Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/6562/23

21.03.24 33/812/147/24 Справа № 484/6562/23 Провадження № 33/812/147/24 Категорія: ч.4 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 21 березня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Базовкіної Т.М., із секретарем судового засідання Біляєвою В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників справи апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Ярославської Оксани Миколаївни на постанову, яку ухвалив Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області під головуванням судді Маржиної Т.В. у приміщенні цього ж суду 07 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, У С Т А Н О В И В: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№581451 від 24 листопада 2023 р., 23 листопада 2023 р. о 23 год.10 хв. в Миколаївській області у м. Первомайськ по вул. Кам`яномостівській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane, номерний знак НОМЕР_2 , та вживав алкоголь після дорожньотранспортної пригоди за його участю, а саме - пиво, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Стан сп`яніння підтверджується тестом № 193 приладу ARPJ 0487, результат огляду становить 0,91 % (позитивний), чим порушив вимоги п. 2.10 (Є) Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковані за ч.4 статті 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення був направлений на розгляд до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області. Захисник ОСОБА_1 адвокат Ярославська О.М. в письмових поясненнях до суду зазначила, що ОСОБА_1 своєї вини не визнає та пояснила, що 24 листопада 2023 р. о 02:20 годині стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, де зазначено, що він порушив п.12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП. Також відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 130 КУпАП, де вказано, що він порушив вимоги п.2.10.є ПДР України. Зауважила, що в протоколі зазначено, що подія відбулась 23 листопада 2023 р. о 23:10 годині, а протокол складений 24 листопада 2023 р. о 02:25 годині, тому фактичні дані не відповідають дійсності, оскільки після ДТП водій пішов додому та шукав евакуатор, щоб витягти автомобіль з кювету, однак не знайшов нікого в такий час та залишився вдома. Вказала, що при складанні протоколу поліцейським не було доставлено ОСОБА_1 до лікарні для проведення медичного огляду на стан сп`яніння, а огляд проводився на місці за допомогою алкотестеру Драгер без участі свідків. За таких обставин вважає, що огляд ОСОБА_1 є недійсним, тому що був проведений з порушенням положень ст. 266 КУпАП. Копія протоколу та копія акту огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 не були вручені, тому вважає, що в них могли бути внесені зміни. Зазначила, що у зв?язку з тим, що ОСОБА_1 не було спричинено ДТП з відповідними наслідками, то й відповідно до нього не може бути застосована ч.4 ст. 130 КУпАП. Просила закрити провадження в наданій справі у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Ярославська О.М. зазначила, що в даному випадку проводиться медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння водія після ДТП, просила закрити провадження в наданій справі у зв?язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на ті ж підстави, що і в письмових поясненнях. ОСОБА_1 підтвердив позицію захисника та просив закрити провадження у справі. Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 лютого 2024 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. Накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Не погодившись з останньою постановою суду, захисник ОСОБА_1 адвокат Ярошевська О.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 07 лютого 2024 року та закрити провадження у справі в частині притягнення його до відповідальності за частиною 4 статті 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях події та складу цього адміністративного правопорушення. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що оскаржувана постанова суду є незаконною та такою, що винесена з порушенням норма матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що судом було грубо порушено принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», а також принцип, що «всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь». Судом також не було враховано, що відповідач (суб`єкт владних повноважень) не довів наявність вини позивача у порядку, що встановлений процесуальним законодавством. Крім того, ОСОБА_2 зазначила, що Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби), а не у водія вдома. Як вбачається з відеоматеріалів, наданих працівниками поліції, огляд водія за допомогою спеціальних технічних засобів був проведений не на місці зупинки транспортного засобу, а запропоновано його пройти безпосередньо на східцях біля дверей квартири скаржника. При цьому працівниками поліції не було надано інформації скаржнику, з якою метою проводиться вказаний огляд. З відеозапису також вбачається, що всі проведенні заходи, а саме роз`яснення прав та обов`язків, відібрання пояснення, з`ясування обставин справи проводились в рамках порушення та притягнення скаржника до відповідальності за ст. 124 КУпАП України, про наявність підстав та притягнення його до відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП України йому взагалі не було відомо. Вказане підтверджується відсутністю у нього другого екземпляру постанови та акту огляду на стан сп`яніння. Також захисник ОСОБА_1 вказує, що працівником поліції не було надано другого екземпляру ані протоколу, ані акту огляду ОСОБА_1 , що ставить під сумнів правомірності складання таких документів взагалі. До того ж з відео вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім при складанні протоколу за порушення ст. 124 КУпАП України, де з ним спілкувався працівник поліції, який його складав. Щодо протоколу за ч. 4 ст. 130 КУпАП України, то він був складений іншим працівником поліції, який не представився, не надав посвідчення, не роз`яснив права та обов`язки скаржнику в силу вимоги ст. 268 КУпАП України та скаржнику не було відомо про складання на нього іншого протоколу. ОСОБА_2 також зауважує, що пляшка пива через годину після вживання покаже на технічному засобі вимірювання алкоголю 0,4-0,5 проміле через годину вживання алкоголю, тобто враховуючи результати алкотестера на огляд сп`яніння скаржника, то після ДТП він ніяким чином не міг вживати алкоголь. Оскільки відповідно до протоколу транспортна пригода сталась о 23 год. 10 хв., а огляд скаржника проводився 02 год. 17 хв. це підтверджує те, що огляд особи на стан алкогольного сп`яніння проводився не на місці зупинки транспортного засобу та не після ДТП. Пояснення, які скаржник надавав не писав власноручно, а лише підписав, що з його слів записано вірно, однак захисник стверджує, що ОСОБА_1 був у вкрай спантеличеному стані, оскільки пошкодив транспортний засіб та дивом зостався неушкодженим, а працівники поліції ввели його в оману вказавши, що вони пишуть протокол лише за обставин ДТП. ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ярославська О.М. в судове засідання не з`явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися: ОСОБА_1 шляхом направлення судової повістки поштовим зв`язком, яку він отримав згідно із відомостями за трекінгом Укрпошти особисто 19 березня 2024 року, захисник через підсистему «Електронний суд», тому апеляційний суд, виходячи з положень ч. 1 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності та з урахуванням надісланої захисником ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» заяви про розгляд справи у її відсутність. Також в судове засідання не з`явився прокурор, який повідомлявся судом про час та місце судового провадження. Оскільки перегляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який проводиться в межах наявних у справі матеріалів, не може призвести до погіршення його положення, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності прокурора. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП, оскільки він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю вживав алкоголь. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до частин 1, 2 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Отже, відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. У відповідності з п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі Правила) у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки). Невиконання вимог п. 2.10 «є» Правил утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, відповідно до якої адміністративним правопорушенням є вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 130 КУпАП, підтверджується на ступними доказами: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД№581451 від 24 листопада 2023 року, відповідно до якого 23 листопада 2023 р. о 23 год.10 хв. в Миколаївській області у м. Первомайськ по вул. Кам`яномостівській водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Megane, номерний знак НОМЕР_2 , та вживав алкоголь після дорожньотранспортної пригоди, яка сталася за його участю. Стан сп`яніння підтверджується тестом № 193 приладу ARPJ 0487, результат огляду становить 0,91 проміле. Вказаний протокол складений за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , підписаний ним особисто без зауважень; - окремо викладеними письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що 23 листопада 2023 р., приблизно о 23:10 год. в м. Первомайську по вул. Кам`яномостівській керував автомобілем Renault Megane, номерний знак НОМЕР_2 , та з невідомих йому причин у автомобіля відпало переднє праве колесо, у зв`язку з чим він не впорався з керуванням та допустив зіткнення з деревом. Він тілесних ушкоджень не отримав. Після ДТП він пішов додому шукати евакуатор, але замерз, в нього був стрес, й він випив алкогольне пиво. Приїхали працівники поліції, щоб скласти матеріали щодо ДТП, він продув прилад Драгер, який показав 0,91 проміле. Зазначив, що він за кермом їхав тверезий, а випив вже після ДТП. Факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 581451 щодо ОСОБА_1 , крім його письмових пояснень, також підтверджені: - відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, долученими до працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 24 листопада 2023 р. при опитування працівником поліції стосовно обставин ДТП пояснив, що після ДТП вживав алкогольні напої, та о 02:15 годині він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу - алкотестеру Drager Alcotest 6820, тест № 193, за результатами якого вміст алкоголю в його крові склав 0,91 проміле, що підтверджується квитанцією результатів, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.; - результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, які ОСОБА_1 не оспорював, підписав роздруківку з результатом алкотестеру Драгер - тест № 193, результат огляду становить 0,91 проміле; - факт вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди 23 листопада 2023 року підтверджується з урахуванням положень статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості до виконання судових рішень постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2023 року у справі № 484/6563/23, яка набрала законної сили 02 січня 2024 року. Зазначені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі щодо ОСОБА_1 . Зокрема, відеофіксація відповідно до статті 251 КУпАП є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №581451. Зафіксовані відеозаписом обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Відтак, апеляційний суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами в їх сукупності та взаємозв`язку доведено, що ОСОБА_1 23 листопада 2023 року, перебуваючи як водій за кермом автомобілю Renault Megane, номерний знак НОМЕР_2 , скоїв дорожньо-транспортну пригоду, після чого вжив алкоголь до проведення медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною 4 статті 130 КУпАП. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги як безпідставні. Так, доводи апелянта про необхідність за обставин правопорушення, викладених у протоколі серії ААД №581451, проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, тоді як огляд ОСОБА_1 було проведено працівником поліції з порушенням встановленого порядку, не заслуговують на увагу. Суд звертає увагу не те, що відповідно до диспозиції частини 4 статті 130 КУпАП об`єктивну сторону правопорушення складає вживання водієм транспортного засобу, зокрема, алкогольних напоїв після участі у дорожньо-транспортній пригоді, а не перебування у стані алкогольного сп`яніння. Тому такий огляд у даному випадку не є обов`язковим. Натомість у справі, яка переглядається, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння був проведений поліцейським за допомогою приладу ARPJ 0487, результат огляду становить 0,91 проміле (тест №193), що підтверджує перебування водія у стані алкогольного сп`яніння. Процедура огляду була зафіксована за допомогою нагрудної камери поліцейського. Таке свідчить про дотримання працівником поліції вимог статті 266 КУпАП щодо порядку огляду водія транспортного засобу на стан алкогольного сп`яніння. Аргументи апелянта про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено, що відносно нього складається протокол не лише за статтею 124 КУпАП, а і за статтею 130 КУпАП, а також не роз`яснені його права, не вручено копію цього протоколу, спростовуються змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №581451, в якому є підписи ОСОБА_1 як щодо роз`яснення йому прав, передбачених статтею 268 КУпАП, статтею 63 Конституції України, так і про ознайомлення його зі змістом протоколу та вручення копії протоколу. Щодо вручення акту огляду на стан алкогольного сп`яніння, то такий акт підписаний ОСОБА_1 , як і результати тесту, що свідчить про згоду особи з його результатами. Факт вживання безпосередньо після ДТП алкогольного напою також підтверджений ОСОБА_1 у письмових поясненнях працівнику поліції. До того ж навіть невручення акту огляду ОСОБА_1 не спростовує факту вживання ним алкогольних напоїв після участі у ДТП. Також хибним є твердження, що огляд ОСОБА_1 проводився не після ДТП з урахуванням його пояснень про вживання пляшки пива та результатів огляду, оскільки таке є припущенням захисника з урахуванням встановлення постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2023 року у справі № 484/6563/23 того, що 23 листопада 2023 року о 23.10 год. з вини ОСОБА_1 відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль, яким він керував, а також того, що факт вживання алкоголю саме після ДТП був встановлений працівниками після виявлення водія ОСОБА_1 24 листопада 2023 року близько 2 години з пояснень останнього. Заперечення в апеляційній скарзі факту вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди 23 листопада 2023 року, яка передбачає відповідальність за ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим, на думку захисника до нього не можливо застосувати ч. 4 ст. 130 КУпАП, суперечить положенням статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості до виконання судових рішень, оскільки такий факт встановлений постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 грудня 2023 року у справі № 484/6563/23, яка набрала законної сили 02 січня 2024 року. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Отже, дані протоколу про адміністративне правопорушення та зафіксовані відеозйомкою обставини узгоджуються з фактичними обставинами, встановленими судом, а саме вживанням ОСОБА_1 алкоголю після вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 4 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом, а заперечення апелянтом дотримання судом цього стандарту є хибнити. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. У справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення ДТП і до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, який підтверджений, а доказів протилежного матеріали справи не містять. Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову. Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено. Тому підстав для скасування постанови судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 лютого 2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд апеляційної інстанції не вбачає. Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Ярославської Оксани Миколаївни залишити без задоволення, а постанову судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 07 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на три роки, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна