LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4813522/914/23

від 27.02.2024 ·

Номер провадження: 22-ц/813/2652/24 Справа № 522/914/23 Головуючий у першій інстанції Ярема Х.С. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.02.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Таварткіладзе О.М., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Трофименка О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бершавського Олексія Валерійовича на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 (1 загін морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України), третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - В С Т А Н О В И В: Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.06.2023 стягнуто з Військової частини № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 307 550 грн. та судовий збір 3 075,50 грн. 28.06.2023 року, позивач, засобами поштового зв`язку, звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу. Заява мотивована тим, що інтереси позивача представляв адвокат Бершавський О.В. на підставі Договору про надання правової допомоги № 41/22 від 21.10.2022 року. Сторони договору погодили погодинну оплату в розмірі 3 000 грн./год. Станом на 28.06.2023 надано правові послуги на суму 34 000 грн. Крім того, позивач поніс витрати на проведення експертизи в розмірі 2 000 грн. Таким чином, загальна сума витрат, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 36 000 грн. 11.07.2023 відповідач подав клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на те, що адвокатом позивача зазначено необгрунтовані та недоцільні види робіт, які до того ж виконані ним не у повному обсязі; розмір визначених витрат не співмірний із складністю справи, часом та обсягом наданих послуг. Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Військової частини № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України) (код ЄДРПОУ 23311292) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з надання правової допомоги в розмірі 19 750 гривень. У задоволенні решти вимог відмовлено. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Бершавський Олексій Валерійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 27.02.2024 року на 14-30 годину, третя особа без самостійних вимог ОСОБА_2 не з`явився, про причини не явки не повідомив, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відеоконференції не виявив, заяви про відкладення судового засідання не подав. Присутні в судовому засіданні представники ОСОБА_1 та Військової частини № НОМЕР_1 (1 загін морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України) не заперечували проти розгляду апеляційної скарги по суті у відсутності третьої особи ОСОБА_2 . Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи. Частково задовольняючи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, стягуючи з Військової частини № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загін морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України) на користь ОСОБА_1 судові витрати з надання правової допомоги в розмірі 19 750 гривень, суд першої інстанції виходив з дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, складності справи, значення її для сторін та з обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається наступне. 21.10.2022 року між АО «Г.М. Партнерс» («G.M. Partners» Law Firm), в особі виконавчого директора Бершавського О.В., та ОСОБА_1 (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №41/22. Строк дії договору три роки (п. 6.14). Виконавець зобов`язується здійснювати захист, представництво та надання інших видів правничої допомоги Клієнту (п. 1.1). Обсяг повноважень виконавця (його адвокатів, працівників та залучених осіб) для представництва Клієнта перед будь-якими третіми особами може бути за домовленістю сторін визначений у довіреності, яку видає Клієнт, або ордері, виданому виконавцем (п. 1.3 Договору). Представництво інтересів ОСОБА_1 в суді та надання правової допомоги здійснювалося адвокатом АО «Г.М. Партнерс» («G.M. Partners» Law Firm) - Бершавським О.В. на підставі ордеру та адвокатом АО «Г.М. Партнерс» («G.M. Partners» Law Firm) Бедексєєвою В.Л. на підставі ордеру. Сторони встановили погодинну оплату 3 000 грн./год. (п.2.2). Сторони погодили, що обсяг робіт, виражений у годинах, визначається на основі облікових даних Виконавця про фактично витрачений час на виконання конкретних завдань, необхідних для належного надання послуг (виконання робіт). В цьому разі оплаті підлягає будь-який час адвокатів, помічників адвокатів, стажистів адвокатів, осіб, які перебувають у трудових відносинах із Адвокатським об`єднанням, витрачений на роботу за дорученнями Клієнта, в тому числі час на складання, розгляд та підписання документів, вивчення матеріалів справи, підготовку документів для суду, час телефонних розмов та зустрічей з Клієнтом (іншими особами, що мають відношення до справи/доручення Клієнта), зустрічі зі спеціалістами; час, затрачений на дорогу від дверей офісу і назад, участь у судових засіданнях тощо, а також інший час та/або час, затрачений на виконання роботи, що має відношення до справи/доручення Клієнта (роботи з копіювання/сканування чи зшивання документів тощо) (п.2.3). За наслідками виконання цього Договору (окремих його етапів) сторони підписують Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (п. 2.9). Згідно з Актом прийому-передачі наданої правової допомоги №01 від 28.06.2023 Виконавцем надано, а Клієнтом прийнято надану правову допомогу на підставі договору про надання правової допомоги №41/22 від 21.10.2022: 1) «Попередня правова оцінка ситуації, яка склалася навколо ДТП», тривалість 0,30 год, вартість 1 500 грн. 2) «Усна правова консультація Клієнта щодо ситуації, яка склалася навколо ДТП та шляхів її вирішення», тривалість 1 год., вартість 3 000 грн. 3) «Складання та подання до В/ч 1485 адвокатського запиту та отримання відповіді на нього в приміщенні військової частини» тривалість 0,30 год., вартість 1 500 грн. 4) «Складання та подання до Приморського районного сулу м. Одеси заяви про видачу постанови у справі № 522/15792/22, що набрала законної сили, отримання рішення в приміщенні суду», тривалість 0,30 год., вартість 1 500 грн. 5) «Складання та подання позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП», тривалість 2 год., вартість 6 000 грн. 6) «Підготовка та подання судовому експерту Крутих Є.О. заяви про проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у справі № 522/914/23 та отримання відповіді», тривалість 0,20 год., вартість 1 000 грн. 7) «Підготовка та подання до суду і учасникам справи клопотання про долучення доказів (висновку судової експертизи № 25-23 від 15.02.2023)», тривалість 0,20 год., вартість 1 000 грн. 8) «Участь адвоката в судовому засіданні 05.04.2023», тривалість 1 год 30 хв., вартість 4 500 грн. 9) «Участь адвоката в судовому засіданні 20.06.2023», тривалість 1 год 30 хв., вартість 4 500 грн. 10) «Підготовка та подання судовому експерту Крутих Є.О. адвокатського запиту щодо законності проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, викладеного в висновку №25-23 від 15.02.2023 у справі № 522/914/23, за матеріалами попереднього висновку експерта №99-22 від 01.11.2022 та отримання відповіді на нього», тривалість 0,30 год., вартість 1 500 грн. 11) «Складання та подання до суду і учасникам справи відповіді на відзив на позовну заяву», тривалість 2 год., вартість 6 000 грн. 12) «Участь адвоката в судовому засіданні 23.06.2023», тривалість 0,10 год., вартість 500 грн. 13) «Складання та подання заяви про розподіл судових витрат», тривалість 0,30 год., вартість 1 500 грн. Загальна тривалість наданих послуг 11 год. 20 хв., а їх загальна вартість 34 000 грн. Колегія суддів виходить з такого. Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України закріплює принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 133 ЦПК України). Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів,проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною 6 статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Статтею 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI«Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката. Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомогиє такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання. При визначенні суми відшкодування слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandisрішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)). У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72). З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18. Встановивши, що представником позивача ОСОБА_1 адвокатом Бершавським О.В. до закінчення судових дебатів подано попередній розрахунок судових витрат, в тому числі в частині витрат на професійну правову допомогу та заявлено про відшкодування витрат на правову допомогу в порядку ст. 246 ЦПК України, а заява про ухвалення додаткового рішення подана у встановлений законом строк, суд першої інстанції з урахуванням задоволення позову, мав підстави для ухвалення додаткового судового рішення за відповідною заявою позивача, врахувавши при цьому вимоги ст. 141 ЦПК України щодо принципу пропорційності судових витрат задоволеним вимогам (вимогам у задоволенні яких відмовлено). Крім того суд також мав оцінити витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені і їх необхідність. Договором про надання правової допомоги №41/22 від 21.10.2022 року між АО «Г.М. Партнерс» («G.M. Partners» Law Firm), в особі виконавчого директора Бершавського О.В., та ОСОБА_1 (Клієнт) погоджено погодинну оплату роботи адвоката, яка складає 3 000 грн./год. Договір укладений на 3 роки. Представник позивача заявляє, що згідно з Актом прийому-передачі наданої правової допомоги № 01 від 28.06.2023 року Виконавцем надано, а Клієнтом прийнято надану правову допомогу на підставі договору про надання правової допомоги №41/22 від 21.10.2022 року: 1) «Попередня правова оцінка ситуації, яка склалася навколо ДТП», тривалість 0,30 год, вартість 1 500 грн. 2) «Усна правова консультація Клієнта щодо ситуації, яка склалася навколо ДТП та шляхів її вирішення», тривалість 1 год., вартість 3 000 грн. 3) «Складання та подання до В/ч 1485 адвокатського запиту та отримання відповіді на нього в приміщенні військової частини» тривалість 0,30 год., вартість 1 500 грн. 4) «Складання та подання до Приморського районного сулу м. Одеси заяви про видачу постанови у справі № 522/15792/22, що набрала законної сили, отримання рішення в приміщенні суду», тривалість 0,30 год., вартість 1 500 грн. 5) «Складання та подання позовної заяви про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП», тривалість 2 год., вартість 6 000 грн. 6) «Підготовка та подання судовому експерту Крутих Є.О. заяви про проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у справі № 522/914/23 та отримання відповіді», тривалість 0,20 год., вартість 1 000 грн. 7) «Підготовка та подання до суду і учасникам справи клопотання про долучення доказів (висновку судової експертизи № 25-23 від 15.02.2023)», тривалість 0,20 год., вартість 1 000 грн. 8) «Участь адвоката в судовому засіданні 05.04.2023», тривалість 1 год 30 хв., вартість 4 500 грн. 9) «Участь адвоката в судовому засіданні 20.06.2023», тривалість 1 год 30 хв., вартість 4 500 грн. 10) «Підготовка та подання судовому експерту Крутих Є.О. адвокатського запиту щодо законності проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, викладеного в висновку №25-23 від 15.02.2023 у справі № 522/914/23, за матеріалами попереднього висновку експерта №99-22 від 01.11.2022 та отримання відповіді на нього», тривалість 0,30 год., вартість 1 500 грн. 11) «Складання та подання до суду і учасникам справи відповіді на відзив на позовну заяву», тривалість 2 год., вартість 6 000 грн. 12) «Участь адвоката в судовому засіданні 23.06.2023», тривалість 0,10 год., вартість 500 грн. 13) «Складання та подання заяви про розподіл судових витрат», тривалість 0,30 год., вартість 1 500 грн. Загальна тривалість витраченого адвокатом часу для надання зазначених в акті послуг становить 11 год. 20 хв., а їх загальна вартість 34 000 грн. Судом першої інстанції в порядку ухвалення додаткового судового рішення стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 19 750 грн. Суд виходив з того, що така сума компенсації відповідачу витрат на правову допомогу є співмірною та розумною виходячи з обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) з огляду на їх фактичність та необхідність. Сутність поданої апеляційної скарги представника позивача зведена до того, що суд першої інстанції фактично втрутився у розмір гонорару адвоката, який погоджений між адвокатом та клієнтом, не погодився з фактично витраченим адвокатом часом щодо надання послуг, які є необхідними для клієнта в частині отримання задоволення заявлених в інтересах клієнта позовних вимог, самостійно, без конкретних заперечень відповідача в цій частині щодо обсягу витраченого адвокатом часу участі в судових засіданнях та розміру вартості послуг адвоката. При цьому суд не мотивував належним чином і не конкретизував свій висновок щодо визначення розміру стягнення витрат на правову допомогу на користь позивача. Оскільки в розумінні пункту 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18 зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат для суду не є обов`язковими, а суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат (зокрема витрат на правову допомогу), повинен перш за все оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність, а при визначенні суми відшкодування - виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18), колегія суддів виходячи з обставин справи, її складності, процесуальної поведінки сторін (зокрема відповідача), постійність чи змінювання позицій сторін (заперечень відповідача), погоджується з остаточним розміром стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 19 750 грн., визначених районним судом через призму критеріїв встановлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьою статті 141 ЦПК України. Слід зазначити, що при зменшенні витрат на правову допомогу суд також враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах певної або всіх судових інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/20852/20. Доводи апеляційної скарги зведені лише до незгоди з висновком районного суду без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів набутий судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами та невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини. У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також звертає увагу на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 368, 375, 382-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Бершавського Олексія Валерійовича - залишити без задоволення. Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений: 18.03.2024 року Головуючий: О.М. Таварткіладзе Судді: А.П. Заїкін С.О. Погорєлова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»