриншот з повідомленням на його контактний номер телефону о 17:21 год. На 21-й позачерговій сесії селищної ради VIII скликання 12.04.2023 були присутні наступні депутати Берегометської селищної ради, а саме: ОСОБА_2 селищний голова, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 12.04.2023 двадцять першою сесією VIII скликання Берегометської селищної ради Вижницького району Чернівецької області прийнято рішення "Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів" №21-04-23/5, згідно з яким на вказану посаду затверджено ОСОБА_18 з 12.04.2023. Згідно з результатами поіменного голосування 21-ої сесії VIII скликання Берегометської селищної ради 12.04.2023 за питання "Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів" "за" проголосували - 14 (13 депутатів + 1 селищний голова). Вважаючи 21-у сесію Берегометської селищної ради VIII скликання Вижницького району Чернівецької області від 12.04.2023 неповноважною та не погоджуючись із рішенням Берегометської селищної ради від 12.04.2023 "Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів", позивач звернувся до суду із цим позовом.

Мотивувальна частина. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі ст.24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність усіх громадян перед законом. Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади, жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста, самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР). Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За приписами статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення. За змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року у справі № 18-рп/2004, термін «порушене право», який вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». При цьому, з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності в особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. В аспекті викладеного, Суд зазначає, що спірним питанням у цій справі є повноважність сесії сільської ради та законність прийнятих на ній рішень. Депутат Берегометської селищної ради ОСОБА_1 , який є позивачем у справі, наполягає на тому, що з огляду на відсутність необхідної кількості депутатів сесія була неповноважною, в результаті чого було прийнято ряд незаконних рішень. При цьому, позивачем не наведено жодних мотивів, яким чином порушено його право як депутата сільської ради проведенням спірної сесії ради та прийнятим на ній рішенням. Так зі змісту рішення, прийнятого двадцять першою сесію Берегометської селищної ради восьмого скликання Вижницького району Чернівецької області від 12.04.2023, "Про затвердження заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів", колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення не порушує особисті права та обов`язки позивача. Передбачені чинним законодавством механізми скасування рішення Берегометської селищної ради (рада сама може скасувати своє рішення на пленарному засіданні), а депутати у разі наявності підстав вважати, що посадовою особою місцевого самоврядування вчиняються певні правопорушення, вправі використовувати механізми, визначені Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV (далі - Закон № 93-IV). Правовий статус депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради (далі - місцева рада) як представника інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та рівноправного члена місцевої ради, а також гарантії депутатської діяльності визначені та встановлені приписами Конституції України, Законом №280-97/ВР та Законом № 93-IV. Відповідно до зазначених положень законів депутат місцевої ради має право реалізувати свої права щодо внесення пропозицій для розгляду їх радою та її органами, пропозицій і зауважень до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті, на розгляд ради та її органів пропозицій з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю. Саме у такий спосіб депутат місцевої ради реалізує своє право на участь у діяльності ради та у прийнятті радою відповідних рішень. З указаного слідує, що депутат ради законодавчо не наділений правом здійснювати представництво інтересів територіальної громади в судах. Нормами чинного законодавства для депутата встановлений особливий спосіб впливу як на прийняття рішень органом місцевого самоврядування, так і на життя мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Аналогічну правову позицію було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року в справі №803/413/18. Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно зі статтею 10 Закону №93-IV є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу передбачених законодавством випадках на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади. Отже, депутат місцевої ради не уповноважений представляти в судах інтереси такої ради або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва. При цьому, обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача. Водночас право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди збігається з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги. За таких обставин, суд погоджується з висновком суду попередньої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Депутата Берегометської селищної ради Жебчука Юрія Дмитровича залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.