Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/26069/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 березня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26069/23 Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О. Час і місце ухвалення: 23.01.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А.І. Ступакової І.Г. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Міністерства внутрішніх справ України та ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», в якому просила суд: - визнати протиправними дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо не зарахування періоду вимушеного прогулу позивача до календарної вислуги років, яка дає право ОСОБА_1 на призначення пенсії на підставі п.«а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та щодо повернення заяви про призначення пенсії без реалізації; - зобов`язати Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 час вимушеного прогулу у періоди з 05.06.2015р. по 13.04.2023р. у відповідності до розрахунку вислуги років, оформленого ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області 07.07.2023р.; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту підготувати і направити до ГУ ПФУ в Одеській області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що з жовтня 1994 року вона проходила службу в органах МВС України та була звільнена з органів внутрішніх справ наказом ГУ МВС України в Одеській області від 12.04.2023р. №6. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 30 років 11 місяців 18 днів. На звернення ОСОБА_1 . ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» направило її документи до уповноваженого органу - Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України для призначення пенсії за вислугу років. Однак, Департамент листом від 01.09.2023р. повідомив про відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку з відсутністю необхідної вислуги років. При цьому, відповідач незаконно не зарахував до вислуги років для призначення пенсії періодів вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 05.06.2015р. по 13.04.2023р., встановлених судовими рішеннями, що набрали законної сили. Поновлення особи на посаді в органах внутрішніх справ означає, що у період вимушеного прогулу така особа проходила службу, отримувала грошове забезпечення, з якого сплачено податки та збори, а тому зарахування відповідного періоду до вислуги років є обов`язком роботодавця, передбаченим Законом №2262-ХІІ та Порядком №393. Позивач зазначала, що зроблений Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області розрахунок вислуги років відповідає чинному законодавству, а відповідач, перебравши на себе повноваження пенсійного органу, фактично позбавив ОСОБА_1 законного права на призначення пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо не зарахування періоду вимушеного прогулу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Зобов`язано Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України зарахувати до вислуги років ОСОБА_1 час вимушеного прогулу у періоди з 05.06.2015р. по 13.04.2023р. у відповідності до розрахунку вислуги років, оформленого ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області 07.07.2023р. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позову, Міністерство внутрішніх справ України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 23.01.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 . В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що період вимушеного прогулу позивача з 05.06.2015р. по 13.04.2023р. підлягає зарахуванню до вислуги років. Аналіз положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку, що для отримання права на призначення пенсії за цим Законом враховується виключно вислуга років у календарному обчисленні, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів). ОСОБА_1 подала письмовий відзив на апеляційну скаргу МВС України, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення. Позивач зазначає, що дійсно саме календарна вислуга років є визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років. При цьому, час вимушеного прогулу підлягає зарахуванню до календарної вислуги років, а доводи апелянта щодо протилежного не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. ОСОБА_1 також подала апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.01.2024р. в частині відмови в задоволенні її вимоги про зобов`язання МВС України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту підготувати і направити до ГУ ПФУ в Одеській області документи, необхідні для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Апеляційна скарга позивача обґрунтована посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що в незважаючи на встановлення судом наявності у ОСОБА_1 права на призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також подання до Департаменту повного пакету документів, необхідних для призначення пенсії, судом необґрунтовано відмовлено в задоволенні її вимоги про зобов`язання відповідача направити такі документи до ГУ ПФУ в Одеській області як органу, який наділений повноваженнями на призначення пенсії. Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що за встановлених у даній справі обставин Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України, у відповідності до норм Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженої наказом МВС України від 17.09.2018р. №760, має єдиний законний варіант поведінки направити пакет документів ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області для призначення їй пенсії за вислугу років. Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, з 01.10.1994р. ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ України. Наказом ГУ МВС України в Одеській області від 12.04.2023р. №6о/с підполковника міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування дорожньо-транспортних пригод слідчого управління ГУ МВС України в Одеській області з 13 квітня 2023 року звільнено з органів внутрішніх справ за п.64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штату). Згідно розрахунку від 07.07.2023р. вислуги років для призначення пенсії по лінії МВС України, за підписом заступника голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області, станом на 13.04.2023р. вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчислені становить 28 років 06 місяців 11 днів. До вказаної вислуги увійшли періоди вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 05.06.2015р. по 13.04.2023р. згідно постанов Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2016р. у справі №815/2484/15, від 30.06.2017р. у справі № 815/1909/17, від 15.03.2018р. у справі № 815/207/18, від 13.09.2021р. у справі № 420/14791/20 та від 30.12.2022р. у справі № 420/11261/22. 08.08.2023р. ОСОБА_1 звернулася до ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» із заявою про направлення документів до уповноваженого органу для призначення їй пенсії за вислугу років. ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області» направило документи позивача до Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України для вирішення питання про призначення пенсії за вислугу років. Листом від 01.09.2023р. за №65989/49-16983-2023 Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України повернув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії без реалізації з підстав відсутності у неї необхідної вислуги років. У вказаному листі зазначено, що зарахування періоду вимушеного прогулу до вислуги років, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ, чинним законодавством не передбачено. Постановами Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2016р. у справі №815/2484/15 та від 30.06.2017р. у справі №815/1909/17, а також рішеннями Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2018р. у справі №815/207/18, від 27.06.2019р. у справі №420/6852/18, від 13.09.2021р. у справі №420/14791/20 та від 30.12.2022р. у справі №420/11261/22 не зобов`язано ГУ МВС України в Одеській області зараховувати до вислуги років ОСОБА_1 для призначення пенсії періодів вимушеного прогулу. Також, зазначено, що у зв`язку з припиненням дії Закону України «Про міліцію» з 07.11.2015р. припиняється і служба в органах внутрішніх справ. Не погоджуючись з правомірністю дій Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України щодо не зарахування періоду вимушеного прогулу до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії на підставі п.«а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ, та щодо повернення заяви про призначення пенсії без реалізації, ОСОБА_1 оскаржила їх в судовому порядку. Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначив, що у період вимушеного прогулу особа вважається такою, що проходила службу в органах внутрішніх справ, відтак відповідний період має зараховуватися до календарної вислуги років, адже це є однією з гарантій відновлення порушених незаконним звільненням прав працівника. Таким чином, за висновками суду, позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до вислуги років позивача час вимушеного прогулу у періоди з 05.06.2015р. по 13.04.2023р. у відповідності до розрахунку вислуги років, оформленого ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області 07.07.2023р., є правомірними та підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій в цій частині виходячи з наступного. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Згідно п. «б» ст.1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту. Умови призначення пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ за вислугу років визначені ст.12 Закону №2262-ХІІ. Так, відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж», «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону Частиною другою статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992р. №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб. (далі Порядок №393) Відповідно до п. 1 Порядку №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховується, зокрема, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду. При цьому, відповідно до п.24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов`язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу. Сторонами у справі не заперечується, що у даному випадку, відповідно до постанов Одеського окружного адміністративного суду від 01.07.2016р. у справі №815/2484/15, від 30.06.2017р. у справі №815/1909/17, та рішень Одеського окружного адміністративного суду від 15.03.2018р. у справі №815/207/18, від 27.06.2019р. у справі №420/6852/18, від 13.09.2021р. у справі №420/14791/20 та від 30.12.2022р. у справі №420/11261/22 період з 05.06.2015р. по 13.04.2023р. є часом вимушеного прогулу ОСОБА_1 . За своєю суттю вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати, але якби не винна поведінка власника або уповноваженого ним органу, то працівник міг би і надалі реалізовувати своє право на працю. Відтак, факт поновлення позивача на посаді означає, що у період вимушеного прогулу позивач проходила службу в органах внутрішніх справ, а безпосередньо саме зарахування до календарної вислуги років періоду вимушеного прогулу є однією з гарантій відновлення порушених незаконним звільненням прав працівника. А відтак, відповідний період вимушеного прогулу має зараховуватися до календарної вислуги років. При цьому, зважаючи на викладені вище гарантії відновлення порушених прав працівників, посилання відповідача на те, що Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015, а тому період з 07.11.2015р. не може бути зарахований до вислуги років, є необґрунтованими. Крім того відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI (далі Закон №2464-VI) визначено роботодавця як платника єдиного соціального внеску, який, в свою чергу, відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI єдиний соціальний внесок нараховується роботодавцями на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Таким чином, єдиний соціальний внесок з виплаченої позивачу суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу утримується і перераховується роботодавцем в тому ж порядку, що й заробітна плата. Нарахована сума включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника в тому періоді, коли вона нарахована. При цьому, оподаткуванню підлягають усі виплати, які за трудовим законодавством підпадають під визначення заробітної плати, незалежно від того, яким чином вони виплачені: чи безпосередньо роботодавцем, чи на підставі рішення суду про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. За умови сплати ГУ МВС України в Одеській області єдиного внеску із середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача (що не заперечується відповідачем), період такого вимушеного прогулу з 05.06.2015р. по 13.04.2023р. включається до вислуги років ОСОБА_1 . Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій Департаменту пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України щодо не зарахування періоду вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 05.06.2015р. по 13.04.2023р. до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії на підставі п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ, у відповідності до розрахунку вислуги років, оформленого ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області 07.07.2023р. Доводи апеляційної скарги МВС України таких висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення від 23.01.2024р. в частині задоволення позову ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині вимог щодо зобов`язання Департаменту пенсійних питань та соціального захисту підготувати і направити до ГУ ПФУ в Одеській області документи, необхідні для призначення позивачу пенсії за вислугу років, суд першої інстанції виходив з того, що заява від 08.08.2023р. була адресована не до Департаменту, а до ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», якою ця заява була розглянута та виконана шляхом направлення матеріалів стосовно вирішення питання про призначення позивачу пенсії до Департаменту. Таким чином, за умови відсутності у позивача достатньої вислуги років, Департамент правомірно відмовив ОСОБА_1 у направленні до ГУ ПФУ в Одеській області відповідних документів, які необхідні для призначення пенсії за вислугу років у порядку п. «а» ст.12 Закону № 2262-XII. Підстави для повторного розгляду Департаментом заяви ОСОБА_1 від 08.08.2023р., адресованої до ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Одеській області», відсутні. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Процедуру організації в Міністерстві внутрішніх справ України, центральних органах виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України (Національна поліція України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Адміністрація Державної прикордонної служби України та Національній гвардії України роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом №2262-ХІІ визначає Інструкція про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та з інших соціальних питань, затверджена наказом МВС України від 17.09.2018р. №760. За визначенням, наведеним в п.3 розділу І Інструкції №760, уповноважені структурні підрозділи - визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів. Згідно п.1 розділу ІІ Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи, серед іншого: організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій. Відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи: приймають від особи, яка набула право на пенсію відповідно до Закону, заяву про призначення пенсії, документи згідно з Порядком; здійснюють перевірку обчислення вислуги років (страхового стажу) для призначення пенсії; здійснюють перевірку поданих для призначення пенсії документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та інших документів; у разі якщо до заяви про призначення пенсії не додано необхідних для цього документів, витребовують їх від відповідного підрозділу персоналу (кадрового забезпечення) та підрозділу фінансового забезпечення (бухгалтерського підрозділу); у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії та всіх необхідних документів оформлюють особі, якій оформлюється пенсія, подання про призначення пенсії за формою, установленою Порядком, та направляють до органу, що призначає пенсії, за місцем проживання особи; долучають до облікової справи особи отриману від органів, що призначають пенсії, розписку-повідомлення. В свою чергу, п.3 розділу ІІІ Інструкції №760 передбачено, що підрозділи персоналу (кадрового забезпечення) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України обчислюють вислугу років та за потреби страховий стаж особи, яка набула право на пенсію, оформлюють розрахунок вислуги років для призначення пенсії, надають допомогу в оформленні документів для призначення пенсії особам, які набули право на пенсію. В 5-денний строк після отримання інформації про прийняття від особи заяви про призначення пенсії розрахунок вислуги років разом з іншими документами, зазначеними в підпункті 1 цього пункту, подається до уповноваженого структурного підрозділу. Тобто, на уповноважені структурні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України покладено функції щодо оформлення та подання у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій. У спірних правовідносинах, у відповідності до наказу МВС України від 18.04.2022р. №219, саме Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України, в розумінні п.3 розділу І Інструкції №760, є уповноваженим структурним підрозділом МВС України, на який покладено функції з підготовки та подання до органу, що призначає пенсії, необхідних для призначення пенсій документів. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.11.2018р. по справі №537/1980/16-а звернула увагу, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні. Оскільки в судовому порядку встановлено протиправність дій Департаменту щодо не зарахування періоду вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 05.06.2015р. по 13.04.2023р. до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії на підставі п. «а» ч.1 ст.12 Закону №2262-ХІІ, а також, у зв`язку з цим, наявність у позивача необхідної календарної вислуги років для призначення пенсії, тому колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для зобов`язання Департаменту пенсійних питань та соціального захисту підготувати і направити до ГУ ПФУ в Одеській області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Таким чином, апеляційна скарга позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене у сукупності колегія суддів вважає, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 23.01.2024р. підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з ухваленням в цій частині нового судового рішення. Враховуючи, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, тому постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. «а»-«г» п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року скасувати в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 . Ухвалити в цій частині по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити. Зобов`язати Департамент пенсійних питань та соціального захисту Міністерства внутрішніх справ України підготувати і направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області документи, необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2024 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова